-
1 larn
v -
2 learn
v (past і p.p. learned, learnt)1) вивчати, учитиto learn smth. by heart — учити щось напам'ять
to learn smth. by rote — зубрити щось
2) засвоювати; учитися, навчатисяto learn smth. from smb. — учитися чогось у когось
3) дізнаватися, довідуватисяto learn when he arrived — довідатися, коли він прибув
4) інформувати (когось)5) провчити (когось)soon learnt, soon forgotten — присл. як з очей, так і з думки
* * *v(learned [-d], learnt)1) вивчати, вчити ( що-небудь); учитися, навчатися ( чому-небудь); засвоювати; учитися2) дізнаватися3) учити, навчати ( кого-небудь) -
3 lesson
1. n1) урок2) урок, завдання3) pl заняття4) нотація; повчання; нагінкаto give smb. a lesson — прочитати комусь нотацію, провчити когось
5) урок, застереження6) публічне читання, лекція7) церк. уривок із святого письма (з Біблії), що читається під час відправи2. v1) учити, навчати2) читати нотацію, вичитувати (комусь)* * *I n1) урок, заняттяlesson book — підручник; урок, завдання; pl заняття; мyз. ( інструментальний) етюд
2) урок, застереження; нотація, повчання, прочухан3) цepк. повчання, уривок з Біблії ( читається під час служби)II v1) учити, навчати2) читати нотацію; повчати; вичитувати -
4 need
1. n1) потребаis there any need to hurry (for haste)? — — чи потрібно поспішати?
2) pl нестатки; запити, потреби3) нужда, злидні, бідність4) недостача5) біда; важке становище6) прагненняa friend in need is a friend indeed — присл. друзі пізнаються в біді
2. v1) потребувати; мати потребуhe needs not come — йому приходити не обов'язково, він може не приходити
2) бути необхідним, бути потрібнимhe didn't need to be told twice — йому не потрібно було говорити двічі; він зрозумів з першого слова
3) ірон. заслуговувати4) терпіти нужду, бідуватиI need you badly — ви мені дуже потрібні, мені вас дуже не вистачає
I need hardly tell you that... — навряд чи потрібно говориш вам, що...
I don't think that need be considered — я вважаю, що ми не зобов'язані брати це до уваги
* * *I [niːd] n1) потреба2) pl потреби; запити3) злидні, бідність; убогість4) брак, нестача, недостача5) лихо, скрутний стан, скрута6) прагнення7) predic те, що потрібноII [niːd] v1) бідувати, мати потребу ( у чому-небудь)2) вимагати, відчувати необхідність ( чого-небудь); заслуговувати ІІІ А (3-я oc.; oдн. need) виражає повинність, обов'язок у сполученні з інфінітивом без частки to; уживається переважно в питальній, заперечній формах, утворених без допоміжного дієслова do -
5 teach
v (past і p.p. taught)1) учити, навчатиto teach smb. swimming — учити когось плавати
to teach smb. French — навчати когось французької мови
2) викладати (якийсь предмет), давати уроки3) бути учителем, учителювати4) привчати5) провчатиto teach a cock to crow, to teach a dog to bark, to teach a hen to cluck — учити ученого
* * *v( taught)1) учити, навчатиto teach smb — навчати когось
to teach oneself smth — навчитися чомусь ( самоучк)
to teach (a) school — дiaл., aмep. викладати в школі; повідомляти; викладати ( якусь дисципліну)
to teach music [history, singing] — викладати музику [історію, спів]; бути вчителем, викладати, вчителювати
to teach for a living — заробляти на життя викладанням; вчити, повчати; вказувати (про великий ученого, мораліст)
3) навчити4) провчити5) iм.; cл. вчитель, "учила"••to teach a cock to crow /a dog to bark, a hen to cluck, a serpent to hiss/ = — учити вченого
to teach an old dog new tricks — переучувати кого-л на старості років
-
6 larn
v -
7 teach
v( taught)1) учити, навчатиto teach smb — навчати когось
to teach oneself smth — навчитися чомусь ( самоучк)
to teach (a) school — дiaл., aмep. викладати в школі; повідомляти; викладати ( якусь дисципліну)
to teach music [history, singing] — викладати музику [історію, спів]; бути вчителем, викладати, вчителювати
to teach for a living — заробляти на життя викладанням; вчити, повчати; вказувати (про великий ученого, мораліст)
3) навчити4) провчити5) iм.; cл. вчитель, "учила"••to teach a cock to crow /a dog to bark, a hen to cluck, a serpent to hiss/ = — учити вченого
to teach an old dog new tricks — переучувати кого-л на старості років
См. также в других словарях:
провчити — див. проучувати … Український тлумачний словник
провчити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вицвічити — чу, чиш, док., діал. Провчити; відшмагати … Український тлумачний словник
повчити — чу/, чи/ш, док., перех. 1) Док. до повчати. 2) Вчити, навчати якийсь час. 3) Покарати, провчити. || розм. Побити, караючи за яку небудь провину. 4) Вивчити все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
показувати — ую, уєш, недок., показа/ти, ажу/, а/жеш, док. 1) перех. Давати можливість бачити, розглядати, роздивлятися кого , що небудь. || Виявляти перед кимсь своє вміння робити що небудь. || Демонструвати кінофільм, давати спектакль і т. ін. || Домагатися … Український тлумачний словник
провчений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до провчити … Український тлумачний словник
прописувати — ую, уєш, недок., прописа/ти, ишу/, и/шеш, док., перех. і без додатка. 1) Офіційно реєструвати чиєсь місце проживання. 2) розм. Повідомляти про кого, що небудь у листі або в пресі. || перен. Те саме, що пропечатувати 2). 3) Залишати слід на чому… … Український тлумачний словник
типик — I тип ик а/, ч. Церковний устав. •• Вказа/ти типики/ кому заст. провчити когось. II т ипик а, ч., зневажл. Людина з дивними або негативними рисами; тип (у 6 знач.) … Український тлумачний словник
напштикати — наговорити [I] «Напштикати» під ніс (дати щигля): «А що, напштикав тобі під ніс твій Іван? (87) пояснено: «напштикати наговорити» (429). Цей зворот запозичений з польської мови, в якій psztykać давати щигля (пор. psztyk, psztyczek щиголь). У… … Толковый украинский словарь