-
1 проёмный
прорізо́вий, про́ймовий -
2 проёмный
прорізо́вий, про́ймовий -
3 проёмный
строит.прорізо́вий -
4 тёмный
те́мний; ( о ночи) неви́дний; (перен.: неясный) зате́мненийс (от) темна́ до темна́ з (від) — ра́ння до смерка́ння (до ве́чора), від світа́ння до смерка́ння; від (з) ра́нку до ве́чора, від зорі́ до зорі́
тёмная ли́чность — те́мна осо́ба, те́мний тип
тёмная мука́ — те́мне борошно, те́мна мука́
тёмное про́шлое — те́мне мину́ле
тёмное пятно́ — те́мна пля́ма
-
5 прорізовий
-
6 проймовий
проёмный, пройменный -
7 покой
1) спокій, упокій, супокій (-кою), покій (-кою). [На віщо я тобі збентежив, сину, ясний душі твоєї спокій? (Самійл.). Все село обіймав упокій, тихий, святковий упокій (Грінч.). За дурною головою нема ногам упокою. Супокій навкруг панує (Грінч.)]. Нет минуты -коя (отдыха) - нема просвітлої (промитої) години; просвітку нема кому. Нет -коя кому - спокою немає кому, не має спокою хто. От детей -коя нет - діти спокою не дають; за дітьми спокою нема. В -кое - з упокоєм, спокійно. [Хліба-соли з упокоєм уживати]. Жить в -кое - жити з упокоєм, жити с(у)покійно. [Дітей подружили, тепер живемо вдвох, тихо, з упокоєм]. Не давать -коя кому - не давати спокою кому, непокоїти, турбувати, клопотати кого, долягати кому, муляти кому. [Думки не дають мені спокою та й мені долягають. Всередині щось гризе та муляє (Крим.)]. Оставить в -кое кого - дати святий (чистий) спокій кому. [Дайте мені чистий спокій з тією справою, не хочу я про неї чути]. Нарушить чей -кой - збентежити (збурити, зламати) спокій кому. Вечный -кой - вічний спокій. Об'ятый -коем - оповитий спокоєм (упокоєм, супокоєм), утихлий. [Ліс дрімав, оповитий спокоєм. Подивіться на двері позачинювані, на втихлий двір (М. Вовч.)]. Мёртвый -кой - мертва тиша (спокій);2) (отдых) спочив[н]ок (-нку), опочивок (-вку). [Кістки давно просяться на спочинок]. Уйти на -кой - піти на спочинок. Жить на -кое - на спочинку жити. [Він уже покинув служити - на спочинку живе]. Нет -коя от чего - немає спочинку, немає просвітку за чим. [Немає просвітку за роботою; ніколи не спочиваю];3) покій (-кою), кімната, світлиця, горниця. [Чотири покої маємо, а живемо тісно, бо сім'я велика]. Богатые -кои - пишні (багаті) покої. [Жила у пишних покоях панських]. Приёмный -кой - приймальня. Мёртвый (приёмный) -кой - см. Покойницкая.* * *I1) спо́кій, род. п. споко́ю и спо́кою; (спокойствие, мир) по́кій, -ко́ю, супокі́й, -ко́ю2) ( отдых) спочи́нок, -нку, спочи́н, -у, спочи́вок, -вку, спочи́в и спо́чив, -уII( комната) покі́й, -ко́юпоко́и — мн. поко́ї, -ко́їв
IIIприёмный \покой — ( в больнице) прийма́льна пала́та, прийма́льна
(старинное название буквы "п") поко́й, -япоко́ем — в знач. нареч. лі́терою (бу́квою) "п"
-
8 мост
міст (р. мосту и моста). [Пропав, як з мосту впав (Номис)]. Итти, ехать по -ту - іти, їхати мостом (по мосту[і]). Каменный мост - кам'яний (мурований) міст. Деревянный мост - дерев'яний міст. Пловучий мост - плавний (живий) міст. [Переїздимо Дніпро по плавному тому мосту (Куліш)]. Понтонный мост - понтонний (понтоновий) міст. Подъёмный мост - звідний міст. [Брама, себ-то ворота, і перед нею звідний міст через рів (Ор. Левиц.)]. Разводной мост - зведений міст. Цепной мост - міст ланцюговий, звисний міст. Пролёты -та - прогони моста. Место, где прежде был мост - мостище. Мост и -сты (бревенчатая стлань по болоту) - мостиння, мостовиння (-ння), поміст (-мосту).* * *міст, род. п. моста́ и мо́сту -
9 ничтожный
1) (крайне малый) дуже (зовсім) малий, (незначительный) (дуже, зовсім) незначний, (мелкий) дрібний, (скудный) мізерний. [Все, що я повивідував, були дуже незначні дрібниці (Крим.). (Як) стану рівняти (тебе) з піснями моїми, - якими-ж пісні ті здаються дрібними! (Самійл.). Задовольняються мізерними заробітками (Франко). Достатки мої такі мізерні! (Кониськ.). Наймізерніше (превосх. степ.) свідчення мене зіпхнуть з моєї високости може (Грінч.)]. -ное большинство - (дуже) невелика (незначна) більшість. -ный спрос - зовсім (дуже) малий (незначний) попит, мізерний попит. -ная цена - зовсім мала (мізерна) ціна. Я - человек -ный (не имеющий веса) - я людина маленька (незначна). -ное количество, -ная сумма и т. п. - мізерна кількість, мізерна сума и т. п., мізерія. [Робітник навіть тієї мізерії не дістає, що умовився (Рада)];2) (никчемный) нікчемний, (жалкий, презренный) мізерний, злиденний, нужденний, хирний, хиренний, хирющий, (гнусный) плюгавий, (пустячный) марний. [Чи довго буде ще мені понад оцим нікчемним морем нудити світом? (Шевч.). І всі ми нікчемні, і всі ми хвилинні (Черняв.). Народ нікчемний (Самійл.). Нікчемне життя (Грінч.). Нікчемного ви роду (Номис). Візьми твій дар нікчемний! (Самійл.). Ви маленькі, мізерні (Грінч.). Мізерні втіхи (Р. Край). У клопотах мізерних та марних словах красномовних люди топили свій дух (Самійл.). Марнуй життя своє злиденне (Вороний). А його мрії - це щось таке плитке й нужденне! (Франко). Мовчи, хирний! (Номис). Га? гм? що таке? гарна людина цей хирний чех? (Н.-Лев.). Вередує, як той панич… І де взялось таке хиренне? (Шевч.). Казав, що все вволиш, про що-б я не просила питаю-ж я таку дрібницю марну! (Л. Укр.)]. -ная вещь, причина и т. п. - нікчемна (мізерна) річ, причина и т. п., нікчемниця, (пустяк) марниця, дрібниця. [Він не раз лютився за марницю (Франко). Для твого слуху сі слова - марниця (Л. Укр.)]. -ный человек - нікчемна людина, нікчема; см. ещё Ничтожество 4. Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным - робитися, зробитися нікчемним, нікчемніти, знікчемніти.* * *1) ( очень малый) дуже (зовсім) мали́й, мале́нький; ( незначительный) [зо́всім] незначни́й, ма́рний; (скудный, жалкий) мізе́рний, убо́гий\ничтожныйое обстоя́тельство — [зо́всім] незначна́ обста́вина
2) ( несущественный) неісто́тний, незначни́й; ( никчёмный) нікче́мний\ничтожныйая роль — незначна́ (нікче́мна) роль
\ничтожныйый челове́к — нікче́мна люди́на; нікчема, нікче́мник
См. также в других словарях:
проёмный — проёмный … Русское словесное ударение
проёмный — проёмный … Русский орфографический словарь
проёмный — проёмный … Словарь употребления буквы Ё
проёмный — проёмный, проёмная, проёмное, проёмные, проёмного, проёмной, проёмного, проёмных, проёмному, проёмной, проёмному, проёмным, проёмный, проёмную, проёмное, проёмные, проёмного, проёмную, проёмное, проёмных, проёмным, проёмной, проёмною, проёмным,… … Формы слов
ПРОЁМНЫЙ — ПРОЁМНЫЙ, проёмная, проёмное (тех.). прил. к проём. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
проёмный — ПРОЁМ, а, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
проёмный — прил., кол во синонимов: 1 • проемный (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
проёмный — проём/н/ый … Морфемно-орфографический словарь
проёмный — ая, ое. спец. Предназначенный, служащий для пробивания, прохождения насквозь. Проемные гвозди. || Сквозной. Проемная резьба … Малый академический словарь
проёмный — ая, ое.; спец. 1) Предназначенный, служащий для пробивания, прохождения насквозь. П ые гвозди. 2) Сквозной. П ая резьба. П ая печь (печь, поставленная в толще стены) … Словарь многих выражений
Проёмный замок — Декоративный замковый камень, возвышающийся над архивольтом, пересекая карнизные тяги. (Термины российского архитектурного наследия. Плужников В.И., 1995) … Архитектурный словарь
