-
1 divorcee
-
2 legally separated
розлучений за судом, розлучений в законному порядку -
3 divorced
розлучений, розлучена (прикм.)- divorced person
- divorced parents
- divorced segment
- divorced wife -
4 divorced husband
розлучений (ім.); колишній чоловік ( після розлучення) -
5 parted
adj1) розділений, роз'єднаний2) розлучений3) театр. що одержав роль у п'єсі4) бот. розчахнутий* * *a1) розділений2) розлучений4) бoт. розсічений ( не до основи) -
6 divorced person
розлучена особа, розлучений (ім.), розлучена (ім.) -
7 two-time loser
-
8 divorcee
n фр.розлучена дружина* * *nрозлучений чоловік; розлучена жінка -
9 divorcee
nрозлучений чоловік; розлучена жінка -
10 parted
См. также в других словарях:
розлучений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розлучити. || розлу/чено, безос. присудк. сл. 2) у знач. ім. розлу/чений, ного, ч.; розлучена, ної, ж. Той (та), що розірвав (розірвала) шлюб … Український тлумачний словник
розлучений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розлучена — ої, ж. див. розлучений 2) … Український тлумачний словник
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки
