просвіт

1) прич. просві́чуваний

2) прил. просвітни́й

техн., физ., несов. просве́чивать, сов. просвети́ть

- просвечиваться

життя, (слабее) животіння, буття, житів'я, жилба, поживання, (пребывание) пробуток (р. -тку), пробування. [Наше поживання - гірке горювання]. Горемычное житьё - гірке житів'я, поневіряння. Нет житья из-за кого - просвітку нема, просвітлої години нема з ким, через кого.

* * *

1) (1/60 градуса) мінута;

2) (1/60 часа) хвилина, мінута. [Кожна година ділиться на шістдесят хвилин (Герин.)]. Пять -нут десятого - п'ять хвилин на десяту или п'ять хвилин по дев'ятій. Без десяти (-нут) восемь - за десять хвилин восьма. Поезд отходит в восемь без десяти (-нут) - поїзд рушає (іде, піде) за десять хвилин до восьмої;

3) -нута, -нутка (приблизит. мера времени) - хвилина, хвилинка, (зап.) хвиля, хвилька, часина, часинка, (редко) мінута, мінутина, мінутка. [Зажди одну хвилину (Куліш). Підождіть хвилинку (Самійл.). Рахувала день свій з тої хвилі, коли… (Коцюб.). Не раз спогадаю часини сі любі (Л. Укр.). Я таку часинку вигадала, як вона не плакала (М. Вовч.). За одну мінутину зладив кочержилно (Харківщ.)]. В данную, в настоящую, в эту -ту - цієї хвилини, в цю хвилину, (приблиз.) під цю хвилину. В ту, в ту же, в ту самую -ту - тієї, тієї-ж, тієї самої хвилини, в (или під) ту, в ту-ж, в ту саму хвилину. Я приехала в ту самую -ту, когда он выезжал - я приїхала саме в (під) ту хвилину, як він виїздив. В -ту, в одну -ту (сделать что-л.) - за одну хвилин(к)у, за хвильку, (редко) однією мінутою (зробити щось). [За хвильку зроблю (М. Грінч.). Я зараз, однією мінутою повернуся (Мирний)]. В такие -ты - в (під) такі хвилини, такими хвилинами. [Розум у чоловіка під такі хвилини спить (Кониськ.)]. В хорошую -ту - в (під) добру хвилину; під добру руч. [Я підкотився (до нього) під добру руч (Харківщ.)]. В -ту смерти - у хвилину смерти, у смертну годину, смертної години, у смертний час. Сию -ту (сейчас же) - зараз, заразісінько, цієї-ж хвилини, цю-ж мить. [Іду, йду! Ось заразісінько (Короленко). Цю-ж мить іди сюди! (Брацлавщ.)]. Каждую -ту - що-хвилини, кожної хвилини. Мне дорога каждая -та - мені дорога кожна хвилина. Каждая -та у меня на счету - кожна хвилька в мене порахована. На -ту, на -тку - на хвилину, на хвилинку (на хвильку), на часину, на часинку. [Замовкла на хвилину (Н.-Лев.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Забігає до мене на часинку мій приятель (Крим.)]. Не уснула я и на -тку - не заснула я й на хвилинку (на волосинку), на макове зерно. С -ты на -ту - кожної хвилини, з хвилини на хвилину; (вот-вот) ось-ось, далі-далі, затого. [Ми його ось-ось ждемо (М. Грінч.). Він далі-далі прийде (Звин.)]. Через какую-нибудь -ту - за яку(сь) хвилин(к)у. Свободная -тка - вільна хвилинка, годинка. [Як вилучилася мені годинка, нишком побігла сама до неї (М. Вовч.)]. Нет (ни) -ты свободной - нема(є) хвилин(к)и вільної. Нет (ни) -ты покоя (отдыха, передышки) - нема просвітлої (редко промитої) години; нема просвітку кому. Делать что в свободные -ты - робити що вільними хвилинами.

* * *

1) ( мера времени) хвили́на; ( короткий промежуток времени) часи́на, уменьш.-ласк. часи́нка

2) ( часть градуса) міну́та

1) (действие) починання, розпочинання, зачинання;

2) почин (-ну), починання, (редко) зачинання (-ння), (мероприятие) захід (-ходу), (чаще во мн. ч.) заходи (-дів). [Наші гарні починання кінчаються здебільшого нічим (Грінч.). В усіх практичних починаннях віддавав перед Маркові (Корол.). Зачинанню його приходив край (Корол.). Справа ця важка, шкода й заходу! (Звин.). Маси трудящого люду дають життя всім заходам рук людських (Рада). Культурні заходи (Пр. Правда). Заходи просвітні (Вороний)]. Благое -ние - добрий почин, добре починання. Благие -ния - добрі заходи (почини, починання). -ния в области чего - заходи коло чого. [Заходи коло народньої просвіти (Грінч.)].

* * *

1) ( действие) почина́ння, зачина́ння

2) ( начатое дело) почина́ння, початкува́ння, зачина́ння; ( почин) почи́н, -у; ( мероприятие) за́хід, -ходу

неосвічений, непросвічений, (перен.) незрячий, темний. [Тут бачив Україну темну й неосвічену (Крим.). Ми й просвічених умієм просвічати (Самійл.). Шкуру дерете з братів незрячих, гречкосіїв (Шевч.). Ми темні люди, - то як у лісі (М. Вовч.)].

* * *

-ница

1) засновник, -ниця, фундатор, -торка;

2) навчитель, -телька.

* * *

1) ( основоположник) засно́вник, фунда́тор

2) хим. и пр. утво́рювач

1) что, кого (гнаться, по следам, пускаться в погоню, стараться достигнуть изв. цели) - гнатися (женуся) и гнати, гонитися, ганяти, -ся, вганяти, -ся за чим, за ким, (о к.-л. цели ещё) переслідувати що (якусь мету). [Поліція ганяється за Миколою (Грінч.). Козаки вганяють за недобитками (Куліш)]. -вать неприятеля, зверя - гнатися за ворогом, за звіром. -вать цель - вганяти за метою (Грінч.), переслідувати мету, (добиваться) домагатися мети, намагатися до мети, іти до мети, змагатися до мети. Все эти мероприятия -ют одну цель - усі ці заходи мають одну мету, змагаються до однієї мети. -вать по пятам кого - гнатися по п'ятах за ким, бігти свіжими слідами за ким;

2) кого, что (гнать, гнести) - переслідувати, напастувати кого, що, гонити кого, (притеснять) гнобити, утискати кого. [Я-ж переслідував тебе завзято (упорно) (Куліш). Ірод переслідував дуже християн (Гн.). Левко і розказав, як Тимоха гонив його (Кв.)]. -вать судебным порядком - переслідувати судом. -вать взяточничество - переслідувати хабарництво. -вать кого неотступно (навязчиво) - просвітку не давати кому. [А тепер їй Микита просвітку не дає, переймає та нагадує старе цілування (Грінч.)]. Упорно -вать кого-нб. (наседать) - напосідати(ся) на кого. Меня -дует мысль - гадка (думка) муляє мене. Начальник -дует меня - начальник напосідає (-ться) на мене.

* * *

1) переслі́дувати (кого-що); (гнать, подвергать гонениям) гна́ти (кого-що), ( гнаться) гна́тися (за ким-чим); ( притеснять) гноби́ти (кого-що)

2) ( не оставлять в покое) не дава́ти спо́кою и споко́ю (кому-чому); ( удручать) гніти́ти, пригні́чувати и пригніта́ти (кого-що); ( мучить) му́чити (кого-що); ( докучать) докуча́ти, надокуча́ти (кому-чому)

3) ( иметь в виду) ма́ти на меті́ (що); ( добиваться) дба́ти (про що)

проблиск (-ку); просвіток (-тку). [Просвітки здорової думки (Кониськ.)]. Показывается, покажется -блеск чего - проблискує, проблисне щось. [Часом проблисне надія на щось ліпше (Харківщ.)].

* * *

1) (птиц) пролітання, проліт (-лету);

2) (расстояние между станциями) перегін (- гону), пробіг. [Од Звинагородки до Цвіткова шість перегонів (Звин.)];

3) (проём, сквознина в стене) просвіт, прогін (-гону). -лёт моста - прогін у мості. -лёт в крыле ветряной мельницы - кватерка (Яворн.). -лёт в пловучей, на лодках, мельнице (между двумя лодками для водяной струи, приводящей в действие мельничные колеса) - зів (р. зіву). -лёт под мостом - ворота. Я был в Киеве -том - я в Київі коротко (недовго) був.

* * *

1) пролі́т, -льо́ту

2) ( перелёт) перелі́т

3) (открытое пространство между чем-л.) про́світ, -у и просві́т ( проем окна) про́різ, -у; ( отверстие) о́твір, -вору

4) (моста, арки) прогі́н, -го́ну, пролі́т

5) ( железнодорожного пути) перегі́н

просвежить відсвіжати, відсвіжити (кімнату, повітря), провітрювати, провітрити (хату, одежу); см. Проветривать. Просвежённый - відсвіжений, провітрений. - ться (о комнате, воздухе) - відсвіжатися, відсвіжитися, бути відсвіженим; (о комнате, одёже) провітрюватися, провітритися, бути провітреним.

* * *

несов.; сов. - просвеж`ить

несов.; сов. - просвеж`иться

1) ( проходящий насквозь) крізни́й, наскрізни́й; ( проходной) прохідни́й

2) ( просвечивающий) просві́тчастий; прозі́рчастий, прозо́ристий; ( ажурный) ажу́рний

техн., физ.

- осветление воды

техн., физ.

техн., физ.