-
1 тихий шум
-
2 пошуметь
(о неодушевл. предмет.) пошуміти, пошелестіти; (о людях) погаласувати, погомоніти; см. Шуметь. [Пошумів ліс та й затих. Пошелестіти захотів і просторікать заходився (Глібов)].* * *пошумі́ти; ( о громком разговоре) погомоні́ти; ( погалдеть) погаласува́ти
См. также в других словарях:
пошуміти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
пошум — у, ч., поет. Неголосний шум … Український тлумачний словник
пошуміти — млю/, ми/ш; мн. пошумля/ть; док. 1) Шуміти якийсь час. 2) перен., розм. Помчатися, понестися з шумом. || Швидко побігти, поїхати … Український тлумачний словник
пошум — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
пошуметь — пошум еть, мл ю, м ит … Русский орфографический словарь
По пальцам перечесть — По пальцамъ перечесть (можно) иноск. о небольшомъ числѣ, такъ что легко перечесть, назвать. Ср. Не велико было число людей, искренно готовыхъ приносить какія бы то ни было жертвы на пользу женщинъ. Именно, ихъ можно бы даже безъ затрудненія всѣхъ … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
поґвалтувати — у/ю, у/єш, док. 1) Пошуміти, покричати. 2) Вчинити насильство (над багатьма) … Український тлумачний словник
