самоцвіт

см. самоцвітний

renkli

1) камінь (р. каменю и -меня), ум. камінець (-нця), камінчик (-ка), ув. каменюка (м. р.), каменище (м. р.). [Сидить сестра на камені, рученьки ламає (Рудан.). Бодай пани при дорозі камінчики били (Пісня)]. Камень и Камни (соб.) - каміння (-ння), ув. камінюччя, каміняччя (-ччя). [Ухо ледве зачуває плескіт хвилі об каміння (Ворон.). Вгорі теж камінюччя стирчало і обдирало спину (Загірня)]. Адский, прижигательный -мень - ляпіс (- су), пекельний камінь. Аспидный -мень - писарський лупак. Бутовый -мень - груз (-зу), бутор (-ру), буторіння (-ння). Винный -мень - винник (-ка). Воздушный -мень - аероліт, метеороліт (-ту). Гороховый -мень - гороховик. Горшечный -мень - горшківець (-вця). Гремучий, орлиный -мень, мин. - см. Орлец 1 и 2. Дикий -мень - дикар (-ря), камінь-дикар. [Як закладають стіжка перший раз, то на самий спід кладуть каменя-дикаря (Звиног.)]. Драгоценный, самоцветный -мень - самоцвіт (-ту); соб. самоцвітне каміння. [Срібло, злото, самоцвіти (Крим.). На довгих листочках грає і сяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса (Мирн.)]. Едкий -мень - їдке калі, їдкий потас. Жерновой, мельничный -мень - жорновий (млиновий) камінь; камінь, жорно; срвн. Жёрнов. [Млин на два камені (Желех.)]. Замочный -мень, архит. - замковий камінь. Краеугольный -мень - наріжний камінь. Мелкий -мень, соб. - дрібне каміння, (речной) рінь (-ни), ріння, (песчаный) жорства, (щебень) груз (-зу); см. Камешек и Щебень. Надгробный -мень - надгробок (-бка), надгробний камінь. [Гарний надгробок, з золотим хрестом (Звиног.)]. Оловянный -мень - циняк, циновий камінь. Плитный -мень - плитняковий камінь, плитняк. Подводный -мень - підводний камінь, риф (-фу), клипень (-пня), соб. підводне каміння, (гряда подводных камней) лава, лавиця; срвн. Риф и Порог 2. -мень преткновения - камінь спотикання, притика, притичина, перешкода; см. Преткновение. Пробирный, пробный -мень - спробний камінь. Пробный -мень, перен. - спробний камінь, (с)пробний брусок (-ска) до чого (Куліш). Растирочный -мень - розтиральний камінь, камінь для розтирання (розтирати). Самоцветный -мень - самоцвіт (- ту). Сводный -мень, архит. - дужний (склепінний, перемичний) камінь. Синий -мень - а) (берлинская лазурь) берлінська блакить (-ти); б) (медный купорос) синій камінь, синяк, мідяний вітріоль (-лю). Смоляной -мень - смоляний камінь, смолич, обсидіян. Сточный -мень - камінний риштак. Строительный -мень - будівельний камінь. Точильный -мень - брус (-са), брусок (-ска). Угловой -мень - наріжний камінь (-меня). Философский -мень - філософський камінь. Цедильный -мень - цідильний (фільтрувальний) камінь. Вымостить улицу -мнем - вибрукувати (вульг. вибуркувати) вулицю. Побивать -мнями - побивати (сов. побити) камінням, каменувати (сов. скаменувати, покаменувати) кого. [Народ покаменує нас (Св. П.)]. Превращать превратить в -мень - обертати, обернути в камінь, кам'янити, скам'янити, каменити, скаменити кого, що. [Мороз тіло каменить (Рудан.). І очима-гадюками доню скаменила (Куліш)]. Превращаться, превратиться в -мень - обертатися, обернутися в камінь, кам'я[ме]ніти, скам'я[ме]ніти, закам'я[ме]ніти, (о многих) покам'я[ме]ніти, каменем стати (сісти), (худож.) камінням скаменіти. [І камінням скаменіла ціла Україна (Рудан.)]. Строить, построить из -мня что - мурувати, вимурувати и змурувати, (о многом) пови[поз]муровувати що. -мни возопиют - каміння заголосить. Держать -мень за пазухой - ховати (держати) камінь у пазусі (за пазухою). [З москалем знайся, а каменюку за пазухою держи (Приказка)]. Как -мень в воду, пропал, как -мень на дно упал - як камінь у воду, як водою вмило, як вода вмила кого, що; як у воду впав; пропав, як з мосту упав. Как -мень ко дну - як камінь на дно (на спід). Капля по капле и -мень долбит - крапля по краплі і камінь (скелю) продовбує, вода і камінь довбе (довба). Деньга и -мень долбит - гроші і камінь кують. Нашла коса на -мень - трапила (наскочила) коса на камінь. -мня на -мне не оставить - каменя на камені не покинути, знищити до-щенту (до дна) що. Падать -мнем - опукою (грудкою) падати. Под сим -мнем лежит тело такого- то - тут похований такий-то, тут поховано такого-то. Сердце не -мень - серце не камінь. Словно -мень на сердце налёг - наче камінь на серце впав. Словно -мень спал с сердца - наче камінь від серця відпав. Это мне как -мень на шее - це мені як камінь на шию;

2) мед. - камінь, ум. камінець (-нця). Мочевой -мень - сечний (сечовий, мочовий) камінь.

* * *

коштовний, дорогоцінний, великоцінний, многоцінний. -ный камень - самоцвіт (р. -ту); соб. самоцвітне каміння. [Бачив я усякі перли і коштовні самоцвіти (Самійл.)].

* * *

1) кошто́вний, дорогоці́нний

2) перен. дорогоці́нний; ( дорогой) дороги́й, найдоро́жчий

1. n

1) коштовний камінь; самоцвіт; коштовність

2) коштовна річ; перлина

3) гема

4) амер. прісна здобна булочка

5) друк. перлина (шрифт)

2. v

прикрашати коштовними каменями

* * *

1) дорогоцінний камінь, самоцвіт; коштовність; дорогоцінна, прекрасна річ; перлина

2) гема

3) aмep. прісна здобна булочка

4) пoлiгp. перлина ( шрифт)

5) xiм. гем

напівкоштовний; самоцвітний

(рубин) рубін (-на); (шире) самоцвіт (-ту). Лал вишнёвый - аметист (-та). Лал синий см. Сапфир.

* * *

1) кошто́вний ка́мінь, самоцві́т; прикра́са з самоцві́тів

2) кошто́вність, скарб

3) ка́мінь ( у годиннику)

1) прикраша́ти кошто́вними ка́менями

2) вставля́ти ка́мені ( у годинниковий механізм)

1. n

1) вода

2) часто pl води; водна стихія; море, океан

3) pl поет. хвилі

4) pl мінеральні води; лікувальна вода

5) pl паводок, повінь

6) рівень води

7) перев. розм. водойма; озеро; ріка; ставок

8) рідкі виділення (організму); слина; піт; сеча; сльози

9) вода (якість самоцвіту)

10) перен. надзвичайний; чистісінький

11) жив. акварель

12) муаровий візерунок (малюнок) (на тканині)

2. adj

1) водний, водяний; морський; річковий

2) водяний; що стосується води; призначений для води; що живе на воді (у воді)

3) водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічний

4) водопровідний; що стосується водопостачання

3. v

1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати

2) напувати (тварин); водити на водопій

3) пити; ходити на водопій

4) поливати (дерева тощо)

5) зрошувати; обводнювати

6) розводити (водою) (тж перен.)

7) перен. ослабляти, пом'якшувати; згладжувати

8) забезпечувати водою

9) набирати воду; робити запас води (про корабель тощо)

10) виділяти воду (вологу) (про організм); потіти; сльозитися

11) текст. муарувати

12) фін. номінально збільшувати капітал

* * *

1) вода

2) pl води; водний простір; море, oкeaн

3) pl ( мінеральні) води; лікувальна вода

4) pl повінь; розлив, паводок

5) рівень води

6) водойма; озеро, ріка, ставок

7) рідкі виділення організму (слина, піт, сеча, сльози)

8) вода ( якість дорогоцінного каміння)

9) жив. акварель

10) муаровий, хвилястий малюнок ( на тканині)

1) водний; морський; річний

2) водяний

3) cпeц. водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічний

4) водопровідний

1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати; поливати

2) ( water down) розбавляти ( водою)

3) поїти, водити на водопій

4) набирати воду, робити запас води ( про корабель)

5) зрошувати

6) виділяти воду, вологу ( про організм); сльозитися; потіти

7) фін. розводнювати ( акціонерний капітал)

8) тeкcт. муаріювати

1) дорогоцінний камінь, самоцвіт; коштовність; дорогоцінна, прекрасна річ; перлина

2) гема

3) aмep. прісна здобна булочка

4) пoлiгp. перлина ( шрифт)

5) xiм. гем

дорогий (ум. дорогенький, дорогесенький); (ценный) коштовний. [Дорогий друже! Бачив я усякі перли і коштовні самоцвіти (Самійл.)]. (Срв. ст. дорожчий и дорогший). Крайне, непомерно дорогой - дороженний. [Продати-б - не куплять таку дороженну (Крим.)]. Дорогая вещь - дорога річ, коштовня. Дорогой в высшей степени - дорогісінький, дорогесенький. [Моя й матінко, моя й дорогісінька. Моя пораднице дорогесенька].

* * *

1) гра, ігра (им. мн. гри и ігри, р. ігор), грання, (забава) іграшка, грашка, ігрище, грище, гулянка, забава, забавка. [Люби гру, люби й прогру (Номис). Дідона вигадала грище, Еней щоб веселіший був (Котл.). З другими дітьми він не знавсь і в грища з ними не вдававсь (Бодянський). Дівочі ігрища незабутні (Куліш). Яка-ж воно й гулянка буде, як кожен нарізно; коли вже гратися, то вкупі (Грінч.)]. -ра в карты, в шахматы, в шашки, на бильярде - гра в карти, в шахи, в дамки, на більярді. -ра азартная - газардов(н)а, запальна гра. Биржевая -ра - біржова гра. Игры (развлечения, забавы) - ігри, (р. ігор), грища, ігрища (-рищ), гульня, (і)грашки (-шок). -ры гладиаторские, олимпийские - гладіяторські, олімпійські ігри, (і)грища. [Він досі вже на грищах олімпійських отримує вінці (Л. Укр.)]. -ра на лице, в глазах - гра, міна на обличчі, в очах. -ра крови - гра, грання крови. -ра цветов - гра, міна фарб. -ра драгоценных камней - гра самоцвітів. -ра слов - гра слів. -ра природы, случая, судьбы - гра природи, випадку, долі. -ра страстей, воображения, остроумия - гра пристрастей, уяви, дотепу. -ра фантазии - гра фантазії. -ра пчёл - прийгра бджіл. -ра дипломатическая - дипломатична гра. Раскрывать -ру - виявляти, показувати гру. -ра не стоит свеч - не варта справа заходу; для такої забави шкоа й світло світити (Приказки). -ра жизнью и смертью - гра життям і смертю. -ра с огнем, с опасностью - гра з огнем, з небезпекою. Была -ра! - було клопоту! Предаваться -ре - вдаватися, вкидатися в гру;

2) (действие) гра, драння, граття на чому, в що; гуляння в що, в чого; см. Играние. [З його граття не буде пуття (Приказка)]. -ра на скрипке, на пианино - гра, грання, граття на скрипку (реже на скрипці), на піяніно. -ра пианиста, актёра - гра, грання, граття піяніста, акте[о]ра. -ра напитков - грання, шумування напоїв, трунків.

* * *