рядить

разг. to lay down the law, to expatiate

судить да рядить

судить и рядить

судить-рядить

Х-ы судили и рядили об Y-e - Xs were hashing out (thrashing out, hashing and rehashing) thing Y (person Y's situation etc)

сужу, судишь.

επιρ. μτχ. судя ρ.δ.

1. κρίνω•

|| εκτιμώ. || κατακρίνω, επικρίνω, καταδικάζω.

2. δικάζω•

3. (αθλτ.) είμαι διαιτητής.

4. προκρίνω, προαποφασίζω (για μοίρα, τύχη κ.τ.τ.).

εκφρ.

-япо... – κρίνοντας απο... судить и рядить; судить да рядить (απλ.) διανοούμαι., διαλογίζομαι, λογιάζω.

судиться

1. καταφεύγω στο δικαστήριο.

2. δικάζομαι.

3. κρίνομαι. || σκέπτομαι, διανοούμαι, διαλογίζομαι, συλλογίζομαι.

sb. gymnastik, ladning

* * *

f

1 vs till рядить

2 (op)-ladning; klargøring; 3

1. (вн.) try (d.)

2. (вн.) спорт. referee (d.), umpire (d.)

3. (о пр.; составлять, высказывать мнение) judge (d.)

4. уст., поэт. (предназначать, предопределять) predestine (d.), predetermine (d.)

несов

1. δικάζω·

2. спорт. κάνω τόν διαιτητή·

3. (делать заключение) κρίνω:

1) (составлять мнение, суждение) giudicare, valutare

••

2) ( рассматривать в судебном порядке) giudicare, processare

3) ( укорять) rimproverare

4) спорт. giudicare

* * *

1) giudicare vt, processare vt

2) о + П и без доп. ( полагать) giudicare vt, reputare vt

3) ( осуждать) riprovare vt, biasimare vt, censurare vi

4) спорт. arbitrare vt; dirigere ( una gara)

5) тж. сов. ( предназначать) (pre)destinare vt

••

* * *

1) gener. sentire, giudicare, pregiudicare, processare, ragionare, sindacare

2) obs. essere a banco, sedere a banco, stare a banco

3) liter. librare

4) sports. arbitrare

5) law. sentenziare

1) несов. (о ком-чём и без доп.) (составлять мнение) фикер йөртү, хөкем кылу ( итү), бәя бирү, уйлау

2) несов. ( кого-что) (осуждать) яманлау, тикшерү, гаепләү

3) несов. (кого-что) (преступника и т. п.) хөкем итү, суд ясау

4) несов. (что и без доп.; спорт.) судья вазифасын үтәү

5) несов.; сов. (что и с неопр.) язу, насыйп булу, насыйп итү

•

- судить да рядить

порядок (-дку), ряд (-ду), лад (р. ладу), стрій (-рою), полад, розпорядок, (в действии, в работе) рада, чин (-ну), (очередь следования) черга, колія. [Громадський порядок (Куліш). Після татарщини нові порядки на Україні постали (Куліш). Народній добробут залежить від того, які закони дають народові ряд (Леонт.). Державний лад. Приватна власність, то - основа теперішнього капіталістичного ладу (Єфр.). Світовий стрій одвічний (Л. Укр.). Ні ладу, ні поладу нема. Життя починалось своєю чергою (Коцюбинськ.). Тепер прийшла колія, так треба йти]. Привычный -док (обыкновенье) - звичай (р. звичаю). Установленный -док (правило) - установа. [Сам я знаю всі входи й звичаї в (його) хаті (Франко). У нього (пана) така встанова, що попереду відроби панові, хоч-би ту громові кулі летіли, а вже відтак - собі (Франко)]. В -дке - як слід, у порядку. [У мене все як слід, каже Оверко: худобі позаносив, понапував, клуня і возівня на замку (Кониськ.)]. В таком -дке размещать(ся) (о людях) - таким ладом, таким розпорядком ставити, поставити (ставати, стати). По -дку - по ряду, по ряду черги, за рядом, по колії, у порядок. [Спало на думку й мені, довідавшись пильно про все з початку, списати по ряду (Єв.). Він правив по ряду черги своєї службу перед богом (Єв.). Тоді по колії підходили і другі (до столу) і кожен розписувавсь (Свид.)]. В -дке содержать (дело) - мати, тримати (справу) в порядку; на порядках содержувати (справу). [Господарство содержувала на порядках (Квіт.)]. Давать -док - знаходити, знайти лад кому, чому, давати, дати лад кому, чому, знаходити, чинити, давати ярміс кому, чому, рядити, урядити, розпорядити що. [Військо стояло, ладу не знало, пан Іван ішов, лад війську знайшов. Мене на дворі другі дожидаються; - треба усім ярміс дати (Мирн.). Старшина приїде, розпорядить та й знов на хутір. Чоловік мислить, а бог рядить]. Приводить в -док -

