-
1 розбіжність
астр.; матем.; физ. расходи́мость, расхожде́ние (о числах, линиях, векторах) -
2 розбіжність вектора
расхожде́ние ве́ктораУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбіжність вектора
-
3 розбіжність ряду
расхожде́ние ря́даУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбіжність ряду
-
4 абсолютна розбіжність
абсолю́тная расходи́мостьУкраїнсько-російський політехнічний словник > абсолютна розбіжність
-
5 безумовна розбіжність
безусло́вная расходи́мостьУкраїнсько-російський політехнічний словник > безумовна розбіжність
-
6 геометрична розбіжність
геометри́ческое расхожде́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > геометрична розбіжність
-
7 одностайна розбіжність
равностепе́нная расходи́мостьУкраїнсько-російський політехнічний словник > одностайна розбіжність
-
8 розбіжна послідовність
расходя́щаяся после́довательностьУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбіжна послідовність
-
9 сутність та існування
СУТНІСТЬ та ІСНУВАННЯ - дві взаємопов'язані категорії онтології, що характеризують внутрішній і зовнішній аспекти буття. Сутність - категорія онтології на позначення внутрішнього, сукупність істотних властивостей предмета, без яких він існувати не може. Сутність не дана людині у відчуттях, а осягається мисленням. Існування, або екзистенція, - категорія онтології для позначення наявного буття предмета, котре, на відміну від його сутності, осягається чуттями; фактична даність чого-небудь І. снування певною мірою зіставне з категорією "буття" (тому їх нерідко ототожнюють), однак вживається здебільшого для характеристики зовнішніх проявів буття - предметів і явищ у їхній конкретності і нескінченній багатоманітності Щ. е з часів Античності щодо змісту понять "С. та І." висловлювалися різні погляди, часом протилежні. Так, Платон уживав поняття "усія" без розрізнення смислів існування речей (субстанція) і недоступного для чуттів рівня цього буття (сутність). У філософії Аристотеля С. та І. взаємопов'язані. Однак своїм неоднозначним тлумаченням сутності (у "Категоріях" першою сутністю він називав одиничні речі, а в "Метафізиці" - навпаки), Аристотель заклав основи для відриву існування від сутності в епоху Середньовіччя. У цю добу проблема С. та І. найґрунтовніше розроблялася Томою Аквінським, який учив, що тільки в Бозі С. та І. збігаються, а в усіх сущих створеного світу С. та І. незбіжні. Дуне Скот на перше місце ставив не сутність, а неповторне індивідуальне існування. Проблема розбіжностей між С. та І. породила середньовічний реалізм з його орієнтацією на загальне (сутність) і номіналізм з його установкою на одиничне (емпіричне) існування. З томістських позицій трактували С. та І. Декарт і Спіноза. Кант доводив, що існування не входить у визначення предмета, а знаходиться поза межами сутності і тому не може бути предикатом поняття. Гегель розглядав обидві категорії в їх діалектичному взаємозв'язку. З позицій матеріалістичної діалектики аналізує С. та І. марксизм. В екзистенціалізмі на перший план вийшла проблема існування (екзистенції). Сартр твердив, що існування передує сутності.Д.КирикФілософський енциклопедичний словник > сутність та існування
-
10 расхождение ряда
розбі́жність ря́дуРусско-украинский политехнический словарь > расхождение ряда
-
11 расхождение ряда
розбі́жність ря́дуРусско-украинский политехнический словарь > расхождение ряда
-
12 controversy
розбіжність думок, спор, суперечка, полеміка, дискусія; змагальність; правовий (судовий) спор; предмет судового спору; судовий процес; цивільний судовий процес; трудовий конфліктcontroversy between a tax payer and the Internal Revenue Service — спор між платником податків та податковою службою
-
13 rozbieżność
[розбєжношьчь]f -
14 разномыслие
розбі́жність (-ності) у думка́х; різноду́мство, різноду́мність -
15 рознагалоссе
розбіжністьсуперечність -
16 расхождение вектора
розбі́жність ве́ктораРусско-украинский политехнический словарь > расхождение вектора
-
17 расхождение вектора
розбі́жність ве́ктораРусско-украинский политехнический словарь > расхождение вектора
-
18 controversion
розбіжність думок, спор, суперечка -
19 legibility
-
20 readability
розбірливість ( почерку тощо); підпадання ( раніше описаного об'єкту під формулу винаходу)
См. также в других словарях:
розбіжність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
розбірливість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
розбірність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
розбіжність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до розбіжний. 2) Відмінність … Український тлумачний словник
розбірливість — вості, ж. Абстр. ім. до розбірливий … Український тлумачний словник
розбірність — ності, ж. Абстр. ім. до розбірний … Український тлумачний словник
розбіжність — [роузб’і/жн іс т ] нос т і, ор. н іс т у … Орфоепічний словник української мови
розбіг — у, ч. 1) Біг зі швидкістю, що поступово збільшується. •• З ро/збі/гу а) поступово збільшуючи швидкість під час бігу; розбігшись; б) не встигнувши зупинитися після бігу. 2) Рух (машин, механізмів і т. ін.) з поступовим збільшенням, наростанням… … Український тлумачний словник
розбігатися — I розб ігатися аюся, аєшся, док., розм. Почати багато бігати. II розбіг атися а/юся, а/єшся, недок., розбі/гтися, біжу/ся, біжи/шся, док. 1) Дуже швидко рушати, розходитися з одного місця в різні боки, місця (про всіх чи багатьох). || Бігти в… … Український тлумачний словник
розбігтися — 1) = розбігатися (почати бігти, поступово набираючи швидкість), розігнатися, розганятися 2) див. розходитися I … Словник синонімів української мови
розбірливий — а, е. 1) Який виявляє вимогливість під час вибору або оцінки кого , чого небудь. 2) Якого можна легко сприйняти слухом або зором; чіткий, ясний … Український тлумачний словник
