-
41 Судить да рядить
Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Судить да рядить
-
42 судить да рядить
разг. to lay down the law, to expatiateРусско-английский словарь по общей лексике > судить да рядить
-
43 судить да рядить
-
44 СУДИТЬ
-
45 С-660
СУДИТЬ ДА (И) РЯДИТЬ (о ком-чём) СУДИТЬ-РЯДИТЬ all old-fash, coll VP subj: human, often pi) to discuss s.o. or sth. thoroughly, in detail: Х-ы судили да рядили = Xs were hashing and rehashing everything (some question etc) Xs were hashing (thrashing) things (it) out Xs were talking it (things, everything) overХ-ы судили и рядили об Y-e - Xs were hashing out (thrashing out, hashing and rehashing) thing Y (person Y's situation etc)Xs were talking over thing Y (person Y's behavior etc).Лизка была в боковушке. Такой уж порядок: пока судят да рядят старшие, девка в стороне (Абрамов 1). Lizka was in the side room. That was the custom: while her elders were thrashing things out, the girl kept away to one side (1a). -
46 судить
сужу, судишь.επιρ. μτχ. судя ρ.δ.1. κρίνω•судить о знаниях учащихся κρίνω τις γνώσεις των μαθητών•
судить по собственному опыту κρίνω από δική μου πείρα•
судить по его словам κρίνω από τα λόγια του.
|| εκτιμώ. || κατακρίνω, επικρίνω, καταδικάζω.2. δικάζω•меня не -ли δε με δίκασαν•
судить преступника δικάζω τον εγκληματία.
3. (αθλτ.) είμαι διαιτητής.4. προκρίνω, προαποφασίζω (για μοίρα, τύχη κ.τ.τ.).εκφρ.-япо... – κρίνοντας απο... судить и рядить; судить да рядить (απλ.) διανοούμαι., διαλογίζομαι, λογιάζω.1. καταφεύγω στο δικαστήριο.2. δικάζομαι.3. κρίνομαι. || σκέπτομαι, διανοούμαι, διαλογίζομαι, συλλογίζομαι. -
47 зарядка
sb. gymnastik, ladning* * *sbf1 vs till рядить2 (op)-ladning; klargøring; 3утренняя зарядка morgengymnastik. -
48 судить
1. (вн.) try (d.)2. (вн.) спорт. referee (d.), umpire (d.)3. (о пр.; составлять, высказывать мнение) judge (d.)судить по чему-л. — judge by smth.
судить по делам, а не по словам — judge by deeds and not by word
судя по всему — to all appearances, judging from appearances
4. уст., поэт. (предназначать, предопределять) predestine (d.), predetermine (d.)ему суждено было стать (кем-л.) — he was fated to be / become (smb.); it was fated that he became (smb.)
-
49 судить
судитьнесов1. δικάζω·2. спорт. κάνω τόν διαιτητή·3. (делать заключение) κρίνω:\судить по внешнему виду κρίνω ἀπό τήν ἐμφάνιση· су́дя по всему́ ὅλα δείχνουν ὅτι· если \судить по его словам ἄν κρίνει κανείς ἀπό τά λεγόμενα του· ◊ \судить и рядить разг συζητώ, ἐξετάζω. -
50 судить
1) (составлять мнение, суждение) giudicare, valutare••2) ( рассматривать в судебном порядке) giudicare, processare3) ( укорять) rimproverare4) спорт. giudicare* * *несов. В1) giudicare vt, processare vtсуди́ть за кражу — processare per furto
2) о + П и без доп. ( полагать) giudicare vt, reputare vtсуди́ть по внешнему виду — giudicare dalle apparenze
3) ( осуждать) riprovare vt, biasimare vt, censurare vi4) спорт. arbitrare vt; dirigere ( una gara)5) тж. сов. ( предназначать) (pre)destinare vtне суждено было... (+ неопр.) — non era destino / predestinato di / che (+ inf)
судя по... — a giudicare da(l)...
••суди́ть да рядить — conversare del più / perché / e del meno / del percome
суди́ть вкривь и вкось — giudicare per diritto e per traverso
* * *v1) gener. sentire, giudicare, pregiudicare, processare, ragionare, sindacare2) obs. essere a banco, sedere a banco, stare a banco3) liter. librare4) sports. arbitrare5) law. sentenziare -
51 судить
1) несов. (о ком-чём и без доп.) (составлять мнение) фикер йөртү, хөкем кылу ( итү), бәя бирү, уйлау2) несов. ( кого-что) (осуждать) яманлау, тикшерү, гаепләү3) несов. (кого-что) (преступника и т. п.) хөкем итү, суд ясау4) несов. (что и без доп.; спорт.) судья вазифасын үтәү5) несов.; сов. (что и с неопр.) язу, насыйп булу, насыйп итү• -
52 порядок
порядок (-дку), ряд (-ду), лад (р. ладу), стрій (-рою), полад, розпорядок, (в действии, в работе) рада, чин (-ну), (очередь следования) черга, колія. [Громадський порядок (Куліш). Після татарщини нові порядки на Україні постали (Куліш). Народній добробут залежить від того, які закони дають народові ряд (Леонт.). Державний лад. Приватна власність, то - основа теперішнього капіталістичного ладу (Єфр.). Світовий стрій одвічний (Л. Укр.). Ні ладу, ні поладу нема. Життя починалось своєю чергою (Коцюбинськ.). Тепер прийшла колія, так треба йти]. Привычный -док (обыкновенье) - звичай (р. звичаю). Установленный -док (правило) - установа. [Сам я знаю всі входи й звичаї в (його) хаті (Франко). У нього (пана) така встанова, що попереду відроби панові, хоч-би ту громові кулі летіли, а вже відтак - собі (Франко)]. В -дке - як слід, у порядку. [У мене все як слід, каже Оверко: худобі позаносив, понапував, клуня і возівня на замку (Кониськ.)]. В таком -дке размещать(ся) (о людях) - таким ладом, таким розпорядком ставити, поставити (ставати, стати). По -дку - по ряду, по ряду черги, за рядом, по колії, у порядок. [Спало на думку й мені, довідавшись пильно про все з початку, списати по ряду (Єв.). Він правив по ряду черги своєї службу перед богом (Єв.). Тоді по колії підходили і другі (до столу) і кожен розписувавсь (Свид.)]. В -дке содержать (дело) - мати, тримати (справу) в порядку; на порядках содержувати (справу). [Господарство содержувала на порядках (Квіт.)]. Давать -док - знаходити, знайти лад кому, чому, давати, дати лад кому, чому, знаходити, чинити, давати ярміс кому, чому, рядити, урядити, розпорядити що. [Військо стояло, ладу не знало, пан Іван ішов, лад війську знайшов. Мене на дворі другі дожидаються; - треба усім ярміс дати (Мирн.). Старшина приїде, розпорядить та й знов на хутір. Чоловік мислить, а бог рядить]. Приводить в -док -1) (о деле, работе или группе предметов) доводити, довести до ладу, робити, зробити лад чому, зводити, звести до порядку (на лад), упорядковувати, упорядкувати, улагоджувати, улагодити, уладжувати, уладити, уладнати, направляти, направити що. [Силувалась дорогою упорядкувати свої думки, зупинити їх на чім-небудь однім (Франко). Хтось штовхнув діжечку з водою… пообливав одежу, з'явився сторож… і довів знову все до ладу (Грінч.)];2) (о предметах отдельных) оправляти, оправити, облагоджувати, облагодити, опоряджувати, опоряджати, опорядити, упоряджувати, упоряджати, упорядити, припоряджати, припорядити, наряджати, нарядити, направляти, направити, виладновувати, виладнати, порати, упорати що; (наводить чистоту) прибирати, прибрати, чепурити, причепурити -ся (себя), відхрещувати, відхрестити. [Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (Котл.). Треба упорядить школу. Ми йому ґанки нарядили. Погонич узяв порати санки (Крим.). Вмилася холодною водою, щоб не знати було сліз, ще причепурилася трохи й пішла (Грінч.). Там таке вдома застала, що насилу-силу відхрестила (Свид.)]. Заводить -дки - порядкувати; лад, порядок, розпорядок запроваджувати, запровадити. [Козацтво перебивало королівським урядам порядкувати по своїй уподобі (Куліш)]. Заведены, существуют -дки - звичаї поводяться. [Що то за люди в ній (у бурсі) живуть, і що то за звичаї поводяться в ній (Яворн.)]. -док наводить в чём - лад давати, дати, лад робити, лад знаходити чому, упорядковувати, упорядкувати, на лад зводити, звести що. [Дячиха господарювала і всьому лад давала (М. Вовч.)]. Прийти в -док - зійти, спасти на лад. [Як попорядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде (Мова)]. Стать, поставить на -док дня - стати, поставити на чергу дня, на порядок денний. [Жіноче питання стало нарешті тут (у Галичині) на чергу дня (Єфр.)]. Соблюдать -док - додержувати, додержати порядку, глядіти, доглядіти порядку. [Гляди, дядьку, порядку]. Нарушать -док - порушувати, порушити лад, порядок, розпорядок, ламати, зламати звичай, -чаї. Нарушение -дка - порушування, порушення ладу и т. д., ламання звичаю, -їв. Плохие -дки - безладдя (-дя), безлад (-ду); (по вине блюдущих или устанавливающих -дки органов) - безуряддя. Никакого -дка не стало - ніякого ладу не стало. Поддерживать -док - пильнувати ладу. Правовой -док - правний, правовий лад. Смотреть за -дком - вести порядок. По порядку - підряд, по-черзі, поряду. В алфавитном -ке - за абеткою, в абетковім порядку. В обычном -ке - звичайним порядком. В спешном -ке - негайно, спішно. В -ке очереди - за рядом, по ряду черги. В -ке настоящего постановления - порядком цієї постанови. В -ке назначения, выдвижения - порядком призначення, висування. В судебном -ке - судовно[е]. Для -ку (без существен. надобности) - для годиться. В -ке вещей - як водиться, як звичайно, як слід, як годиться. Это в -ке вещей - це річ звичайна.* * *1) (состояние налаженности, организованности) поря́док, -дку, лад, род. п. ла́ду и ладу́всё в поря́дке — ( в исправном виде) все в поря́дку, все як слід; (перен.: благополучно) все гара́зд
для поря́дка — для поря́дку; ( для соблюдения обычая) для годи́ться
наводи́ть, навести́ \порядок — наво́дити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зроби́ти лад
приводи́ть, привести́ в \порядок что — упорядко́вувати, упорядкува́ти що, дава́ти, да́ти лад чому́, дово́дити, дове́сти до ладу́ що; ( убирать) прибира́ти, прибра́ти що
приводи́ть, привести́ себя́ — ( свой туалет)
в \порядок — опоряджа́тися, опоряди́тися
э́то в поря́дке веще́й — це звича́йна (приро́дна, норма́льна) річ, це норма́льно
2) (строй, режим) лад, поря́док, у́стрій, -рою, стрій, род. п. стро́ю; (обычай, обыкновение) зви́чай (-чаю и -ча́ю) и звича́й, постано́вапоря́дки — (мн.: общественные отношения) поря́дки, -ків, зви́ча́ї, -чаїв и -ча́їв, постано́ви, -но́в
3) ( последовательность) поря́док; ( очередь следования) че́рга и черга́в поря́дке о́череди — по че́рзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно
\порядок дня — поря́док де́нний, поря́док дня
по \порядок дку — за поря́дком, згі́дно з поря́дком; ( по очереди) по черзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно
идти́ свои́м поря́дком — іти́ [собі] свої́м зви́ча́єм (своє́ю че́ргою; диал. свої́м три́бом)
4) (способ, метод осуществления чего-л.) поря́докв спе́шном поря́дке — спі́шно; ( немедленно) нега́йно
5) (тип, род чего-л.) рід, род. п. ро́дусоображе́ния такти́ческого поря́дка — міркува́ння такти́чного шти́бу, такти́чні міркува́ння
два поря́дка мы́слей — два на́прями думо́к
напряже́ние поря́дка 500 вольт — напру́га бли́зько (ко́ло) 500 вольт
6) воен. поря́док7) биол. поря́док8) (ряд домов, составляющих одну сторону улицы в деревне) диал. перія́ -
53 Коробья
1) (короб коробейника) короб (-ба);2) (сундук с пожитками) скриня. Набить -бью - добре скриню запорожнити, назбирати статків. Рядить -бью - готувати молодій скриню (посаг, віно). -
54 ряженный
прич. згоджаны, нанятысм. рядить II -
55 судить
асуджаць; судзіць* * *несовер.рабіць вывад, выводзіць -
56 aufladen
нагружать <грузить>; aufbürden; El. (Batterie a. под)заряжать <рядить> -
57 entladen
вы-, раз-гружать <вы-, раз-грузить>; Mil., El. разряжать <рядить> ( sich -ся); sich entladen fig. разражаться <разиться> -
58 entschärfen
v/t обезвреживать <вредить> (В), удалять <лить> взрыватель (из Р); fig. разряжать <рядить> (В), снимать < снять> остроту (Р) -
59 entspannen
ослаблять < ослабить>/снимать < снять> напряжение od. напряжённость; Muskeln расслаблять <слабить> ( sich -ся); Nerven да(ва)ть отдых (Д); Atmosphäre разряжать <рядить> ( sich -ся); sich entspannen a. отдыхать <дохнуть> -
60 herausputzen
наряжать <рядить> ( sich -ся)
См. также в других словарях:
рядить — См. судить... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. рядить нанимать, судить Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
РЯДИТЬ — РЯДИТЬ, ряжу, рядишь, несовер., кого что (разг.). Наряжать в маскарадный костюм. Рядить кого нибудь стариком. «Люлите вы всех в шуты рядить.» Грибоедов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
рядить — РЯДИТЬ, ряжу, рядишь; несовер., кого (что) (прост.). То же, что наряжать 1. Р. в новое платье. • Рядить шутом кого выставлять в смешном, глупом виде. | возвр. рядиться, ряжусь, рядишься. Р. цыганом (о ряженом). II. РЯДИТЬ, ряжу, рядишь и рядишь;… … Толковый словарь Ожегова
РЯДИТЬ 1 — РЯДИТЬ 1, ряжу, рядишь; несов., кого (что) (прост.). То же, что наряжать 1. Р. в новое платье. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
РЯДИТЬ 2 — РЯДИТЬ 2, ряжу, рядишь и рядишь; ряженный; несов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
рядить — 1. РЯДИТЬ, ряжу, рядишь; ряженный; жен, а, о; нсв. (кого). Нар. разг. = Наряжать. Р. дочку в фирменные платья. Р. в пёстрый ситец кого л. Р. кого л. Дедом Морозом. Р. шутом (в шуты) кого л. (выставлять кого л. на посмешище, выставлять в смешном,… … Энциклопедический словарь
рядить(ся) — 1. рядить(ся) 1 ряд/и/ть¹(ся)¹ [наряжать(ся)]. 2. рядить(ся) 2 ряд/и/ть²(ся)² (при найме, покупке и т. п.) … Морфемно-орфографический словарь
Рядить шутом — РЯДИТЬ 1, ряжу, рядишь; несов., кого (что) (прост.). То же, что наряжать 1. Р. в новое платье. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
рядить — ряжу договариваюсь, нанимаю , укр. рядити, ряджу, др. русск. рядити, болг. редя упорядочиваю , сербохорв. редити, ре̑ди̑м, словен. rediti, redim питать , чеш. řaditi ставить в ряд , řiditi управлять , слвц. riаdit᾽ – то же, польск. rządzic –… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
рядить(ся) — 1. рядить(ся), ряжу(сь), рядишь(ся)(нанимать(ся) 2. рядить(ся), ряжу(сь), рядишь(ся)(одевать(ся) … Русское словесное ударение
Рядить — I несов. перех. разг. Одевать, наряжать. II несов. перех. устар. Устанавливать порядок; управлять. III несов. перех. устар. Нанимать, договариваясь о плате; подряжать. IV несов. неперех. устар. Рассуждать, толковать … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой