-
1 разрушать
-
2 разрушать
-
3 разрушать
несов.; сов. - разр`ушитьруйнува́ти, -ну́ю, -ну́єш, зруйнува́ти и поруйнува́ти, розруйно́вувати, -но́вую, -но́вуєш, розруйнува́ти, мног. позруйно́вувати -
4 взрывать
взрытьI. скопувати, скопати, рити, порити, зрити, спороти. [Скопала грядку. Попоров (споров) плуг землю. Грядку порося порило]. Взрытый - зритий, розритий, поритий. [Розрита могила (Шевч.). Чорна земля під копитом, як та рілля зрита (Рудан.)]; (о кроте) кротити (-чу, -тиш), (сов.) накротити. [Кріт землі накротив].II. Взрывать, взорвать на воздух - висаджувати (висадити) в повітря; (мину) запалити. Взорванный - висаджений у повітря, зруйнований вибухом.* * *I несов.; сов. - взорв`ать1) ( разрушать взрывом) виса́джувати, [в пові́тря], ви́садити [в пові́тря] и мног. повиса́джувати [в повітря]; ( подрывать) підрива́ти, підірва́ти и мног. попідрива́ти, зрива́ти, зірва́ти, позрива́ти; ( разрушать) руйнува́ти, зруйнува́ти и поруйнува́ти2) (сов. перен.: возмутить) обу́рити, роздратува́тиII несов.; сов. - взрыть( взрыхлять) зрива́ти, зри́ти, ри́ти, пори́ти; ( вскапывать) ско́пувати, скопа́ти и мног. поско́пувати -
5 взрывать
I несов. взрыва́ть, сов. взорва́ть, техн.( разрушать взрывом) виса́джувати (в пові́тря), ви́садити (в пові́тря); ( подрывать) підрива́ти, підірва́тиII несов. взрыва́ть, сов. взрыть, техн.( рыть) ри́ти, зри́ти; ( вскапывать) ско́пувати, скопа́ти -
6 подрывать
I несов. подрыва́ть, сов. подорва́ть, техн.( разрушать взрывом) виса́джувати, ви́садитиII несов. подрыва́ть, сов. подры́ть, техн.( землю) підрива́ти, підри́ти; ( подкапывать - ещё) підко́пувати, підкопа́ти -
7 разрушить
сов. от разрушать -
8 сносить
-
9 взрывать
I несов. взрыва́ть, сов. взорва́ть, техн.( разрушать взрывом) виса́джувати (в пові́тря), ви́садити (в пові́тря); ( подрывать) підрива́ти, підірва́тиII несов. взрыва́ть, сов. взрыть, техн.( рыть) ри́ти, зри́ти; ( вскапывать) ско́пувати, скопа́ти -
10 подрывать
I несов. подрыва́ть, сов. подорва́ть, техн.( разрушать взрывом) виса́джувати, ви́садитиII несов. подрыва́ть, сов. подры́ть, техн.( землю) підрива́ти, підри́ти; ( подкапывать - ещё) підко́пувати, підкопа́ти -
11 разрушить
сов. от разрушать -
12 сносить
-
13 висаджувати
техн. взрыва́ть ( разрушать взрывом), подрыва́ть -
14 зносити
техн. сноси́ть ( разрушать) -
15 бить
1) (поражать, наносить побои) бити, убивати, товкти, товкмачити, банити, тузати, лупити, лупцювати; (плетью, кнутом, розгою) батожити, пужити, лупцювати, шмагати, тяти, затинати, сікти, пірити, піжити, періщити, оперізувати, шпарити, чухрати, чесати, хвоїти, хворостити; (палкою, дубинкою) дубасити, дубцювати, гріти, окладати, молотити; (чем-л. тяжёлым) гатити, гнітити, садити, мостити, бити на олію, гніздити (в одно место); (коленом) колінчити; (по физиономии, по роже) бити по лицю, бити по пиці, давати в лице, давати ляпаса, (ирон.) давати ляща по пиці; (немилосердно, нещадно) катувати, на забій бити; (о лошади: лягать) брикати, -ся, хвицяти, хвицати, -ся; (лбом, рогами) буц(к)ати, битися рогами;2) (убивать скотину, домашнюю птицу) різати, колоти. [Різана птиця - битая птица]; (диких животных и зверей) бити, убивати;3) (раздроблять, разрушать) бити, розбивати, трощити;4) (вбивать) забивати;5) (давать посредством боя условный знак, ударять) бити, вибивати. Бить тревогу - збивати тривогу. Б. в набат - бити на ґвалт, на сполох. Б. в ладоши - плескати, вибивати в долоні. Б. челом - чолом давати, прохати милости. Б. поклоны - бити [гріти] поклони. Бить себя в грудь - битися в груди;6) бить масло - колотити масло; (из семян) бити, забивати олію. Б. баклуши - см. Баклуша;7) (о болезни, сильном чувстве) тіпати, трясти. [Злість тіпала обома. Пропасниця трясе];8) (стремительно течь, вырываться) бити, бухати. [Піна била йому з рота. Кров бухає до голови]. В голове точно молотом бьёт - в голові наче ковалі кують.* * *1) би́ти; ( ударять) гамсе́лити, гати́ти, побива́ти; ( раздроблять) товкти; ( о часах) вибива́ти, ударя́ти; ( в игре в лапту свинку) ги́лити2) (наносить побои, избивать) би́ти, гати́ти, гамсе́лити, товкти́, пері́щити, голо́мшити, товкма́чити, пі́жити, репі́жити, ги́лити, чухра́ти, побива́ти3) (птицу, скот) би́ти, рі́зати; ( свиней) коло́ти4) ( коровье масло) збива́ти, колоти́ти, розколо́чувати; ( растительное масло) би́ти -
16 истирать
истереть1) (изводить, уничтожать трением) стирати, стерти (зітру, зітреш), (о мн.) постирати що. [Мовчи, бо я тебе на кабаку зотру (Номис)]. -тёр резинку, напильник - стер гуму, напилка (напилок, терпужок). -реть с лица земли кого (уничтожить) - згладити з світу кого;2) (растирать) стирати, стерти, потерти. [Треба стерти хрін (Сл. Ум.). Узяв висушеного павука, стер на порошок (Звин.)]. Истёртый - стертий, потертий. -ться - стиратися, стертися, бути стертим, потертим; (о венике, диал.) деркачитися, здеркачитися. [Було трошки тютюну в кисеті, та стерлося на попіл (Харківщ.)].* * *несов.; сов. - истер`еть1) стира́ти, сте́рти (зітру́, зітре́ш); ( размельчать) розтира́ти, розте́рти, -зітру́, -зітре́ш, сов. поте́рти2) (разрушать, портить трением) стира́ти, сте́рти, сов. поте́рти3) (стирать с поверхности, уничтожать) стира́ти, сте́рти -
17 ломать
ломнуть1) ламати (-маю, -маєш и ламлю, ламлеш), ломити (-млю, -миш), ло[а]мнути; (крушить) трощити; срв. Ломить 1. [То не вітер, то не буйний, що дуба ламає (Шевч.). Страх ламле життя (Коцюб.). Дурень і м'яло ломить (Номис). Кидалися трощити все, що нагадувало їм про їхню ганьбу (Єфр.)]. -мать себе над чем голову - морочити, ламати, сушити собі голову (мозок), мізкувати, крутити мо[і]зком над чим, морочитися коло чого, над чим. [Бідолашна Маруся морочила собі голову і з тугою безнадійною впевнялася, що пособити вона нічим не може (Грінч.). Міркую собі, голову ламаю, а не тямлю, як дійти до краю (Кониськ.). Даремне крутив мізком над загадковою спадщиною, що мені дісталася (Крим.)]. -мать дверь - ламати, бити двері. [Одчиняй! Ламайте двері! (Шевч.)]. -мать камень, соль - ламати, бити, лупати камінь, лупати сіль. [Били камінь під горою, храми будували (Рудан.). Остався він у Криму, лупає сіль вагову (Рудч.)]. -мать комедию - см. Комедия 3. -мать коноплю - бити, терти, ламати коноплі. -мать копья - ламати, трощити списи; см. Копьё 1. -мать на куски что - трощити, ламати (и трощити) на дрізки (диал. на друзки), на дрі[у]зочки, на скалки, на г[к]амуз що. [Трощіте сосну на дрізки (Чуб.)]. -мать мёд - підрізувати вулика. -мать овёс, яровое - двоїти, (бороной) боронувати, боронити, скородити, (ралом) перералювати овес, ярину. -мать (заламывать) руки - ламати, ломити, заламувати руки. [Ламає руки старець (Франко). Умліває, ломить руки (Рудан.). Благала, заламуючи руки (Коцюб.)]. -мать старые порядки - ламати, (сильнее) нищити старі звичаї. -мать строение, дом - розбирати, буряти будівлю, будинок (хату). -мать (собирать) табак - рубати тютюн, (обрывать листья) обривати тютюн. -мать целину - орати (ворушити) цілину, орати пар, обліг (-логу). -мать язык - ламати язик (язика). [Та говори-бо по- людському, не ламай язика (Богодух.)];2) безл. Ветром -ет лёд - вітер ламає лід (кригу). Меня -ет - мене ломить, мне, тре, (корчит) судомить; срв. Ломить 2. Ломан(н)ый, нрч. - ламаний, ломлений; трощений; битий, лупаний и т. п.; срв. Ломан(н)ый, прлг. -ная посуда - битий посуд.* * *лама́ти, ломи́ти; (разрушать; превращать в щепки) трощи́ти\ломать го́лову над чем — суши́ти (моро́чити, ламати) [собі́] го́лову над чим
-
18 подтачивать
подточитьI. 1) (острить слегка) підгострювати, підгострити, (о мн.) попідгострювати, (на точильном камне, станке) підточувати, підточити, (о мног.) попідточувати; (на оселке) брусити, підбрусити, (косу) мантачити, підмантачити (косу);2) (снизу или слегка грызть, подъедать) підточувати, підточити, під'їдати, під'їсти, підгризати, підгризти, (о мн.) попідточувати, попідгризати, попід'їдати, (о воде: подмывать.) підмивати, підмити, підривати, підрити, (о мн. или местами) попідмивати, попідривати. -вать силы, здоровье - підточувати, підгризати сили (снагу), здоров'я. Подточенный -1) підгострений, підточений; підмантачений;2) підточений, під'їдений и під'їджений, підгризений, (водой) підмитий, підритий. -ться - підгострюватися, бути підгостреним, підточуватися, бути підточеним, підгризатися, бути підгризеним, під'їдатися, бути під'їд(ж)еним.II. Подтачивать, -ся, подтачать, -ся - (подшивать в тачку) підшивати, -ся, підшити, -ся, під[над]точувати, -ся, під[над]точити, -ся.* * *I несов.; сов. - подточ`ить1) ( острить) підго́стрювати, підгостри́ти и попідго́стрювати, підто́чувати, підточи́ти и попідто́чувати; (косу манта́чкою) підманта́чувати, підманта́чити2) (повреждать, разрушать) підто́чувати, підточи́ти и попідто́чувати; ( подъедать) під'їда́ти, під'ї́сти и попід'їда́тиII несов.; сов. - подтач`ать( подшивать) підшива́ти, підши́ти и попідшива́ти, підто́чувати, підточи́ти и попідто́чувати -
19 разваливать
I несов.; сов. - развал`итьрозва́лювати, -люю, -люєш, розвали́ти, -валю́, -ва́лиш и диал. розвали́ти; ( раскидывать) розкида́ти, розки́дати; (ломать, разрушать) руйнува́ти, -ну́ю, -ну́єш, зруйнува́ти и поруйнува́ти\разваливать ли́ть рабо́ту — перен. розвали́ти робо́ту
II несов.; сов. - развал`ять\разваливать ли́ть сте́ну — розвали́ти (зруйнува́ти, поруйнува́ти) стіну́ (мур)
1) с.-х. розкида́ти, розки́дати\разваливатьть наво́з — розкида́ти, розки́дати гні́й
2) ( тесто) розка́чувати, -чую, -чуєш, розкача́ти -
20 разворачивать
