-
1 розбирати
= розібра́ти1) разбира́ть, разобра́ть; (на части механизм, машину спец.) разнима́ть, разня́ть; ( разрушать) разла́мывать, лома́ть, разлома́ть; (разносить, разрушая) раста́скивать, растащи́ть, растаска́ть2) (давать оценку, анализировать) разбира́ть, разобра́ть; ( выяснять) рассма́тривать, рассмотре́ть3) ( постигать) разбира́ть, разобра́ть; (воспринимать слухом, зрением) ула́вливать, улови́ть4) ( рассортировывать) разбира́ть, разобра́ть; (бумаги, письма) перебира́ть, перебра́ть; ( только о туше животного) спец. разде́лывать, разде́лать; ( свежевать) обряжа́ть, обряди́ть5) (снимать одежду, наряд) раздева́ть, разде́ть6) (только в третьем лице: оказывать действие) разбира́ть, разобра́ть; (о страстях, чувствах) охва́тывать, охвати́ть -
2 розібрати
см. розбирати1) разобра́ть; (на части механизм, машину спец.) разня́ть; ( разрушать) разлома́ть; (разносить, разрушая) растащи́ть, растаска́ть2) (давать оценку, анализировать) разобра́ть; ( выяснять) рассмотре́ть3) ( постигать) разобра́ть; (воспринимать слухом, зрением) улови́ть4) (приводить в порядок; рассортировывать) разобра́ть; (бумаги, письма) перебра́ть; ( только о туше животного) спец. разде́лать; ( свежевать) обряди́ть5) (снимать одежду, наряд) разде́ть6) (только в третьем лице: оказывать действие) разобра́ть; (о страстях, чувствам) охвати́ть
См. также в других словарях:
розбирати — а/ю, а/єш, недок., розібра/ти, розберу/, розбере/ш, док. 1) перех.Брати, забирати все (всіх) по одному або частинами. || розм. Те саме, що розкуповувати. •• Розбира/ти буке/ти проривати, прополювати яку небудь кущисту сільськогосподарську… … Український тлумачний словник
розбирати — (собі): багато собі дозволяти, забагато вимагати [IV] … Толковый украинский словарь
розбирати — I = розібрати (брати все, усіх по одному / частинами), розтягати, розтягувати, розтягти, розтягнути, розтаскувати, розтаскати; розхапувати, розхапати (жадібно, квапливо) II ▶ див. аналізувати, обговорювати 2), розуміти I, 1) … Словник синонімів української мови
розбирати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
бурити — розбирати, валити … Лемківський Словничок
розуміти — I 1) (бути здатним правильно оцінювати, осягати розумом що н.), тямити, розбирати, мізкувати, міркувати, петрати, прибирати, кмі[е]тити 2) (по якому, з якої володіти якою н. мовою, бути у змозі сприймати зміст висловленого нерідною мовою), тямити … Словник синонімів української мови
відмуровувати — ую, уєш, недок., відмурува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Розбирати кам яну чи цегляну стіну, що закриває вхід до чого небудь. 2) Відгороджувати кам яною чи цегляною стіною … Український тлумачний словник
жувати — жую/, жує/ш, недок., перех. 1) Роздрібнювати, розминати їжу в роті. || Стискати що небудь у зубах, натискати на щось зубами. 2) розм., ірон. Те саме, що їсти 1). 3) перен., розм. Домагатися чого небудь, аналізувати, розбирати щось, перев.… … Український тлумачний словник
обдумувати — ую, уєш, недок., обду/мати, аю, аєш, док., перех., також із спол. як, що. У думках перебирати, всебічно зважувати що небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.; обмірковувати, обмізковувати. || Детально розбирати, аналізувати в… … Український тлумачний словник
обмірковувати — ую, уєш, недок., обміркува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Те саме, що обдумувати. 2) Детально розглядати, розбирати що небудь, обмінюючись думками, враженнями і т. ін … Український тлумачний словник
розбирання — я, с. Дія за знач. розбирати 1 4), 10), 11) … Український тлумачний словник
