пушкініст

пушкіназнавец, -знаўца муж.

* * *

несовер. пераймаць (што)

(брать пример) браць прыклад (з каго-чаго)

імітаваць (каго-што)

наследаваць (каму-чаму)

f (33; ­шек) Verbrämung, Paspel; Text. Vorstoß m

* * *

вы́пушка f (- шек) Verbrämung, Paspel; TEXT Vorstoß m

* * *

<-и>

ж (кант) Besatz m

мехова́я вы́пушка Lederbesatz m

* * *

1) gener. Paspel (на платье), Passepoil (на платье), Vorstoß, Biese, Paspel

2) textile. Nahtschnur, erhöhter Streifen (ткани)

3) leath. Vorstoss

гуляка, гультяй (-тяя), ув. гультяїще, соб. гультяйство), гульвіса, бражник, (диал.) курило, чаркодуй (-дтя), кубрій (-рія), заграй; срвн. Повеса. [П'яницею-бурлакою і ледащом-гулякою (Пісня). Гультяй не робить, тільки п'є (Пісня). Як молодий гульвіса жде спіткання з повією (Вороний - Пушк.). Он зібралось уже наше гультяйство (Сл. Гр.). Два сини та обидва ледачі: один кубрій, а другий злодій (Конотіпщ.)]. Свойственный -ле - гультяйський. [З гультяя гультяйська й робота (Сл. Гр.)].

* * *

1) (рабство, плен) неволя. [Бідні невольники у тяжкій неволі заплакали (Ант.- Драг.). Вивів ти мене з неволі сильною рукою (Рудан.). Ставок під кригою в неволі (Шевч.). Коли-б ти знала, коли-б собі ти уявляла тяжку неволю міст нудних! (Пушкін, перекл. М. Драй-Хмари)]. Быть (находиться) в -ле - бути в неволі (в кого, чиїй), (реже) бути під неволею (в кого), бути підневоленим кому. [Був у неволі турецькій (Грінч.). Не на те ми цареві присягали, щоб у своїх мужиків під неволею бути (Куліш)]. Отдавать, отдать в -лю кого - завдавати, завдати (реже віддавати, віддати) в неволю кого. [Знущались над нами, завдавали в неволю з жінками та дітьми (Л. Укр.)]. Попадать, попасть в -лю - попадати(ся), попасти(ся) (редко упасти) в неволю; срв. Попадать 1;

2) (власть обстоятельств, нужда) неволя, (принуждение) силування (-ння), примус (-су), принука. [Неволя примушує мене працювати з рання до смеркання (Київ). У нашій справі примусу (силування) не повинно бути (Київ)]. -лею[й], за -лю, по -ле, из-под -ли - (против воли) неволею; (по принуждению) з неволі, (чаще) з примусу, з принуки; (путём принуждения) силуванням, примусом; (невольно) мимоволі, несамохіть. [Хазяйка мусіла неволею годить (Біл.-Нос.). З неволі він не робить (Червоногр.). Все в них силою та примусом (Київщ.)]. Волею и (или) -лею - (своєю) волею та й (чи) неволею, по волі і (чи) з неволі, хотячи й (чи) не хотячи. От одного удара смычком музыканта всё обратилось, волею и -лею, к единству (Гоголь) - від одного змаху смичка музики, все навернулось, по волі і з неволі, до одностайности (А. Харченко). Волей -лей - а) волею-неволею, (фам. воленькою- неволенькою), по волі чи з неволі, самохіть чи несамохіть; б) (volens-nolens) хочеш-не- хочеш, (сокращ. хоч-не-хоч), хіть або й нехіть, (невольно) мимоволі. Какая -ля! что за -ля! была -ля! - (охота) яка охота!, (нужда) яка потреба! хто неволить (неволив)! хто силує (силував)!, (с какой стати) з якої речи! з якої неволі! Какая мне -ля итти за него замуж? - а хто (що) мене неволить (приневолює, силує, примушує) іти за його заміж? Охота пуще -ли - охота гірш від неволі, своя охота гірша за неволю (Приказки);

3) (неохота) неохота, нехіть (-хоти).

* * *

- небольшой памятник

* * *

в разн. знач. помнік, -ка муж.

* * *

нареч. сапраўды

* * *

1) (свидетельство, рассказ) сведчанне, -ння ср., расказ, -зу муж.

2) юр. паказанне, -ння ср.

(заявление) заява, -вы жен.

(свидетельство) сведчанне, -ння ср.

3) (об измерительных приборах) паказанне, -ння ср.

лит. пушкініяна, -ны жен.

лит. пушкініст, -та муж.

лит. пушкіназнаўства, -ва ср.

* * *

* * *

в разн. знач. спіс, род. спіса муж., спісак, -ска муж.

* * *

1) (пространство между двумя рядами домов) вуліца, -цы жен.

2) перен. (обывательская масса) вуліца, -цы жен.

3) (место вне жилых помещений) двор, род. двара муж.