Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

рука+с+рукой

  • 1 вперехват

    нареч.
    1) ( перехватывая рукой) перехо́плюючи руко́ю (рука́ми)
    2) ( наперерез) наперері́з, навперейми

    Русско-украинский словарь > вперехват

  • 2 манить

    манивать
    1) (подзывать кивками) манити кого, кивати на кого. [Манить як кота мишею (Номис)]. -нить кого (к себе) рукою - манити кого (до себе) рукою;
    2) манити, вабити, надити; срв. Влечь, Привлекать. [Хотів він прогнать з-перед очей ту мрію, а мрія все стояла і манила його (Н.-Лев.). Невеличка, метка і жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе (Мирн.). Рука, що геть тоді її штовхала, тепер-би надила її до себе (Куліш)]. -нить птицу привадою - вабити, надити птицю (принадою). [Ви вабите, сину, пташку золотим пшоном (Федьк.)]. Хорошая погода -нит на прогулку - добра година вабить (манить, тягне) на прогулку, на прохідку. -нить кого надеждой, обещаниями и т. п. - манити, надити, (обманывать) дурити кого надією, обіцянками и т. п. [А Хмельницький собі ляхів миром манив, а тим часом на весну новий поход обраховував (Куліш). Вони його манили всякими обіцянками-цяцянками (Грінч.)]. Маненный -
    1) манений;
    2) манений, ваблений, наджений. Манящий, прлг. - (з)вабливий, вабний, звабний, принадний. [Мовчки поглядала на Грицька, блискаючи на його своїми сміливими звабливими очима (Грінч.). Тремтять, летять вабливі звуки (Чупр.). Малював їм принадні картини їх майбутнього життя (М. Грінч.)]. Маняще - (в)вабливо, звабно, принадно. [Усміхається звабливо. Булка так принадно всміхалась (Коцюб.)].
    * * *
    ( звать) мани́ти; перен. ва́бити, мани́ти, на́дити, зва́блювати; ( соблазнять) спокуша́ти; ( рукой) кли́кати, зва́ти, підклика́ти

    Русско-украинский словарь > манить

  • 3 направляться

    направиться
    1) спрямовуватися, спрямуватися, поспрямовуватися; бути спрямовуваним, спрямованим, поспрямовуваним и т. п.; (руководиться) водитися; срв. Направлять. [Вся жизнь старосвітських панів водилася духом церкви (Куліш)]. Корабль -ется по компасу - кораблем кер(м)ують за компасом, кораблем кер(м)ується за компасом. Глаза всех -вились на него - усіх очі (усі очі) обернулися (справилися) на його. Политика партии -ется твёрдой рукой - міцна рука спрямовує партійну політику. Мероприятия правительства -лялись к развитию страны - державні заходи були спрямовані (скеровані) на розвиток країни. Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал - він побачив, що ворог направляє йому в серце кинджал(а). Бродяга -ется по месту жительства - волоцюгу відпроваджують (відпроваджується) на місце проживання (пробування). Преступник -ется в Нарым - злочинця ви[за]силають (или ви[за]силається) до Нариму. Рабочими -ется селоско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу - робітники лагодять сільсько- господарський реманент до весняної сівби. Бритва -ляется - бритву направляють (нагострюють), бритва направляється (нагострюється). Бритва -лена - бритву направлено (нагострено). Бритва -рилась - бритва направилася (нагострилася);
    2) (брать направление) прямуватися, попрямуватися, правуватися, правитися, поправуватися, спрямовуватися, спрямуватися, скеровуватися, скеруватися, (о мног.) поспрямовуватися, поскеровуватися; (диал.) напрямлятися, напрямитися куди, до кого, до чого. [До пекла навпростець прямуйся (Котл.). А той правується туди чумак (Мартин.) Я до того дуба правлюся (Харк.). «А куди правитесь?» - «До Київа!» (Сл. Гр.). Народи скерувалися на схід (Шахмат.). Напрямилася в куток до печи (Мирн.). Напрямивсь іти до школи (Н.-Лев.)];
    3) (держать путь) простувати, попростувати, прямувати, попрямувати, простати, попростати, керувати, ( диал.) прямцювати, попрямцювати, (образно) стежку гаптувати, шлях-дорогу верстати; срв. Идти 1, Пойти 1. [Куди вони простують? (М. Вовч.). Простували вони до Лубень (Сторож.). Пливе військо, простуючи униз до порогів (Мордовець). Глядів, куди це попростує хлопець (Крим.). Він догадався, що й той туди прямує (Н.-Лев.). Товариство на Січ прямувало (Шевч.). Прямував до старого береста (Коцюб.). Марина була попрямувала до дверей (Крим.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Сам попростав до хати (Г. Барв.). Знати, куди чайка (лодка) носом керує (Звин.). У ворота прямцює (Свидниц.). Куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати? (Сл. Гр.)]. -ться дорогою - простувати (прямувати), попростувати (попрямувати) шляхом (дорогою). Вы в какую сторону -етесь? - ви в який бік (куди) простуєте (прямуєте)? -ться на огонь - простувати, попростувати на світло. Мы -лись к пристани - ми прямували, попрямували до пристани;
    4) (пускаться, устремляться) пускатися, пуститися, подаватися, податися, ударятися, ударитися, (диал.) простягатися, простягтися, хилити, похилити, наставлятися, наставитися, (тяготеть) тягнути и тягти, (пробираться) братися, побратися, (о мног.) попростягатися, понаставлятися куди, до чого, на що. [Пустилися пішки через верх (Франко). Подався стежкою з лісу на шлях (Коцюб.). Подався вниз яром (Франко). Подався додому (Крим.). Знає, куди вдаритися, де чого шукати (Свидниц.). Василь простягся на музики під верби (Н.-Лев.). Селяни-ратаї тягли на Україну (Куліш). Чути, як щось береться в башті по сходах (Куліш). Побралися наливайці до Річиці (Куліш). Побрався Павло додому (М. Вовч.)];
    5) (иметь направление, пролегать) слатися, п(р)ослатися, стелитися п(р)остелитися, держати, лежати, йти, впадати, впасти. [Шлях стелився поміж житами (Київщ.). Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди (Звин.). Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? (Метл.)];
    6) (запасаться) напасатися, напастися, запасатися, запастися, (о мног.) понапасатися, позапасатися. На вас тетрадей не -вишься - на вас зшитків не напасешся (не настарчишся);
    7) (вдоволь, сов.) накеруватися, направитися, попокерувати, попоправити (досхочу) и т. п.; срв. Править.
    * * *
    несов.; сов. - напр`авиться
    1) (двигаться в каком-л. направлении) прямувати, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти и диал. попро́стати, направля́тися, напра́витися, -влюся, -вишся; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш), піти́ (піду́, пі́деш); ( отправляться) вируша́ти, ви́рушити; (сов.: зашагать) покрокува́ти, -ку́ю, -ку́єш
    2) (перен.: устремляться, обращаться к чему-л.) спрямо́вуватися, -мо́вується, спрямува́тися, -му́ється, скеро́вуватися, -ро́вується, скерува́тися, -ру́ється, направля́тися, напра́витися
    3) ( налаживаться) нала́годжуватися, -джується, нала́годитися, -диться
    4) мат. напрямля́тися, напрями́тися, -ми́ться
    5) страд. несов. направля́тися, напрямля́тися; спрямо́вуватися, скеровуватися; справля́тися; направля́тися, наго́стрюватися, -рюється; нала́годжуватися; навертатися, направля́тися; напрямля́тися

    Русско-украинский словарь > направляться

См. также в других словарях:

  • рука с рукой — рука с рукой …   Орфографический словарь-справочник

  • Рука с рукой — Устар. 1. То же, что Рука в руку (в 1 м знач.). Он вечно с ней. В её покое Они сидят в потёмках двое; Они в саду; рука с рукой, Гуляют утренней порой (Пушкин. Евгений Онегин). 2. То же, что Рука в руку (во 2 м знач.). Ты помнишь ли те дни, когда… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Рука с рукой — Разг. Устар. То же, что рука об руку 1 2. ФСРЯ, 396; СРНГ 35, 244 …   Большой словарь русских поговорок

  • РУКА — руки, вин. руку, мн. руки, рукам, жен. 1. Одна из двух верхних конечностей человека, от плеча до конца пальцев. Кисть руки. Правая, левая рука. Поднять, опустить руки. Скрестить руки. Вывихнуть руку. Руки вверх. Взять ребенка на руки. Носить,… …   Толковый словарь Ушакова

  • рука — См. власть, сторона большой руки, брать в руки (книгу), быть делом чьих либо рук, быть под рукой, валиться из рук, взять в руки, взять в руки бразды правления, взять в руки кормило правления, взять себя в руки, всплеснуть руками, держать в руках …   Словарь синонимов

  • РУКА — Бегать от своих рук. Кар. Лениться, бездельничать. СРГК 5, 577. Без рук. Р. Урал. В состоянии сильной усталости от тяжёлой физической работы. СРНГ 35, 239. Без рук без ног. Волг. 1. О состоянии сильной усталости, крайнего утомления. 2. Неодобр. О …   Большой словарь русских поговорок

  • рука́ — и, вин. руку, мн. руки, дат. рукам, ж. 1. Каждая из двух верхних конечностей человека от плечевого сустава до кончиков пальцев. Заложить руки за спину. Скрестить руки на груди. □ Корж залюбовался руками корейца. Мускулистые, голые по локоть, они… …   Малый академический словарь

  • рука —   Валится из рук (предмет работы; разг.) не работается.     Работа валилась из рук, раздражала всякая мелочь. А. Степанов.   Волю давать рукам (разг.) пускать в ход руки, драться.     Языком болтай, а рукам воли не давай. Пословица.   В руках что …   Фразеологический словарь русского языка

  • Рука — Часть тела, наиболее наполненная символическим содержанием. По Аристотелю, рука это инструмент инструментов. Квинтиллиан говорит: Можно сказать, что руки почти говорят. Не их ли мы используем, когда требуем, обещаем, подытоживаем, отпускаем,… …   Словарь символов

  • рука — сущ., ж., употр. наиб. часто Морфология: (нет) чего? руки, чему? руке, (вижу) что? руку, чем? рукой, о чём? о руке; мн. что? руки, (нет) чего? рук, чему? рукам, (вижу) что? руки, чем? руками, о чём? о руках 1. Рукой называется каждая из двух… …   Толковый словарь Дмитриева

  • рука — и; руки, дат. рукам; ж. 1. Каждая из двух верхних конечностей человека от плечевого сустава до кончиков пальцев, а также от запястья до кончиков пальцев. Заложить руки за спину. Скрестить руки на груди. Правая, левая рука. Кисть руки. Погладить… …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»