-
41 straitjacket
nгамівна сорочка; що-небудь, що утруднює розвиток, рух; окови, пута -
42 tether
I n1) прив'язь; пута ( для коня); окови; узи2) границя, межаto be at the end of one's tether, to come /to get/ to the end of one's tether — вичерпати всі можливості; дійти до межі
3) кocм. фалII v1) прив'язувати (тварина, яка пасеться)2) обмежувати, сковувати, зв'язуватиtethered to the law — обмежений ( у своїх діях) законом
-
43 tie-up
['taiep]n; амер.1) зупинка, затримка (виробництва, руху); припинення роботи; страйк2) зв'язок; союз3) зв'язаність, путаtie-up forces — вiйcьк. сковуючі сили
4) кoм. система широкої реклами товарів у пресі шляхом організації виставок5) cпeц. місце для швартування судна6) cпopт. клінч7) aмep. хлів; кошара; стійло -
44 trammel
I n1) pl перешкода; путаtrammels imposed by poverty — затруднення, пов'язані з бідністю
2) невід ( trammel net); трал; мережа для лову птахів4) тж.; pl; cпeц. еліпсограф; штангенциркульII v1) заважати, служити перешкодою; стримувати, сковувати, обмежуватиtrammeled in his endeavours by the web of intrigue about him — скутий в своїх зусиллях інтригами, сплетених навколо нього
2) ловити неводом, сіткою; обвивати; ловити сіткою; втягувати -
45 железо
1) залізо (ум. залізце, увел. залізяка). Группа железа - залізники (р. -ків), група заліза. Листовое -зо - листове залізо, (залізна) бляха. Ковкое -зо - ковне (штабове) залізо. Хлористое -зо - залізистий хлорак. Хлорное -зо - залізяний хлорак. Куй -зо, пока горячо - коваль клепле, поки тепле. Раскалённое -зо - розпечене (розпалене, розжарене) залізо;2) железа (мн.) - пута (р. пут), кайдани, (поэтич.) заліза (р. -ліз). [Бути-ж мені у неволі, у залізах, у заковах (Пісня)].* * *2)\железо зы — мн. см. оковы 1)
-
46 кандалы
1) кайдани (-нів) (в прям. и перен. знач.), соб. кайдання, диал. кайданиці (-ниць) (Шух.), ум. кайданики, кайданочки (-чків), соб. кайданнячко; заліза (иногда залізо, соб. заліззя), закови (-вів), (путы) пута (р. пут). [Угору руки підіймали, кайданами забряжчали (АД. І.). Поховайте та вставайте, кайдани порвіте (Шевч.). Визволення людини з усіх пут і кайданів (Єфр.). Нудився наш Левко у залізах, сидячи в холодній (Квітка). Бути-ж мені у неволі, у залізі, у заковах (Пісня)]. -лы ручные, ножные - кайдани на руки, на ноги или ручані, ножані кайдани. -лы ручные - (зап.) кайданки (-нок) (Голов.). -лы замочные, глухие - кайдани замикані, кайдани заклепані. Забить в -лы кого - забити, закувати и закути в кайдани кого, у заліза взяти кого. Заковывать в -лы - заковувати, кувати в кайдани, в заліза кого. Надеть -лы на кого - кайдани надіти на кого, у заліза, у кайдани узяти кого. [Наділи на руки і на ноги кайданнячко гостре (Федьк.)]. Налагать -лы на кого - в кайдани кувати кого, накладати заліза на кого. [Накладай на нього заліза, щоб знов не втік (Тобіл.)]. Попасть в -лы - впасти в кайдани. Отбить -лы (снять самовольно) - розбити кайдани. Снять -лы - зняти кайдани з кого. [Не міг зняти кайдани важкі (Ворон.)]. Думу в -лы не забьёшь - думку в кайдани не закуєш;2) (тяжкая обязанность) неволя, ярмо, кормига.* * *кайда́ни, -нів -
47 кнут
батіг (-тога), соб. батіжжя и батожжя, пута, (плеть) нагай (-гая), нагайка, малахай (- хая), малахайка, канчук (-ка), кантура, (хлыст) карбач (-ча), карбун (-на); (длинный бич) бату[ю]га, батура, батурмен (-на), файда, канчабура, (длинный пастуший) байбара; (опис.) поганяйло, лякачка, джиґуха. [Ремінний батіг ляснув серед Гнідкової спини (Мирн.). Він бачив уже валку саней з колодами, зігнуті спини, підняті пуги (Коцюб.)]. Конец -та - швигар (-ря), (приделываемый для хлопанья) лускавка, пукалка, тре[і]пачка. Бить, стегать, отстегать -том кого - бити батогом, батожити, вибатожити кого, дати канчуків кому; (наказывая) карати, покарати батогами (канчуками) кого. Вытянуть -том кого - потягти (зміряти) кого батогом. На -те далеко не уедешь - на батозі далеко не заїдеш; батогом багато не в'їдеш. -ты вьёт да собак бьёт - байдики (байди, баглаї) б'є; байдикує; собак б'є.* * *баті́г, -тога́, пу́га -
48 крепкий
(прочный: о ткани, постройке, дереве и т. п.) міцний, кріпкий, тривкий, дебелий, кремезний, крем'язний, (выносливый: о нервах, здоровьи) міцний, кріпкий, тривкий. [Сукно таке міцне, що й зносу йому не буде (Київщ.). Потрібно насамперед наукового знаряддя й тих тривких підвалин, що дає позитивне знаття (Єфр.). Тесляр колисочку дебелу майструє в сінях (Шевч.). Вихор стане у крем'язних дубів коліна гнути (Куліш). У мене здоров'я тривке: ніколи не хворію (Канівщ.). Свита ще кріпка, ще осінь переходжу в їй (Київщ.)]. -кое телосложение - міцна (дужа, кремезна) будова тіла, міцна (дужа, кремезна) статура в кого. [Будова тіла міцна, кремезна (Н.-Лев.)]. Человек -кого сложения - людина міцної (дужої, кремезної) будови (статури), міцного (дебелого) складу. -кий человек - людина при здоров'ї, людина кремезна (міцна, кріпка, дужа, дебела, міцносила, заживна). [Дід Дорош був старий, але ще кремезний чоловік (Грінч.). Іще кріпкий чумак був (М. Вовч.). Гафійка стояла міцна, запалена сонцем (Коцюб.). Там такий ще дебелий дід, що їсти не проситиме: сам собі заробить (Бердянщ.)]. -кая фигура, -кие руки, ноги, плечи - міцна (кремезна, дебела, дужа, заживна) постать, міцні (кремезні, дебелі, дужі) руки, ноги, плечі. [Кругла, заживна постать (Л. Укр.)]. Он ещё -пок на ногах - він ще міцний (твердий) на ноги. -кое здоровье - міцне здоров'я. -кий ум - міцний (дужий) розум. -пок на ухо кто - недочуває хто, глухенький, приглухуватий, тугий на слухи хто. -кий на язык - цупкий на язик, мовчазний, мовчун (-на). -кий на деньги - скупий, твердий на гроші. -кий в слове - держкий на слово. -кий сон - міцний (сильний, (провинц.) товстий) сон. [Натомившися, спав твердим, міцним сном (М. Левиц.). Спить товстим сном (Рудч.)]. -кий мороз, холод - цупкий (лютий, сильний) мороз холод. [Холодом повіяло цупким (Грінч.)]. -кий снег, лёд - твердий (держкий) сніг, лід. -кий камень - твердий (міцний) камінь. -кий (о фруктах, плодах) - ядерний. [Ядерний огірок. Ядерні яблука - довго пролежать (М. Грінч.)]. -кая водка, вино, чай - міцна горілка, міцне вино, міцний (густий) чай. -кие напитки - міцні (п'яні) трунки. -кий табак - міцний (лютий, сильний) тютюн. -кая стража - пильна (гостра, сильна) варта, сторожа. [Повели його за гострою вартою (М. Грінч.)]. -кое словцо - круте слівце, (похабность) гниле слово. -пок задним умом кто - по шкоді мудрий хто. [Лях мудрий по шкоді: як покрали коні, став кінницю замикати (Приказка)]. Думать -кую думу - дуже (тяжко, глибоко) замислюватися про що, сильну думу думати про що. Довольно -кий - міцненький, кріп(к)енький, дебеленький. [П'яненький, а в ногах таки кріпенький (Сніп). Копик він кріпкенький (Греб.)]. Более -кий - міцніший, кріпший, дебеліший, покріпший. [Будем на невольників покріпші пута надівати (Март.)]. Очень -кий - міцненний, кріпенний, дебеленний. Становиться, стать крепче - дужчати, подужчати, міцні(ша)ти, по[з]міцніти, поміцнішати, дебелішати, подебелішати, умоцьовуватися, умоцюватися, замоцюватися. [Мед (напиток) як довго постоїть, то вмоцюється (Борзен.)].* * *міцни́й, крі́пкий и кріпки́й; (сильный, выносливый) си́льний, ду́жий, цупки́й -
49 мешать
мешивать1) (перемешивать чем) мішати, (о жидкости ещё) калатати, колотити що чим. [Мішала кописткою розчин у діжі (Київщ.). Колотив (калатав, мішав) чай ложечкою, щоб швидше прохолов (М. Грінч.)]. -шать (дрова, угли) в печи - перегортати (дрова, огонь, вугілля) в печі. -шать карты - мішати, тасувати карти. -шать масло - колотити, бити, збивати масло;2) (смешивать) мішати, змішувати; (спутывать) плутати, путати, сплутувати кого, що. [Чуття, котре путає та мішає правильний хід розумової машини (Франко)]. -шать вино с водой - змішувати вино з водою. -шать числа и события - мішати (змішувати, плутати, путати) числа і події;3) (вмешивать) мішати, (впутывать) вплутувати кого у що. [Старого пса непристойно мішати в нашу компанію (Куліш)];4) (двоить землю) переорювати, двоїти (поле, ріллю, ниву);5) (кому, чему) заважати, перебивати, перешкоджати, бути (ставати) на (у) перешкоді или на заваді, (диал.) перебаранчати, перечіплювати, непутити кому, чому в чому, (останавливать) перепиняти кого; срв. Помешивать 2. [Я вам тут не заважаю? (Звин.). Почув, що не зможе батька зарізати, - таки щось перебиває (Крим.). Буде у вас своя кімната, ніхто вам не перешкоджатиме (Кониськ.). Йому й муха на заваді (Номис). Жінці перебаранчає, злізти з воза повність тіла (Н.-Лев.). Це мені непутить отой Улас (Грінч.). Намірився вчинити те, що гадав, але щось у душі його перепиняло (Крим.)]. Не -айте мне работать - не заважайте (не перебивайте, не перешкоджайте) мені працювати. Что нам -ет ехать? - а) що нам заважає (перешкоджає) їхати? б) (почему бы нам не ехать?) (а) чом-би нам не (по)їхати? Не -ет, не -ло бы - не вадить, не завадить, не пошкодить, не вадило-б, не завадило-б, не пошкодило-б, (диал.) не непутило-б. [Не вадить зробити деякі висновки (Єфр.). Воно не завадить трохи позбутися ілюзій (Крим.). Звертатися до часів минулих дуже не вадило-б і в наші часи (Доман.). Хоч-би й десятку дали, то воно не непутило-б (Миргородщ.)]. Это не -ет знать - це не завадить, не завадило-б, не пошкодило-б знати. Мешанный -1) мішаний, калатаний, колочений, перегортаний, тасований, збиваний, перемішаний, сколочений, перегорнутий и перегорнений, стасований, збитий;2) мішаний, змішаний и т. п.* * *I меш`ать(быть помехой в чём-л.) заважа́ти; ( препятствовать) перешкоджа́тиII1) ( перемешивая) мішати; ( разбалтывая) розмі́шувати; ( о жидкости) колоти́ти2) (соединять разнородное, смешивать) міша́ти, змі́шувати3) ( принимать одно за другое) міша́ти; змі́шувати; ( путать) плу́тати, сплу́тувати -
