-
1 plough
1. n1) плуг2) нива, рілля3) снігоочисник4) ел. струмоприймач5) (the р.) астр. Великий Віз, Велика Ведмедиця6) розм. провал на екзамені2. v1) орати2) прокладати борозну; борознити3) перен. залишати глибокі сліди4) прокладати шлях, просуватися з труднощами5) поет. розтинати хвилі; прогрібати (воду)6) осилювати7) розм. провалити на екзаменіplough around — навпомацки шукати дорогу; амер. вишукати можливості
plough in — заорати, приорати
plough into — амер. завзято братися (за щось)
plough under — заорювати; зарити
to plough the waves — пливти, розтинати хвилі
* * *I = brush breaker II [plau] n1) плугland under the plough — рілля, орна земля; запряжка з плугом; сошник; струг ( для земляних робіт)
2) снігоочисник3) eл. струмоприймач, струмознімач4) рілля; сільське господарство5) acтp. ( the Plough) Велика Ведмедиця6) обрізні лещата ( палітурника)7) тex. пазовик; шпунт-гебельIII [plau] v1) орати, зорювати; піддаватися оранці2) прокладати борозну; залишати ( глибокі) сліди3) розсікати воду, хвилі; іти, плисти, розсікаючи хвилі4) прогрібати ( воду- плавання)5) рухатися, пробиратися з трудом; прокладати дорогу ( to plough one's way); врізатися; корпіти, длубатися; подужувати, осилюватиIV [plau] n; сл.; жарг. V [plau] v; сл.; жарг.провалити на іспиті; провалитися на іспиті -
2 plough
I = brush breaker II [plau] n1) плугland under the plough — рілля, орна земля; запряжка з плугом; сошник; струг ( для земляних робіт)
2) снігоочисник3) eл. струмоприймач, струмознімач4) рілля; сільське господарство5) acтp. ( the Plough) Велика Ведмедиця6) обрізні лещата ( палітурника)7) тex. пазовик; шпунт-гебельIII [plau] v1) орати, зорювати; піддаватися оранці2) прокладати борозну; залишати ( глибокі) сліди3) розсікати воду, хвилі; іти, плисти, розсікаючи хвилі4) прогрібати ( воду- плавання)5) рухатися, пробиратися з трудом; прокладати дорогу ( to plough one's way); врізатися; корпіти, длубатися; подужувати, осилюватиIV [plau] n; сл.; жарг. V [plau] v; сл.; жарг.провалити на іспиті; провалитися на іспиті
См. также в других словарях:
прогрібати — а/ю, а/єш, недок., прогребти/, бу/, бе/ш; мин. ч. прогрі/б, гребла/, гребло/; док. 1) перех.Вигрібаючи що небудь або розводячи щось у різні боки, утворювати прохід, діру, заглибину тощо; очищаючи що небудь від чогось, звільняти місце і т. ін.… … Український тлумачний словник
прогрібати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
прогрібання — я, с. Дія за знач. прогрібати 1) … Український тлумачний словник
прогрібатися — а/ється, недок. Пас. до прогрібати 1) … Український тлумачний словник
прогребти — див. прогрібати … Український тлумачний словник
