противно

this is definitively decided, not subject to change: (it's) signed, sealed, and delivered

used to introduce a harsher phrasing of what has just been stated, or to introduce a word (compar form of Adv) indicating that the speaker could have phrased his statement more harshly: (and) you could even (go so far as to) say

- больше (хуже и т. п.) - to say the least

• КУДА ГЛАЗА ГЛЯДИТ coll

[Invar; adv; fixed WO]

=====

1. идти, брести, бежать и т.п. куда глаза глядят (to walk, roam, run etc) without choosing a specific direction, without a prepared plan, indifferent to where one ends up (often used in cases when one is escaping from a dangerous, intolerable, volatile etc situation; also used when s.o. is deep in thought, emotionally distraught etc): уйти <убежать и т. п.> куда глаза глядят ≈ leave <run away etc> not caring where one is going; go anywhere (just to get out of here <there etc>; || брести куда глаза глядят ≈ wander aimlessly <randomly, at random>; go wherever one's legs carry (take) one; go wherever one's feet take one; walk without thinking (paying attention to) where one is going; go (walk etc) heedlessly (blindly etc); || беги -! - run away, go anywhere at all!; get out of here (there), it doesn't matter where you go!; go anywhere, just get out of here (there)!

     ♦ [extended usage]...Если дождь пойдёт или гроза начнётся, не знают ковыли, куда им приткнуться. Мечутся, падают, прижимаются к земле. Были бы ноги, убежали бы, наверное, куда глаза глядят... (Айтматов 1)....If it rained or stormed, the feather grass went frantic, it did not know what to do, where to hide. It tossed and flattened, pressed itself against the earth. If it had feet, it surely would run away, just anywhere at all (1a).

     ♦...Он хотел было поворотить назад, к дому, но домой идти ему стало вдруг ужасно противно... и он пошёл куда глаза глядят (Достоевский 3)....He was about to turn back and go home, but the thought of going home suddenly repelled him....He walked on at random (3a).

2. идти, ехать, отправляться и т.п. куда глаза глядят (to walk, go, set off) wherever one chooses, desires (without restrictions or limitations):

- wherever one's fancy takes one;

- wherever one feels like (going);

- wherever the spirit moves one;

- wherever one's legs (will) carry (take) one;

- wherever one's feet (will) take one.

     ♦ И вдруг мелькнула в голове [у Орозкула] отчаянная мысль: "А плюну на всё и уйду куда глаза глядят!" (Айтматов 1). Suddenly a desperate thought flashed across his [Orozkul's] mind: "I'll spit on all this and get out. Just leave for wherever my fancy takes me" (1b).

• НЕ (ИЗ) ХРАБРОГО ДЕСЯТКА coll

[NPgen or PrepP; these forms only; subj-compl with copula (subj: human) or postmodif; fixed WO]

=====

⇒ not at all brave:

- no hero;

- not the bravest of men (women).

     ♦ "Ехать ближним путём через Кистенёвский лес я не осмелился, а пустился в объезд..." - "Эге! - прервал Кирила Петрович, - да ты, знать, не из храброго десятка; чего ты боишься?" (Пушкин 1). "I didn't dare take the short cut through the Kistenevka wood, so I took the roundabout way..." "What!" Kirila Petrovich broke in. "Well, you're certainly no hero. What are you afraid of?" (1b).

     ♦ Ему... всё это было не только неприятно, но и противно, однако он, человек далеко не храброго десятка, исправно выполнял задание партийной организации (Эткинд 1). Не... found the whole business not merely disagreeable but repulsive, but not being the bravest of men he was obediently carrying out the instructions of the Party organization (1a).

• НЕ (ИЗ) ХРАБРОГО ДЕСЯТКА coll

[NPgen or PrepP; these forms only; subj-compl with copula (subj: human) or postmodif; fixed WO]

=====

⇒ not at all brave:

- no hero;

- not the bravest of men (women).

     ♦ "Ехать ближним путём через Кистенёвский лес я не осмелился, а пустился в объезд..." - "Эге! - прервал Кирила Петрович, - да ты, знать, не из храброго десятка; чего ты боишься?" (Пушкин 1). "I didn't dare take the short cut through the Kistenevka wood, so I took the roundabout way..." "What!" Kirila Petrovich broke in. "Well, you're certainly no hero. What are you afraid of?" (1b).

