Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

сæрст

  • 61 для друга и семь верст не околица

    • ДЛЯ ДРУГА < ДЛЯ МИЛОГО ДРУЖКА> (И) СЕМЬ ВЕРСТ НЕ ОКОЛИЦА
    [saying]
    =====
    ⇒ even a long distance seems short when you are traveling to see a friend or a loved one:
    - ≈ distance won't keep loved ones < (two) friends> apart;
    - love (friendship) laughs at distance.
         ♦...Вдруг отворилась дверь его комнаты и предстал Ноздрёв... "Вот говорит пословица: для друга семь вёрст не околица!" - говорил он, снимая картуз (Гоголь 3)....Thedoor of his room suddenly opened and Nozdrev appeared. "You know, there's truth in the saying that distance won't keep two friends apart," Nozdrev said, taking off his cap (3e).
         ♦ Он [старый князь] подошёл к князю Василью. "Ну, здравствуй, здравствуй; рад видеть". - "Для мила дружка семь вёрст не околица", - заговорил князь Василий, как всегда, быстро, самоуверенно и фамильярно (Толстой 4). Не [the old Prince] went up to Prince Vasily. "Well, how do you do, how do you do, glad to see you." "Friendship laughs at distance," said Prince Vasily in his usual rapid, self-assured, familiar tone (4a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > для друга и семь верст не околица

  • 62 для друга семь верст не околица

    • ДЛЯ ДРУГА < ДЛЯ МИЛОГО ДРУЖКА> (И) СЕМЬ ВЕРСТ НЕ ОКОЛИЦА
    [saying]
    =====
    ⇒ even a long distance seems short when you are traveling to see a friend or a loved one:
    - ≈ distance won't keep loved ones < (two) friends> apart;
    - love (friendship) laughs at distance.
         ♦...Вдруг отворилась дверь его комнаты и предстал Ноздрёв... "Вот говорит пословица: для друга семь вёрст не околица!" - говорил он, снимая картуз (Гоголь 3)....Thedoor of his room suddenly opened and Nozdrev appeared. "You know, there's truth in the saying that distance won't keep two friends apart," Nozdrev said, taking off his cap (3e).
         ♦ Он [старый князь] подошёл к князю Василью. "Ну, здравствуй, здравствуй; рад видеть". - "Для мила дружка семь вёрст не околица", - заговорил князь Василий, как всегда, быстро, самоуверенно и фамильярно (Толстой 4). Не [the old Prince] went up to Prince Vasily. "Well, how do you do, how do you do, glad to see you." "Friendship laughs at distance," said Prince Vasily in his usual rapid, self-assured, familiar tone (4a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > для друга семь верст не околица

  • 63 для милого дружка и семь верст не околица

    • ДЛЯ ДРУГА < ДЛЯ МИЛОГО ДРУЖКА> (И) СЕМЬ ВЕРСТ НЕ ОКОЛИЦА
    [saying]
    =====
    ⇒ even a long distance seems short when you are traveling to see a friend or a loved one:
    - ≈ distance won't keep loved ones < (two) friends> apart;
    - love (friendship) laughs at distance.
         ♦...Вдруг отворилась дверь его комнаты и предстал Ноздрёв... "Вот говорит пословица: для друга семь вёрст не околица!" - говорил он, снимая картуз (Гоголь 3)....Thedoor of his room suddenly opened and Nozdrev appeared. "You know, there's truth in the saying that distance won't keep two friends apart," Nozdrev said, taking off his cap (3e).
         ♦ Он [старый князь] подошёл к князю Василью. "Ну, здравствуй, здравствуй; рад видеть". - "Для мила дружка семь вёрст не околица", - заговорил князь Василий, как всегда, быстро, самоуверенно и фамильярно (Толстой 4). Не [the old Prince] went up to Prince Vasily. "Well, how do you do, how do you do, glad to see you." "Friendship laughs at distance," said Prince Vasily in his usual rapid, self-assured, familiar tone (4a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > для милого дружка и семь верст не околица