1) (о деле, работе или группе предметов) доводити, довести до ладу, робити, зробити лад чому, зводити, звести до порядку (на лад), упорядковувати, упорядкувати, улагоджувати, улагодити, уладжувати, уладити, уладнати, направляти, направити що. [Силувалась дорогою упорядкувати свої думки, зупинити їх на чім-небудь однім (Франко). Хтось штовхнув діжечку з водою… пообливав одежу, з'явився сторож… і довів знову все до ладу (Грінч.)];

2) (о предметах отдельных) оправляти, оправити, облагоджувати, облагодити, опоряджувати, опоряджати, опорядити, упоряджувати, упоряджати, упорядити, припоряджати, припорядити, наряджати, нарядити, направляти, направити, виладновувати, виладнати, порати, упорати що; (наводить чистоту) прибирати, прибрати, чепурити, причепурити -ся (себя), відхрещувати, відхрестити. [Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (Котл.). Треба упорядить школу. Ми йому ґанки нарядили. Погонич узяв порати санки (Крим.). Вмилася холодною водою, щоб не знати було сліз, ще причепурилася трохи й пішла (Грінч.). Там таке вдома застала, що насилу-силу відхрестила (Свид.)]. Заводить -дки - порядкувати; лад, порядок, розпорядок запроваджувати, запровадити. [Козацтво перебивало королівським урядам порядкувати по своїй уподобі (Куліш)]. Заведены, существуют -дки - звичаї поводяться. [Що то за люди в ній (у бурсі) живуть, і що то за звичаї поводяться в ній (Яворн.)]. -док наводить в чём - лад давати, дати, лад робити, лад знаходити чому, упорядковувати, упорядкувати, на лад зводити, звести що. [Дячиха господарювала і всьому лад давала (М. Вовч.)]. Прийти в -док - зійти, спасти на лад. [Як попорядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде (Мова)]. Стать, поставить на -док дня - стати, поставити на чергу дня, на порядок денний. [Жіноче питання стало нарешті тут (у Галичині) на чергу дня (Єфр.)]. Соблюдать -док - додержувати, додержати порядку, глядіти, доглядіти порядку. [Гляди, дядьку, порядку]. Нарушать -док - порушувати, порушити лад, порядок, розпорядок, ламати, зламати звичай, -чаї. Нарушение -дка - порушування, порушення ладу и т. д., ламання звичаю, -їв. Плохие -дки - безладдя (-дя), безлад (-ду); (по вине блюдущих или устанавливающих -дки органов) - безуряддя. Никакого -дка не стало - ніякого ладу не стало. Поддерживать -док - пильнувати ладу. Правовой -док - правний, правовий лад. Смотреть за -дком - вести порядок. По порядку - підряд, по-черзі, поряду. В алфавитном -ке - за абеткою, в абетковім порядку. В обычном -ке - звичайним порядком. В спешном -ке - негайно, спішно. В -ке очереди - за рядом, по ряду черги. В -ке настоящего постановления - порядком цієї постанови. В -ке назначения, выдвижения - порядком призначення, висування. В судебном -ке - судовно[е]. Для -ку (без существен. надобности) - для годиться. В -ке вещей - як водиться, як звичайно, як слід, як годиться. Это в -ке вещей - це річ звичайна.

* * *

1) (состояние налаженности, организованности) поря́док, -дку, лад, род. п. ла́ду и ладу́

2) (строй, режим) лад, поря́док, у́стрій, -рою, стрій, род. п. стро́ю; (обычай, обыкновение) зви́чай (-чаю и -ча́ю) и звича́й, постано́ва

3) ( последовательность) поря́док; ( очередь следования) че́рга и черга́

4) (способ, метод осуществления чего-л.) поря́док

5) (тип, род чего-л.) рід, род. п. ро́ду

6) воен. поря́док

7) биол. поря́док

8) (ряд домов, составляющих одну сторону улицы в деревне) диал. перія́

1) (короб коробейника) короб (-ба);

2) (сундук с пожитками) скриня. Набить -бью - добре скриню запорожнити, назбирати статків. Рядить -бью - готувати молодій скриню (посаг, віно).

прич. згоджаны, наняты

см. рядить II

* * *

1) в разн. знач. судзіць

2) (о ком-чём) меркаваць

нагружать <­грузить>; aufbürden; El. (Batterie a. под)заряжать <­рядить>

вы-, раз-гружать <вы-, раз-грузить>; Mil., El. разряжать <­рядить> ( sich -ся); sich entladen fig. разражаться <­разиться>

v/t обезвреживать <­вредить> (В), удалять <­лить> взрыватель (из Р); fig. разряжать <­рядить> (В), снимать < снять> остроту (Р)

ослаблять < ослабить>/снимать < снять> напряжение od. напряжённость; Muskeln расслаблять <­слабить> ( sich -ся); Nerven да(ва)ть отдых (Д); Atmosphäre разряжать <­рядить> ( sich -ся); sich entspannen a. отдыхать <­дохнуть>

наряжать <­рядить> ( sich -ся)