оковы

1) кайдани, заліза (мн.) (реже) залізо, соб. заліззя, закови, (залізні, кутії) пута, окови. Срв. Кандалы. В -вах - у кайданах, у заліззю;

2) неволя, ярмо, кормига. Попасть в - вы - впасти в кайдани. Налагать -вы - в кайдани кувати кого, накладати пута, ярмо на кого. Сбросить с себя -вы - порвати (розбити) кайдани (пута), скинути ярмо.

* * *

1) око́ви, род. п. око́в; зако́ви, зако́в, -у; ( кандалы) кайда́ни, -нів; ( железы) залі́за, -лі́з, залі́зо; ( путы) пу́та, род. п. пут

2) перен. кайда́ни, око́ви, зако́ви, пу́та

1) залізо (ум. залізце, увел. залізяка). Группа железа - залізники (р. -ків), група заліза. Листовое -зо - листове залізо, (залізна) бляха. Ковкое -зо - ковне (штабове) залізо. Хлористое -зо - залізистий хлорак. Хлорное -зо - залізяний хлорак. Куй -зо, пока горячо - коваль клепле, поки тепле. Раскалённое -зо - розпечене (розпалене, розжарене) залізо;

2) железа (мн.) - пута (р. пут), кайдани, (поэтич.) заліза (р. -ліз). [Бути-ж мені у неволі, у залізах, у заковах (Пісня)].

* * *

1) залі́зо ( метал), Фе́рум ( елемент); ( жесть) бля́ха; собир. залі́ззя, залізя́ччя

2)

1) колодка; см. Колода 1;

2) (деревянные кандалы) колодка, скрипиця, (длинная на несколько человек) гусак (-ка). -ки - диби (-бів) (ум. дибки (-ків)), дибиці (-биць), дибці (- ців), скрипиці (-пиць), колодки (-док). [Забили їх у диби (Рудч.). Ой на ноги дибки, на руки дибиці (Пісня). Забийте в кайдани, а на руки скрипиці (Основа). Ноги в колодки забити (Сл. Ум.)];

3) (сапожная) копил (-ла), копило, колодка, зраз (-зу), (ум.) копилець (-льця), (соб.) копилля. [Я знайшов якраз на твій копил роботу (Кон.). Взяв не те копило, от і чоботи тісні (Звин.)]. Делать всё на одну -ку - робити все на один (на свій) копил;

4) дерев'яний закаблук (-ка) (обцас (-су)), колодка;

5) (рукоятка ножа, струга и т. п.) колодка, колодочка;

6) (техн.) колодка. -ка тормозная - гальмова колодка;

7) (улей) колодка; см. Колода 5.

* * *

1) коло́дка

2) ( сапожная) копи́л, -а, коло́дка; диал. копи́то

3) ( деревянные оковы) ист. коло́дка; скрипиця, скрепи́ця

4) ( для пчёл) коло́дка, дупля́нка

и Накладать накласть

I. 1) что, чего на что, во что - накладати и (редко) накладувати, класти, накласти и (редко) наложити, (о мног.) понакладати и понакладувати що, чого на що, в що; (в большом количестве) гатити, нагатити що, чого в що. [Накладала одно поліно на одне, поки й попадало все (Канівщ.). Коли пишеш, не клади руки на зшиток (Київ). І навіщо стільки дров гатити в грубу? (Сл. Гр.)]. -класть яиц (о курах) - наносити (нанести) яєць. -класть в шею кому - надавати (за)потиличників кому, нагодувати (за)потиличниками кого, набити потилицю кому, накласти кому по потилиці (по шиї);

2) (нагружать) навантажувати, навантажити, наладовувати, наладувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, напаковувати, напакувати, (о мног.) понавантажувати и т. п. що; (о телеге ещё) набирати, набрати хуру (зап. фуру), хуруватися, нахуруватися. [Ой, ти будеш хуру набирати, а я буду гроші одбирати (Грінч. III). Чумаки хуруються (Сл. Гр.)];

3) (стену) - см. Надстраивать. Накладенный -

1) накладений, наложений, понакладаний, понакладуваний; нагачений; нанесений;

2) навантажений, наладований, нарих[ш]тований, напакований, понавантажуваний и т. п.;

3) см. Надстроенный. -ться - накладатися, накластися, понакладатися; бути накладаним и накладуваним, накладеним, наложеним, понаклад(ув)аним и т. п.

II. Накладывать и Налагать, наложить -

1) см. I. Накладывать 1 и 2;

2) накладати и (редко) накладувати, накласти и (реже), наложити, (о мног.) понакладати, понакладувати що. [Ярмо накладає, воли запрягає (Пісня). Данину з року в рік не змогли хижаки на селян накладувати (Куліш)]. -жить головой - накласти (реже наложити) головою. -ть дань, налог, подать, пошлину, штраф, эпитимию на кого - накладати, накласти, накидати, накинути, (о мног.) понакладати, понакидати дань (данину), податок, подать, мито, пеню, покуту на кого, кому. [Додатковий податок накладали (Доман.). Хижі сусіди часто нападали на їх і накидали на їх податі (Н.-Лев.). Накинули мостового ще по копійці з хури (Сл. Ум.)]. -ть запрещение на что - накладати, накласти заборону на що. -ть клеймо на кого, на что - таврувати, натавровувати, натаврувати, клейнити, наклейнити, (о мног.) потаврувати, понатавровувати, поклейнити кого, що, (о товарах ещё) шта[е]мпувати, нашта[е]мпувати, (о мног.) пошта[е]мпувати що. -вать, -жить люльку - набивати, набити, накладати, накласти люльку. [На вулиці та в перевулку накладала та Марушка Василькові люльку (Грінч. III)]. -ть наказание на кого - накладати, накласти кару на кого. -ть обязанность на кого - накладати, накласти, покладати, покласти, накидати, накинути обов'язок (повинність) на кого, кому. -гать, -жить оковы на кого - забивати, забити, (о мног.) позабивати в кайдани кого, покладати, покласти кайдани на кого. [По двоє кайданів на ноги покладено (Ант.-Драг.)]. -ть отпечаток на кого, на что - позначатися, позначитися, відбиватися, відбитися на кому, на чому. -жить печать на кого, на что - покласти (редко наложити) печать, (перен. ещё) знак (ознаку) на кого, на що. -ть повязку на что - накладати, накласти пов'язку на що, (чаще) завивати, завити, зав'язувати, зав'язати, бандажувати, забандажувати що чим, що в що. -ть руку на кого, на что - накладати, накласти руку на кого, на що, пригноблювати, пригнобити кого. -ть руки на себя - здіймати, зняти руки на себе, руки на себе накладати, накласти, смерть собі заподіяти, віку собі вкоротити. -ть слой серебра, золота - накладати, накласти, садити, насадити срібло, золото. [Лапки - з біличого хвоста, щоб садити на рямці золото (Яворн.)]. Не -гай гнева, -ложи милость - не бери в неласку, зміни гнів на ласку. Накладываемый и Налагаемый - що його (її, їх) накладає (-дають), що накладається и т. п., накладаний и накладуваний; накиданий; покладаний. [Люди визволятимуться з-під пут, накладуваних природою (Азб. Комун.)]. Наложенный - накладений и (реже) наложений, понакладаний, понакладуваний; накинутий и накинений, понакиданий; набитий; покладений. [Моя кісонька, віночком наложена (Чуб.)]. -ный платёж - післяплата, накладений платіж (-тежу). Послать с -ным платежом - по[наді]слати з(за) післяплатою. - ться - накладатися, накластися, понакладатися; бути наклад(ув)аним, накладеним и (реже) наложеним, понаклад(ув)аним и т. п. Повязка -ется на рану - рану завивають (зав'язують, бандажують).

* * *

несов.; сов. - налож`ить

1) наклада́ти, накла́сти, -кла́ду, -кладе́ш и мног. понаклада́ти; (сов.: положить) покла́сти; ( настилать) намо́щувати, -щу́ю, -щує́ш, намости́ти, -мощу́, -мо́стиш и мног. понамо́щувати, мости́ти, помости́ти; ( наваливать в большом количестве) гати́ти (гачу́, га́тиш), нагати́ти, гили́ти, -лю́, -ли́ш, нагили́ти

2) ( бить) наклада́ти, накла́сти, сов. да́ти (дам, даси) кла́ду