  • 64 для милого дружка семь верст не околица

    • ДЛЯ ДРУГА < ДЛЯ МИЛОГО ДРУЖКА> (И) СЕМЬ ВЕРСТ НЕ ОКОЛИЦА
    [saying]
    =====
    ⇒ even a long distance seems short when you are traveling to see a friend or a loved one:
    - ≈ distance won't keep loved ones < (two) friends> apart;
    - love (friendship) laughs at distance.
         ♦...Вдруг отворилась дверь его комнаты и предстал Ноздрёв... "Вот говорит пословица: для друга семь вёрст не околица!" - говорил он, снимая картуз (Гоголь 3)....Thedoor of his room suddenly opened and Nozdrev appeared. "You know, there's truth in the saying that distance won't keep two friends apart," Nozdrev said, taking off his cap (3e).
         ♦ Он [старый князь] подошёл к князю Василью. "Ну, здравствуй, здравствуй; рад видеть". - "Для мила дружка семь вёрст не околица", - заговорил князь Василий, как всегда, быстро, самоуверенно и фамильярно (Толстой 4). Не [the old Prince] went up to Prince Vasily. "Well, how do you do, how do you do, glad to see you." "Friendship laughs at distance," said Prince Vasily in his usual rapid, self-assured, familiar tone (4a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > для милого дружка семь верст не околица

  • 65 Для друга и семь верст не околица

    See Где мило, семь верст не криво (Г)
    Var.: Для друга нет круга. Если мил друг, и десять вёрст - не круг. К милому и семь вёрст не околица
    Cf: For a good friend, the journey is never too long (Am.). Не that has love in his breast, has spurs in his side (Br.). Не who has love in his heart has spurs in his heels (Br.). То a friend's house the trail is never long (Am.)

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > Для друга и семь верст не околица

  • 66 обезволашивание

    техн.
    знеше́рстювання, видаля́ння ше́рсті, зганя́ння ше́рсті

    Русско-украинский политехнический словарь > обезволашивание

  • 67 обезволашивание

    техн.
    знеше́рстювання, видаля́ння ше́рсті, зганя́ння ше́рсті

    Русско-украинский политехнический словарь > обезволашивание

  • 68 кисель

    кисе́ль
    kiselo, frukta amelaĵo.
    * * *
    м.

    моло́чный кисе́ль — kisel de leche

    ••

    седьма́я (деся́тая) вода́ на кисе́ле́ разг. ≈≈ un tío (allá) en Alcalá

    за семь вёрст кисе́ля́ хлеба́ть погов. ≈≈ ir a beber agua de cerrajas, ir a oler humo de pajas

    * * *
    м.

    моло́чный кисе́ль — kisel de leche

    ••

    седьма́я (деся́тая) вода́ на кисе́ле́ разг. — ≈ un tío (allá) en Alcalá

    за семь вёрст кисе́ля́ хлеба́ть погов. — ≈ ir a beber agua de cerrajas, ir a oler humo de pajas

    * * *
    n

    Diccionario universal ruso-español > кисель

  • 69 семь

    семь
    sep.
    * * *
    числ. колич.
    ••

    за семью́ замка́ми — cerrado (guardado) bajo siete llaves (con siete candados)

    книга́ за семью́ печа́тями книжн. — libro esotérico

    быть семи́ пя́дей во лбу — saber más que Lepe; tener dos palmos de frente; ser un pozo de ciencia

    у него́ семь пя́тниц на неде́ле — cambia de opinión como de camisa; a la noche, chichirimoche, y a la mañana, chichirinada

    семь бед - оди́н отве́т погов. — siete pecados y una penitencia; arda Bayona, pagar una por todas; pagarlas todas juntas

    семь раз приме́рь (отме́рь) - оди́н раз отре́жь посл. — antes que te cases, mira lo que haces

    у семи́ ня́нек дитя́ без гла́зу посл. — unos por otros (la una por la otra) la casa sin barrer

    за семь вёрст киселя́ хлеба́ть посл. — irse (marcharse) donde Cristo dio las tres voces (perdió el gorro)

    семь пото́в сошло́ — sudó la gota gorda

    * * *
    числ. колич.
    ••

    за семью́ замка́ми — cerrado (guardado) bajo siete llaves (con siete candados)

    книга́ за семью́ печа́тями книжн. — libro esotérico

    быть семи́ пя́дей во лбу — saber más que Lepe; tener dos palmos de frente; ser un pozo de ciencia

    у него́ семь пя́тниц на неде́ле — cambia de opinión como de camisa; a la noche, chichirimoche, y a la mañana, chichirinada

    семь бед - оди́н отве́т погов. — siete pecados y una penitencia; arda Bayona, pagar una por todas; pagarlas todas juntas

    семь раз приме́рь (отме́рь) - оди́н раз отре́жь посл. — antes que te cases, mira lo que haces

    у семи́ ня́нек дитя́ без гла́зу посл. — unos por otros (la una por la otra) la casa sin barrer

    за семь вёрст киселя́ хлеба́ть посл. — irse (marcharse) donde Cristo dio las tres voces (perdió el gorro)

    семь пото́в сошло́ — sudó la gota gorda

    * * *
    num
    gener. siete

    Diccionario universal ruso-español > семь

  • 70 хлебать

    хлеба́ть
    разг. sorbi, manĝi.
    * * *
    несов., (вин. п.)
    1) разг. beber a grandes tragos (sorbos) ( пить глотками); sorber vt ( прихлёбывать)
    2) прост. ( есть ложкой) tomar con cuchara (un líquido)
    ••

    уйти́ несо́лоно хлеба́вши разг. — irse (volver) de vacío; volver con las manos en los bolsillos

    за семь вёрст киселя́ хлеба́ть погов. — ir a beber agua de cerrajas; ir a oler humo de pajas

    * * *
    несов., (вин. п.)
    1) разг. beber a grandes tragos (sorbos) ( пить глотками); sorber vt ( прихлёбывать)
    2) прост. ( есть ложкой) tomar con cuchara (un líquido)
    ••

    уйти́ несо́лоно хлеба́вши разг. — irse (volver) de vacío; volver con las manos en los bolsillos

    за семь вёрст киселя́ хлеба́ть погов. — ir a beber agua de cerrajas; ir a oler humo de pajas

    * * *
    v
    1) gener. papar (кашу, кисель)
    2) colloq. beber a grandes tragos (пить глотками; sorbos), sorber (прихлёбывать)
    3) simpl. (åñáü ëî¿êîì) tomar con cuchara (un lìquido)

    Diccionario universal ruso-español > хлебать

  • 71 около

    предл. с род. п. и нар.
    1) (вокруг, кругом) коло, навколо, довкола, наоколо, надоколо, округ, округи, навкруг, навкруги кого, чого. Ходить вокруг да около - ходити коло та навколо, ходити околе[я]сом. См. В(о)круг, Кругом;
    2) (возле, подле) коло, біля, побіля, край, побіч, побік, обік кого, чого, попри кого (що), при чому, під чим, над чим, нар. поміж. Около дороги - край (біля) дороги, при дорозі, над шляхом. Около двора - коло двора, біля двора, під двором. См. Возле, Подле;
    3) (приблизительно) трохи не, мало не, під що, близько чого, (і)з що. Я не видал его около трёх лет - я не бачив його мало не три роки. Прошло около десяти лет с тех пор, как… - мало (трохи) не десять років минуло з того часу, як… Он получает около ста рублей - він здобуває близько сотні карбованців. Я сделал около пяти вёрст - я пройшов близько п'яти верстов, я увійшов верстов із п'ять. Ему около тридцати лет - йому близько трицятьох років. Ему лет тридцать или около того - йому років з трицять або близько того. Это вам будет стоить около пяти рублей - це вас (вам) коштуватиме карбованців із п'ять. Туда будет около десяти вёрст - туди буде вестов із десять. Который час? - Уже около девяти - котра година? - Вже близько дев'яти (під дев'ять). Я приходил к вам около девяти часов - я приходив до вас годині о дев'ятій. Около полудня, полуночи - близько півдня, півночи, над південь, над північ. Нас было около ста человек - нас було душ із сто (із сотню).
    * * *
    1) нареч. по́ряд, по́руч, побі́ля и побіля́; ( вокруг) навко́ло, навкруги́; наврку́ж, довкру́ж; ( кругом) круго́м; ( поблизости) поблизу́
    2) (предл. с род. п.: возле) ко́ло, бі́ля; ( подле) побіля́, кра́й, окра́й; ( рядом) по́ряд, по́руч; (у чего-л.) під, по́під, при, по́при; ( вокруг) навко́ло
    3) (предл. с род. п.: почти, приблизительно) бли́зько, ко́ло, ма́йже; бі́ля, ма́ло не, тро́хи не, що́сь із; (перед числ., сущ. со значением количества, меры) з, із, зо, зі

    Русско-украинский словарь > около

  • 72 пробегать

    I. пробежать
    1) пробігати, пробігти, перебігати, перебігти, убігати, убігти; (только о времени: протекать) збігати, збігти. [День так швидко пробіжить, як часиночка. Час перебіг нам швидко. Серед праці збігали літа (Єфр.)]. Он -жал это расстояние в полчаса - він перебіг цю відстань за півгодини. Поезд -гает вёрст пятьдесят час - поїзд убігає верстов п'ятдесят за годину. -жать через улицу - перебігти вулицю. -жать по улице - перебігти вулицею. Уже сотню вёрст -жали - уже сотню верстов убігли (пробігли). У меня мороз по коже -жал - по мені холод перебіг, мене мов снігом обсипало, мене ніби морозом потисло. -жать с топотом - протопотіти. -гать, -жать мимо кого, чего - пробігати, пробігти повз кого, повз що, минати, (по)минути кого, що. Задумчивость -жала по лицу его - задума промайнула в нього на обличчі;
    2) (бегло прочесть) перебігати, перебігти (очима) що. [Перебігає очима засіяні дрібним писанням сторінки (Васильч.)].
    II. 1) пробігати, вибігати. [Вибігаєш за день верстов з двадцять на тих побігеньках];
    2) (упустить бегая) пробігати. [Пробігав ти свій обід, тепер дожидай вечері (Харківщ.)].
    * * *
    I проб`егать
    пробі́гати; проганя́ти
    II пробег`ать
    несов.; сов. - пробеж`ать
    1) пробіга́ти, пробі́гти; (через что-л.) перебіга́ти, перебі́гти
    2) (быстро проходить, проноситься; бегло прочитывать, просматривать) перебіга́ти, перебі́гти; ( о времени) збіга́ти, збі́гти

