-
1 саба
саба́ -
2 саба
ранок, вранці; саба ачылды настав ранок У, СЛ; саба немазы / эмазы Г; саба туруй устає вранці СМ; сабаға йахын під ранок НБЄ; сабада вранці, на світанку СЛ; сабадан зранку К; сабадан ахшамаҗе зранку до вечора К; саба ола, хайыр ола вранці буде видніше ЧЗ; саба сна / сне Б / У під ранок; т'етий саба сна хардашы ишт'е під ранок його молодший брат іде на роботу Б; саба сне этиштим я встиг до ранку СБ; саба эртэ рано вранці СБ, К; саба хайыр (осун) Б, Г, К, СГС, СК, сабаң берет'етли болсун О, сабаныз хайыр о (л) сун СМ, СЛ, СГ, сабалар хайыр олсун СЛ, сабаларыныз хайыр олсун Г доброго, успішного вам ранку; сабалар хайыр ола, бет'им бӧгеҗе тӱш кӧрӱм ранок покаже (ранком буде видніше), може, вночі мені щось присниться СЛ; пор. сабах, себа. -
3 сабағачек
до самого ранку ВН. -
4 сабағаэрек
на ранок СБ. -
5 ахшам-саба
увечері і вранці, з вечора до ранку. -
6 эртэ
1. рано, раніше, ранній; эртэ пиш- рано визрівати СМ; эртэ тур- вставати рано СБ, У, Г; эртэ турған ач халмай хто рано встає, голодним не лишається СБФ; эртэ турғанға аллах берий хто рано встає, тому бог дає СБА; эртэ турмаз, бет йумаз він рано не встає й не вмивається СБЧ; саба эртэ рано вранці СМ, К; йарын саба эртэ завтра рано вранці СГ; эртэ харпуз ранні кавуни СМ; даан эртэ іще раніше НКД; эртэдэн раніше Б, К, зранку О, К.2. наступний день; җумаа эртэси субота; базар эртэси понеділок. -
7 сабан
с.-х.саба́н -
8 биз
Iми; бизим; бизге ВН, СБ / бизйе П / бизд'е ВНГ, СМ-У / бизе Г-СК; бизни СМ-У / бизи Г-СК; биздэ; биздэн.IIшило; швайка Г; биз, биз, биз эдик, отуз эт'и хыз эдик, бир тахтаға җыйылдых, сабағаэрек җойылдых ми були шилами, шилами, шилами, нас було тридцять двоє дівчат, на одній лаві ми зібралися, а під ранок зникли — загадка про зуби СБЧ. -
9 дан
Iсвітанок СЛ; саба данда вранці на світанку СЛ; див. тан I, таң.IIспотворене дал або дамдандан дана чечирдилер ганяли його з гілки на гілку або з даху на дах СМ; див. дал, дам. -
10 кӱль
(кӱлӱ) зола, попіл; кӱль оба / уба купа золи ВН-СК / Г; кӱль оба бол щоб ти згорів СБ; кӱль йӱзлӱ з блідим, сірим обличчям СЛ, К; кӱль бол- / ол- згоріти, загинути О / Б, У, Г, К, СК; кӱль осун / олсун хай спопеліє, щоб він згорів ВН / У; йандым да кӱль олдум я зовсім змучився СК; кӱль савур-К, кӱль тӧкСЛ віяти золу; бетин кӱль этобсипати обличчя золою — справляти жалобу Б; саба турғанда кӱль ӱстӱне басхан уставши вранці, він вступив у попіл — не з тієї ноги встав СБЧ; пор. гӱл, гӱль II. -
11 ола
бир кӱн ола колись-таки ВН; бир кӱн ола барйам т'елир якогось дня настане-таки свято Г; саба ола хайыр ола буде ранок, знайдеться й добрий вихід ЧЗ. -
12 просмонариос
преподобний Г; ве җӱмле кешишлерин ризасыйлан бир йеромонахос тайын эттилер, ки просмонариос дэрлер, ки онда ахшам саба параклиси охунсун җӱмле кешишлердэн ӧтӱрӱ ве бӱтӱн орθодоксос христийаннардан ӧтӱрӱ і зі згоди всіх ченців обрали вони одного єромонаха, котрого називають преподобним, щоб там увечері й уранці правився молебень за всіх ченців і за всіх православних християн Г. -
13 саат
1. годинник.2. година; саат хач? К / хач саат? СМ, СГС котра година?; не саат? о котрій годині? О, СГС; саат бир йеҗе ми, эт'и йеҗе ми перша чи друга година ночі Г; саат бир эт'иҗе приблизно до другої години Г; о саат дӧрттэ д'елийдир вона прийде, напевно, годині о четвертій М; саат онда о десятій годині Г; саат онда — он бириндэ годині о дванадцятій — о першій Г, СЛ; саат он эт'иҗе до дванадцятої години Г; саат сет'издэ о восьмій годині СМ; даа саат тохуз йох іще немає дев'ято ї години Г; саат ӱчтэн сора саат сет'изе дэ сағайляр після третьої години доять також о восьмій годині СК; саат эт'ид'ерек йеҗе до другої години ночі СМ; ӱч саатха йеҗе о третій годині ночі ВН; дӧрт саатта саба тураҗас мусиш вставати о четвертій годині ранку У; ӱч саатта йеҗе туруй У.3. час, момент; хайтмаа вахыт т'ельди, сааты прийшов час, момент прощатися Г; саатында сана дарылырса — йарын сени махтар якщо в ту мить він на тебе і розгнівається, то завтра він тебе похвалить Г; ве саатында мезарын ичиндэн чыкып киттилер і в ту ж мить вони вийшли з кладовища й піС шли геть Кб.; о саатчесне в ту ж хвилину Б; аз саатын ичиндэ за короткий час Г; бир саат чине в ту ж мить У; бу саат зараз Г; бу саатта зараз, тепер П; не саат коли Г; о саат зразу, відразу Г; аман о саат К, о саат да СМ, Б, Г зразу ж, у ту ж мить, тоді ж, тут же, тієї ж миті; о саат, ао, хайсы чапхалай сеэң артыңа, ону т'ерек эди алмаға в той час, саме тоді, коли він бігав за тобою, треба було його брати У; о саат ӧльдӱрдӱлер ону в той момент вони убили його Г; о саатта СГ, Кб., ол саатта СЛ в ту ж хвилину, в ту ж мить; пор. сағат. -
14 сабах
ранок Б, Г, К, М, СК; сабахнен ранком К; сабах олмадан эвель до світанку Кб.; сабаха йакын під ранок М; сабахта вранці БТ; сабахтан зранку СБ, У, Г, СК, Кб.; сабах олсун Г, сабахыныз хайыр олсун Г доброго ранку; пор. саба, себа. -
15 сайы
1. число, кількість, номер, рахунок, перепис, податок О, Г, СЛ, К.2. справді О.3. післяйм. а) що-, кожного; афта сайы щотижня, кожного тижня СБ; ахшам сайы щовечора ВН, У, К; балаға берийлер ашых сайы бир җевиз дитині дають по горіхові за бабку СМ; җумартэ сайы щосуботи Б; җумартэ сайы щоп'ятниці Б; саба сайы щоранку СБ, Б; йеҗе сайы щоночі У; йыл сайы щороку К; тӧбе сайы йель тэрмен бар эди по всіх узвишшях були вітряки СБ; б) в міру того як; варған сайы підходячи, чим ближче підходить СЛ; пор. сайын. -
16 сайын
післяйм.1. що-, кожного; афта сайын щотижня Г; саат сайын щогодини О, К; саба сайын щоранку СЛ;2. в міру того як; ашаан сайын чинилер толай скільки не їсть, посуд наповнюється СЛ; лахырды сайын за кожним висловом Г; бу йердэн о йере кӧчкен сайын толу чанах тӧкӱлӱй поки переїздиш звідси туди, повна посудина розливається СЛ; пор. сайы. -
17 себа
ранок Г, СЛ, СК; пор. саба, сабах. -
18 сне
дав. в. сл. ім. ӱст на ньому; сне бек коп иш эди анда сне коло нього було багато роботи ВН; ат сне на коні ВН, П, СК; ӧкмек сне дэ йымырта хойулған а зверху на хліб покладено яйце СБ; йер сне на землі П; миний хайых сне сідає на човна СМ; софра сне на столі Б; софа сне мин- залазити, сідати на піл У; тахта сне на дошці У; таш сне отур- сидіти на камені У; тэпе сне на даху СГС; хафтан сне на куфайці У; кӱн хонмаа сне перед заходом сонця СЛ; саба сне вахты пізній ранок, передобідня пора СЛ; скаме сне на лаві СЛ; Мейерин башы сне хонай ао хуш той птах сідає на голову Меєра К; кӧпӱр сне на мосту СГ; балабан экмек, сне старвоз великий коровай, зверху хрест М; бунда сне д'еҗе-гӱндӱз чыхайым я виходжу на це місце вдень і вночі М; омузларын сне на своїх плечах СК; суфра сне на столі СК; пор. сине IV, сна, стне, див. ӱст. -
19 тан
Iсвітанок, зоря СБ, Г-СК; тан ағар- світати СГС; тан ағарый світає К; тан ат- СЛ, К світати; тан йерлери аҗыдар олмуш — ағзын ачар, йутар бир гӱн небо зі сходу перетворилося на дракона — якогось дня розкриє пащу і проковтне СК; тан йылдызы парылдар сяє ранкова зірка Кам., Г, СК; тан саба на світанні, рано вранці СЛ; танда на світанку К; … пападйайа тан атхан повезло попаді К; див. дан, таң.IIтан эт- дивуватися Кб.. -
20 тур-
(туруй)1. стояти, знаходитися, триматися, затримуватися; стол сне труй ӧкмек на столі лежить хліб Б, К; хазан труй онда чавун стоїть там К; турсун хай лишається СЛ; турған / отурғаны турсун, хачханын тут те, котре стоїть, нехай собі стоїть, лови те, що втікає СБЧ / СМ; бала доғганда ахылы олмаса, сора хойсан да, турмай якщо в дитини від народження розуму немає, то потім, хоч і вкладай, не затримається СЛ.2. ставати, уставати ВН-К; саба туруй устає вранці, СМ; эртэ турғанға аллах берий хто рано встає, тому бог дає СБА; мен турур эдим эрт'ен я вставав раноП; йол турса, авлахка этиший якщо дорога встане, до неба (далеко) дістане СБФ; тур, т'еттик уставай, ходімо Б.3. допом. дієсл., передає відтінок тривалості, постійності; долашыпып турур бродить Г; йылап туруп т'елий бизим эвдэ плачучи, приходить до нас У; пор. дур-.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
саба́ль — сабаль, я … Русское словесное ударение
саба́н — сабан … Русское словесное ударение
Саба — Саба: Саба древнее государство, существовавшее на юге Аравийского полуострова; Саба остров в Карибском море в составе Наветренных островов (архипелаг Малые Антильские острова); Саба река в Ленинградской области, правый приток… … Википедия
САБА — (араб. sahba красноватый). Красное вино на Востоке. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. САБА Прежнее назв. южно аравийской области. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов… … Словарь иностранных слов русского языка
Саба — (ж) рожденная утром Египетские имена. Словарь значений.. САБА Легкий утренний ветерок. Татарские, тюркские, мусульманские мужские имена. Словарь терминов … Словарь личных имен
САБА — (Сабейское царство), государство в Южной Аравии в 1 м тысячелетии до нашей эры 1 й половине 1 го тысячелетия нашей эры. С середины 1 го тысячелетия до нашей эры (с перерывами) подчиняло всю территорию Южной Аравии … Современная энциклопедия
САБА — (Сабейское царство) государство в Юж. Аравии в 1 м тыс. до н. э. 1 й пол. 1 го тыс. н. э. С сер. 1 го тыс. до н. э. (с перерывами) подчиняло всю территорию Юж. Аравии. В 4 в. н. э. территория Сабы вошла в состав Химьяритского царства … Большой Энциклопедический словарь
саба — большой бурдюк для хранения кумыса , оренб., кавк. (Даль). Из казах., тат. saba – то же (Радлов 4, 411) … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Саба — ж. Мешок из цельной шкуры животного для хранения и перевозки кумыса, вина, воды у восточных народов. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
САБА — жен., оренб. самый большой киргизский мех, для держанья кумыса; малый, турсук; на Кавказе бурдюк. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
Саба — (Saba). Город в Счастливой Аравии, в Ветхом Завете Шеба, известный своими благовониями. (Источник: «Краткий словарь мифологии и древностей». М.Корш. Санкт Петербург, издание А. С. Суворина, 1894.) … Энциклопедия мифологии
