-
41 зане
-
42 ибо
бо.* * *I союзбо, че́рез те що, тому́ щоII(сущ.: народность) і́бо (нескл.) -
43 истечение
1) (неок.) витікання; см. Истекание; оконч. витечення; виплив (-ву). -ние воды - витікання води. -ние крови, материи - виплив, витікання крови, матерії. -ние лучей, энергии, физ. - виплив проміння, енергії з чого;2) (о времени, сроке) скінчення, уплив (-ву). -ние срока, года - скінчення терміну (строку), року. До -ния срока, года - до терміну, до року, (книжн. оборот) до скінчення терміну, року. За -нием срока дело прекращается - через скінчення терміну (через те, що минув, вийшов термін) справа припиняється. По -чении года, срока - як (коли) вийде, (с)кінчиться, мине (як вийшов, скінчився, минув) рік, термін (строк), після року, після терміну, по рокові, по термінові (строкові), (книжн. оборот) по скінченні року, терміну. По -чении некоторого времени, я возвращусь - як мине який(сь) час (за якийсь час), я поверну(ся). По -нии стольких, многих лет - по стількох, по багатьох роках. [Ми по стількох віках таки знайшли його (розум) (Самійл.)];3) (жидкость; что истекает) випливи (-вів); (ток, струя) струмінь (-меня).* * *1) ( вытекание) витіка́ння2) (окончание) закі́нчення, скі́нченнядо \истечение ния сро́ка — до закі́нчення (до скі́нчення) стро́ку
за \истечение нием сро́ка — зважа́ючи (з о́гляду) на закі́нчення (на скі́нчення) стро́ку (те́рміну), че́рез те, що мину́в (ви́йшов) строк (те́рмін)
по \истечение нии сро́ка — пі́сля закі́нчення (пі́сля скі́нчення) стро́ку (терміну), по закі́нченні стро́ку (те́рміну)
3)\истечение ния — (мн.: отделения) фиоиол. ви́ділення
-
44 наотрез
нрч. навідріз, (решительно) рішуче, (совершенно) цілком. [Сказав наодріз, що не дасть (Сл. Ум.)]. Отказать -рез - цілком відмовити, відмовити як відрізати.* * *нареч.навідрі́з; ( категорически) рішу́че -
45 насильно
нрч. силою, силоміць, силоміццю, живосилом, неволею, ґвалтом, примусом, насильно, насильне, (насильственно) насильниче, (пров.) насильці, насилком, сил(к)ом, (вульг.) силопихом; (по принуждению) з примусу; (принуждая себя) через силу, над силу. [Людей гонили силою на присягу (ЗОЮР I). Хоче силоміць її віддати за його (Мирний). Почали напувати його силоміць (М. Левиц.). Селяни силоміццю поодбирають у панів ґрунт (Крим.). Живосилом одволокла Катрю од дверей (М. Вовч.). Неволею сина оженила (Гнід.). Взяв ґвалтом (Сл. Аф.). Насильно їй заткали рот (Франко). Мене мати насильне женила (Чуб. V). Слабшу націю насильниче приєднано до дужчої (Азб. Комун.). Силопихом заміж витурили (Старобільщ.)]. -но мил не будешь - на милування нема силування.* * *нареч.наси́льно, си́лою; силомі́ць, силомі́ццю, про́ти си́ли, живоси́лом, при́мусом; ( принуждая себя) че́рез си́лу\насильно но мил не бу́дешь — посл. на милува́ння нема́ си́лування, си́лою не бу́ти ми́лою
-
46 натяжка
1) (действие) - см. Натягивание; оконч. - а) натягнення, натяг (-гу), напнуття (- ття), напруження, натуження; накручення и накрутіння; б) натягнення, напнуття; в) натягнення, напнуття, нацуплення;2) сапоги в -ку - облиплі (підлипчасті, облипчасті, тісні) чоботи;3) натягування (-ння), натяжка, (принуждение) силування; (преувеличение) прибільшення. [Художник подав руку громадянинові, і вкупі вони, без натягування й тенденційности, таку змалювали картину, яка вбирає очі мистецьким виконанням (Єфр.)]. Стихи с -ками - вірші з натяжками, силувані вірші. Дело решено с -кой - справу вирішено з натяжкою (силувано). С -кой можна предположить - через силу (від сили, натягаючи правду, натягаючись) можна припустити. С -кой концы свели - через силу (від сили, силуючись, натягаючись, ледве) звели кінці з кінцями. Вывод с -кой - силуваний висновок.* * *1) ( действие) натяга́ння, натя́гування, натя́гнення; на́пинання2) (неправомерное допущение; искусственность) на́тяжка и натя́жка; ( преувеличение) перебі́льшення, прибі́льшення; ( принуждение) си́луваннябез \натяжка жек — без натя́жок, без перебі́льшень, без прибі́льшення; без си́лування
\натяжка ка в объясне́нии — на́тя́жка в поя́сненні
с \натяжка кой — з натяжкою; ( с трудом) че́рез си́лу
-
47 небытность
відсутність, небутність (-ности); см. Отсутствие 1. В -ность мою дома - коли (як) я не був (у)дома, коли (як) мене не було вдома.* * *в \небытностьть — у відсу́тність
за \небытность тью — че́рез відсу́тність
-
48 невнимание
1) кому, чему (действие) - неслухання кого, чого, невчування чого;2) неувага; см. Невнимательность.* * *неува́га; ( невнимательность) неува́жність, -ності; неува́жливість, -востіошиби́ться по \невнимание нию — помили́тися че́рез неува́гу (неува́жність, неува́жливість)
-
49 невозможность
1) неможливість (-вости). [Треба перемогти неможливість (Київ). Неможливість дальшої праці за таких умов (Київ). Неможливість цього становища (Київ)]. До -ти - до неможливости, до незмоги, до неспромоги, (свыше всякой меры) над усяку міру, понад усяку спромогу, до останнього, до останку, (дальше некуда) далі нема куди, (фам.) аж-аж; срв. Донельзя. До -ти обнажённая - до неможливости (над усяку міру, до останнього, до останку) оголена. Глуп до -ти - дурний до останнього (до останку); дурний, як (не) треба; дурний, аж невидержка;2) (сделать что-л.) неможливість, (бессилие) неспроможність, неспромога, несила, незмога, (неспособность) нездатність, нездібність, нездольність (-ости) зробити що. [Неможливість встановити хронологію ведійських гімнів (М. Калин.). Почувалася несила щось подіяти, щось допомогти (Р. Край)]. В случае -ти - якщо не можна (буде), коли нема(є) (не буде) змоги. При -ти немедленного оповещения - якщо не можна (буде) негайно сповістити. Отговариваться -тью, приносить -ти - відмовлятися, посилаючись на неможливість; вимовлятися неможливістю (неспромогою); відмагатися тим, що не можна (неможливо, нема(є) змоги) зробити що. Ставить, поставить кого в -ность сделать что - унеможливлювати, унеможливити кому що;3) (невозможное) неможливе (-вого).* * *неможли́вість, -вості; (неспособность осуществить что-л.) неспромо́жність, -ності, неспромо́га; до\невозможностьти — до неможли́вості, до незмо́ги
за \невозможность тью, по \невозможностьти — че́рез неможли́вість
-
50 негодность
1) непридатність, нездатність, (зап. нездалість), неспосібність; нікчемність (- ости). -ность для питья - непридатність до (для) пиття, непитність (-ности). -ность к употреблению - непридатність до вживання, неужитність (-ности). Приводить, привести в - ность что - доводити (призводити), довести (призвести) до непридатности що. Приходить, притти в -ность - робитися, зробитися непридатним (нездатним, неспосібним), (о человеке ещё) нікчемніти, знікчемніти, ледащіти, зледащіти (прич. знікчемнілий, зледащілий); см. Приходить 1;2) негідність, паскудність (-ности). Срв. Негодный.* * *неприда́тність, -ностіприходи́ть, прийти́ в \негодностьть — см. приходить
за \негодность тью, по \негодностьти — че́рез неприда́тність
-
51 недогляд
недогляд (-ду).* * *недо́гляд, -у; по -ду че́рез недо́гляд -
52 недоразумение
непорозуміння (-ння). [Те, що межи нами зайшло, не було непорозуміння (Л. Укр.). Коли в його й були з мужиками непорозуміння, то вони кінчалися ладом (Грінч.). Це попросту непорозуміння, я-ж бо не так казав (Крим.)]. По -нию - через непорозуміння, з непорозуміння. Вышло -ние - сталося непорозуміння.* * *непорозумі́нняодно (сплошно́е) \недоразумение ние — цілкови́те непорозумі́ння
по \недоразумение нию — че́рез (з) непорозумі́ння
-
53 недостаток
1) кого, чего - (отсутствие) брак (-ку) кого, чого, (нехватка) недостача, нестача кого, чого. [Брак фарб на своїй палітрі поет надолужує звуками (Рада). Брак відповідної літератури (Наш). Недостача досвідчених робітників (Пр. Правда). Недостача свіжого повітря (Франко). На всьому (у світлиці) є слід недостачі пильнування (Л. Укр.). Нестачу внутрішнього змісту силкується надолужити на самі нерви розрахованими словами (Рада)]. Вследствие -тка, по -тку чего - через брак чого, за браком чого, через те що бракує чого, бо бракує чого. [Через брак грошей мусіли спинитися всякі справи (Доман.). Неможливість дати місце певній особі через брак вакансії (Коцюб.)]. -ток воды, хлеба - брак (недостача) води, хліба, безвіддя (-ддя), безхліб'я (-б'я). [Декотрі од безвіддя та безхліб'я по степу падали (Куліш)]. -ток надлежащего надзора - брак належного догляду, малий догляд. -ток памяти, ума - брак пам'яти, розуму. -ток средств - а) брак засобів; б) (бедность) нестатки; см. ниже под 3);2) в чём - недостача чого и в чому, брак чого. [Ну, кажи: чого тобі недостача? (Звин.). Нам недобре: в нас хліба недостача (Звин.). Сього-того треба, жінка не вважає: тільки чого недостача, - в батька-матір лає (Грінч. III). Коли в манастирях був папірусу брак, ченці з рукопису старе письмо змивали (Вороний). Купив-би всього, та брак грошей (Сл. Гр.)]. Есть -ток в чём - бракує чого, є недостача в чому (чого), (описат.) скупо (тонко) на що и чого, (шутл.) посуха на що. [Скупо в мене на гроші (Кониськ.). В мене грошей тонко (Васильч.). Знать у вас на честь посуха, в нас - на копійки (Рудан.)]. Нет, не было -тка в ком, в чём - не бракує, не бракувало кого, чого, нема(є), не було недостачі в кому, в чому, (гал.) не хибує, не хибне, не хибувало, не хибло кого, чого. [В збірці поезій він показав і свої гарні прикмети, яких у його багато, так і хиби, яких йому теж не бракує (Н. Громада). Ні в чім не було недостачі (Квітка). Коли вже дано приклад, не хибло й наслідувачів (Павлик)]. Окажется -ток в чём - виявиться, що бракує (нестає, невистачає чого); забракне що и чого. Испытывать (терпеть), испытать -ток в чём - зазнавати (при отрицании ещё знати), зазнати недостачі (нужды: нужди) в чому, (иногда) нуждатися чим, бідувати на що, голодувати на що. [Не зазнали вони ні в чому недостачі (Коцюб.). Не знає душа його недостачі в нічому, чого бажає (Куліш). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.). Найпаче бідує на штани (Корол.). На гребінці я не голодувала (Житом.)];3) (нужда) нестаток, недостаток (-тку), (чаще мн.) нестатки, недостатки (-ків), (редко) нестачі (-тач), (нищета, убожество) злидні (-нів). [Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Товариші наскладали з нестатків своїх грошенят (Р. Край). Ціле його життя пройшло в бідності і недостатку (Франко). Виростав у злиднях та недостачах (Мирний)]. Жить в -тке - жити в (при) злиднях (при вбозтві, убого), злиднювати;4) (дефект, порок) вада, хиба, (из'ян) ґанджа (ж. р.), ґандж (-джу, м. р. и -джи, ж. р.) и ґанч (-чу, м. р. и -чи, ж. р.), догана, пригана. [В неї були свої вади, - наприклад, вона була дуже горда (Грінч.). Не вважаючи на дрібні вади в його творах, Шевченко єсть геній (Грінч.). Недобрий, кажеш, борщ? а яка-ж йому вада? (Звин.). Не будемо виправдувати хиб нашого народу (Грінч.). Добрість - наша певна хиба (Самійл.). Це в йому маленька хиба, маленька ґанджа (Н.-Лев.). Кінь - як сокіл, і ґанчу не має (Рудан.). Свита добра, ніде догани в ній нема (Звин.)]. Пороки и -тки - хиби й вади. Душевный -ток - душевна вада. Органический, природный -ток - органічна, природна вада (ґанджа). Телесный -ток - тілесна вада, (увечье) каліцтво. Находить, найти -тки в ком, чём - знаходити, знайти вади (хиби, ґанджу, ґандж, ґанч) в кому, в чому, ґанчувати кого, що, давати, дати догану (пригану, ганьбу) кому, чому. [Дівчина вередує з женихами, ґанчує (Гуманщ.). Свита добра, ніхто догани не дасть (Чигиринщ.)].* * *1) ( нехватка) недоста́ча, неста́ча; ( отсутствие) брак, -у, відсу́тність, -ностіза \недостаток тком, по \недостаток тку — за бра́ком, че́рез брак
нет \недостаток тка в ком-чём — не браку́є кого́-чого́, вистача́є кого́-чого́
2) ( нужда) неста́ток, -тку, недоста́ток, недоста́ча\недостаток тки — мн. неста́тки, -ків, недоста́тки; ( бедность) зли́дні, -нів
3) ( изъян) ва́да, дефе́кт, -у, ґандж, -у и -і; ( погрешность) хи́ба; ( недочёт) недо́лік, -у\недостаток к зре́ния — ва́да зо́ру
-
54 недостаточность
1) недостатність (-ности), (недостача) недостача, брак (-ку), (недостаточное количество) недосталь (-ли) чого. -ность доказательств - недостатність (недосталь) доказів (Сл. пр. м.). -ность питания - недостатність харчування, недостатнє (злиденне, мізерне) харчування;2) (малосостоятельность) незаможність, малозаможність (-ности).* * *1) недоста́тність, -ностіза \недостаточность тью — че́рез недоста́тність
серде́чная \недостаточностьть — мед. серце́ва недоста́тність
2) незамо́жність -
55 недосуг
1) сщ. - брак (-ву) часу, нікольство, недозвілля (-лля). [Та все, бач, нікольство трикляте - зайвого часу не було (Мова). Як до ціпа, так і нікольство у його, а до дівчат… (Кониськ.)]. За -гом, по -гу - за браком часу, за нікольством. [В неї, за нікольством, назбиралася сила немитої білизни (Загірня)];2) нрч. - ніколи, нема(є) коли, нема(є) часу, (диал.) нема(є) вправки, невправка. [Ніколи усмак заснути, ніколи борщу сьорбнути (Котл.). Не то що виспатись, а й попоїсти нема вправки (Кролевеч.). Я-б давно була прийшла до вас, дак усе невправка, своєї роботи багацько (Борз.)]. Мне -суг - мені ніколи, я не маю часу.* * *1) сущ. брак (-у) ча́су, відсу́тність (-ності) ча́су; ні́кольствоза \недосуг гом, по \недосуг гу — за бра́ком ча́су, че́рез відсу́тність (брак) ча́су; за ні́кольством
2) в знач. сказ. ні́коли, нема́є (нема́) коли́, нема́є (нема) ча́су; зага́йно\недосуг г кому́ — ні́коли кому́, не ма́є ча́су хто; ні́колиться кому́
-
56 независящий
см. Независимый. По -щим обстоятельствам - через незалежні обставини, з незалежних причин (обставин).* * *по \независящий им обстоя́тельствам — з незале́жних обста́вин, че́рез незале́жні обста́вини
-
57 незнание
незнання, незнаття (-ття) чого, (вульг.) незнайство, (неведение) невідання чого, (отсутствие сведений) невідомість про що, (неумение) незнаття чого, невміння чого и що робити. [Незнання звичаїв (Київ). Незнаття історії (Крим.). Невідомість гріха не чинить (Номис)]. По -нию - з (через) незнання, не знаючи, (пров.) з незнавки (Н.-Лев.), з нетями. Полное -ние дела - цілковите незнання справи.* * *незнання́; (неосведомлённость в чём-л.) необі́знаність, -ностіпо \незнание нию — че́рез незнання́, через необі́знаність
-
58 ненадобность
непотрібність, непотреба, некорисність, зайвість (-ости). По -ти продаются вещи - через (з огляду на) непотрібність продають речі. Упразднён за -тью - скасований через (з огляду на) непотрібність.* * *непотрі́бність, -ностіза \ненадобность тью, по \ненадобностьти — че́рез непотрі́бність, за непотрі́бністю, бо непотрі́бний
-
59 неявка
1) (неприбытие) неприбування, оконч. неприбуття (-ття); (неприход) неприхід (- ходу); неставання, оконч. нестання. -ка в суд - неприбуття (нестання) на суд. -ка на работу - неприбуття (нестання) на роботу. За -кой кого - через неприбуття и т. п. кого, (через те,) що не з'явився (не прибув) хто; бо не з'явився (не прибув) хто. При -ке кого - в разі неприбуття и т. п. кого, якщо (коли, як) не з'явиться (не прибуде, в наст.: не з'являється, не прибуває, в прошл.: не з'явився, не прибув) хто;2) (непред'явленце) неподавання, оконч. неподання (-ння), непоказ (-зу) чого.* * *нея́вка, нез'я́влення, неприбуття́за \неявка кой кого́ — че́рез нея́вку (нез'явлення, неприбуття́) кого́
-
60 отсюда
1) (з)відци, (з)відси, (з)відціль, (з)відсіль, (з)відціля, (з)відсіля. Далеко ли -да до города? - чи далеко звідціля до міста? Вон -да! - геть звідци! -да рукой подать - звідси близесенько;2) (с сего врем.) з цього часу, віднині, відтепер;3) (из сего обстоятельства) з цього, звідц[с]и. -да можно заключить, -да следует - з цього (звідци) можна зробити такий висновок, з цього виходить.* * *нареч.; тж. отс`юдова1) зві́дси, звідсіля́, звідсі́ль, ві́дси, відсіля́, відсі́ль, диал. відціля́, відці́ль2) ( из предыдущего рассуждения) зві́дси, з цьо́го, ( вследствие этого) че́рез це
См. также в других словарях:
рез — рез, а … Русский орфографический словарь
рез — рез/ … Морфемно-орфографический словарь
рез. — рез. резюме Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. р. рез. резьба рез. резерв резервный Словари: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО … Словарь сокращений и аббревиатур
Рез — Андреас (псевдоним A. Rez, Карл Биро, 1898 ) венгерский писатель. Р. в мещанской семье. Учился в средней ремесленной школе, по окончании к рой работал техником по машиностроению на будапештских предприятиях. Участвовал в революционном движении… … Литературная энциклопедия
рез-т — результат Культурология. XX век. Энциклопедия. 1998 … Энциклопедия культурологии
Рез — м. Процент от денег, данных взаймы (в Российском государстве IX XIII вв.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Рез — (Rhesus, Ρήσος). Фракийский царь, союзник троянцев в войне с греками. Так как было предсказано, что Троя не будет взята, если белоснежные кони Реза напьются из Ксанфа или поедят троянского корма, то Диомед и Одиссей убили Реза в ночь его прибытия … Энциклопедия мифологии
рез — сущ., кол во синонимов: 5 • борозда (24) • надрез (9) • порез (8) • … Словарь синонимов
рез — а; м. 1. к Резать (1 зн.); разрез. Линия реза. // Углубление, сделанное чем л. режущим; надрез, порез. 2. В древней Руси: процент от денег, данных взаймы … Энциклопедический словарь
рез — разрез обрезок вырезать — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы разрезобрезоквырезать EN cut … Справочник технического переводчика
рез — I [ريز] 1. асоси замони ҳозираи феъл аз рехтан 2. ҷузъи пасини калимаҳои мураккаб ба маънои резанда: ашкрез, хунрез II [ريز] 1. хурд, майда, реза 2. тарзи навохтани босуръати оҳанги мусиқӣ; ҳавои рез оҳанги тезу босуръат; бе резу чош овардан… … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