     ♦ Ему... всё это было не только неприятно, но и противно, однако он, человек далеко не храброго десятка, исправно выполнял задание партийной организации (Эткинд 1). Не... found the whole business not merely disagreeable but repulsive, but not being the bravest of men he was obediently carrying out the instructions of the Party organization (1a).

• КАК (...) НИ...

[subord conj]

=====

1. Also: КАК БЫ (...) НИ... [concessive]

⇒ regardless of to what extent or degree:

- however (great <much etc>)...;

- no matter how (great <much etc>)...;

- (as) much as...;

- [in limited contexts] for all one's (its)...;

- ...as one is;

- despite one's (s.o.'s) best efforts (to do sth.);

|| как (это) ни странно≈ curiously (oddly) enough;

- strange as it may seem;

- [in limited contexts] strange to say;

     ♦ Есть такие люди, в которых, как ни бейся, не возбудишь никак духа вражды, мщения и т.п. Что ни делай с ними, они всё ласкаются (Гончаров 1). There are people in whom, however hard you try, you cannot arouse any feeling of hostility, revenge, etc. Whatever you do to them, they go on being nice to you (1a).

     ♦ Что бы он ни говорил себе, как бы он ни взвинчивал себя, как бы он себя ни настраивал, ему было противно (Стругацкие 1). No matter what he told himself, no matter how much he steeled himself or tried to overcome it, he was still disgusted (1a).

     ♦ [Лукашин:] Как здесь ни приятно, мне пора... (Брагинский и Рязанов 1). [L.:] Well, much as I enjoy your company, it's time for me to be going (1a).

     ♦ Как ни владела собою Одинцова, как ни стояла выше всяких предрассудков, но и ей было неловко, когда она явилась в столовую к обеду (Тургенев 2). For all her self-possession and freedom from the conventions Madame Odintsov felt distinctly ill at ease when she entered the dining room for dinner (2c).

     ♦...Как ни потрясло их описанное выше зрелище, они не увлеклись ни модными в то время революционными идеями, ни соблазнами, представляемыми анархией... (Салтыков-Щедрин 1). Shocked as they were by the scene which has been described, they were not carried away by any of the revolutionary ideas then in fashion, nor by the temptations offered by the prospect of anarchy (1b).

     ♦ Как ни отвлекали тётушку Хрисулу, через некоторое время она забеспокоилась... (Искандер 5). Despite everyone's best efforts to distract Auntie Chrysoula, she became uneasy after a while... (5a).

     ♦ Как это ни странно, подумал я, но и в моей судьбе есть некоторая доля Рогозинского варианта (Зиновьев 2). Curiously enough, I thought to myself, my own case has something in common with that of Rogozin (2a).

     ♦ Гангут познакомился с Лучниковым, как ни странно, на Острове (Аксёнов 7). Strange to say, Gangut met Luchnikov on the Island (7a).

     ♦ Как ни старался Григорий, уехав в поле, забыть о своём горе, в мыслях он неизбежно возвращался к этому (Шолохов 5). Try as he would, even out in the fields Grigory could not forget his grief, it was for ever in his thoughts (5a).

2. [temporal]

⇒ every time that:

- whenever;

- no matter when;

- it doesn't matter when.

     ♦ Тебе как ни позвонишь, телефон всегда занят. Whenever I call you, the line is always busy.

• КАК (...) НИ...

[subord conj]

=====

1. Also: КАК БЫ (...) НИ... [concessive]

⇒ regardless of to what extent or degree:

- however (great <much etc>)...;

- no matter how (great <much etc>)...;

- (as) much as...;

- [in limited contexts] for all one's (its)...;

- ...as one is;

- despite one's (s.o.'s) best efforts (to do sth.);

|| как (это) ни странно≈ curiously (oddly) enough;

- strange as it may seem;

- [in limited contexts] strange to say;

     ♦ Есть такие люди, в которых, как ни бейся, не возбудишь никак духа вражды, мщения и т.п. Что ни делай с ними, они всё ласкаются (Гончаров 1). There are people in whom, however hard you try, you cannot arouse any feeling of hostility, revenge, etc. Whatever you do to them, they go on being nice to you (1a).

     ♦ Что бы он ни говорил себе, как бы он ни взвинчивал себя, как бы он себя ни настраивал, ему было противно (Стругацкие 1). No matter what he told himself, no matter how much he steeled himself or tried to overcome it, he was still disgusted (1a).

     ♦ [Лукашин:] Как здесь ни приятно, мне пора... (Брагинский и Рязанов 1). [L.:] Well, much as I enjoy your company, it's time for me to be going (1a).

     ♦ Как ни владела собою Одинцова, как ни стояла выше всяких предрассудков, но и ей было неловко, когда она явилась в столовую к обеду (Тургенев 2). For all her self-possession and freedom from the conventions Madame Odintsov felt distinctly ill at ease when she entered the dining room for dinner (2c).

     ♦...Как ни потрясло их описанное выше зрелище, они не увлеклись ни модными в то время революционными идеями, ни соблазнами, представляемыми анархией... (Салтыков-Щедрин 1). Shocked as they were by the scene which has been described, they were not carried away by any of the revolutionary ideas then in fashion, nor by the temptations offered by the prospect of anarchy (1b).

     ♦ Как ни отвлекали тётушку Хрисулу, через некоторое время она забеспокоилась... (Искандер 5). Despite everyone's best efforts to distract Auntie Chrysoula, she became uneasy after a while... (5a).

     ♦ Как это ни странно, подумал я, но и в моей судьбе есть некоторая доля Рогозинского варианта (Зиновьев 2). Curiously enough, I thought to myself, my own case has something in common with that of Rogozin (2a).

     ♦ Гангут познакомился с Лучниковым, как ни странно, на Острове (Аксёнов 7). Strange to say, Gangut met Luchnikov on the Island (7a).

     ♦ Как ни старался Григорий, уехав в поле, забыть о своём горе, в мыслях он неизбежно возвращался к этому (Шолохов 5). Try as he would, even out in the fields Grigory could not forget his grief, it was for ever in his thoughts (5a).

2. [temporal]

⇒ every time that:

- whenever;

- no matter when;

- it doesn't matter when.

     ♦ Тебе как ни позвонишь, телефон всегда занят. Whenever I call you, the line is always busy.

• НА МЕСТЕ ПРЕСТУПЛЕНИЯ поймать, застать, накрыть кого и т.п. often humor

[PrepP; Invar; adv; fixed WO]

=====

⇒ at the very moment when sth. reprehensible is being carried out:

- X-a поймали на месте преступления ≈ X was caught red-handed (in the act);

- X was discovered at the scene of the crime;

- X was caught with his hand in the cookie jar (in the till).

     ♦ [Осип:] В законе написано, что только тогда пойдешь в Сибирь, когда на тебя обстоятельно докажут или на месте преступления поймают... (Чехов 1). [О.:]... According to the law you can only be sent to Siberia if you're proved guilty or if you're caught red-handed (1a).

     ♦ Она [Мария] только на секунду остановилась и прошла в кухню. Кузьме стало противно и стыдно, будто эти деньги он украл у Марии и она застала его на месте преступления (Распутин 1). She [Maria] stopped for only an instant on her way to the kitchen, but her presence made Kuzma feel miserable and ashamed, as if he were stealing from her and she had caught him in the act (1a).

     ♦ Только что наконец застукав ее [ курицу] на месте преступления, если можно назвать преступлением высиживание собственных яиц, пусть даже в кустах бузины, поймав её за этим подпольным занятием, она [тётя Катя] согнала её с яиц... (Искандер 3). Having finally discovered her [the hen] just now at the scene of the crime - if hatching one's own eggs, even if in the elder bushes, can be called a crime - having caught her in this sub-rosa occupation, she [Aunt Katya] drove her off the eggs... (3a).

• ИЗ-ПОД ПАЛКИ coll

[PrepP; Invar; adv (usu. used with impfv verbs) or nonagreeing postmodif]

=====

⇒ (to do sth.) under duress, against one's desire:

- under the lash < the whip>;

- under (the) threat of punishment < the stick>;

- under compulsion;

|| Neg не из-под палки≈ without any compulsion;

- of one's own free will.

     ♦ "Они все были мракобесы, большевикам служили из-под палки..." (Трифонов 6). "They were all obscurantists and served the Bolsheviks only under the lash" (6a).

     ♦...Русскому правительству то-то и противно, что делается само собою. Всё надобно, чтоб делалось из-под палки... (Герцен 1) Anything that is done of itself is distasteful to the Russian Government. Everything must be done under the threat of the stick... (1a).

     ♦ Не в первый раз Руслан наблюдал, как эти двуногие делают то, что им не нравится, и вовсе не из-под палки, - чего ни один зверь не стал бы делать (Владимов 1). Many times Ruslan had noticed that humans often did things which they didn't like, and without any compulsion - something which no animal would ever do (1a).

• РЕШЕНО И ПОДПИСАНО coll

[AdjP; subj-compl with быть (subj: это or всё это, often omitted), pres only; fixed WO]

=====

⇒ this is definitively decided, not subject to change:

- (it is) signed, sealed, and delivered;

- (ift) signed and sealed;

- it's final (definite, (all) settled);

- (it's) a done deal.

     ♦ [Соня:] Сами вы пейте, если это вам не противно, но, умоляю, не давайте пить дяде. Ему вредно. [Астров:] Хорошо. Мы не будем больше пить. Я сейчас уеду к себе. Решено и подписано (Чехов 3). [S.:] You can drink, if it doesn't disgust you, but, I implore you, don't let my uncle drink. It's bad for him. [A.:] Very well. We won't drink any more. I was just leaving. Signed and sealed (3a).

• ЧТОБЫ НЕ СКАЗАТЬ...

[Invar; used as conj; fixed WO]

=====

⇒ used to introduce a harsher phrasing of what has just been stated, or to introduce a word (compar form of Adv) indicating that the speaker could have phrased his statement more harshly:

- (and) you could even (go so far as to) say;

- (and) it wouldn't even be stretching it to say;

|| чтобы не сказать... больше( хуже и т. п.) - to say the least;

- to put it mildly (lightly).

     ♦ Михаил вёл себя нечестно, чтобы не сказать просто подло. Mikhail acted dishonestly-you could even say downright meanly.

     ♦ "В этом государстве, чтобы не сказать хуже, вы единственный, кого мне не противно целовать..." (Окуджава 2). "In this kingdom, to put it mildly, you are the only person it does not disgust me to kiss" (2a).

kvalme

наперекір, всупереч, всупір, проти, противно. [Всупереч праву. Проти волі батьків = вопреки воле (желанию) родителей].

* * *

предл. с дат. п.

I. сщ.

1) (зло) лихо (-ха), лихе (-хого), зло (р. зла). [З письменних все лихо встає (Номис)]. Не поминать -хом кого - не згадувати лихом, лихим словом кого;

2) (беда) лихо, біда. [Не шукай лиха, - само тебе знайде (Чуб. I). І грім біди не б'є (Приказка)]. -хо одноглазое - біда одноока. От -ха не уйдёшь - від лиха (від біди) не втечеш, лиха не спекаєшся.

II. нрч.

1) (бойко, разудало) хвацько, моторно, хватко, бадьорно, жваво, браво. [Хвацько вибігши на пагорок, трійка стала (Короленко). Усі хватко танцювали (Ор. Левиц.). «Ану, лишень, бадьорно!» - обзивається він до гнідого (Мирний)];

2) (зло) люто, злісно; (плохо) зле, погано; (тяжело) важко, тяжко; (тошно, противно) нудно, гидко, огидно.

* * *

принять

1) что - приймати, прийняти, (зап.) приймити, (брать) брати, взяти, (получать) відбирати, відібрати, отримувати, отримати то. [Гроші на пошті приймають до другої години (М. Гр.). Подарунків не прийняв. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Вони прийняли і зрозуміли, що я зійшов од тебе (Єванг.)]. Кто -нял почту? - хто прийняв, отримав пошту?;

2) кого - приймати, прийняти кого, (о мн.) поприймати; (приветствовать) вітати, привітати кого. [Нікого він до себе не приймав (Мирн.). Його на сім світі ніхто не прийма (Шевч.)]. Приймай мою вірную дружину за рідну дитину (Пісня). Журилися муж з жоною, що дітей не мали; далі взяли та й під старість сироту прийняли (Рудан.). Ой ти тихий Дунай, моїх діток поприймай (Пісня). Президент прийняв послів, делегатів. Добре, коли Господь прийняв: перестала жити, та й терпіти перестала (М. Вовч.). Його й земля не приймає. І ти вітаєш його в свойому домі? (Мова)]. -мать, -нять гостей (с угощением) - вітати, при[по]вітати, приймати, прийняти, гостити, при[по]гостити, шанувати, по[при]шанувати кого (гостей) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбувати, відбути кого (гостей). [Раз багаті хазяї цигана приймали і тут йому на біду щільник меду дали (Руд.). Чим-же він буде гостей гостити? (Грінч.)]. -нять как гостя - прийняти як гостя, пригостити кого. У меня нет времени -мать (угощать) этих гостей - мені ніколи з цими гостями гоститися. -ть прошение, жалобу, заявление и т. п. - приймати, прийняти прохання, скаргу, заяву и т. п. -ть работу, заказы - приймати, брати роботу, замовлення. [В одній світлиці шили та приймали роботу (Кониськ.)]. -нять дела, товар, дрова - прийняти справи від кого, крам, дрова. [Привозили дрова і треба було приймати (Коцюб.)]. -ть лекарство (вообще) - заживати, зажити ліків; (пить) пити, випити; (глотать) ковтати, ковтнути ліки. -нять кого по делу - прийняти кого у справі. Доктор -ет от -трёх до шести - лікар приймає від третьої години до шостої. Он -нял меня холодно - він прийняв мене непривітно. -ть во внимание - брати (взяти) кого, що до уваги, на увагу, під розвагу, на думку, з[у]важати, з[у]важити на кого, на що; срв. Внимание. -ть в соображение, в расчёт - брати (взяти) до уваги (на увагу), до рахуби що, оглядатися и оглядуватися на кого, на що; срв. Соображение, Расчёт. -ть к сведению - брати (взяти) до відома, брати (взяти) на замітку що; срв. Сведение. -ть в хорошую, дурную сторону - за добре, за зле (лихе) брати, взяти що. -ть на свой счёт - а) (расходы) брати (взяти) на себе, брати (взяти) кошти на себе, брати (взяти) на свій кошт; б) (отнести к себе) брати (взяти) на свій карб, прикладати, прикласти до себе, приймати, прийняти на себе. [Моя байка ні бійка, ні лайка: нехай ніхто на себе не приймає (Боров.)]. -ть план, проект - ухвалювати, ухвалити план, проєкт (и проєкта). -нять закон, резолюцию - ухвалити закон, резолюцію. -ть известное решение, решение что сделать - ухвалювати, ухвалити певну постанову (см. Решение), ухвалювати, ухвалити, урадити, покласти що зробити. -ть намерение - брати, взяти намір; (намериваться) намірятися, наміритися (що зробити). -мать меры - уживати (ужити) заходів, робити заходи що-до кого, що-до чого, проти кого, проти чого. -мать соответствующие меры - уживати належних заходів. -ть меры предупреждения - уживати, ужити запобіжних заходів; (предупреждать) запобігати, запобігти чому. -ть чью-л сторону - ставати, стати на чий бік, тягти, потягти за кого, тягти, потягти за ким (и за кого), руч, руку тягти, потягти на ким и за кого. -мать под своё покровительство - брати (взяти) під свою опіку, під свою руку кого. -нять что (труд) на себя - взяти що (працю) на себе. [Увесь клопіт він узяв на себе (М. Грінч.)]. -ть на себя обязательство - взяти на себе зобов'язання. -нять вину на себя - взяти на себе провину, перейняти на себе вину (провину), на себе сказати. [Параска на себе сказала і батько не лаяв (Грінч.)]. -нять смерть, муки - прийняти смерть, муки за кого, за що. -ть к сердцу что - брати, взяти до серця що. -мать к сердцу чью участь (заботиться о ком) - журитися ким. -ть участие в чём-л. - брати, взяти участь у чому. [Вся вона (природа) бере участь у подіях і переживаннях людських (Єфр.)]. - ть в шутку - брати, взяти що за жарт. -ть в серьёз - брати, взяти що за правду. -нять как должное - прийняти як належне. -ть на службу - приймати, прийняти кого на службу (посаду). -нять место (должность), команду - об(ій)няти посаду, уряд, команду, стати на посаду, заступити посаду. -нять в школу, на курсы - прийняти до школи, на курси, записати до школи, на курси кого. -нять в союз, в партию - прийняти до спілки, до партії и у спілку, у партію кого. -нять кого в своё общество - прийняти кого до свого гурту (товариства). -нять кого в товарищество (в компанию) - прийняти кого у товариство (у спілку), до товариства (до спілки). -нять предложение - прийняти, (одобрить) ухвалити пропозицію. - мите уверение в чём - прийміть у[за]певнення, будьте певні що-до… -нять на квартиру кого - у сусіди пустити кого, прийняти в комірне кого. -ть у родильницы - брати, взяти дитину у кого, бабувати, бабити в кого. [Баба Оксана у мене усіх дітей брала (Черніг.). Бабувала у його жінки (Рудч.)]. -нять крещение, причастие - хрест (святий) прийняти (на себе), хре[и]ститися, запричаститися. -нять веру, православие - уступити у віру, у православну віру. -нять учение, закон (последовать им) - понимати, поняти науку, закон від кого. [А люди приходили молитися до його, вони од його поняли закон (Кримськ.)]. Душа не -мает (противно) - душа не приймає чого, з душі верне. [Їв-би очима, так душа не приймає (Чуб.)];

3) (брать во внимание) что - зважати, зважити, уважати, уважити на що. [Зважаючи на те, що національний нелад у Австрії спиняє усякий політичний поступ… (Грінч.). Ти знатимеш, яка у мене думка, уваживши, що тут мене спіткало (Куліш)]. Добрые советы -май - на добрі поради зважай, добрі поради приймай;

4) -ть (известные формы, вид, значение и т. п.) - набирати, набрати, прибирати, прибрати чого (певних форм, вигляду, значення і т. п.). [Криза певних і виразних форм ще не прибрала (Н. Рада). Він раптом набирає гоноровитого вигляду (Крим.). Він не сподівався, що розмова набере такого характеру (Крим.). Дим розвіється, і речі знов приберуть справжніх натуральних форм (Єфр.)]. -нять серьёзный вид (о человеке) - споважніти. Дело, разговор -мает, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот - справа, розмова повертає, повернула на инше, на добре, на лихе. -ть направление, течение - набирати напрямку, течії;

5) -ть кого, что, за кого, за что - вважати, вважити кого, що за кого, за що, брати, взяти кого, що за кого, за що, приймати, прийняти що за що. [Мене часто вважають за мого брата. Вигадку вважив за правду (Яворн.). Кум був у жупані, так він і взяв його за пана (Кониськ.). Я хтів вивідати в баби, за кого вона нас бере (Кониськ.). За зневагу старий боярин візьме, як не вийдеш (Л. Укр.). Захарові слова він узяв за посміх із себе (Кримськ.). І стільки розуму в себе в голівці мала, що за живу тарань солоної не брала (Куліш). Як не прийме біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато (Ном.)]. -нять за иностранца - взяти кого за чужоземця. -ть за правило - брати, взяти за правило; срв. Поставлять правилом. -мать за основание - брати як основу (як підвалину), класти основою. [Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];

6) (убирать) приймати, прийняти, при[за]бирати, при[за]брати, (многое) поприймати, попри[поза]бирати що; срв. Убирать, Взять. [Прийми звідси стілець (и стільця). Хліб лежить, - от я зараз поприймаю (Грінч. I). Забери книгу з столу]. -мать что с дороги - приймати що з дороги. Принимаемый - прийманий. Принятый и принятой - прийнятий; привітаний; пригощений; (о лекарстве) зажитий; узятий (до уваги, на себе); ухвалений (закон, проєкт), ужитий; з[у]важений; уважений за кого, за що; прийнятий, при[за]браний звідки. -няты решительные меры - ужито рішучих заходів проти кого, проти чого.

