-
1 простити
-
2 простити
см. прощати -
3 простити
даравацьпадаравацьпрабачацьпрабачыць -
4 простити
bağışlamaq -
5 прощати
= проститиto forgive, to pardon; to condone; ( пробачити) to excuse; ( ставитися поблажливо) to overlook; ( гріхи) to absolveпрощати борг — to remit; юр. to release
простіть мені — excuse me; I beg your pardon
-
6 подарувати
1) to give ( to make) a present (of); to grant (to); ( зробити подарунок) to present (with, to); to bestow; іст. to grant, to confer2) ( простити) to forgive -
7 проститися
См. также в других словарях:
простити — див. прощати … Український тлумачний словник
простити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
непрощенний — а, е. 1) Якому не простили гріхів. 2) Якого не можна простити, вибачити. 3) Який ніколи не зникає через небажання простити, вибачити комусь що небудь … Український тлумачний словник
простить — прощу, повел. прости, укр. простити, др. русск. простити, также исцелить (2 Соф. летоп. под 1463 г., стр. 185 и др.), болг. простя прощу , сербохорв. про̀стити, про̏сти̑м, словен. prostiti, prostim простить , чеш. prostiti освободить от *рrоstъ;… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Запросы на узурпацию — Википедия:Запросы на узурпацию Начинающим · Сообщество · Порталы · Награды · Проекты · Запросы · Оценивание … Википедия
Лѣпо — прилично, уместно, следует (1): Не лѣпо ли ны бяшетъ, братіе, начяти старыми словесы трудныхъ повѣстіи о пълку Игоревѣ, Игоря Святъславлича! 1. Нъ нѣсть лѣпо праздьникъ съмотрити, нъ съвѣсть очиштати, ти тъгда приимати. Изб. Св. 1073 г., 52.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
вълазити — ВЪЛА|ЗИТИ (37), ЖОУ, ЗИТЬ гл. 1. Входить: х҃съ съподоби вълазити въ ап(о)ль||скы˫а ѹбогы˫а хызины. Изб 1076, 95–95 об.; ·ѯ͠д· Кл˫атвьникъ… ·г҃· лѣта съ оглашенныими въ притворъ вълазѩ іисходѩ съ оглашеныими ·д҃· вълазѩ вънѹтрь цр҃кве. и съ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
невѣданиѥ — НЕВѢДАНИ|Ѥ (2*), ˫А с. Незнание, неведение: простити ѥмѹ ѥже ѿ невѣдани˫а безакониѣ. (ἐκ τῆς ἀγνоίας) ПНЧ XIV, 42в; в невѣданьи намъ ратоборемымъ сѹщимъ многажды ѿ злоначалнаго бѣса СбТр к. XIV, 9 об. Ср. вѣданиѥ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
обидѣныи — (18) прич. страд. прош. к обидѣти в 1 знач.: о творѧщи(х) милостыню ѿ неправды... || ...мало же даси и не тѣмъ же обидѣнымъ. нъ инѣмъ въ тѣхъ мѣсто. (τοῖς ἀδικηϑεῖσι) ПНЧ 1296, 71 об.–72; ины ан҃глы сърадѹющесѧ. чьрна же некоѥго скрьжьчища и… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
отънѣкоудоу — (1*) нар. Откуда либо: и аще бѹдеть ѿнѣкѹдѹ некое ѹтешение ѡ клѧтвѣ. простити емѹ мнимое заклѧтие. КР 1284, 177в … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
подарувати — у/ю, у/єш, док., перех. 1) Дати, віддати що небудь комусь назовсім, безплатно. || Лишати, не забирати що небудь своє у когось. Подарувати життя. 2) ким, чим. Наділити ким , чим небудь, обдарувати. 3) Збагатити своєю працею (науку, культуру і т.… … Український тлумачний словник
