Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

почаҥаш

  • 101 затолкать

    1) см. Заталкивать;
    2) (начать толкать) заштовхати, почати штовхати кого.
    * * *
    I см. заталкивать II
    ( начать толкать) заштовха́ти; (кулаками, палкой) зашту́рхати и заштурха́ти, поча́ти шту́рха́ти; ( начать пихать) поча́ти пха́ти

    Русско-украинский словарь > затолкать

  • 102 затрезвонить

    1) задзвони́ти, -дзвоню́, -дзво́ниш [в усі́ дзво́ни]; ( изо всех сил) задзвони́ти щоси́ли (щоду́ху, чимду́ж, чимду́жче); ( давать резкие звонки) задзвони́ти рі́зко (прони́зливо)
    2) перен. задзвони́ти, поча́ти дзвони́ти; ( начать сплетничать) поча́ти плести́ (плеска́ти)

    Русско-украинский словарь > затрезвонить

  • 103 зафорсить

    зачванитися, запишатися, забришкати.
    * * *
    1) захизува́тися, -зу́юся, -зу́єшся
    2) ( начать важничать) поча́ти задава́тися (пиша́тися); ( начать хвастаться) поча́ти хвали́тися (хва́стати)

    Русско-украинский словарь > зафорсить

  • 104 захлебать

    засьорбати, (начать лакать) захлептати. [Засьорбали каву й запахкали з люльок (Коцюб.)].
    * * *
    поча́ти хлебта́ти; ( о людях) засьо́рбати и засьорба́ти, поча́ти сьо́рбати

    Русско-украинский словарь > захлебать

  • 105 зацарапаться

    1) задря́пати, задря́патися, поча́ти дря́пати (дря́патися); ( заскрестись) зашкребти́, зашкря́бати, зашкребти́ся, зашкря́батися
    2) ( друг друга) поча́ти дряпатися

    Русско-украинский словарь > зацарапаться

  • 106 зацветать

    зацвести, зацвесть
    1) зацвітати, зацвісти, квітувати, заквітати, сов. заквітнути, заквітувати, заквісти, (вокруг) обцвіта,ти обцвісти; (н. вр. в смысле прош.) квітчитися; (о многих) позац[к]вітати, поквітнути, пообцвітати; (о хлебах) квітувати, заквітувати, починати, почати красуватися, закрасуватися; (пышно зацвесть) забуяти. [Обцвіла вишня, наче снігом укрилася (Грінч.). Коли колос квітує зверху, то приміта - буде повний (Звин.). Жита закрасувалися. Життя повним цвітом забуяє (Єфр.)];
    2) (покрыв. цвелью) зацвітати, зацвісти, поцвісти, заплісніти, заплісня[і]віти. [Заснула Вкраїна, бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла (Шевч.). Шибки в вікнах та й то з половини поцвіли, запліснівіли (Мирн.)]. Зацветший - заквітлий; запліснілий.
    * * *
    несов.; сов. - зацвест`и
    зацвіта́ти, зацвісти́, -цвіту́, -цвіте́ш и мног. позацвіта́ти; (покрываться цветами и перен.) заквіта́ти, закві́тнути; (сов.: о хлебах) поча́ти квітува́ти, заквітува́ти, -ту́є, почати красува́тися (красува́ти), закрасува́тися, -су́ється, за- красува́ти; ( покрываться плесенью) поча́ти цвісти́, поцвісти́ и мног. позацвіта́тися

    Русско-украинский словарь > зацветать

  • 107 зашвыривать

    зашвырнуть закидати, закинути, зажбурювати, зажбурнути, зашпурювати, зашпурнути що, (о мног.) позакидати, позажбурювати. [Позакидав цяцьки, взявсь до книжки (Крим.)].
    * * *
    I несов.; сов. - зашвырн`уть
    (швырять куда-л.) зашпу́рювати, -рюю, -рюєш, зашпурну́ти; ( забрасывать) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти
    II несов.; сов. - зашвыр`ять
    1) (швыряя, засыпать) шпурля́ти, зашпурля́ти; ( забрасывать) закида́ти, заки́дати
    2) (сов.: начать швырять) поча́ти шпурля́ти, зашпурля́ти; ( начать бросать) поча́ти ки́дати, заки́дати

    Русско-украинский словарь > зашвыривать

  • 108 наступление

    1) (на кого, на что) наступ (-пу), (действие ещё) наступання; (нападение) напад (-ду), (действие ещё) нападання на кого, на що. [Тяжкі гріхи впинили предків наших від наступу на християнські землі (Куліш). Наступ на всьому фронті на капітал (Пр. Правда). Не боялися наступання зоколу (Рада)]. При -нии, во время -ния - під час наступу, за наступу; наступаючи. Вести, повести -ние - наступати, вести (провадити, робити), повести наступ, (начинать, начать) починати (розпочинати), почати (розпочати) наступ. Переходить, перейти в -ние на кого, на что - переходити, перейти до наступу, починати, почати наступ, наступати, рушати, рушити на кого, на що. Переход в -ние - перехід до наступу. Генеральное -ние - загальний наступ, загальна атака [Тіні немов-би чекали гасла, щоб почати загальну атаку на вільні простори світу (Кінець Неволі)];
    2) (о времени, сроке) наставання, оконч. настання (-ння), (редко, диал.) настаття (-ття), (приход) надходження, оконч. надхід, прихід (-ходу), (начало) початок (-тку). [В Йосифа-ж родилося два сини, до настання семи год голодних (Біблія). Мрії про настання на землі золотого віку (М. Калин.)]. При -нии, с-нием чего - коли (як) настає (надходить, заходить, в прошлом: наставало, настало и т. п., в будущем: настане и т. п.; срв. Наставать) що, (о времени, но не о сроке ещё) з чим, з приходом (редко з наставанням, з настанням, з надходом) чого, (с началом чего) на (при) початку чого. При -нии весны - коли (як) настає и т. п. весна, об весні, (с -нием) з весною, з приходом весни. При -нии, с -нием ночи - коли (як) настає и т. п. ніч. При -нии опасности - коли заходить (настає и т. п.) небезпека. При -нии срока - коли (як) настає и т. п. термін (строк, речінець).
    * * *
    I
    на́ступ, -у

    перейти́ в \наступление ние — перейти́ в на́ступ

    II
    (о времени, сроке) настава́ння, наста́ння; ( начало) поча́ток, -тку

    по \наступление нии сро́ка — пі́сля настання́ стро́ку (те́рміну), коли́ (як) наста́в строк (те́рмін)

    с \наступление нием (при \наступление нии) весны — коли́ настає́ (в прошлом: настава́ла, сов. наста́ла; в будущем: наста́не) весна́, з поча́тком весни́, з весно́ю; об весні́

    Русско-украинский словарь > наступление

  • 109 начаток

    1) см. Начало 2;
    2) -тки (мн. ч.) - а) (первые основания, элементы) початки (-ків) (чого). [Український народ появив початки власної культури (Рада)]. -ки науки - початки науки; б) (задатки) нахили (-лів), почини (-нів). [Гордість у душі людській всі добрі почини викоріняє (Франко)]; (первые плоды) первопочатки, новинки (-нок), (соб.) новина.
    * * *
    1) поча́ток, -тку
    2)

    \начаток тки — (мн.: начальные сведения) поча́тки, -ків

    Русско-украинский словарь > начаток

  • 110 начинать

    начать
    1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);
    2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -
    1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;
    2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -
    1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);
    2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];
    3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).
    * * *
    несов.; сов. - нач`ать
    почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти; начина́ти, нача́ти; диал. розчина́ти, розча́ти (розічну́, розічне́ш); ( как вспомогательный гяагол) става́ти (ста́ю, ста́єш), ста́ти (ста́ну, ста́неш); (приниматься, браться) захо́дитися, -джуся, -дишся и захо́джуватися, -джуюся, -джуєшся, заходитися, -ходжуся, -ходишся, сов. узяти (візьму, візьмеш); (сов.: приступить) піти (піду, підеш)

    как \начинать нёт читать! — як почне (як розпочне, як стане, як заходиться; як зачне, як не почне, як не розпочне, як не стане, як не заходиться) читати!

    \начинать чать своё — завести своєї, почати своєї

    \начинать чать с того, что... — почати з того, що

    \начинать нать переговоры — починати (розпочинати) переговори

    \начинатьть речь приветствием (с приветствия) — починати, почати (розпочинати, розпочати) промову привітанням (з привітання)

    \начинатьть строительство — почина́ти, поча́ти (розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти) будівни́цтво, захо́дитися (захо́джуватися), заходи́тися коло будівни́цтва

    Русско-украинский словарь > начинать

  • 111 первоначально

    первісно, первітно, спершу, спочатку, з самого початку, насамперед.
    * * *
    нареч.
    1) ( сначала) споча́тку, від са́мого поча́тку, на са́мому поча́тку, поперва́х
    2) ( прежде всего) наса́мперед, спе́ршу, спе́рш

    Русско-украинский словарь > первоначально

  • 112 пойти

    1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;
    2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;
    3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;
    4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить
    5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);
    6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.
    * * *
    1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́
    2) ( начать) поча́ти; піти́
    3) ( начаться) поча́тися; піти́

    Русско-украинский словарь > пойти

  • 113 понести

    1) понести - см. Нести. [Баба понесла молоко на базар. Чорти його туди понесли. Коні понесли воза];
    2) (забеременеть) понести. [Будь проклята мати, і день, і година, коли понесла, коли породила (Шевч.)];
    3) потерпіти, прийняти. -сти убытки - потерпіти втрати (збитки); зазнати збитків. -сти труд - прийняти труд. -сти наказание - прийняти кару;
    4) почати верзти. Он -нёс вздор - він почав верзти нісенітницю. Понесённый -
    1) понесений;
    2) прийнятий. -сённые труды - прийняті труди. -сённое наказание - прийнята кара. -сённые им убытки - ті, що він потерпів, втрати (збитки).
    * * *
    1) (кого-что) понести́ (кого-що); (наказание, убытки, утрату) зазна́ти (чого), (убытки, утрату) ма́ти (що); ( отбыть) відбу́ти
    2) (безл.: повеять - о струе холода, ветра) потягну́ти и потягти́, -тя́гне; ( о запахе) понести́; ( подуть) поду́ти, поду́нути
    3) (перен.: начать говорить что-л. вздорное, неразумное) понести́, поча́ти верзти́, поча́ти плести́
    4) ( забеременеть) понести́

    Русско-украинский словарь > понести

  • 114 приволакиваться

    I. приволочиться и приволочься
    1) приволікатися, притягатися, бути приволоченим, притягнутим;
    2) (сов.: притащиться, приплестись) приволоктися, притягтися, припхатися; срв. Приплестись, Притащиться.
    II. -волокнуться за кем (только несов.) (за)лицятися до кого, женихатися до кого, упадати за ким, лабуз(н)итися, підлабуз(н)юватися, підлабуз(н)итися до кого. [Він сам до Ївги підлабузнювався, а тепер вона його зрадила (Грінч.)].
    * * *
    I несов.; сов. - привол`очься
    1) приволіка́тися, приволокти́ся, несов. притягти́ся, притягну́тися, притягти́
    2) страд. (несов.) притяга́тися, притя́гуватися, приволіка́тися
    II несов.; сов. - приволокн`уться
    (за кем) упада́ти (коло кого) (несов.), залиця́тися, позалиця́тися, лиця́тися, полиця́тися (до кого); (несов.: начать ухаживать) поча́ти упада́ти, поча́ти лиця́тися (залиця́тися); волочи́тися, поволочи́тися (за ким); ( подольщаться) підлабу́знюватися, підлабу́знитися (до кого)

    Русско-украинский словарь > приволакиваться

  • 115 приударять

    несов.; сов. - приуд`арить
    1) ( слегка ударять) [зле́гка] ударя́ти, [зле́гка] уда́рити
    2) (перен. налегать) наполяга́ти, наполягти́; ( жарить) шква́рити, ушква́рити, тя́ти, утя́ти, тну́ти, утну́ти
    3) (за кем - ухаживать, волочиться) упада́ти (коло кого) (несов.), залиця́тися, позалиця́тися, лиця́тися, полиця́тися (до кого); (несов.: начать ухаживать) поча́ти упада́ти (коло кого), поча́ти лиця́тися (залиця́тися) (до кого)

    Русско-украинский словарь > приударять

  • 116 разлюбезничаться

    ( с кем) ста́ти (стану́, ста́неш) люб'я́зним (з ким); ( ухаживая) поча́ти (-чну́, -чне́ш) упада́ти (коло кого), поча́ти залиця́тися (до кого)

    Русско-украинский словарь > разлюбезничаться

  • 117 лекташ

    лекташ
    Г.: лӓктӓш
    -ам
    1. выходить, выйти; покидать (покинуть) пределы чего-н

    Пӧрт гыч лекташ выйти из дома;

    чодыра гыч лекташ выйти из лесу.

    Омаш гычын поче-поче латкок еҥ лектеш. С. Чавайн. Из шалаша выходят друг за другом двенадцать человек.

    Апаев машинам шогалтыш, кабин гыч лекте, капотым почо. П. Корнилов. Апаев остановил машину, вышел из кабины, открыл капот.

    2. выезжать, выехать

    Машина дене каяш лекташ выехать на машине в путь;

    яраимньын лекташ выехать верхом.

    Эр кочкыш деч вара кок имнешке корнышко лекте. В. Юксерн. После завтрака два всадника выехали на дорогу.

    Ик ула почеш весат кудывече гыч лекте. К. Васин. Одна за другой выехали подводы со двора.

    3. уходить; уйти; увольняться (уволиться) с работы

    Марийже (война гыч) толмеке, (Анна) паша гыч лектын. П. Корнилов. После возвращения мужа с войны Анна ушла с работы.

    Тыманмешке пастух гыч лек, да тыйын олмеш адак Санюк шогалже. Н. Арбан. Немедленно уходи с пастухов, а твоё место пусть займет Санюк.

    4. выходить; выйти; прекратить пребывание где-л., перестать участвовать в чем-л.; выписываться, выписаться (из больницы)

    Тюрьма гыч лекташ выйти из тюрьмы;

    колхоз гыч лекташ выйти из колхоза.

    (Павлуш мечым) логалтен ок керт гын, модыш гыч лектеш. В. Сапаев. Если Павлуш не сможет попасть мячом, то выйдет из игры.

    1942 ийыште, госпиталь гыч лекмеке, мый Арзамас олашке логальым. М. Казаков. В 1942 году, выписавшись из госпиталя, я попал в город Арзамас.

    5. происходить (произойти) откуда-л.

    Ик тукым гыч лекташ происходить из одного рода.

    Тиде легенде пеш шукерте ожнак марий ден удмурт ик еш гычын лектыныт манын ончыкта. К. Васин. Эта легенда говорит о том, что давным-давно марийцы и удмурты произошли из одной семьи.

    Торкансола ялын лӱмжӧ кушеч лектын, нигӧ каласен ок керт. Ю. Артамонов. Откуда произошло название деревни Торкансола, никто не может сказать.

    6. перен. выходить (выйти) из какого-л. положения, состояния

    Кид йымач лекташ выйти из-под гнёта.

    – Туткар гыч лекташ ик йӧн уло, – ойла умбакыже Зыков. В. Юксерн. – Выйти из затруднения есть один способ, – говорит Зыков.

    Ял озанлык вияҥе. Укеан-влакат поян кид йымач лектыч. Д. Орай. Окрепло сельское хозяйство. И бедняки вышли из-под гнёта богачей.

    7. перен. прекращать (прекратить) какое-л. действие или состояние

    (Алгаев:) Икманаш, тый героиня лийын пӧртылынат, а мый первый тылзыштак строй гыч лектынам. Н. Арбан. (Алгаев:) Одним словом, ты вернулась героиней, а я в первый же месяц вышел из строя.

    А тыглайжым олаште кино ынде модо гыч лектын. В. Косоротов. Между прочим, в городе кино сейчас вышло из моды.

    8. напрявляться, направиться, отправляться, отправиться; появляться (появиться) где-л. с какой-л. целью

    Куралаш лекташ выйти пахать;

    пашашке лекташ выйти на работу.

    Шудо шуын. Марий-влак, савам нумалын, олыкышко лектыт. С. Чавайн. Наступил сенокос. Мужики с косами выходят на луга.

    – Ме, йолташ, Йошкар-Ола гыч изи экспедицийыш лектынна,– Юра Николай Венедиктовичлан умылтараш пиже. А. Айзенворт. – Мы, товарищ, вышли в небольшую экспедицию из Йошкар-Олы, начал объяснять Юра Николаю Венедиктовичу.

    9. выдаваться вперёд, образовать выступ

    Шӱргыжӧ (Тюлькинын) кок могырыш кержалт кеча, мӱшкыржӧ тагынала ончыко лектын. Н. Лекайн. Щёки Тюлькина свисают с обеих сторон, живот выступает вперёд, как лоток.

    10. перен. выходить (выйти) наружу, становиться явным, обнаруживаться

    Шолып паша, шочшем-влак, кунам-гынат тӱжвак лектеш. Б. Данилов. Скрытые дела, дети мои, когда-нибудь да выйдут наружу.

    Пашаште ситыдымашат чараш лекте. Н. Лекайн. Обнаружились и недостатки в работе.

    11. выходить (выйти) куда-л.; становиться (стать) каким-л.

    Эрыкыш лекташ выйти на свободу;

    чыныш лекташ оказаться верным;

    айдемыш лекташ выйти в люди.

    Тыге тудо, тулык рвезе, совет властьлан кӧра у илыш-корныш лектын. М. Казаков. Так он, сирота, благодаря советской власти вышел на новый жизненный путь.

    Туге гынат шошо агам эртарымаште ончыл верыш лекна. М. Шкетан. Тем не менее в проведении весеннего сева мы вышли в передовые.

    12. выходить, выйти; переходить (перейти) в какое-л. состояние

    Отставкыш лекташ выйти в отставку;

    заслуженный канышыш лекташ выйти на заслуженный отдых.

    (Марпа:) Яша, ават пенсийыш лектын манын колынам ыле, чынак мо? К. Коршунов. (Марпа:) Яша, я слышала, что твоя мать вышла на пенсию. Это правда?

    13. всходить, взойти; появляться, появиться (о всходах)

    Ковышта озым лектын взошла капустная рассада.

    Шӱльӧ шукертак ӱдалтын, нержат лекташ тӧча. А. Айзенворт. Овёс давно посеян, уже появляются всходы.

    Поча эҥер вес велне кукурузшо сай лектын, а кумшо участкыште нимо шот уке. П. Корнилов. За рекой Поча кукуруза взошла хорошо, а на третьем участке никакого толку.

    14. всходить, взойти; подниматься (подняться) над горизонтом (о солнце, о луне)

    Кече але лектын огыл, эр юалгыште могыр сӱсана. М. Шкетан. Солнце ещё не взошло. Телу зябко от утренней прохлады.

    Кузе кече лекте, туге пӱртӱс ылыже. Ю. Артамонов. Как только взошло солнце, так и ожила вся природа.

    15. выступать, выступить; просачиваться, просочиться; пробиваться (пробиться) наружу, на поверхность (о слезах, поте и т. п.)

    Вӱр лекмешке до крови.

    Эйно нимом вашешташат ыш пале. Шинчавӱдшӧ лекте, тудым иктат ынже уж манын, вуйжым кумык сакыш. В. Иванов. Эйно не знал, что и ответить. У него выступили слёзы, чтобы никто их не увидел, он наклонил голову.

    Мичун шӱргыжлан шокшын чучо, саҥгашкыже пӱжвӱд шырча лекте. Б. Данилов. Щекам Мичу стало жарко, на лоб выступили капли пота.

    16. появляться, появиться; образоваться; вскакивать; вскочить (о прыщах, чирьях, шишках и т. п.)

    Чӱнча лектын появился прыщик.

    Нерем кокша лекмыла пеҥаш тӱҥале, койын овара. В. Орлов. В носу стало ныть, как будто на нём выскочил чирей, и начал заметно опухать.

    17. зарождаться, родиться; получаться, получиться (о песне, стихе и т. п.)

    Лектеш йоҥго муро йол йӱк ден пырля. О. Ипай. Рождается песня звонкая в такт ритму шага.

    Оҥай почеламут лекте, газетеш печатлалте. М. Казаков. Получилось интересное стихотворение, напечатали в газете.

    18. находиться, найтись; обнаруживаться, обнаружиться; отыскаться (о человеке, вещах, деле, работе и т. п.)

    Йомшо вашкӱзӧ лектын ножницы нашлись.

    Кеҥежымат паша пытыдымын лектеш. А. Эрыкан. Без конца находится работа и летом.

    19. браться, взяться; находиться, найтись; появляться, появиться

    Шонымаш лекте появилась мысль (идея).

    Мутшат ала-кушеч лектеш – чыла вӱдла йога. Н. Лекайн. И слова берутся откуда-то, словно текут ручьи.

    Мемнан чонна вӱд гай яндар, ойгыжо кушеч лектеш. Муро. Наша душа чиста, как вода; отчего же появляется горе?

    20. выходить, выйти в свет; издаваться, издаться, опубликоваться (о газете, журнале, книге и т. п.)

    Арня еда лекташ выходить еженедельно.

    Икмыняр кече гыч классыште пырдыжгазет лекте. Б. Данилов. Через несколько дней в классе вышла стенгазета.

    Совет властьын первый ийлаштыже тӱрлӧ олалаште марла газет ден журнал-влак лекташ тӱҥальыч. С. Ибатов. В первые годы советской власти в разных городах стали издаваться марийские газеты и журналы.

    Шукат эртен огыл, пакчам иземдыме нерген у закон лектын. А. Асаев. Прошло немного времени,и вышел новый закон об уменьшении плошади огорода.

    21. подниматься, подняться; возникать, возникнуть; начинаться, начаться (о ветре, шуме, скандале и т. п.)

    Йӱк-йӱан лектын поднялся шум.

    Кенета мардеж лектеш. Рвезын кушкедалт пытыше вургемжым ловыкта. М. Евсеева. Вдруг поднимается ветер. Он треплет изорванную одежду мальчика.

    Ынде йодыш лектеш: почеш кодмаште кӧ титакан? М. Иванов. Возникает вопрос: кто виноват в отставании?

    22. идти, пойти; возникать, возникнуть где-л.; выделяясь где-л., распространяться

    – Тулым олташ гын, шикш лектеш, тушман ужын кертеш. В. Иванов. Если развести огонь, пойдёт дым, враг может заметить.

    Барак покшелне шинчыше кӱртньӧ коҥгаште пу пытен. Шокшыжат ок лек. Э. Чапай. В железной печурке, стоящей посреди барака, сгорели дрова. И тепло не идёт.

    23. перен. выходить, выйти; быть обращенным в какую-л. сторону (обычно об окнах, дверях, фасадах дома)

    Кум окна уремыш, кокыт кудывечыш лектеш. В. Юксерн. Три окна выходят на улицу, два – во двор.

    24. выходить, выйти; стать, сделаться кем-н

    Сайыш лекташ сделаться хорошим.

    Мутат уке, Викентий Ивановичын туныктымо класслаж гыч ятыр ончыл, лӱман, тале врач, инженер лектын. В. Косоротов. Слов нет, из тех классов, где обучал Викентий Иванович, вышло много передовых, знаменитых людей, искусных врачей, инженеров.

    Икманаш, мый дечем шӱвырзӧ ыш лек. Ю. Артамонов. Одним словом, не получился из меня волынщик.

    25. выходить, выйти; получаться, получиться; доставаться, достаться; оказываться (оказаться) в каком-л. количестве

    Шӱлят первый бригадын веле латкок центнер лектеш. С. Элнет. И овса выходит по двенадцать центнеров только у первой бригады.

    Висышым, кажне ушкал деч куд литр утларак лекте. М. Иванов. Измерил я, от каждой коровы получилось больше шести литров.

    (Яшайын) пашадарже чумыржо шӱдӧ теҥге лектеш. С. Чавайн. В целом у Яшая заработок выходит сто рублей.

    26. появляться, появиться, показываться, показаться на поверхности

    (Презын) саҥгаже ошо, лачак нер тураштыже гына шеме. Тӱкыжат лекташ тӱҥалын. М. Казаков. Лоб у телёнка белый, только на носу чёрное. И рога начали появляться.

    Толеш шошо, кажне укшеш ужар лышташ лектеш. М. Иванов. Придёт весна, на каждой ветке появятся зелёные листочки...

    Кенеж кече шыже велыш шуйныме гай чучмо годым, лыжга леве йӱр деч вара, тӱрлӧ поҥго лектеш. М.-Азмекей. В пору, когда чувствуется переход лета к осени, после тихих, тёплых дождей, появляются разные грибы.

    27. выходить, выйти, случаться, случиться; возникать, возникнуть; происходить, произойти как следствие чего-н

    Лач тунамже Эмекеевлан вучыдымо чарак лекте: фермыш пучым конден ышт шукто. П. Корнилов. Как раз тогда для Эмекеева возникло неожиданное препятствие: трубы не успели завезти на ферму.

    (Андрей:) Справке лийже, пенсий лектеш. А. Волков. (Андрей:) Была бы справка, пенсия будет.

    28. выходить, выйти (из яйца), вылупиться

    Муным ырыктыде, чывиге ок лек. Калыкмут. Не нагревши яиц, цыплят не выведешь.

    Авашт умылтарыш: муно-влак ик семын ырышт, нунын кӧргышт гыч лудиге-влак ик жапыштак лектышт манын, лудо шке йымалныже кийыше муно-влакым пудыратылеш. Е. Янгильдин. Мать им объяснила: утка постоянно мешает под собой яйца для того, чтобы они грелись одинаково, и чтобы потом утята вылупились враз.

    29. прорезываться, прорезаться (о зубе)

    Пыдал налшат лийын: «Тудо (Зина) але самырык, уш-акыл пӱйжат лектын огыл». Были и заступники: «Зина ещё молода, и зуб мудрости у ней ещё не прорезался».

    30. истекать, истечь; оканчиваться, окончиться (о сроке)

    Тудо мланде ончычшо арендыште лийын. Аренде срокшо тений гына лектын. Н. Лекайн. Та земля раньше была отдана в аренду. Срок аренды истёк только в этом году.

    31. в сочет. с деепр. формой глагола образует составные глаголы и в зависимости от лексического значения основного глагола выражает:
    1) исчерпанность действия, проявление его в полном объёме, от начала до конца

    Висен лекташ промерить, измерить;

    лудын лекташ прочитать, прочесть;

    корен лекташ прочертить.

    Нуно ноен огытыл, кеч-могай нелылыкым сеҥен лекташ ямде улыт. М. Иванов. Они не устали, готовы осилить любые трудности.

    – Пу, уло возымым вошт окен лектам. К. Васин. – Дай, прочту всё написанное.

    2) действие, охватывающее множество предметов или лиц, и действие, распространяющееся на всю поверхность предмета

    Йодышт лекташ опросить (всех или многих);

    ончен лекташ просмотреть, обозревать (всё, всех);

    палемден лекташ переметить, пометить (всё, всех).

    Лийын лекташ получаться (неожиданно);

    миен лекташ очутиться, набрести на что-л.;

    каталт лекташ отломиться, отколоться;

    шелын лекташ расколоться.

    Теве, ӱчым ыштымыла, ала-кушеч вараш толын лекте. Н. Лекайн. Вот, как назло, откуда-то появился ястреб.

    4) действие, продолжающееся в течение какого-то промежутка времени

    Мален лекташ переночевать;

    шинчен лекташ отсидеть, отбыть наказание;

    йӱдвошт кутырен лекташ проговорить всю ночь.

    Ачат декат пурен лекташ кӱлеш. П. Корнилов. И к твоему отцу надо забежать.

    5) действие, направленное изнутри наружу

    Йоген лекташ вытекать, истекать;

    куржын лекташ выбежать;

    нушкын лекташ выползти.

    Эчан модаш кая – шырчык почешыже чоҥештен лектеш. А. Айзенворт. Эчан выходит играть – скворец вылетает за ним.

    Составные глаголы:

    Марийско-русский словарь > лекташ

  • 118 высота

    depth, ( волны) crest elevation, elevation, height
    * * *
    высота́ ж.
    2. ( звука) pitch
    3. (вертикальный размер балки, сосуда и т. п.) depth
    5. ( небесного тела) altitude, elevation
    абсолю́тная высота́ ( над уровнем моря) — true altitude (Не путать с absolute altitude и́стинная высота́ — высота над местностью. Note. Not to be confused with absolute altitude which comes over as и́стинная высота́ in Russian.)
    высота́ анте́нны — height of an aerial
    высота́ анте́нны, эффекти́вная — effective aerial height
    высота́ апоге́я — altitude at apogee
    высота́ ба́лки — depth of a girder
    высота́ ба́ра ( врубовой машины) — cutting height
    барометри́ческая высота́ — barometric altitude
    безопа́сная высота́ ( полёта самолёта) — safe height, safe altitude
    высота́ бё́рда — depth of the reed
    высота́ бо́рта ( судна) — depth
    высота́ бо́рта, обме́рная — tonnage depth
    высота́ бо́рта, расчё́тная — moulded depth
    высота́ бо́рта, теорети́ческая — moulded depth
    высота́ вса́сывания ( насоса) — suction lift, suction head
    высота́ в свету́ — clear height
    габари́тная высота́ — overall height; (для перевозок по железной дороге и т. п.) clearance height
    высота́ гео́ида — geoidal rise
    высота́ гла́за наблюда́теля — height of the eye
    высота́ гнезда́ поча́тка текст. — length of a cop bit, length of a cop bottom
    высота́ голо́вки зу́ба ( шестерни) — (tooth) addendum
    высота́ забо́я — working head
    высота́ зава́лки метал.charging level
    высота́ зару́бной ще́ли — cut height, kerf thickness
    высота́ за́сыпи ( доменной печи) — position of a stock line, stock-line level
    высота́ зву́ка — pitch of a tone
    высота́ зо́ны охлажде́ния тепл.dew-point depression
    высота́ зу́ба ( шестерни) — depth of a tooth
    высота́ зу́ба, по́лная — total depth of a tooth
    высота́ зу́ба, рабо́чая — working [contact] depth of a tooth
    высота́ зу́ба, теорети́ческая — total [whole] depth of a tooth
    высота́ инструме́нта топ.the horizon of an instrument
    испра́вленная высота́ навиг.corrected altitude
    и́стинная высота́ — absolute altitude
    исхо́дная высота́ — reference altitude
    клинометри́ческая высота́ — clinometric height
    кома́ндная высота́ топ.commanding ground
    кре́йсерская высота́ ав. — cruising height, cruising altitude
    меридиона́льная высота́ — meridian altitude
    метацентри́ческая высота́ — metacentric height
    наблюда́емая высота́ — apparent altitude
    высота́ надво́дного бо́рта ( судна) — free-board
    высота́ над у́ровнем мо́ря — altitude above sea-level
    высота́ на́сыпи — depth of a fill
    высота́ начи́нка текст. — length of a cop bit, length of a cop bottom
    высота́ небе́сного свети́ла — celestial altitude
    неприведё́нная высота́ — apparent altitude
    высота́ но́жки зу́ба ( шестерни) — (tooth) dedendum
    околомеридиа́нная высота́ — circummeridian altitude
    ортометри́ческая высота́ — orthometric elevation, orthometric height
    высота́ от пове́рхности гео́ида — geoidal rise
    высота́ от сферо́ида — spheroidal height
    высота́ очка́ ( литеры) — depth of a letter [body]
    высота́ паре́ния ( летательного аппарата на воздушной подушке) — hovering height
    высота́ периге́я — perigee altitude, altitude at perigee
    высота́ по давле́нию — pressure altitude
    высота́ пода́чи насо́са — the lift of a pump
    высота́ подбо́рки (травы, сена и т. п.) — collecting height
    высота́ подъё́ма
    1. (машины, орудия и т. п.) с.-х. lifting height
    3. ( подъёмно-транспортных средств) hoisting height, height of lift
    высота́ подъё́ма домкра́та — the lilt of a jack
    высота́ подъё́ма кла́пана — degree [height] of valve lift
    высота́ подъё́ма кра́на — the stroke of a crane
    высота́ подъё́ма на ходу́ ( аппарата на воздушной подушке) — cruising height
    высота́ подъё́ма сло́я намо́тки — pitch of a coil
    высота́ подэтажа́ горн.sublevel interval
    высота́ по инструме́нту геод.instrumental height
    высота́ полё́та — flight altitude
    высота́ по́люса — polar [pole] altitude
    высота́ помеще́ния — head room
    высота́ по пло́тности — density altitude
    высота́ по́ршня — piston depth
    высота́ по температу́ре — temperature altitude
    прибо́рная высота́ ав.indicated altitude
    высота́ прое́зжей ча́сти моста́ — depth of bridge floor
    высота́ пропи́ла лес.the length of a stroke
    высота́ про́филя резьбы́ — depth of thread
    пьезометри́ческая высота́ — piezometric head
    высота́ разли́вки ( металла из ковша) — pouring height
    высота́ самовса́сывания ( насоса) — self-suction lift
    высота́ сбро́са горн.fault throw
    высота́ сегме́нта геод.middle ordinate
    высота́ сече́ния — cross-sectional height
    высота́ сече́ния релье́фа — contour [vertical] interval
    высота́ сече́ния, эффекти́вная — effective depth of section
    высота́ сре́за ( режущего аппарата) с.-х.cutting height
    строи́тельная высота́ — structural [constructional] depth
    высота́ то́чки фотографи́рования — altimetric point
    углова́я высота́ — angle of elevation, angle of altitude
    уравнё́нная высота́ геод. — standard elevation, standard height
    высота́ фе́рмы — depth of truss
    высота́ хо́да пи́льной ра́мки — length of stroke, delivery head
    высота́ це́нтров ( над направляющими станка) — брит. swing; амер. height of centers
    высота́ че́рпания ( экскаватора) — digging height
    высота́ шва, расчё́тная метал.throat
    высота́ штабелё́вки ( проката) — piling height
    высота́ эта́жной укла́дки ( рулонов или пакетов) прок.stacking height
    * * *

    Русско-английский политехнический словарь > высота

  • 119 гнездо

    bezel, box, cluster, collection вчт., compartment полигр., female contact, socket contact, gain, hitch, housing, hub эл., open mortise, slip mortise, slot mortise, mortise, nest, ( соединителя) pinhole, socket, pocket, (напр. инструментального магазина) receptor, seat, seating, slot, well
    * * *
    гнездо́ с.
    1. маш., мех. seat, pocket, socket
    2. свз., эл, элк. jack
    3. вчт. nest
    формирова́ть гнездо́ — nest
    гнездо́ ба́лки — wall pocket, beam aperture
    вызывно́е гнездо́ тлф.calling jack
    га́зовое гнездо́ горн.gas nest
    гнездо́ гарни́туры телефони́стки — operator's telephone set jack
    двухразры́вное гнездо́ тлф.double-break jack
    гнездо́ для термо́метра — thermometer well, thermometer pocket
    испыта́тельное гнездо́ — test jack
    каблу́чное гнездо́ кож.heel seat
    гнездо́ кла́пана двс.valve cage
    гнездо́ коммута́тора — switchboard jack
    гнездо́ коммутацио́нной доски́ — patchhole, plugboard hub
    конта́ктное гнездо́ — pin jack
    гнездо́ ла́мповой пане́ли — valve-pin jack
    гнездо́ ме́стного по́ля тлф. — answering [line] jack
    гнездо́ многокра́тного по́ля тлф.multiple jack
    гнездо́ наво́я текст.warp beam support
    ни́ппельное гнездо́ — threaded socket
    опро́сное гнездо́ тлф. — answering [line] jack
    паралле́льное гнездо́ тлф. — bridging [branch(ing) ] jack
    переда́точное гнездо́ тлф.transfer jack
    гнездо́ под прокла́дку — gasket seat
    гнездо́ под шип — mortise (hole)
    выда́лбливать гнездо́ под шип — mortise
    гнездо́ подши́пника — bearing housing
    гнездо́ поча́тка текст. — cop bottom, cop bit
    гнездо́ прослу́шивания — monitoring jack
    гнездо́ пружи́ны — spring seat
    разъедини́тельное гнездо́ — cut-off jack
    гнездо́ розе́тки — socket
    ру́дное гнездо́ горн. — ore pocket, ore nest
    гнездо́ сто́йки — stake pocket, stake socket
    гнездо́ транзи́тного соедине́ния — through-line jack
    гнездо́ ца́пфы — trunnion bed
    гнездо́ челно́чной коро́бки текст.shuttle compartment
    ште́ккерное гнездо́ — pin jack
    гнездо́ ште́псельного разъё́ма — female contact, female connector
    * * *

    Русско-английский политехнический словарь > гнездо

  • 120 початок

    cop текст.
    * * *
    поча́ток м.
    1. с.-х. (corn) cob
    2. текст. cop
    * * *

    Русско-английский политехнический словарь > початок

См. также в других словарях:

  • Поча — Поча: Поча деревня в Кенозерском сельском поселении Плесецкого района Архангельской области Поча река в Архангельской области, приток Кулоя Поча река в Архангельской области, впадает в озеро Свиное См. также Поча Ёль река в Республике Коми,… …   Википедия

  • Поча-Ёль — Характеристика Длина 10 км Бассейн Белое море Бассейн рек Лемпуа→Лопь Ю→ Пожёг→Вычегда→Северная Двина Водоток Устье …   Википедия

  • поча́ть(ся) — почать(ся), почну, почнёшь, почнёт(ся); почал(ся), почала(сь), почало(сь), почали(сь) …   Русское словесное ударение

  • поча́в — почав, деепр …   Русское словесное ударение

  • Почаїв — іменник чоловічого роду селище в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • поча́ть — чну, чнёшь; прош. почал и почал, почала, почало и почало; прич. страд. прош. початый, почат, почата, почато и початый, почат, почата, почато; сов., перех. (несов. починать). 1. также с неопр. устар. и обл. То же, что начать (в 1 знач.). На мир… …   Малый академический словарь

  • поча — I пойча II [پاچه] 1. аз зону то панҷаи по, қисми аз зону поёнии пои одам ва ҳайвонот; каллаю поча каллаю пойҳои чорпоён, ки барои пухтан тайёр шудааст 2. қисми поёнии шалвор, эзор, эзорпоча ◊ поча дароз кардан мурдан; поча дароз карда хобидан… …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • почаёвничать — почаёвничать, почаёвничаю, почаёвничаем, почаёвничаешь, почаёвничаете, почаёвничает, почаёвничают, почаёвничая, почаёвничал, почаёвничала, почаёвничало, почаёвничали, почаёвничай, почаёвничайте, почаёвничавший, почаёвничавшая, почаёвничавшее,… …   Формы слов

  • поча́тый — початый, почат, почата, почато, початы …   Русское словесное ударение

  • ПОЧАЁВНИЧАТЬ — ПОЧАЁВНИЧАТЬ, почаёвничаю, почаёвничаешь, совер. (разг. фам.). Попить чаю. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • поча́вший — почавший …   Русское словесное ударение

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»