Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

потомство+с

  • 1 потомство

    нащадки (-ків), нащадок (-дку), потомство (-ва) (книжн.), нащад (-ду), щадок (- дку), потомок (-мку), плід (р. плоду), (отродье) наплід, накоренок (-ренку).
    * * *
    пото́мство; ( иногда) плід, род. п. пло́ду; ( потомки) наща́дки, -ків

    Русско-украинский словарь > потомство

  • 2 исчадие

    (потомство) нащадок (-дка), соб. нащадки (-дків), накорінок (-нка), (порождение) породіння и породження, порідня (ж. р.); кодло, виплодок (-дку); бранно: кодло (соб.), вилупок (-пка), (выродок) виродок (-родка); см. Чадо, Племя. -дие ада - соб. бісове кодло, пекельні діти (виплодки); (об одном) пекельне чадо, бісів вилупок, бісів пекельник. [Ляхи в наших владик-архиреїв були «бісові пекельники» (Куліш)].
    * * *
    бран.
    ви́плодок, -дка; ( порождение) поро́дження

    \исчадие дие ада — ви́плодок (поро́дження) пе́кла, пеке́льне ко́дло

    Русско-украинский словарь > исчадие

  • 3 заметать

    заместь
    I. замітати, замести, (о мн. или сложном) позамітати. [Не замітай чужої хижі (Номис). І надворі позамітай (Звин.). Замети сміття до порога та й винеси геть. Стежку замело снігом. По улиці вітер віє та сніг замітає (Шевч.)]. На дворе -ло - надворі мете, надворі завіхолило; почалася завірюха (метелиця, віхола). Заметенный - заметений.
    II. Заметать - см. I. Замётывать.
    * * *
    I несов.; сов. - замест`и
    1) заміта́ти, замести́, -мету́, -мете́ш и мног. позаміта́ти

    \заметать та́ть, \заметать сти́ след (следы́) — заміта́ти, замести́ слід (сліди́)

    2) (сов.: начать мести) замести́, -мете́; (безл.: о метели) закури́ти, закурі́ти, закушпе́лити, захурде́лити
    II см. замётывать III
    1) ( начать метать) поча́ти ки́дати (мета́ти)
    2) ( производить потомство - о рыбах и некоторых животных) поча́ти мета́ти; ( икру) поча́ти викида́ти

    Русско-украинский словарь > заметать

  • 4 метать

    мётывать
    I. см. Мести.
    II. Метать, мётывать, метнуть -
    1) (бросать; н. вр. мечу) кидати, кинути, метати (-таю, -таєш), метнути; срв. Бросать 1. [Каменем кинув (метнув) на мене (М. Грінч.). Метають гроші вгору і дивляться, як воно впаде (Звин.)]. Вулкан -чет пламя - вулкан викидає полум'я (огонь), кидає полум'ям (огнем). -тать банк (в карт. игре) - банкувати. -тать бомбы, камни, стрелы - кидати (метати) бомби, каміння, стріли. -тать взоры, глаза, очи. -нуть взор на кого, на что - зиркати, зиркнути на кого, на що и по кому, по чому, блим[к]ати, блим[к]нути очима, скидати, скинути очі (оком, очима) на кого, на що, метнути, глипнути, вергнути, стрельнути оком (очима). [Зиркнула на мене і пішла (Крим.)]. -тать громы - кидати (вергати) громи и громами. -тать жребий - кидати жереб (-ба) или жеребок (-бка), жеребкувати, (между собой) жеребкуватися. -тать искры, огонь - іскрити, сипати іскрами, приском, огнем, метати іскри (Л. Укр., Коцюб.), сов. сипнути, метнути іскрами и т. д., (только из глаз) іскрити оком. [Очі іскрять (М. Грінч.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Очі її сипали приском (Черкас.). Чорні очі так і сипнули на неї огнем (Н.-Лев.). Схиливсь до своєї жінки, оком іскрить (М. Вовч.)]. -тать кровь - кидати, спускати кров (руду), відкривати жилу. -тать пар - орати, (орю, ореш) на (під) пар, паренати, паренити. -тать сено - кидати сіно (в копну: в копицю, в стог: в стіг, в стіжок, на сеновал: в сінник). [Я вам поможу робить - косить там, чи сіно кидать (Основа). До півночи сіно в копиці кидав (Кониськ.)]. -тать стог - класти стіг, стіжок. Рвать и -тать - рвати й метати, сікти й рубати (Номис), лютувати, лютитися аж підскакувати. Что есть в печи, всё на стол -чи - що хата має, тим і приймає; чим хата багата, тим і рада (Приказки). Не -чите бисера перед свиньями - не кидайте перла перед свиньми;
    2) -тать детёнышей - приводити, поносити малят; специальнее: (о суке) щенити цуценят (щенят), щенитися, (о кошке) котити котят, котитися, (о свинье) поросити поросят, пороситися. [Плюнуть на тих оддоєних щенят, що ти щенила (Шевч.)];
    3) -тать икру - викидати ікру, нереститися, (икриться) тертися; срв. Икра 1;
    4) (шить на живую нитку; н. вр. метаю и мечу) наживляти, шити на живу нитку, фастриґувати що. -тать петли - а) (у портных) обкидати петельки, застіжки; б) (о зайце) ключкувати, ключки робити. Мётанный -
    1) киданий; ораний; кладений;
    2) наживлений, шитий на живу нитку; фастриґований; обкиданий.
    * * *
    I
    1) (бросать, кидать) ки́дати, метати (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш)
    2) (укладывать сено, солому) склада́ти, кла́сти
    3) (производить потомство - о рыбах и пр.) мета́ти; ( рождать) приво́дити; ( икру) викида́ти
    4) карт. мета́ти (мечу́, ме́чеш)
    II спец.
    наживля́ти ни́ткою; ( петли) обкида́ти

    Русско-украинский словарь > метать

  • 5 намётывать

    наметать
    I. 1) (набрасывать чего) накидати, накидати, метати, наметати, навергувати и навергати, навергати, (о мног.) понакидати, понавергувати чого. [Навергали купу каміння (Кам'янеч.)]. -тать сена - накидати сіна (в копну: в копицю; в стог: в стіг, в стіжок; на сеновал: в сінник). Много ли -тал пару? - чи багато наорав пару (напаренав, напаренив)?;
    2) (детёнышей) метати, наметати, приводити, привести (малят) (о суке ещё) щенити, нащенити цуценят (щенят) и т. п.; см. Метать 2. [Львиця так свині сказала: «Ти наметала десяток поросят, а я одно львеня» (Боров.)]. -тать икры - навикидати ікри, нанереститися, натерти кашки;
    3) (шить на живую нитку) нафастриґовувати, нафастриґувати, наживляти, наживити (ниткою), (о мног. или во мн. местах) понафастриґовувати, понаживляти (ниткою) що; (петли) обкидати обкидати, (о мног.) пообкидати (петельки, застіжки);
    4) (руку) набивати, набити, наламувати и наломлювати, наламати и наломити, (о мног.) понабивати, поналамувати и поналомлювати руку. -тать глаз - наламати, (навчити) око. Намётанный -
    1) накиданий, наметаний, наверганий, понакид(ув)аний, понавергуваний; наораний;
    2) наметаний, приведений; навикиданий, натертий;
    3) нафастриґований, понафастриґовуваний, наживлений, понаживляний (ниткою); обкиданий, пообкид(ув)аний;
    4) набитий, наламаний и наломлений. -ная рука - набита (наламана, призвичаєна) рука. -ный глаз - звичне (наламане, навчене) око. -ться -
    1) (стр. з.) накидатися, бути накиданим, понакид(ув)аним и т. п.;
    2) (навыкать) привчатися, привчитися, призвичаюватися, призвичаїтися (до чого), наламуватися, наламатися, набивати, набити руку, (о мног.) попривчатися, попризвичаюватися, понабивати руку. [Давніш я цього не вмів, тепер наламавсь (Звин.)];
    3) (вдоволь, сов.) - а) накидатися, наметатися, навергатися и т. п.; срв. Метать; б) накидатися, наметушитися и т. п.; срв. Метаться 2 и 3.
    II. Намётывать, наметнуть что - накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Накинув петлю коневі на шию і зловив його (Київщ.)]. -ться - накидатися, бути накинутим, понакиданим.
    * * *
    I несов.; сов. - намет`ать
    1) (меча, набрасывать) накида́ти, наки́дати, мета́ти (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш), намета́ти
    2) ( производить потомство) мета́ти, намета́ти; ( рождать) приво́дити, -дить, привести́, -веде́; ( икру) викида́ти, ви́кинути и навикида́ти
    3) ( делать опытным) нала́мувати, -мую, -муєш, налама́ти, призвича́ювати, -ча́юю, -ча́юєш, призвича́їти и призви́чити; ( набивать) набива́ти, наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш

    \намётывать тать глаз — призвича́їти око

    \намётывать тать ру́ку — наби́ти (налама́ти) ру́ку

    II портн.; несов.; сов. - намет`ать
    наме́тувати, намета́ти; ( петли) обкида́ти, обки́дати и мног. пообки́дати

    Русско-украинский словарь > намётывать

  • 6 отдалённый

    1) прил. далекий, дальній, далешній, відлеглий. -ные времена - давні часи, давні давна. С -ных (с самых -ных) времён - з (від) давніх (найдавніших) часів, з давніх (з найдавніших) давен. В -ные времена - за давніх часів, за давніх давен. В более -ное время - за давнішого часу, давніше. -ное будущее - далека будуччина (майбутність, прийдешність), (описат.) безвість віків. Самое -ное потомство - найпотомніші (найдальші) нащадки. В -ных краях, местах - по далеких світах;
    2) см. Отдалять.
    * * *
    1) прич. відда́лений
    2) в знач. прил. дале́кий, відда́лений; ( приблизительный) прибли́зний
    3) (в знач. прил. отчуждённый, отсутствующий) відсу́тній, відчу́жений; ( безразличный) байду́жий

    Русско-украинский словарь > отдалённый

  • 7 отрасль

    1) парі[о]сть (-рости) (ж. р.), парі[о]ст (-росту) (м. р.), парі[о]сток (-стка). Срв. Побег, Отпрыск. -расль славного рода (о людях) - славного роду нащадок (парість);
    2) (горной цепи) вітка, віднога, відгір'я;
    3) парі[о]сть, галузь (-зи), ділянка. Во всех -слях литературы, искусства, знания, промышленности - в усіх паростях (галузях, ділянках) літератури, мистецтва, знаття, промисловости.
    * * *
    1) га́лузь, -зі
    2) ( потомок) наща́док, -дка; (ветвь родства, потомство) га́лузь
    3) ( побег растения) па́гін, -гона, уменьш. па́гонець, -гінця
    4) ( отрог) відрі́г, -ро́га

    Русско-украинский словарь > отрасль

  • 8 передавать

    передать
    1) передавати, передати кому, що, (о многом) попередавати. [Передай мені сіль]. -вать что-н. из рук в руки, друг другу - передавати з рук до рук, один (одно) одному що-небудь. -вать, -дать кому имущество, власть, право - передавати, передати (редко здавати, здати) майно, владу, право кому. Срв. Уступать. -давать (-дать) приказания армии по радиотелеграфу - передавати (передати) накази (розкази) армії радіо- телеграфом. -дать болезнь, черты характера кому - передати х(в)оробу, вдачу кому. -дать письмо, деньги, подарок кому через кого - пере[по]давати, пере[по]дати листа, гроші, гостинець кому ким. [Козаком гостинець батькові передав]. -дать письмо в собственные руки - по[пере]дати листа до власних рук. -дать дело на чьё усмотрение - віддати справу на чий розсуд, здатися на чию думку. -дать дело в суд - передати справу до суду. -дать настроение кому - передати настрій кому. [Музика грою передає сумний свій настрій слухачам]. -дать вексель - пережирувати. [Узяв та вексель той на жінку і пережирував];
    2) что (изображать) - віддавати, віддати, подавати, подати. [Поет виразно віддає свої переживання. Букви віддають звуки. Оповідання подає трагічну долю відомої красуні (Єфр.)];
    3) -дать лишнее - передавати, передати, (о мног.) попередавати [Передав куті меду. Ви передали три карбованці, як давали решту (при сдаче)]; (заплатить дорого) переплачувати, переплатити за що; (давать много раз) давати, по[на]давати. Сколько денег я ему уже -вал - скільки вже грошей я йому надавав;
    4) (на словах) переказувати, переказати, наказувати, наказати, переповідати, переповісти, (о сплетнях, слухах ещё) переносити, перенести, (о многом) попереказувати, попереповідати, попереносити, попереношувати кому що, про що. [Я не буду переказувати вам тих лайок (Коцюб.) (и ті лайки). Переказували новини (Грінч.). Переказала, щоб поспішався (Коцюб.). Переказати словами становище мого духа (Конис.). Ой накажи, галко, від кошового вісті. Де що почує, все переносить]. -ть через кого - переказувати, наказувати ким. [Переказала дочкою, щоб поспішав додому. Накажи слугою, що ти нездужаєш (Л. Укр.)]. -дать чьи слова - переказати, подати чиї речі (чию мову). Он неверно -дал мои слова - він не так переказав мої слова. -дать мысль (словами) - переказати думку. -дать что-либо своими словами - переказати що своїми словами. -ть известие - подати звістку. -ть что-либо потомству - передати що потомству (нащадкам), подати що у потомство (Куліш). -ть на письме - списати. [Найкращая пісня мені, її-ж і списати не сила (Самійл.)]. -вать, -дать поклон - переказувати, переказати поклін и поклона, віддавати, віддати поклін, поклоняти, поклонити, поклонятися, поклонитися, відклонятися, відклонитися кому ким. [Сестра до брата з чужої сторони поклоняла. Козак до дівчини ворлами та поклонився. З України до дівчини козак відклонився]. -дайте ему мою глубокую благодарность, моё почтение - перекажіть йому мою глибоку подяку (вдячність), мою повагу (пошану). -дать кукованием - перекувати. [Хоч сивою зозулькою перекуй до мене]. Передаваемый - передаваний; віддаваний; переплачуваний; переказуваний; переповідуваний. Переданный и переданный - переданий, (о мног.) попередаваний; відданий, поданий, (о мног.) повіддаваний; переплачений; переказаний, наказаний, переповіданий, переповіджений, перенесений, (о мног.) попереказуваний, понаказуваний, попереповіданий, попереношуваний.
    * * *
    I несов.; сов. - перед`ать
    передава́ти, переда́ти и попередава́ти; (отдавать; изображать, выражать какими-л. средствами) віддава́ти, відда́ти; (сообщать услышанное, узнанное, пересказывать) перека́зувати, переказа́ти и поперека́зувати, переповіда́ти, переповісти́ и перепові́сти
    II
    (надавать много чего-л.) передава́ти