несов.; сов. - разворот`ить1) розки́дати, розкида́ти и мног. порозкида́ти\разворачивать ти́ть всё в ко́мнате — розки́дати (порозкида́ти) все в кімна́ті
\разворачивать ти́ть ка́мни — розки́дати камі́ння
2) ( разрушать) розверта́ти, розверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. порозверта́ти; ( разваливать) розва́лювати, -люю, -люєш, розвали́ти, -валю́, -ва́лиш и диал. розваля́ти, и мног. порозва́лювати; ( разламывать) розла́мувати, -мую, -муєш, розлама́ти и мног. порозла́мувати; ( разбивать) розбива́ти, розби́ти (розіб'ю́, розі́б'єш) и мног. порозбива́ти\разворачиватьть ду́шу — розверта́ти, розверну́ти (розвору́шувати, розворуши́ти) ду́шу, бра́ти (бере́), взя́ти (ві́зьме) за ду́шу
\разворачивать ти́ть мостову́ю — розлама́ти (розверну́ти; розби́ти) бру́ківку (брук)
3) ( наносить раны) розпана́хувати, -на́хую, -на́хуєш, розпана́хати; (проламывать) проло́млювати, -люю, -люєш и прола́мувати, -мую, -муєш, проломи́ти, -ломлю́, -ло́миш; ( раскалывать) розко́лювати, -люю, -люєш, розколо́ти, -колю́, -ко́леш; ( разбивать) розбива́ти, розби́ти; (сов.: размозжить) розчерепи́ти, -плю́, -пи́ш; ( рассекать) розкра́ювати, -кра́юю, -кра́юєш, розкра́яти4) несов. см. развёртывать
- 1
- 2
См. также в других словарях:
разрушать — См. разорять … Словарь синонимов
разрушать — РАЗРУШАТЬ/РАЗРУШИТЬ РАЗРУШАТЬ/РАЗРУШИТЬ, разбивать/разбить … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
РАЗРУШАТЬ — РАЗРУШАТЬ, разрушаю, разрушаешь. несовер. к разрушить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
разрушать — РАЗРУШИТЬ, шу, шишь; шенный; сов., что. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
разрушать — — [http://www.dunwoodypress.com/148/PDF/Biotech Eng Rus.pdf] Тематики биотехнологии EN lyse … Справочник технического переводчика
разрушать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я разрушаю, ты разрушаешь, он/она/оно разрушает, мы разрушаем, вы разрушаете, они разрушают, разрушай, разрушайте, разрушал, разрушала, разрушало, разрушали, разрушающий, разрушаемый, разрушавший,… … Толковый словарь Дмитриева
разрушать — ▲ уничтожать ↑ посредством, повреждение разрушать уничтожать посредством повреждения; осуществлять разрушение. разрушитель. разрушить (# семью). разбить. сокрушить. губить. сгубить (# здоровье). загубить. угробить. превратить в ничто. камня на… … Идеографический словарь русского языка
разрушать взрывом — уничтожать взрывом, поднимать на воздух, взрывать, подрывать Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
разрушать структуру — (бурового раствора) [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN break the gel … Справочник технического переводчика
разрушать эмульсию — деэмульгировать — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы деэмульгировать EN break an emulsiondemulsify … Справочник технического переводчика
Разрушать — несов. перех. 1. Ломая, разбивая, разваливать. отт. Превращать в развалины (о каком либо стихийном бедствии). 2. Приводить в полное расстройство; разорять, уничтожать. отт. перен. Приводить в негодность, в упадок. отт. перен. Подрывать чьё либо… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой