-
1 пушкиновед
-
2 пушкинский
-
3 подражать
пераймацца; пераймаць* * * -
4 выпушка
f (33; шек) Verbrämung, Paspel; Text. Vorstoß m* * *вы́пушка f (- шек) Verbrämung, Paspel; TEXT Vorstoß m* * *вы́пушк|а<-и>мехова́я вы́пушка Lederbesatz m* * *n1) gener. Paspel (на платье), Passepoil (на платье), Vorstoß, Biese, Paspel2) textile. Nahtschnur, erhöhter Streifen (ткани)3) leath. Vorstoss -
5 кутила
гуляка, гультяй (-тяя), ув. гультяїще, соб. гультяйство), гульвіса, бражник, (диал.) курило, чаркодуй (-дтя), кубрій (-рія), заграй; срвн. Повеса. [П'яницею-бурлакою і ледащом-гулякою (Пісня). Гультяй не робить, тільки п'є (Пісня). Як молодий гульвіса жде спіткання з повією (Вороний - Пушк.). Он зібралось уже наше гультяйство (Сл. Гр.). Два сини та обидва ледачі: один кубрій, а другий злодій (Конотіпщ.)]. Свойственный -ле - гультяйський. [З гультяя гультяйська й робота (Сл. Гр.)].* * *гуляка, гульвіса, гультя́й, -тяя́, чаркоду́й -
6 неволя
1) (рабство, плен) неволя. [Бідні невольники у тяжкій неволі заплакали (Ант.- Драг.). Вивів ти мене з неволі сильною рукою (Рудан.). Ставок під кригою в неволі (Шевч.). Коли-б ти знала, коли-б собі ти уявляла тяжку неволю міст нудних! (Пушкін, перекл. М. Драй-Хмари)]. Быть (находиться) в -ле - бути в неволі (в кого, чиїй), (реже) бути під неволею (в кого), бути підневоленим кому. [Був у неволі турецькій (Грінч.). Не на те ми цареві присягали, щоб у своїх мужиків під неволею бути (Куліш)]. Отдавать, отдать в -лю кого - завдавати, завдати (реже віддавати, віддати) в неволю кого. [Знущались над нами, завдавали в неволю з жінками та дітьми (Л. Укр.)]. Попадать, попасть в -лю - попадати(ся), попасти(ся) (редко упасти) в неволю; срв. Попадать 1;2) (власть обстоятельств, нужда) неволя, (принуждение) силування (-ння), примус (-су), принука. [Неволя примушує мене працювати з рання до смеркання (Київ). У нашій справі примусу (силування) не повинно бути (Київ)]. -лею[й], за -лю, по -ле, из-под -ли - (против воли) неволею; (по принуждению) з неволі, (чаще) з примусу, з принуки; (путём принуждения) силуванням, примусом; (невольно) мимоволі, несамохіть. [Хазяйка мусіла неволею годить (Біл.-Нос.). З неволі він не робить (Червоногр.). Все в них силою та примусом (Київщ.)]. Волею и (или) -лею - (своєю) волею та й (чи) неволею, по волі і (чи) з неволі, хотячи й (чи) не хотячи. От одного удара смычком музыканта всё обратилось, волею и -лею, к единству (Гоголь) - від одного змаху смичка музики, все навернулось, по волі і з неволі, до одностайности (А. Харченко). Волей -лей - а) волею-неволею, (фам. воленькою- неволенькою), по волі чи з неволі, самохіть чи несамохіть; б) (volens-nolens) хочеш-не- хочеш, (сокращ. хоч-не-хоч), хіть або й нехіть, (невольно) мимоволі. Какая -ля! что за -ля! была -ля! - (охота) яка охота!, (нужда) яка потреба! хто неволить (неволив)! хто силує (силував)!, (с какой стати) з якої речи! з якої неволі! Какая мне -ля итти за него замуж? - а хто (що) мене неволить (приневолює, силує, примушує) іти за його заміж? Охота пуще -ли - охота гірш від неволі, своя охота гірша за неволю (Приказки);3) (неохота) неохота, нехіть (-хоти).* * *нево́лякака́я \неволя ля, что за \неволя ля — (нет нужды, охоты) яка́ нево́ля, що за нево́ля
-
7 пушкиниана
лит.пушкініа́на -
8 пушкинизм
лит.пушкінізм, -у -
9 пушкинист
лит.пушкіні́ст -
10 пушкиновед
лит.пушкінозна́вець, -вця -
11 пушкиноведение
лит.пушкінозна́вство -
12 памятник
* * * -
13 подлинно
* * *нареч. сапраўды -
14 показание
паказанне; паказаньне; сведчанне; сьведчаньне* * *ср.— даваць паказанні, сведчыць -
15 пушкиниана
-
16 пушкинист
-
17 пушкиноведение
-
18 разряд
-
19 список
кампут; ліст; спіс; сьпіс* * * -
20 улица
* * *жен.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
пушкініст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
пушкініст — а, ч. Літературознавець, який спеціалізується на вивченні творчості О. С. Пушкіна … Український тлумачний словник
пушкініана — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
пушкінознавець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
пушкінознавство — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
пушкініана — и, ж. Сукупність видань творів О. С. Пушкіна та досліджень про нього … Український тлумачний словник
пушкінознавець — вця, ч. Те саме, що пушкініст … Український тлумачний словник
пушкінознавство — а, с. Вивчення життя та творчості О. С. Пушкіна … Український тлумачний словник
пушкінський — а, е. Стос. до О. С. Пушкіна … Український тлумачний словник
Пушкін — прізвище … Орфографічний словник української мови
Пушкіне — іменник середнього роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови