-
1 салдат
солдат || солдатский;салдат форма — солдатская форма ◊ ныв мича кӧсаясӧн, а салдат - медальясӧн — погов. девушка красива косами, а солдат - медалямипельк салдат — бравый солдат;
-
2 салдат
(мн. салдæттæ)Цыд салдат йæ райгуырæн хъæубæстæм. – Шел солдат в село родное. (Дзаболаты Х., Балладæ)
-
3 салдат
солдат; салдат алынды його взяли у солдати ВН. -
4 салдат
сущ.; диал.копна́ из 10-12 снопо́в -
5 салдат
разг.то же, что солдат. -
6 салдат
солдат -
7 салдат
-
8 салдат
Getreidehaufen m. von1. bis1. Garben -
9 салдат
[салдады]солдат -
10 салдадыр
/салдат*/ понуд. от салда* (см. салдаар) сплавлять (лес). -
11 manga
салдат купы цIыкIу -
12 soldato
салдат, жаўнер -
13 дак
част. так;тайӧ вот салдат дак салдат! — фольк. вот это солдат, так солдат!дак вот, кывзӧй водзӧ — так вот, слушайте дальше;
-
14 поставить
1) поставити, постановити, (только о многих предметах) поставляти що куди; (усилит.: много и часто) попоставити, попоставляти; см. Ставить. [Семен вийняв з-під поли око горілки й поставив на столі (Коцюб.). Постановили столичок, горілку, зелену чарочку і ковбаси (М. Вовч.). Ой викопай, мати, глибокую яму та поховай, мати, сю славную пару, та поставляй, мати, хрести золотії (Метл.). А молилася скільки… що свічок тих попоставила (Кониськ.)]. -вить горшок, чугун, обед, горшки, чугуны в печь - заставити (застановити) горщик, чавун, обід, позаставляти (позастановляти), поставляти горщики, чавуни в піч. [Обід застановила, хліб посадила (Г. Барв.). Убив батенько тетеру, заставила матінка вечеру (Козел.). Так-сяк поставляла що треба в ніч (Грінч.)]. -вить избу, строение - поставити, виставити, покласти хату, звести, вивести будову. [Семен Ярошенко поклав собі хату при дорозі (Маковей). Два роки минуло, заки поклав хату (Стеф.)]. -вить ворота - покласти ворота. [Тут Ярослав Мудрий ворота поклав (Маковей)]. -вить каменную ограду - вимурувати мур. -вить памятник умершему другу - поставити, звести пам'ятник померлому другові. -вить леса вокруг здания - зробити риштовання навколо будинку, обриштувати будинок. -вить шатёр - нап'ясти намет, шатро, зіп'ясти курінь. [Я на баштані вже зіп'яв якийсь курінчик та й спатиму там, хоч-би й дощ (Звин.)]. -вить самовар - настановити и наставити самовар(а). -вить силок - за[на]ставити сильце. [Стрілець сильце заставив, спіймалась пташка вмить (Франко)]. Не знаю, куда -вить мою мебель - не знаю, де-б поставляти мої меблі. -вить на колени - поставити (поставляти) на коліна (навколішки) кого. -вить кого на ноги - звести, зіп'ясти, поставити кого на ноги. [Отак і звів чоловіка на ноги (Кониськ.). Скільки то стратили, поки чоловіка на ноги поставили (Мирн.)]. -вить сына на квартиру - поставити (постановити) сина на ква(р)тиру, на станцію. [У тієї Петрової поставили Антося на станцію, як ото батько йому вмер (Свид.)]. -вить солдат на постой - поставити салдатів (козаків) на постій (на постоянку). -вить лошадь на конюшню - поставити, уставити коня до стайні, до кінниці. [Коничка вставте до кінничейки (АД. Гр.)]. -вить как следует хозяйство, предприятие, издательство, работу - поставити, упорядкувати, налагодити, наладнати як слід господарство, підприємство, видавництво, роботу. -вить кому закуску, бутылку водки, вина - поставити, достачити кому закуску, пляшку горілки, вина. [Частував нас і закуску достачив (Звин.)]. -вить пьявки, банки - припустити п'явки, поставити баньки. -вить знак, отметку на чём-л. - покласти знак, зазначку на чому. Я -вил свои часы по солнцу - я поставив, наставив свого годинника за сонцем. -вить солдат в строй, в боевой порядок - ушикувати салдатів (козаків). -вить оперу (пьесу) на сцену - виставити оперу (п'єсу). Этого нельзя -вить на одну доску - цього не можна поставити нарівні. -вить что над чем, выше чего - поставити, переважити що над що. [Мусить у грецьку віру охриститись і по всій Литві і Польщі грецьку віру над латинство переважити (Куліш)]. -вить кого, что выше всего - над усе поставити, над усе вшанувати кого, що. [Повинність я над все ушанував (Грінч.)]. -вить кому в упрёк что-л. - поремствувати на кого за що, за догану кому що взяти. [Певне ніхто за те на мене не поремствує (Куліш)]. -вить кому на вид что - винести кому перед око що, звернути чию увагу на що, подати кому на увагу, виставити, завважити кому що. -вить кому в большую заслугу что-л. - признати кому (за) велику заслугу, що… -вить в счёт кому что - поставити, записати на рахунок кому що; (переносно) узяти, залічити на карб кому що. Ни во что -вить кого - за нізащо взяти кого. [Взяли сиротину люди за нізащо (Грінч.)]. -вить кого втупик - оступачити, в тісний кут загнати кого. -вить кого в затруднительное положение - на слизьке загнати кого. -вить кого в необходимость - змусити, примусити кого. -вить кого в известность о чём - повідомити, сповістити кого про що, за що. -вить меж себя завет - між собою умову покласти. -вить кого кем (над кем, над чем) - см. Поставлять. Поставленный - поставлений, постановлений, поставляний. -ный в строй, в боевой порядок - ушикований. [Огненні воїни на хмарах воювались, вшиковані як слід по- військовому (Куліш)]. -ный на сцену - виставлений (на сцені);2) см. Поставлять.* * *I II см. поставлять I -
15 солдат
-
16 скіба
скіба, -ы ж.Пласт вспаханной земли.Але ўсё ж, у часе жніва зноў зярном я лягу ў ніву, каб расці на гэтых скібах каля бацькаўскай сялібы. Танк. З ім (трактарам) стрэўся салдат у палях, і з радасцю сеў за руль, і паплылі за ім чорныя тлустыя скібы. Кірэенка. Ззаду за ім (трактарам) пераварочваліся чорныя скібы і, вільготныя, блішчалі на сонцы. Пташнікаў. -
17 апаўдні
апаўдні (апоўдні) прысл.В середине дня.Зранку ён (Астаповіч) яшчэ нічога не ведаў, а апаўдні салдат павінен быў ісці ў салдаты і на вайну. Чорны. Апаўдні шчаслівы, пачарнелы, потны сенакос з абрыву бухне ў вір дрымотны. Вялюгін. Ды вось неяк, калі яны, Эльзі і Крыстэль, апоўдні ўходжваліся з пасудай, а палонны яшчэ еў каля стала, спазніўшыся з-за работы, усёй ідыліі з румянай ды наліўной прыгажосцю прыйшоў нечаканы канец. Брыль. Апоўдні пад несціханы крык пеўняў з-за лесу выпаўзла блакітна-шэрая хмара. Асіпенка.Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > апаўдні
-
18 апоўдні
апаўдні (апоўдні) прысл.В середине дня.Зранку ён (Астаповіч) яшчэ нічога не ведаў, а апаўдні салдат павінен быў ісці ў салдаты і на вайну. Чорны. Апаўдні шчаслівы, пачарнелы, потны сенакос з абрыву бухне ў вір дрымотны. Вялюгін. Ды вось неяк, калі яны, Эльзі і Крыстэль, апоўдні ўходжваліся з пасудай, а палонны яшчэ еў каля стала, спазніўшыся з-за работы, усёй ідыліі з румянай ды наліўной прыгажосцю прыйшоў нечаканы канец. Брыль. Апоўдні пад несціханы крык пеўняў з-за лесу выпаўзла блакітна-шэрая хмара. Асіпенка.Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > апоўдні
-
19 падважваць
падважваць незак.Приподнимать рычагом.Пагукваюць хлопцы і падважваюць бервяно. Колас. Не расшпільваючы кажуха, не скідаючы шапкі, (селявік) садзіўся на парозе і гаварыў то да Міці... то да маладое гаспадыні, што стаяла каля печы, падважвала вілачнікам чыгуны... Адамчык....Пажылы цывільны дзядзька ў кажуху і малады салдат у шэрым, зашмальцаваным шынялі падважвалі каламі цяжкія замкнёныя знутры дзверы... Далідовіч.Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > падважваць
-
20 бырскӧбтӧм
прич. пронзённый, проткнутый;шыӧн бырскӧбтӧм салдат — солдат, пронзённый штыком
См. также в других словарях:
Салдат — апошняе звяно эвалюцыі жывёльнага свету … Слоўнік Скептыка
салдат — з.б.п., дæттæ … Орфографический словарь осетинского языка
салдат — (Түрікм.: Ашх., Гяу., Анн., Таш.) түкті кілемге салынатын өрнектің бір түрі … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
Субъективное вменение — принцип уголовного права, содержание которого заключается в том, что юридически значимыми и способными повлечь применение мер ответственности являются лишь те обстоятельства деяния, которые осознавались лицом, совершившим деяние. Содержание 1… … Википедия
ДУР ДÆ ГУЫБЫНЫ — тж. ДУР СÆ (ЙÆ) ГУЫБЫНЫ Чидæр кæмæндæр хорздзинад арæзта æмæ йæ нæ бамбæрста: кæд дæ нæ фæнды, уæд лæу. Ноджы мын хæрæфырт баххæссыс (Сосо Тылбуйæн) æмæ æвзарын дæу! Хъасболæн дур йæ гуыбыны! Уый, салдат ахуыр у æмæ салдатæй баззайæд! (Нафи. Сосо … Фразеологический словарь иронского диалекта
Кокандское ханство — узб. Qo qon xonligi ← … Википедия
Гаазгкулл Мэг Урук Тракка — великий варбосс орков, представитель клана Goffs. Провел два великих WAAAGH! на планете Армагеддон (2 я война за Армагеддон и 3 я война за Армагеддон). Я есть рука Горка и Морка, ани выбрали мене нопровлять орков сакрушать и убивать, так как орк… … Википедия
Алфавитный список русских армейских званий — … Википедия
Мирохин — Мирохин, Аркадий Автобиография .Родился в городе Ломоносове 1957 году. С детства мечтал заниматься чем то очень интересным. Перепробовал многое, занимался спортом, причем в разных видах, от тяжелой атлетики до гимнастики, плавание, футбол, хоккей … Википедия
Панченко, Пимен Емельянович — Пимен Панченко Дата рождения: 23 августа 1917(1917 08 23) Место рождения: Ревель, Российская империя Дата смерти … Википедия
Подвалье (Самарская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Подвалье. Село Подвалье Страна РоссияРоссия … Википедия