* * *

несов.; сов. - прин`ять

1) прийма́ти, прийня́ти и диал. приня́ти и прийми́ти

2) ( брать) бра́ти, взя́ти

3) ( встречать) зустріча́ти, зустрі́ти и зустрі́нути

4) (закон, проект) ухва́лювати, ухвали́ти, прийма́ти, прийня́ти

5) (что - получать форму, название) набира́ти, набра́ти (чого), прибира́ти, прибра́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти (чого)

6) (присваивать себе, брать на себя) перейма́ти на се́бе, перейня́ти на се́бе, прийма́ти на се́бе, прийня́ти на се́бе

7) ( считать) вважа́ти (несов.), прийма́ти, прийня́ти; ( признавать) визнава́ти, ви́знати; ( воспринимать) сприйма́ти, сприйня́ти; ( предполагать) припуска́ти, припусти́ти

8) (убирать, уносить) забира́ти, забра́ти

9) ( впитывать) вбира́ти, увібра́ти; \принимать

I. Противу, нар. навпроти, навпроть, насупроти. [Сказав пан, що приїде, щоб виїхали навпроти (Козелец.). Безглуздо хочуть вас до шлюбу потягти, а ви не кажете ні слова навпроти (Самійл.). Та не йдіть бо навпроть (Київ.). А легенький насупроти вітер несе з холодком пахощі степової рослини (Мирн.)].

II. предл. с род. пад.

1) проти, навпроти, напроти(в), супроти(в), насупроти(в), (визави) просто, напросто кого, чого. [Хлопці стояли один проти одного (Н.-Лев.). Я сів на бульварі напроти будинку (Коцюб.). Супротив двора та твоя кума (Чуб.). Хата його стоїть просто церкви (Борз.). Просто Зінька сидів зовсім білий дід (Грінч.). Напросто Лаговського містився за столом грецький консул (Крим.)]. Я живу -тив - я живу просто церкви. Поставить что -тив огня - поставити що попри огонь, просто огню. -тив неба на земле - просто (проти) неба на землі;

2) проти, супроти(в) кого, чого; (вопреки) всупереч кому, чому; на кого, на що. [Проти насильства боронюся я (Грінч.). Супротив його ніхто не встоїть (ЗОЮР. І.). І досада уперше ворухнулась в мене в серці супроти нього (Л. Укр.). Добре нам відомо, як тобі Бог помагає на всякого ворога (Куліш)]. -тив воли, желания - проти волі, мимо волі, проти бажання, всупереч бажанню, нехотячи, наперекір, через силу. Делать против ч.-л. желания - іти на супереки а ким. -тив убеждения, совести, чести - проти переконання, совісти (сумління), чести, всупереч переконанню, совісті (сумлінню), честі. -тив течения - проти води, устріть води. [Чи легше тягти проти води, чи за водою (Гр. І.)]. - тив солнца - навпаки сонця. [Вулицями обходила навпаки сонця (Квітка)]. Ошибка -тив языка, грамматики - помилка проти (супроти) мови, проти (супроти) граматики. Я -тив этого - я проти цього, я противний цьому. Это -тив закона - це проти закону, це противно законові. Лекарство, средство -тив лихорадки, насморка - ліки проти пропасниці, проти нежитю и на пропасницю, на нежить. Помощь -тив кого - поміч проти кого и на кого. [Запобігав їх помочи на Шведа (Куліш)]. Выступить, идти -тив неприятеля, войной -тив кого - вирушити, іти проти ворога и на ворога, війною на кого. Болезнь ваша -тив его болезни ничего не значит - хвороба ваша проти (супроти) його хороби нічого не варта.