    Русско-украинский словарь > передавать

  • 9 племя

    1) плем'я (р. плем'я), племено, (мн. племена), (соб.) племіння, порода, раса. [Великі й дрібненькі племіння й народи (Куліш). Клан (рід, племено) їхній був не що инше, як велика родина (Л. Укр.)]. -мя человеческое - порода людська. Славянское -мя - слов'янська раса. -мена земные - племена людські;
    2) (род, потомство) рід, покоління, коліно, плід (- оду), плім'я, нащадок (-дку), (соб.) завід (-оду), кодло. [Козацькому роду нема переводу. Нема ні роду, ні плоду. Иродове кодло. Дванацять колін ізраїльових. В німців коні доброго заводу]. Хамово -мя (бран.) - хамове кодло. Без -мени - безплемінний. Оставить (птицу) на -мя - зоставити на завід.
    * * *
    1) пле́м'я, -мені и -м'я
    2) (только ед.: род) рід, род. п. ро́ду; жарг. ко́дло

    на \племя — с.-х. на ро́зплі́д

    Русско-украинский словарь > племя

  • 10 поздний

    поздный поздый) пізній, (опоздалый) запізнений, спізнілий. [Уже пізня година, пізня пора. Пізня осінь. Рання пташка пісні співає, а пізня - очі протирає]. -ний час - пізня година, пізній час, пізня доба. В -нее время - пізньої години, пізньої доби. -ний вечер - пізній вечір, (опис.) пізні ляги, пізні лягови. [Вже й пізні ляги минули (Коцюб.)]. -ним вечером - пізнього вечора, пізно увечері, у пізні ляги (лягови), у пізню вечерю. -няя ночь - пізня ніч, глупа (глубокая) ніч. -ней ночью - пізньої ночи, глупої ночи, у глупу ніч. До -него времени, -ней поры - допізна. [Сидів, працював допізна]. До -него утра - допізна. [Спить допізна]. Когда наступит -ний час - як припізніє. -нее время года - пізня доба (пора) року. -ней осенью - пізньої осени. -нее раскаяние - запізнене каяття. -няя любовь - пізнє, спізнене кохання. -ние яблоки, дыни - пізні яблука, дині. -ний гость - пізній гість. -ний (поздно родившийся) ребёнок, птенец - пізніхі[у]рочка, пізніхуря (-ряти), пізніхурятко (- тка). -ние детки (родившиеся под старость родителей) - пізні дітки. -ние потомки, -нее потомство (позднейшее поколенье) - далекі нащадки. Более -ний - пізніший. Самый -ний - найпізніший.
    * * *
    1) пі́зній; ( запоздалый) запі́знений, запізні́лий, спі́знений, спізні́лий
    2) ( отдалённый) дале́кий; ( будущий) майбу́тній

    Русско-украинский словарь > поздний

  • 11 пометать

    -ся см. Помётывать, -ся.
    * * *
    I
    1) поки́дати, помета́ти; (долго, много) попоки́дати
    2) ( произвести потомство - о рыбах и некоторых животных) помета́ти; ( родить) привести́, -веде́, поприво́дити; ( икру) ви́кинути
    3) ( сено в стог) посклада́ти
    II спец.
    помета́ти; ( петли) пообкида́ти

    Русско-украинский словарь > пометать

  • 12 родить

    несов., сов.
    1) ( производить на свет) роди́ти, -джу́, -диш (несов. и сов.), сов. породи́ти, спороди́ти, зроди́ти, уроди́ти; ( рождать) наро́джувати, -джую, -джуєш, народи́ти и мног. понаро́джувати, ( с дополнением) приво́дити, -джу, -диш, привести́, -веду́, -веде́ш, (приносить; о людях) прино́сити, -но́шу, -но́сиш, принести́, -су́, -се́ш; (сов.: с дополнением "дитя", "ребёнка") знайти́ (знайду́, зна́йдеш), найти́; ( разрешаться от бремени) розро́джуватися, розроди́тися; (производить потомство, преим. многочисленное) плоди́ти, -джу́, -диш, сплоди́ти, випло́джувати, -джую, -джуєш, ви́плодити, -джу, -диш

    \родить дила́ сы́на — народи́ла (роди́ла, породи́ла, спороди́ла, зроди́ла, уроди́ла, привела́, принесла́, знайшла́) си́на

    никогда́ не \родить дила́ — ніко́ли не роди́ла

    не \родить ди́ла — ще й до́сі не розроди́лася (не народи́ла, не роди́ла, не породи́ла, не спороди́ла, не зроди́ла, не вроди́ла)

    2) (давать начало чему-л., создавать что-л.) поро́джувати, джую, -джуєш, породи́ти, роди́ти (несов. и сов.), зроди́ти сов., наро́джувати, народи́ти; ( плодить) плоди́ти, сплоди́ти

    чте́ние \родить ди́ло у него́ но́вые мы́сли — чита́ння породи́ло, (роди́ло, зроди́ло, народи́ло) в ньо́го нові́ думки́

    3) (о почве, растении: приносить плоды) роди́ти несов., сов. уроди́ти; (несов.: плодоносить) плодоно́сити, -сить

    эта пшени́ца \родить ди́т хорошо́ — ця пшени́ця ро́дить (ро́диться) до́бре

    Русско-украинский словарь > родить

См. также в других словарях:

  • ПОТОМСТВО — ПОТОМСТВО, потомства, мн. нет, собир., ср. Потомки (употр. также применительно к животным). «Потомство их (Гриневых) благоденствует в Симбирской губернии.» Пушкин. «Зачем я должен для потомства порок и злобу обнажать?» Пушкин. «За зло и… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОТОМСТВО — На чьей земле ты поселенец? Если все будет с тобою благополучно, у собственного наследника. Сенека В эстафете поколений можно быть только эстафетной палочкой. Лешек Кумор Не стоит рассчитывать на потомков предки тоже на нас рассчитывали. Хенрик… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • потомство — См …   Словарь синонимов

  • Потомство — см. Род (III) …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • ПОТОМСТВО — ПОТОМСТВО, а, ср., собир. 1. Потомки, люди последующих поколений. Остаться в памяти потомства. 2. Молодое поколение (в 1 знач.) по отношению к старшему, к родителям. Не оставил потомства (не имел детей). Волчица со своим потомством (с детёнышами) …   Толковый словарь Ожегова

  • ПОТОМСТВО — совокупность особей последующих (молодых) поколений по отношению к предыдущим. Экологический энциклопедический словарь. Кишинев: Главная редакция Молдавской советской энциклопедии. И.И. Дедю. 1989 …   Экологический словарь

  • потомство — — [http://www.dunwoodypress.com/148/PDF/Biotech Eng Rus.pdf] Тематики биотехнологии EN generation …   Справочник технического переводчика

  • потомство — progeny, offspring потомство. Oсобь (потомок) или группа особей, появившихся в результате воспроизводства (размножения) др. особей; П. понимают как в узком смысле (потомки отдельного скрещивания, отдельной пары производителей), так и в более… …   Молекулярная биология и генетика. Толковый словарь.

  • потомство — ▲ поколение ↑ последующий потомство последующие поколения. потомок …   Идеографический словарь русского языка

  • потомство — palikuonys statusas T sritis augalininkystė apibrėžtis Individai, susidarę kaip konkrečios kryžminimo kombinacijos padarinys. atitikmenys: angl. offspring; progeny rus. потомство …   Žemės ūkio augalų selekcijos ir sėklininkystės terminų žodynas

  • потомство — palikuonys statusas T sritis augalininkystė apibrėžtis Vienos biologinės šeimos nariai, turintys bendrus tėvus. atitikmenys: angl. offspring; progeny rus. потомство …   Žemės ūkio augalų selekcijos ir sėklininkystės terminų žodynas

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»