50 половинный
половинний. [А половинна часть залізні пута на себе надівайте (Дума)]. Он на -ном жалованьи - він на половинній платні; він служить за половинну платню.* * *полови́нний -
51 путлище
Путло1) путо (мн. пута), (на птиц) боркальці; см. Путо, Путы;2) (стремянный ремень) путлиця;3) (три нити у бум. змея, сходящиеся в одну точку) путлище.* * *( стремянный ремень) пу́тлиця -
52 Неразбиваемый
нерозбивний, (об оковах) нерозривний. [А сміливий нащадок Прометея знаходив смутну долю свого предка: вигнання, мука, нерозривні пута (Л. Укр.)]. -
53 link
I n1. ланка, перен. (сполучна) ланка; зв'язок2. пута, узи; зв'язки- economic links економічні зв'язки- trade links торговельні зв'язки- links of brotherhood узи братерства- to establish a direct communications link встановити лінію прямого зв'язкуII v з'єднувати, зв'язувати, сполучати; зчіплювати; бути зв'язаним- to be linked together in a common cause бути зв'язаним участю у спільній справі- to be linked with/ to smth. бути зв'язаним з чимсь- to link to another paragraph приєднати до іншого пункту- to link up with smbd./ smth. приєднуватись до когось; брати участь у чомусь разом з кимось -
54 pęta
мн1. пута;2. кайдани -
55 troki
мн1. ремінці;2. пута -
56 więzy
мн1. узи, зв'язки;2. пута, кайдани -
57 бута-
обрізати гілки СГ; пор. пута-, пыта-. -
58 пыта-
обрізати гілки, сучки О; пор. бута-, пута-.
См. также в других словарях:
пута́на — путана … Русское словесное ударение
ПУТА — пункт управления тактической авиацией авиа Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с … Словарь сокращений и аббревиатур
Пута — посёлок городского типа в Азербайджанской ССР, входит в Карадагский район г. Баку. Расположен в 2 км от ж. д. станции Пута. Заводы: газоперерабатывающий, «Утяжелитель и утяжелённых препаратов», экспериментальный ремонтно механический … Большая советская энциклопедия
Пута (приток Печоры) — У этого термина существуют и другие значения, см. Пута (значения). Пута Характеристика Длина 137 км Площадь бассейна 850 км² Бассейн Баренцево море Водоток Устье … Википедия
пута — диал. 1. Гадәттә озынча тукыма кисәгеннән торган билбау; кушак 2. Түбә тактасының түбәнге башы белән кәрниз арасына кадаклана торган юка агач … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
пута — див. путо … Український тлумачний словник
ПУТА — пункт управления тактической авиацией … Словарь сокращений русского языка
терапон пута — smulkiažvynis tigrinis ešerys statusas T sritis zoologija | vardynas taksono rangas rūšis atitikmenys: lot. Autisthes puta angl. small scaled banded therapon rus. мелкочешуйный терапон; терапон пута ryšiai: platesnis terminas – smulkiažvyniai… … Žuvų pavadinimų žodynas
Юрмыс (приток Пута) — У этого термина существуют и другие значения, см. Юрмыс. Юрмыс Характеристика Длина 17 км Бассейн Каспийское море Бассейн рек Кама Водоток … Википедия
юка — пута … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Путана — ж. разг. сниж. то же, что проститутка Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой