рұқсат

зовсім рідко, де-не-де, таксяк, ледь-ледь СБ, Г; диреклер сне фишнелер халған энди сат-пат вишні на деревах лишилися де-не-де Г; сат-пат лахырды этий ледве говорить СБ.

(сатай) продавати, торгувати, зраджувати; сатып ал- купувати СБ; лаф сат- базікати, пліткувати НКД.

дуже рідко, дрібниці, дріб'язок О; пор. пат II.

n іст., інд.

1) звичай самоспалення вдови разом з трупом чоловіка

2) вдова, яка спалює себе разом з трупом чоловіка

* * *

1) звичай саті, самоспалення вдови на похоронному багатті разом з тілом чоловіка

2) саті, удова, що спалювала себе на похоронному багатті разом з тілом чоловіка

1) звичай саті, самоспалення вдови на похоронному багатті разом з тілом чоловіка

2) саті, удова, що спалювала себе на похоронному багатті разом з тілом чоловіка

поразить

1) (наносить удар) уражати, уразити, побивати, побити кого чим, (попадая) улучати, улучити кого. [Ударити кого ножем. Ударив його в саме серце. Трудно рану гоїти, а не вразити (Приказка). Де я мрію, там я вцілю, де я важу, там я вражу (Гол.). Хай на тебе х(в)ороба ударить. А побий тебе джума]. -зить кого болезнью, слепотою - ударити кого и на кого х(в)оробою, сліпотою; побити кого х(в)оробою, сліпотою. [І пішов Сат на з-перед Господа та вдарив Йова лютою проказою від підошов аж до тім'я (Св. Пис.). На людей-же, що були під дверима в будинку, вдарили сліпотою (Св. Пис.)]. Его -зила слепота - його побила сліпота или його побило сліпотою. -зить столбняком, контрактурой - справчити, правцем поставити кого. [Та це вже два місяці, як його отак справчило (Полт.)]. -зить громом - ударити громом. -зить пулей - влучити кулею кого. Ослепительный свет неприятно -жал глаза - сліпуче світло неприємно разило (вражало) очі. -жать, -зить неприятеля - побивати, побити ворога; срв. Разбить. [За козацькі і за тії пречистії сльози побив Петра, побив ката на наглій дорозі (Шевч.)];

2) (производить сильное впечатление) уражати, разити, уразити, ударяти, ударити. [Море вразило його своєю красою. Поглянь по городах, по містечках, - усюди вдарить тебе слід русько-польської старосвіччини (Куліш)]. - зить кого удивлением, неожиданностью - дивом вразити, здивувати кого, вразити несподіванкою кого. Эта печальная весть глубоко -зила его - ця сумна звістка дуже (тяжко) вразила (прибила, приголомшила) його. Это событие -жает меня - ця подія вражає, дивує мене. Это -жает воображение - це вражає, захоплює уяву. -зить до глубины души - (описат.) живим вразом вразити, в саме серце вразити, (удивить) великим дивом здивувати кого. Поражённый -

1) ударений, улучений, уражений. -ный саблею, кинжалом - ударений шаблею, ґинджалом. Стоял словно громом -ный - стояв, наче громом ударений. -ный пулею - улучений кулею. -ный болезнью, слепотою - побитий, ударений х(в)оробою, сліпотою; (о частях организма: повреждённый) уражений х(в)оробою, увереджений. -ный столбняком - справчений;

2) (удивлённый, огорчённый) уражений. Он был неприятно -жён неожиданностью - він був неприємно вражений несподіванкою. -жённый смертью сына - вражений (прибитий, приголомшений) смертю сина. -ный мыслью - вражений думкою. -ный удивлением - дивом уражений, здивований.

* * *

несов.; сов. - пораз`ить

1) уража́ти и ура́жувати, ура́зити и урази́ти, поража́ти, порази́ти; ( ударять) ударя́ти, уда́рити; ( попадать) влуча́ти, влу́чити

2) ( разбивать) розбива́ти, розби́ти; ( побеждать) побива́ти, поби́ти

3) ( производить впечатление) вража́ти, вра́зити; ( удивлять) дивува́ти, здивува́ти; ( ошеломлять) приголо́мшувати, приголо́мшити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти

4) юр. поража́ти, порази́ти

діставати, заробляти, набувати, придбавати, заводити; вирощувати СБ-Б, К; мен ӱйнӱ сатын алдым, асрадым ӧзме ӱй я купив хату, придбав собі власну хату П; а сон энди асраанлар арман таш а згодом завели собі молотильний камінь П; мен асрадым урба я придбав собі сорочку Б; асрайамай не може собі придбати Б; сат сандух-җ ийезни, асра беш йӱз кӱмӱш ахча продай скриню й придане, збери п'ятсот гривень грошей Б.

яскраві, різнокольорові барви, строкаті тканини, барвистий одяг Г, СГ; ильван, ильван одалара дӧшенсин, йарем аллар д'ийип йешиль хушансын нехай кімнати буде застелено барвистими (килимами), нехай моя мила одягнеться в яскраво-червоне й підпережеться зеленим Г; ильван сат- пишатися, красуватися СГ.

слово, вираз, розмова; не лафын вар? що ти хочеш сказати? СЛ; лаф айт- висловитися О, СЛ, К; лаф ачтыр- давати привід для пліток Б; лаф вердавати слово СК; лаф йӱрӱтпліткувати П, СМ, К; лаф лафлабалакати Б; эр бир лаф олунду побалакали про все Г, СЛ; лаф сат- базікати, теревенити СБ; лаф сырасы (на) під час розмови, між іншим Г, К; лаф т'есвирішувати остаточно СЛ; лафна тур- дотримувати свого слова Г; лаф харыштыр- пліткувати СК; лаф хачыр- бовкнути, сказати зайве, проговоритися Г; лаф эт- розмовляти, бесідувати О, Г, К, СГС; лафа т'ель- прийти на розмову Г; авара лаф погані, мерзенні слова СЛ; йаман лаф погані, злі слова НМ, К; нафле лаф пустопорожні слова СГ; незетли лаф соковите слово СБ; пӱсӱр лаф погане, лайливе, брутальне слово НМ, К; тылсым лаф загадкове слово, складне для розуміння СБ; хуҗур лаф недобрі слова У; чирчин лаф огидні слова СЛ; мендэн чыхкан лаф дӱгӱль ці слова пішли не від мене СБЧ; не лафын вар? що ти маєш сказати? СЛ, К.

слава, популярність, авторитет, репутація, гідність; нам боз- втрачати авторитет П; нам вер- прославлятися ВН, СМ; нам җой- втратити добре ім'я, знеславитися Г; нам йибер- прославляти Б, У, К; кӧй чине нам йибер- пускати славу по селу Б; нам ол- прославлятися Б, Г; нам сат- справляти добре враження СБ-Б, К; т'имердэ ахмах да нам сатай інколи й дурень напускає на себе форс СБЧ; нам чых- знеславитися СМ; гӱзель нам добра слава СМ; пӱсӱр нам погана слава, неслава СМ; тобан да ашасаң, намыңы җойма їж хоч солому, але честі, доброї слави не втрачай СБЧ.

див. там-нам.

1. цар ВН, П, СМ, СК.

2. держава; падышаа чхарып сат- продавати державі П; башха падышаларға в інших країнах СМ.

трава ВН; пат чине у траві ВН.

насл. удару гуп, геп, стук СЛ; пат ону да, пат буну да стусонув лапою одного, стусонув другого СЛ; пат дэвирлий аттан гепається з коня СЛ; пат-пат тӱший аҗдарын башлары гуп-гуп — падають голови дракона СЛ; пат ондан, пат мындан стук звідти, стук звідси Г; паттаҗах тӱштӱ йере гепнувся на землю Г; див. пат-сат.

див. т'ат.

низький круглий обідній стіл ВН-П, СК, Кб.; суфра башына кӧзиңи ач, коп лафлама — халыс ач за столом будь пильним, багато не балакай — лишишся голодним СБЧ; биз суфра башына коп дӱгӱль

тайфахоранда, сой-соп, харт-хурт, балачала, хонушу-холум, т'ельгент'еткен — ашав сорма, лаф сат, кӱль за столом нас небагато

сім'я й родина, родичі й свояки, старі й пристаркуваті, діти й дітлахи, сусіди й сусідки, мандрівні й перехожі — їсти не питай, гомони, смійся СБЧ; суфра хой- накривати сліл ВН; суфра хойул- бути накритим, накриватися — про стіл П; суфра хур- накривати стіл П, СК; суфраға отур- сідати до столуП; зенгинниң суфрасы ашай — ташай, ғарип сычан кӧзӱне сепмеге ун тапмай стіл у багатого — що не їсть, а все через край, а бідний не знайде борошна сипнути мишці в око СБЧ; пор. софра.

1. посил. частка; о да ич та да бильмер эди хазахчазна він же тоді зовсім не знав по-російськи У; бир ат та йохтур жоднісінького коня немає СГ; мен бильдиги шийлерим дэ энди сӧлемеэ сырам йох та, унуттум я вже навіть про відомі речі не можу розмовляти, забула М; эпси та усі повністю, геть усі У.

2. у складі допуст. форми на -са; ахмах та боса, о лафетий бир йорух хоч і дурень, але говорить він чимало П

йаш та оса, о мында хоч і молодий, але він тут Г.

3. ритмічна частТ ка, може вставлятися й у середину слова; оғлан, сана бир манат та, вар, җирени бах-сана синку, ось тобі монета, піди, подивися, як там буланий П; та / да ошладым, ошладым, бен җирени бошладым та підбадьорив, підбадьорив, я рудого попустив СБ; җумартэ кӱнӱ ытраш та олуп бийаз рубашка т'ийдим у суботу, поголившись, я одяг білу сорочку П; бир хайы ға сыхлаштых, сыхлаштых та, хайыхчынын ахын да верип ахлаштых ми влізли в човен, влізли, заплатили човняреві його винагороду Б.

4. прот. спол. енкл. а, але, та, ж; ӧксек учас — алчах та тӱшес високо літаєш, та низько впадеш П; лаф та, о — бӱйӱкнӱң энди а слово, воно належить старшому П; нас та бизимчаз лафетэҗекси? а як же ти розмовлятимеш понашому? П.

5. єд. спол. і; сат та т'ель продай і йди додому СЛ; саңа шап та шет'ер тобі й галун — цукор СБА; пор. да.

пропозиція О; чағыры рына сат- продавати за ціну, яку оголошено О.

(-ги) сито, решето; элек хасна ғы / хаснасы обичайка сита Г / К; элек йӱрӱт- пліткувати — носити сито СМ; элек сат- дурити — продавати сито СБ; элек тойу весілля сита — весільний обрядМ; элек бле оздан сув ташыма ға тойға носити воду в решеті з річки на весілля СМ.

ображатися У, співчувати ВН; җаны авруй він образився СБ, СМ, Б; җаны авурду він розпереживався СБ; йене маңа җаңы авуруй знову він на мене ображається; җан авурткривдити П, СМ, Б; җан авурушображатися один на одного О; җаны ағыр- а) ображатися ВН, Г, СК; җан авурмах йох образ немає ВН; җаным ағырый она я ображаюся на нього Г; б) жаліти Г, К; җаны ағырды він пожалів Г; җаны маа ағрый він пожалів мене К; эпсин җаннары она ағрый усі його жаліють СГС; җандан-мелалдан айрылдых ми втратили все на світі СБ; җан ал- забирати душу П; о кӱн меэм җаным ал в той день забери мою душу Б; ан сон ал җанымы а після цього забирай мою душу У; җан бекчиси ангел-заступник Г; җаны бар співчуває Б; йене җаны бар — доғмушу барйох знову ж співчуває — рідний усе-таки Б; җан бер- віддавати душу ВН; җаны битти він помер К; җан-гӧнӱльлан душею й серцем М; җан ғайып эт- губити душу М; җанна дэгсин / тийсин М / О хай дійде його душі — коли п'ють за покійного; җан йакспалити душу, скривдити М; җан йан- а) переживати Б; җаны йанған він переживає Б; б) відчувати відразу, нехіть, набридати К; җаным йанай ондан він мені набрид К; җаным йанды ондан я зненавидів його К; җан йах- мучити Б, сварити, розпікати К; сен меним җаным йахтын ти мені допік, ти мене дуже скривдив Б; җаным йухлай мене хилить у сон К; җаныны мейдана кор покладе свою душу за що М; җандан мусан- надіятися всією душею ВН; җан сакла- берегти душу М; җан сат- а) продавати душу; җанымы саттым я продав свою душу ВН; б) даремно довірятися СГ; җандан сев- кохати всією душею ВН; җан солдурзгубити душу СБ; йаш җанымы солдурдум я згубив себе К; җан сых- відчувати турботу К; җаныны сыхай його турбує, він турбується К; җан сыхылскучати СБФ, К; җаны сыхлый сердиться У; җан талаш- боротися зі смертю, битися в агонії, переживати душевну боротьбу, мучитися душею О, К; җан тырнашкребти на душі, нервувати НБЄ; җаным йерине т'ельди я заспокоївся К; җанын тэниндэн ӱзӱльдӱ твоя душа відділилася від тіла СК; җан чекишпереживати агонію О, К; җаны чекиший він страждає душею СК, переживає агонію О; җаны чых- помирати СБ; җаны чығай душа вилетить П; җан эт- поминати К; машалла сениң җаныңа дивуюся тобі — таке сказав, зробив НМ; див. җанаш.