-
1 пробіг
чrun; спорт. гасе -
2 пробій
-
3 пробіл
-
4 пробіл
ч( white) space; spacing, interval, blank, gap -
5 пробігти
-
6 проб и ошибок
-
7 пробігати
-
8 пробільний
-
9 пробійний
-
10 пробірний
testing; assay(ing) -
11 пробірник
ч; ж - пробірниця; спец. -
12 пробірниця
-
13 пробірна палата
-
14 пробірне клеймо
-
15 пробірка
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > пробірка
-
16 пробірна плавка
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > пробірна плавка
-
17 пробірний аналіз
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > пробірний аналіз
-
18 пробігтися
-
19 пробіжка
ж -
20 пробійна цегла
См. также в других словарях:
Проб — (Probus) (232 282), римский император с 276. Упрочил власть Рима в Галлии и по всей рейнской границе, оттеснив в 277 вторгшихся в Галлию франков, алеманнов и др. * * * ПРОБ ПРОБ (Probus) (232 282), римский император с 276. Упрочил власть Рима в… … Энциклопедический словарь
Проб — Проб, Марк Валерий; Probus, Marcus Valerius, 20/30 105 гг. н. э., из Берита (совр. Бейрут) в Финикии, римский грамматик и философ. Комментировал некоторых авторов: Лукреция, Горация, Вергилия (у него был даже авторский экземпляр Георгик), а… … Античные писатели
пробіг — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
пробій — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
пробіл — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Проб — Марк Аврелий Проб лат. Marcus Aurelius Probus … Википедия
пробій — бо/ю, ч. 1) Крізний отвір у чому небудь. 2) Те саме, що пробійник. 3) Металева дужка для навішування гачка, замка. 4) Руйнування діелектрика (звичайно під дією електроструму). Пробій ізоляції. •• Бра/ти пробо/єм здобувати, діставати що небудь,… … Український тлумачний словник
ПРОБ — • Probus, 1. М. Valerius Probus, из Берита в Финикии, жил при Нероне и был сначала солдатом, но потом занимался грамматикой и критическими работами. Особенно он посвящал свой труд поэтам (Лукрецию, Вергилию, Горацию, Персию). Без… … Реальный словарь классических древностей
пробіг — у, ч. 1) Дія за знач. пробігати 1), 2). || Біг або їзда на певну дистанцію (перев. у спортивних змаганнях). 2) спец. Відстань, пройдена яким небудь транспортом. || Максимальна відстань, яку може подолати автомобіль до повного зносу окремих його… … Український тлумачний словник
пробіг — бігу, ч. Рс. Пробіжка … Словник лемківскої говірки
пробільний — 1 прикметник від: пробіл пробільний 2 прикметник від: пробілювання … Орфографічний словник української мови