    Русско-украинский словарь > пробегать

  • 73 проходить

    пройти
    1) что, через что, по чём, где - проходити (в песнях и проходжати), пройти, переходити (в песнях и переходжати), перейти, (во множ.) попроходити, попереходити що, через що и чим, по чому, де. [Тихо проходив я лісом (Грінч.). Проходив він по городах і селах (Єв.). Та не стіймо всі вкупі, а проходьмо там, де він стоїть, по одинцю, по двоє і по троє (Куліш). Став найменший брат, піший піхотинець, Муравськими шляхами проходжати (Дума). Разів з двадцять окрутився він коло того місця, пройшов його і вздовж і впоперек (Мирн.). Той блукає за морями, світ переходжає (Шевч.). Свого «бога живої людини», оту центральну ідею, яка переходить усіма його творами, він мав (Єфр.). Як забути давнє зло, що кровавою межею нам по серці перейшло (Франко). Уже всі люди перейшли (Грінч.)]. -ходи, не стой тут - проходь, не стій тут. Тут нельзя -йти - сюдою ніяк пройти, не можна пройти, нема ходу. Войска -шли через город - війська перейшли через місто, перейшли місто. -йдя мост, поверни налево - перейшовши, минувши міст, зверни ліворуч. -дить, -йти вперёд - проходити, пройти, проступати, проступити (наперед). [Увіходьте! - показує на відчинені двері, - та не проходьте, з краю стійте (Тесл.). Так тісно, що й проступити не можна (Гр.)]. Дать -йти кому (расступившись) - проступитися перед ким. [А ну, проступіться, не можна за вами шахву винести (Звин.)]. -дить, -йти мимо кого, чего - проходити, пройти, переходити, перейти повз (проз) кого, повз (проз) що и кого, що, минати, минути, поминати, поминути, проминати, проминути кого, що. [Він проходить тих двох (Чуб. II). Хто мав вийти з хати, мусів неодмінно перейти проз неї (Крим.). Вертаємося ото другого дня з церкви, Антін мій минає свій двір (Кониськ.). Поминете дві хати, а третя - наша (Звин.). Проходив проз хату своєї родички, баби Мокрини - знахарки. Саме як він її проминав, із хати вийшла молодичка (Грінч.)]. -йти (сквозь) огонь и воду - огонь і воду перейти, крізь огонь і воду пройти, пройти крізь сито й решето, бути і на коні і під конем, і на возі і під возом, і в ступі і за ступою, пройти і Крим і Рим, бувати у бувальцях. [Ніби то вже з нею то огонь і воду перейти можна (М. Вовч.). Сущі пронози, не взяв їх кат; були вони і на конях і під кіньми, і в ступі й за ступою (Кониськ.). Двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето (Грінч.)]. Он весь свет -шёл - він увесь світ пройшов. [Пройшов же я світ увесь (Чуб. II). Брехнею світ пройдеш (Приказка)]. -дить долгий и трудный путь - проходити, переходити, верстати довгий і важкий шлях, довгу і важку путь. -дить различные этапы в своём розвитии - переходити різні етапи в своєму розвою. - дить, -йти школу - переходити, перейти школу. [Освічені класи переходять школу, яка їм дає знання (Грінч.)]. Через его руки -шло несколько миллионов - через його руки перейшло декілька мільйонів. -дить должность, службу, стаж - відбувати уряд, службу, стаж. -ходить чины - переходити чини;
    2) до какого места, какое расстояние - проходити, пройти до якого місця, докуди. [Я сам проходив аж до Чорного моря (М. Вовч.)]. -йти десять вёрст пешком - пройти десять верстов пішки;
    3) (двигаться по известному направлению) переходити, перейти. -шло облако по небу - перейшла хмарка по небу;
    4) (известное расстояние в течение известного времени) проходити, пройти, у(ві)ходити, у(ві)йти, (реже) заходити, зайти. [Десять верстов од села до города, - може верстов зо три увійшли (Тесл.). Був певний, що уйшов десять миль (Франко). Зайшли вже добрий кусень дороги (Маковей)]. -ходить по 6 вёрст в час - уходити (проходити) по шість верстов на годину;
    5) во что, сквозь что - проходити, пройти, пролізати, пролізти в що, крізь що. Диван не -дит в дверь - диван (канапа) не проходить у двері (крізь двері). [Легше верблюдові крізь ушко голки пройти, ніж багатому у царство боже увійти (Єв.)];
    6) (проникать) проходити, пройти крізь що, через що; (о жидкостях) проточуватися, проточитися крізь що, просякати, просякнути крізь що. [І проходить його голос через ту могилу, і в могилі пробуджає милого і милу (Рудан.)]. Свет -дит сквозь стекло - світло проходить крізь скло. Чернила -дят сквозь бумагу - чорнило проходить крізь папір. Пуля -шла навылет - куля пройшла, пролетіла наскрізь (через що). [Йому куля пролетіла через шапку і чоло (Рудан.)]. Смола -шла наружу - смола пройшла (проступила) наверх;
    7) (проноситься перед глазами, перед мысленным взором) проходити, пройти, переходити, перейти, просуватися, просунутися, пересуватися, пересунутися, снуватися (перед очима, поперед очі). [Перед нами переходить життя, в якому купівля корови здається подією трохи не епохальною (Єфр.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи (Коцюб.). Снується краєвидів плетениця, розтопленим сріблом блищать річки (Л. Укр.)];
    8) (изучать) переходити, перейти, вивчати и виучувати, вивчити що. -дить историю, физику - вивчати історію, фізику. -дить курс наук, курс чего-л. - переходити курс наук, курс чого;
    9) (о дороге, реке: пролегать, протекать в известн. направлении) проходити, іти, пройти де. [Серед раю йшла дорога між двома садами (Рудан.)];
    10) (о времени, состоянии, событии: протекать) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, бігти, перебігти, пливти и плинути, спливати, спливти, упливати, упливти и уплинути; срв. Протекать, Пробегать, Пролетать. [Минають дні, минають ночі, минає літо (Шевч.). От субота і минає, північ наступає (Рудан.). Минув цей день, минув другий, третій, тиждень (Грінч.). Уже й літо минулося, зима вже надворі (Шевч.). Два дні зминуло (Звин.). Жнива були й проминули, осінь наступає (Рудан.). Перейшла й друга ніч (Яворн.). Ба надходить і проходить не час, не година (Рудан.). От уже і літо зійшло (Переясл.). Час збігав, туга якось потроху втихла (М. Вовч.). Збігло хвилин з двадцять (Корол.). Плинуть часи за часами, як хвилі на морі (Дн. Чайка). Минає час ночами, днями, спливає мрійним колом снів (Черняв.). Упливло півтора року (Г. Барв.)]. -шло то время, когда можно было… - минув (-вся) той час, коли можна було… Время -дит, -шло незаметно - час минає, минув непомітно, час і не змигнувся. [З ним гомонячи, і час було не змигнеться (М. Вовч.). З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться (Метл.)]. -шли красные дни - минулася розкіш, минулися розкоші. -йти безвозвратно - минутися безповоротно, (образно) втекти за водою. [Ваш вік ще за водою не втік (Кониськ.)]. Зима -шла - зима минула, минулася, проминула, перейшла, перезимувалася. [Такеньки уся зима зимська перезимувалася (М. Вовч.)]. -дить, -йти даром, безнаказанно кому, -йти бесследно - минатися, минутися кому (так, дурно, безкарно), перемеженитися. [Се йому так не минеться (Гр.). Хто сміється, тому не минеться (Номис). Коли сей раз йому минеться так, так він і вдруге (Кониськ.). Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло (Г. Барв.). Ні, це все перемежениться, усе буде добре (Яворн.)]. Хорошо, что всё так -шло - добре, що все так минулося. Болезнь его -дит - хвороба його минає(ться). Боль -шла - біль минувся, перейшов. Интерес к чему -шёл - інтерес до чого минувся, вичерпався. Зеседание -дило бурно - засідання йшло, переходило, відбувалося бурхливо. Концерт, лекция чтение -шёл (-шла, -шло) весело - концерт, лекція, читання відбувся (відбулася, відбулося) весело. [Читання відбулося весело, слухали всі цікаво (Грінч.)]. Река -шла - річка (крига в річці) перейшла. Лёд -шёл - крига перейшла, сплила;
    11) проходити, пройти, перепадати, злитися. В этом году часто -дят дожди - цього року часто проходять (перепадають) дощі. Вчера -шёл дождь - учора пройшов, злився (диал. злявся) дощ. [У нас в Чижівці вчора злялися аж два дощі (Звин.)];
    12) что чем - проходити, пройти, переходити, перейти що чим. [Повесні ми тут і не орали, а тільки драпачами пройшли (Козел.)]. -дить в длину ниву (плугом, ралом) - довжити ниву. -дить крышу краской - проходити дах фарбою. -йти огнём и мечём - перейти огнем і мечем, (вдоль и поперек) перехристити огнем і мечем. [Ляхи всю Україну огнем і мечем перехристять, козаків вигублять, а селян і міщан у невільниче ярмо на віки позапрягають (Куліш)]. Пройденный - перейдений, пройдений. -ный путь - перейдений шлях, перейдена путь, відбута дорога.
    * * *
    I несов.; сов. - пройт`и
    1) прохо́дити, пройти́; (оставляя за собой что-л.) промина́ти, промину́ти; (через что-л.) перехо́дити, перейти́
    2) (протекать, миновать: о времени, событиях) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, прохо́дити, пройти́, сплива́ти, сплисти́ и спливти, збіга́ти, збі́гти
    II см. прохаживать II

    Русско-украинский словарь > проходить

  • 74 разношёрстность

    1) різноше́рстість, -тості, різнома́стість
    2) різноше́рстість; різномані́тність, -ності; різноба́рвність

    Русско-украинский словарь > разношёрстность

  • 75 республиканские стандарты

    республиканские стандарты (РСТ)
    рэспубліканскія стандарты (РСТ)

    Краткий русско-белорусский словарь экономических терминов > республиканские стандарты

  • 76 верста

    тж. вёрсты

    Русско-Немецкий словарь идиом > верста

  • 77 семь

    Русско-Немецкий словарь идиом > семь

  • 78 за версту обходить

    (кого, что), тж. за семь вёрст обходить (кого, что)
    steer a mile clear of smb., smth.; keep well out of smb.'s way; cf. give smb. a wide berth

    - Я тебе не барин. Я председатель колхоза! - загрохотал Василий, сорвавшись и уже наслаждаясь своей яростью. - Ягнятки ему понравились! Я тебе таких ягнят с гусятами покажу, что ты мой колхоз за версту будешь обходить! Чтобы твоего духу здесь не было! (Г. Николаева, Жатва) — 'Don't you lord me. I'm a farm chairman!' roared Vasili, letting himself go with a vengeance. 'Taken a fancy to the lambs, have you? I'll show you lambs and geese that'll make you steer a mile clear of this village in future! Beat it, quick!'

    - Ты не очень-то!.. - предупредила она прихорашивающуюся подружку. - На твоём месте я Илюху за семь верст обходила бы! (Б. Бедный, Девчата) — 'You be careful,' she warned the younger girl. 'If I were you I'd give Ilya a wide berth.'

    ...блажь какая-то, что хочешь отыщут эти доктора, дайся только им в руки. Недаром он, Рогачёв, за семь вёрст их обходит. (П. Проскурин, Тайга) —...It was all imagination, he wouldn't put anything past those doctors. That was why he kept well out of their way himself.

    Русско-английский фразеологический словарь > за версту обходить

  • 79 по одёжке протягивай ножки

    посл.
    cut the (your) coat according to the (your) cloth; stretch your legs according to the (your) coverlet; cf. put your hand (stretch your arm) no further than your sleeve will reach

    - А они-то обе, невеста и мать, мужичка подряжают, в телеге, рогожею крытой (я ведь так езжал)! Ничего! Только ведь девяносто вёрст "а там преблагополучно прокатимся в третьем классе", вёрст тысячу. И благоразумно: по одёжке протягивай ножки... (Ф. Достоевский, Преступление и наказание) — 'But his bride and her mother are to drive in a peasant's cart covered with sacking (I know, I have been driven in it). No matter! It is only ninety versts and then can 'travel very comfortably, third class', for a thousand versts! Quite right, too. One must cut one's coat according to one's cloth...'

    Русско-английский фразеологический словарь > по одёжке протягивай ножки

  • 80 раз плюнуть

    прост.
    cf. it's mere child's play for one; one can do it with a snap of his (her) fingers; it's as easy as falling off a log; one can dash it off in no time; it's no great shakes for him (her) to do it

    - Мы... бывало, за тыщу вёрст на Каспий ходили, и то ничего... А это - шестьдесят вёрст! Да тут те, молодцу, плюнуть раз. (Ф. Панфёров, Бруски) — 'We used to do a thousand versts to the Caspian and thought nothing of it. And this is only sixty. It ought to be nothing to you - a child's play.'

    - Пётр Иваныч, Христом-богом прошу, - замолвите словечко хозяину... Вам же человека вознести - один раз плюнуть, ей же бог! (С. Мстиславский, Грач - птица весенняя) — 'Pyotr Ivanych, I beg you, put in a word for me with the master. You can get promotion for anyone with a snap of your fingers, I swear to God!'

    - Он тебе лучше любого художника напишет. Ему это раз плюнуть. (Ю. Трифонов, Студенты) — 'He can do it as well as any artist. He'll dash it off in no time.'

    Гарпунёр идёт к пушке, ему убить Белого кита - раз плюнуть: море спокойно, а мерцающую белую цель видно и под водой. (В. Конецкий, Солёный лёд) — The harpooner goes to his gun. For him it is no great shakes to kill a White Whale. The sea is calm, and you can see the white target under the water.

    Русско-английский фразеологический словарь > раз плюнуть

Страницы

См. также в других словарях:

  • РСТ РСФСР 784-91 — 8 с. (2) Бытовое обслуживание населения. Машины и приборы электрические бытовые отремонтированные. Общие технические требования Взамен: РСТ РСФСР 63 86; РСТ РСФСР 68 75; РСТ РСФСР 175 86; РСТ РСФСР 176 87; РСТ РСФСР 177 86; РСТ РСФСР 187 87; РСТ… …   Указатель национальных стандартов 2013

  • РСТ УССР 144-85 — Інвентар бджільницький. Технічні умови. На заміну РСТ УССР 144 80; РСТ УССР 145 73; РСТ УССР 147 73; РСТ УССР 150 80; РСТ УССР 152 72; РСТ УССР 154 80; РСТ УССР 156 83; РСТ УССР 169 78; РСТ УССР 378 79; РСТ УССР 380 78, РСТ УССР 383 79; РСТ УССР… …   Покажчик національних стандартів

  • РСТ РСФСР 738-86 — 7 с. (2) Мясо диких копытных животных в тушах, полутушах и четвертинах. Общие технические условия Взамен: РСТ РСФСР 651 81; РСТ РСФСР 653 81; РСТ РСФСР 660 81; РСТ РСФСР 661 81; РСТ РСФСР 666 82; РСТ РСФСР 679 82; РСТ РСФСР 681 82 раздел… …   Указатель национальных стандартов 2013

  • РСТ РСФСР 698-83 — 14 с. (3) Приборы печные из листовой стали. Технические условия Взамен: РСТ РСФСР 194 77; РСТ РСФСР 200 77; РСТ РСФСР 204 77; РСТ РСФСР 205 77 раздел 97.040.20 …   Указатель национальных стандартов 2013

  • РСТ РСФСР 751-88 — 8 с. (2) Бытовое обслуживание населения. Головные уборы. Изготовление, ремонт и обновление. Общие технические условия Взамен: РСТ РСФСР 172 82; РСТ РСФСР 173 82; РСТ РСФСР 450 79; РСТ РСФСР 640 80 раздел 61.040 …   Указатель национальных стандартов 2013

  • РСТ РСФСР 787-91 — 13 с. (3) Бытовое обслуживание населения. Изделия трикотажные изготовленные. Общие технические требования Взамен: РСТ РСФСР 242 84; РСТ РСФСР 512 86; РСТ РСФСР 94 86; РСТ РСФСР 160 87 раздел 61.020 …   Указатель национальных стандартов 2013

  • РСТ РСФСР 656-81 — 24 с. (4) Приспособления для обработки овощей и фруктов. Технические условия Взамен: РСТ РСФСР 51 75; РСТ РСФСР 130 76; РСТ РСФСР 296 77 раздел 97.040.60 …   Указатель национальных стандартов 2013

  • РСТ РСФСР 744-88 — 8 с. (2) Капуста свежая брюссельская, савойская и кольраби. Технические условия Взамен: РСТ РСФСР 308 77; РСТ РСФСР 358 77; РСТ РСФСР 368 77 раздел 67.080.20 …   Указатель национальных стандартов 2013

  • РСТ РСФСР 746-88 — 24 с. (4) Повозки одноконные легковые. Общие технические условия Взамен: РСТ РСФСР 248 82; РСТ РСФСР 251 82; РСТ РСФСР 252 82 разделы 43.080.99, 43.120 …   Указатель национальных стандартов 2013

  • РСТ РСФСР 748-88 — 7 с. (2) Петрушка свежая. Технические условия Взамен: РСТ РСФСР 405 78; РСТ РСФСР 408 78; РСТ РСФСР 370 77 раздел 67.080.20 …   Указатель национальных стандартов 2013

  • РСТ РСФСР 749-88 — 6 с. (2) Сельдерей свежий. Технические условия Взамен: РСТ РСФСР 407 78; РСТ РСФСР 594 78; РСТ РСФСР 365 77 раздел 67.080.20 …   Указатель национальных стандартов 2013

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»