* * *

1) предл. с род. п. про́ти (кого-чого); ( напротив) навпро́ти, напро́ти, супроти́ и супро́ти (кого-чого)

2) (предл. с род. п.: вопреки) про́ти (кого-чого), всу́переч (кому-чому); (вопреки воле, желанию) ми́мо

3) в знач. сказ. про́ти

1) противний, супротивний, протилежний; см. Противоположный. [З противної вулиці доносився парубочий гомін (Мирн.)]. -ный берег - протилежний берег. -ная сторона (реки, дома) - противний, протилежний бік (річки, дому). [Сіни були прохідні і виводили на такий же ґанок з противного боку дому (Ор. Лев.)]. -ное мнение - протилежна, супротивна думка. В -ном случае - в противному разі. -ная сторона, юрид. - супротивна, суперечна, відпорна сторона. В -ную сторону - см. В противоположную сторону (Противоположный). -ные средства часто ведут к одной цели - протилежні (суперечні) засоби часто провадять до однієї мети;

2) (противодействующий) противний, супротивний, суперечний и -ній, перешкідний. [Прийдеться тоді нам і все те, що роблено в Московщині для руського єдинства, назвати супротивним народній руській справі (Куліш)]. -ный ветер, -ная волна - противний, супротивний вітер, противна, супротивна хвиля. [Човен же був уже на середині моря й било його хвилями, бо вітер був супротивний (Єв.). Вітер (су)противну хвилю зо дна моря знімає, судна козацькі розбиває (Дума)]. -ный закону поступок - суперечний законові (и із законом) вчинок. -ный лагерь - противний, супротивний, суперечній табор. -ная сила - супротивна, перешкідна сила;

3) гидкий, огидний, огидливий гидесний, бридкий, обридний, обридливий, прикрий, оприкривий, відворотний, осоружний, нечвидний, вредний; срв. Отвратительный. [Я йому гидка, тому й біжить так швидко (Самійл.). Гидесна ти мені стала (Липовеч.). Бридкий, поганий же ти, Дувиде, та ще й дуже (Васильч.). Як зненавиділа, то й дивитись не хоче на нього - якийсь одворотний став він їй (Васильч.). Щось іде - таке нечвидне, що й глянути гидко (Свидн.). Ну, та й уредний же хлопець (Лохв.)]. -ный вкус, запах - гидкий, відворотний, прикрий смак, пах. -ная погода - бридка, погана погода. -ный человек, женщина - огидний, вредний, відворотний чоловік, огидна, вредна, відворотна людина, жінка, огидник, огидниця, огида (общ. р.), обридник, обридниця. Делать, сделать кому-л. что-л. -ным - спротивлювати, спротивити, бридити, збридити и набридити, прикрити, сприкрити кому що. [Знав, що тим спротивлю їй ще гірше огидну хату нашу (Л. Укр.). І оте заживання самого цукру так йому набридило цукор, що він потім не міг пити солодкого чаю (Єфр.). Все те вкупі в короткім часі мусіло сприкрити їй спільні снідання, обіди і проходи з панством Темницькими (Франко)]. Сделаться -ным кому - спротивитися, збридитися, сприкритися кому, зробитися, стати гидким, відворотним кому. [Коли-б я не спротивилася часом Степанові в такій одежі (Л. Укр.)]. Он -вен мне - він мені відворотний, гидкий, огидний, бридкий, осоружний. [Попросту мені той Дембовський - огидний (Крим.). Чи не будуть вони бридкі тобі (Леонт.). Я тричі вже йому казала, що осоружний він мені, що й глянути не можу я на нього (Тобіл.). Вона мені така одворотна (Борз.)].

* * *

1) проти́вний; ( расположенный напротив) супроти́вний; ( противоположный) протиле́жний, супротиле́жний

2) ( противоречащий) супере́чний, проти́вний

1) нареч. ну́дно

2) (предик.: тошнит) ну́дно; ва́дливо, ва́дко; ( дурно) мло́сно

3) (предик.: противно) оги́дно, оги́дливо

4) (предик.: тоскливо) ту́жно, то́скно; ( тоска) нудьга́

* * *

1) нареч. моташна

см. тошный 1

2) безл. в знач. сказ. (тошнит) моташна

(дурно) млосна

3) безл. в знач. сказ. (противно) агідна, праціўна, гадка, гідка, прыкра, моташна, нудзіць

4) безл. в знач. сказ. (тоскливо) тужліва

ужасный; ( scheußlich) омерзительный; Verbrechen: чудовищный; präd. a. противно