-
1 самоврядний
autonomous, self-governing -
2 самоврядний
самоуправля́ющийся -
3 самоврядний
samowrjadnyjприкм. -
4 self-governing
самоврядний; самостійний -
5 town corporate
-
6 samorządny
самоврядний; автономний -
7 samorządowy
самоврядний; муніципальний -
8 autonomous
adjавтономний, самоврядний* * *a1) незалежний ( про державу); автономний, самоврядний2) = autonomic II3) незалежний; нікому не підлеглий4) фiлoc. який керує, управляє самим собою; який керується своїми власними принципами -
9 municipal
1. n іст.1) солдат муніципальної гвардії (у Парижі в XIX ст.)2) мешканець муніципії (у стародавньому Римі)2. adj1) муніципальний, міський; громадськийmunicipal administration — міська (муніципальна) адміністрація
2) самоврядний; що належить до місцевого самоврядування3) внутрішній, що стосується внутрішніх справ держави* * *I n; pl II a1) муніципальний, міський2) самоврядний; який відноситься до місцевого самоврядування3) внутрішній; який відноситься до внутрішніх справ держави -
10 self-governing
-
11 autonomous
автономний, самоврядний; незалежний, самостійний- autonomous area
- autonomous body
- autonomous corporation
- autonomous oblast
- autonomous power
- autonomous province
- autonomous region
- autonomous republic
- Autonomous Republic of Crimea
- autonomous territory
- autonomous unit -
12 independent district
-
13 municipal
2) муніципальний; самоврядний, який стосується місцевого самоврядування•- municipal board
- municipal bond
- municipal borough
- municipal charter
- municipal corporation
- municipal court
- municipal domicile
- municipal election
- municipal elections
- municipal funds
- municipal government
- municipal housing
- municipal judge
- municipal law
- municipal officer
- municipal official
- municipal ordinance
- municipal police
- municipal power
- municipal property
- municipal public law
- municipal reform
- municipal seal
- municipal system
- municipal tax -
14 автономний
1) ( самоврядний) autonomous, autonomic(al)2) (незалежний, самостійний) independent; комп. offline -
15 autonomous
a1) незалежний ( про державу); автономний, самоврядний2) = autonomic II3) незалежний; нікому не підлеглий4) фiлoc. який керує, управляє самим собою; який керується своїми власними принципами -
16 municipal
I n; pl II a1) муніципальний, міський2) самоврядний; який відноситься до місцевого самоврядування3) внутрішній; який відноситься до внутрішніх справ держави -
17 self-governing
-
18 municipal
adj1. муніципальний, міський; громадський2. що належить до місцевого самоврядування, самоврядний- municipal administration міська/ муніципальна адміністрація -
19 samorządowy
[саможǒдови]adjсамоврядний, самоврядовуваний
См. также в других словарях:
самоврядний — а, е. Який самостійно вирішує питання внутрішнього управління … Український тлумачний словник
самоврядний — прикметник … Орфографічний словник української мови
автокефальний — а, е. Самоврядний. •• Автокефа/льна це/рква православна церква, яка має цілковиту самостійність у розв язанні організаційних і культових питань … Український тлумачний словник
автономний — а, е. 1) Який користується автономією, який має автономію (у 1 знач.); самоврядний. 2) Самостійний, незалежний у розв язанні певних питань. || Який ведеться, здійснюється окремо, незалежно від чого небудь. •• Автоно/мні капіталовкла/дення частина … Український тлумачний словник
самоврядність — ності, ж. Абстр. ім. до самоврядний … Український тлумачний словник
самоврядно — Присл. до самоврядний … Український тлумачний словник
самоуправний — а, е. Те саме, що самоврядний … Український тлумачний словник
автокефальний — церк. (який має самоврядність, цілковиту самостійність) самокерований, самоврядний, самостійний, незалежний, непідлеглий, непідпорядкований … Словник синонімів української мови
