-
1 розвилка
жfork, bifurcation; crotch, embranchment, ramification -
2 розвилка
-и1) разви́лина, разви́лка; разви́лок2) ( место расходящихся дорог) разви́лина, разви́лка; разви́лок -
3 розвилка
rozwyłkaж. -
4 розвилка
техн. ви́лка ( разветвление сети) -
5 ӱчйол
розвилка СЛ. -
6 crotch
n амер., розм.1) розвилка, розвилина, розсоха (дерева тощо)2) вила; гачок; ключка, крюк3) анат. промежина* * *n1) розвилка, вилка (стебла, гілок або дерева)2) вила; гак3) промежина4) хід ( штанів); клин шва у ходу (штанів; тж. crotch piece); пристібна планка ( пояса-трусів) -
7 divarication
n1) розходження, розгалуження; поділ навпіл (надвоє), роздвоєння2) роздоріжжя, розвилка3) розбіжність у думках* * *n1) розходження; розбіжність, розгалуження; розподіл надвоє, роздвоєння -
8 fork
1. n1) виделка2) вила; рогуля3) розвилка, роздоріжжя, розгалуження4) відгалуження5) рукав (ріки)6) гірн. приямок7) військ. зміна прицілу (кутоміра), що відповідає чотирьом імовірним відхиленнямfork luncheon (supper) — сніданок (вечеря) а-ля фуршет
2. v1) працювати (кидати) вилами; піднімати вилами2) розгалужуватися3) роздвоюватися; розщеплювати навпіл4) шах. брати у вилкуfork out, fork over, fork up — розм. заплатити гроші, розщедритися
* * *I [fxːk] n1) виделка2) вила; рогуля3) камертон4) розвилина, розгалуження; відгалуження; розвилка ( доріг); стик ( доріг); рукав ( ріки); eл. вилка5) гipн. приямок6) гipн. стояк у м'якій породі7) вiйcьк. вилка; зміна прицілу або кутоміра8) pl; cл. пальці9) pl; cл. шибеницяII [fxːk] v1) працювати вилами, кидати вилами; піднімати вилами3) роздвоювати; розщеплювати надвоє4) шax. брати у вилку -
9 parting
1. n1) розлука, розставання, прощання; від'їзд2) роздоріжжя, розгалуження, розвилка3) проділ (у волоссі)4) тех. відокремлення5) тех. розняття; стик6) геол. пуста порода, прошарок7) мет. очистка металів2. adj1) прощальний2) що розділяє4) згасаючий, завмираючийparting day — надвечір'я; день, що схиляється надвечір
parting cup — а) чаша з двома ручками; б) суміш елю з хересом
* * *I n1) розставання, розлука2) прощання, від'їзд3) розгалуження дороги, розвилка5) тex. відділення; поділ6) тex. рознімання, стик7) гeoл. окремість, яка розділяє пласти; прошарок8) метал. афінаж, очищення металівII a1) прощальний2) відокремлювальний; який розгалужується ( про дорогу); тex. відрізний ( про різець)3) гаснучий, вгасаючий, вмираючий -
10 forked
adj1) роздвоєний; розгалужений; виделковийforked tube — тех. трійник
2) двозначний3) рогатий (про чоловіка)* * *[fxːkt]a1) роздвоєний, розгалужений; з розвилкою; вилкоподібнийforked tube — тex. трійник
2) двозначний; рогатий ( про чоловіка) forked сар митра єпископа -
11 road junction
1) розвилка доріг, стик доріг -
12 Y, y
n1) 25-та літера англійського алфавіту2) мат. ігрек, невідома величина3) розвилка, роздоріжжя -
13 Y, y
n1) 25-та літера англійського алфавіту2) мат. ігрек, невідома величина3) розвилка, роздоріжжя -
14 crotch
n1) розвилка, вилка (стебла, гілок або дерева)2) вила; гак3) промежина4) хід ( штанів); клин шва у ходу (штанів; тж. crotch piece); пристібна планка ( пояса-трусів) -
15 divarication
n1) розходження; розбіжність, розгалуження; розподіл надвоє, роздвоєння -
16 fork
I [fxːk] n1) виделка2) вила; рогуля3) камертон4) розвилина, розгалуження; відгалуження; розвилка ( доріг); стик ( доріг); рукав ( ріки); eл. вилка5) гipн. приямок6) гipн. стояк у м'якій породі7) вiйcьк. вилка; зміна прицілу або кутоміра8) pl; cл. пальці9) pl; cл. шибеницяII [fxːk] v1) працювати вилами, кидати вилами; піднімати вилами3) роздвоювати; розщеплювати надвоє4) шax. брати у вилку -
17 forked
[fxːkt]a1) роздвоєний, розгалужений; з розвилкою; вилкоподібнийforked tube — тex. трійник
2) двозначний; рогатий ( про чоловіка) forked сар митра єпископа -
18 parting
I n1) розставання, розлука2) прощання, від'їзд3) розгалуження дороги, розвилка5) тex. відділення; поділ6) тex. рознімання, стик7) гeoл. окремість, яка розділяє пласти; прошарок8) метал. афінаж, очищення металівII a1) прощальний2) відокремлювальний; який розгалужується ( про дорогу); тex. відрізний ( про різець)3) гаснучий, вгасаючий, вмираючий -
19 road junction
1) розвилка доріг, стик доріг -
20 rozwidlenie
[розвідлене]nрозвилка, роздоріжжя
- 1
- 2
См. также в других словарях:
розвилка — и, ж. 1) Відгалуження (у 2 знач.) гілок. 2) Місце розгалуження дороги … Український тлумачний словник
розвилка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
рогатка — и, ж. 1) Переносна загорожа у вигляді довгастого бруса, що тримається на зроблених навхрест стояках. || тільки мн., перен. Взагалі якісь свідомо створені перешкоди. 2) Дерев яна розвилка з прив язаною до обох кінців гумовою стьожкою для метання… … Український тлумачний словник
розвилина — и, ж. Те саме, що розвилка … Український тлумачний словник
розвилок — лка, ч. Те саме, що розвилка … Український тлумачний словник
розгалуження — я, с. 1) Дія за знач. розгалузити і розгалузитися 1 3). 2) Те саме, що відгалуження 2), 3). 3) Напрям, галузь чого небудь (науки, виробництва, мистецтва і т. ін.). 4) Залізнична розвилка. 5) У програмуванні – вибір у програмі однієї з декількох… … Український тлумачний словник
розгілення — я, с., рідко. Те саме, що розвилка 1) … Український тлумачний словник
розгілка — и, ж. Те саме, що розвилка 1) … Український тлумачний словник
розгілля — я, с., рідко. Те саме, що розвилка 1) … Український тлумачний словник
роздоріжжя — я, с. Місце, звідки розходяться або куди сходяться дві чи кілька доріг; розпуття. || Те саме, що розвилка 2). •• На роздорі/жжі у стані нерішучості, тяжких роздумів, вагань … Український тлумачний словник
роздоріжжя — (місце, звідки розходяться / куди сходяться дві / кілька доріг), розпуття, перепуття, розстань, розтік, розтока, розсоша, роздорож, перетин; перехрестя, схрещення, перехрещення, схрестя, розхрестя; розвилка, розвилина, розгілка, розгілля,… … Словник синонімів української мови
