Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

посудина

  • 61 ребрувата посудина

    ребри́стый сосу́д

    Українсько-російський політехнічний словник > ребрувата посудина

  • 62 роздільна посудина

    раздели́тельный сосу́д

    Українсько-російський політехнічний словник > роздільна посудина

  • 63 розширювальна посудина

    расшири́тельный сосу́д

    Українсько-російський політехнічний словник > розширювальна посудина

  • 64 сферична посудина

    сфери́ческий сосу́д

    Українсько-російський політехнічний словник > сферична посудина

  • 65 східчаста посудина

    ступе́нчатый сосу́д

    Українсько-російський політехнічний словник > східчаста посудина

  • 66 товстостінна посудина

    толстосте́нный сосу́д

    Українсько-російський політехнічний словник > товстостінна посудина

  • 67 тонкостінна посудина

    тонкосте́нный сосу́д

    Українсько-російський політехнічний словник > тонкостінна посудина

  • 68 формівна посудина

    формо́вочный сосу́д

    Українсько-російський політехнічний словник > формівна посудина

  • 69 формувальна посудина

    формиро́вочный сосу́д

    Українсько-російський політехнічний словник > формувальна посудина

  • 70 дырявая посудина

    adj
    gener. cascajo

    Diccionario universal ruso-español > дырявая посудина

  • 71 фаянсовая посудина

    adj
    Col. gacha

    Diccionario universal ruso-español > фаянсовая посудина

  • 72 опарник

    посудина в которой готовится опара под кислое тесто) запарник, посуд на розчину.
    * * *
    тж. оп`арница
    опа́рник, запа́рник, по́суд (-у) для ро́зчини (для запа́ри)

    Русско-украинский словарь > опарник

  • 73 сырница

    Русско-белорусский словарь > сырница

  • 74 простой

    I. 1) простий, (обыкновенный) звичайний, (немудрёный) немудрий; мат. - простий. [Проста справа (дело). Проста одежа. Проста людина. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Не з каменю, не з мармору - з простого заліза (Тич.)]. -тое письмо - звичайний лист. -тое предложение, грам. - просте речення. -тые числа - прості числа. -тые тела - прості (первісні) тіла (елементи). -той глаз, -тым глазом - голе око, голим оком, на голе око. -той человек - проста людина (см. также Простак, Простолюдин). Этот человек прост (глуповат) - немудра це людина. -той народ - простий люд, простолюд, поспільство, простацтво, простота ( см. Простонародие). Совершенно -той - простісінький. Нет ничего проще этого - нема нічого простішого над (за) це;
    2) (порожний, пустой) порожній (о сосуде и т. п.), вільний, гулящий; (см. Порожний, Пустой, (о времени) Свободный). -тая посудина - порожня посудина. -того места нет - вільного місця нема. В -тое время - вільним, гулящим часом, вільного часу;
    3) (ординарный) простий, поє[о]динчий. [Подвійне сукно ширше від простого];
    4) (о происхождении и переносно) простий, простацький. [Простого роду. Не багата я і проста, та чесного роду (Котл.). Простацький (простонародный) стиль. Не погордуй вступити до нашої простацької господи (Куліш)]. Простейший - найпростіший.
    II. Простой, сущ. -
    1) см. Простаивание;
    2) перестій, простій (-тою); постояле (-лого). Извозчик требует платы за -той (за ожидание) - візник вимагає плати за постояле. Простой дома, квартиры - вакування дому, кватири. -стой машины - простояння машини.
    * * *
    I прил.
    1) про́стий и прости́й
    2) ( обыкновенный) прости́й, звича́йний; ( обыденный) щоде́нний, повсякде́нний
    3) ( простодушный) прости́й, простоду́шний; ( простоватый) проста́цький
    4) ( глуповатый) прости́й, недоу́мкуватий, бі́дний на ро́зум; дурне́нький
    5) ( элементарный по составу) спец. прости́й
    II сущ.
    прості́й, -то́ю, пересті́й, -то́ю

    Русско-украинский словарь > простой

  • 75 шайка

    n
    gener. banda, ķipis (посудина)
    * * *
    ķipis; banda, bars

    Русско-латышский словарь > шайка

  • 76 бук

    1) (бот.) бук; (б. белый) граб; 2 (щёлок) луг, митель (р. -телю);
    3) (деревян. посудина для бучения белья) жлукто, жлук, зільниця.
    * * *
    I бот. II
    1) ( щёлок для стирки белья) луг, -у; диал. ми́тель, -лю
    2) ( о посуде) золійник, золі́льник; диал. золі́йник; ( кадка) жлу́кто

    Русско-украинский словарь > бук

  • 77 зольник

    1) см. Горнушка;
    2) (место, куда падает через решётку зола) попільник (-ка);
    3) (посудина для бучки белья) жлукто, зільниця;
    4) (кто жжёт золу на продажу) золяник, золяр, попеляр (-ра);
    5) бот. - см. Поташник.
    * * *
    техн.
    1) зольни́к, -а
    2) ( для золения шкур) зільни́ця

    Русско-украинский словарь > зольник

  • 78 колоть

    I. груда, груддя (ср. р.), хра[я]па, струпа, струпаки, гостра дорога. [На Семена-Юди (1-го сентября) боїться кінь груди (Приказка). На струпаках чоботи збив (Харк.). Гостра дорога, не можна їхати (Кам'янеччина)].
    II. кольнуть
    1) (раскалывать) колоти (-лю, -леш, -лють). [Тріски колоти (Сл. Гр.). Лід колоти]. -ть (раскалывать) дрова - дрова колоти. -ть камень - лупати. [Почали скелю лупати (Звин.). Оставсь він у Криму, лупає сіль вагову (Пісня)]. -ть лучину - скі[и]пати скалку (скіпку). [Скіпки скіпає з дровини (Тесл.)]. -ть сахар - бити, рубати, грудкувати цукор;
    2) (вонзать острие) колоти, (сов.) кольнути, заколоти, шпорнути, шпигати, шпигнути, штиркати, штиркнути, ш[с]трикати, ш[с]трикнути, (о мн.) поколоти, поштиркати. [Де ступнем ступаю, тернина коле (Руд.). Голкою колов (Сл. Гр.). В серце коле (Шевч.)]. В боку -лет - у бік штрикає, коле. В груди -лет - у грудях коле. Кольнуло (безл.) - закололо, кольнуло, шпорнуло, штиркнуло (щось). -лет иглами, мурашками - мов голками коле, мов приском обсипає. В ноги -лет (босого) - колько (и коле) в ноги. -ть скот - різати, зарізати, бити, забити (скотину), колоти, заколоти (свиню, порося). Хоть глаз коли - хоч у(в) око стрель. -лет в ухе - штрикає в усі;
    3) (переносно: -ть глаза кому, попрекать) пекти, випікати очі кому, цвенькати в очі, викидати на очі, вибивати очі кому, шуркати до ока. [Треба-ж хоч трохи познайомитись із народом, щоб усяке дрантя, таке як отець Кирило, не цвенькало в очі (Крим.). Мені на очі викидають, що в нас хати нема (Т. Барв.). Перший хазяйський син тебе візьме? А потім буде докоряти та паничем очі вибивати? (Мирний)]. -ть булавками (переносно) - шпичками, шпильками, остючками колоти, пускати шпильки кому. Это ему глаза -лет (от зависти или злости) - це йому сіль в оці. Правда глаза -лет - правда очі коле. -ть прямо в глаз - до живого (місця) ціляти, поцілити, ліпити;
    4) (задевать за живое кого) шпигати, шпигнути, дотикати, діткнути, діймати, дійняти кого. [Тоді не було моди пащикувати про людей і шпигати їх язиками (Квітка)]. Всегда меня -лет - все мене шпигає. Это возражение его -нуло - цей вислів його діткнув, шпорнув, уколов. -ть в сердце - шпигати, колоти в серце. -нуло самолюбие - укололо, вразило амбіцію. -нуть (сказать колкость кому) - шпигнути, шпорнути, уразити, (пров.) штирк[х]нути, штегнути, дюґнути кого. Колотый - колений, рубаний, (о щепках) скіпаний. -тая посудина (насм. о женщине или девушке) - щербата миска. -тая рана - колена рана. -тый сахар - битий, грудкуватий цукор, цукор груд(оч)ками. Колющий - що коле; колький, колющ[ч]ий. -щие глаза - колючі очі. -щее орудие - колюще знаряддя. -щая трава - колька трава.
    * * *
    несов.; сов. - кольн`уть
    коло́ти, кольну́ти; (перен.: язвить) підко́лювати, підколо́ти, шпига́ти, шпигну́ти и усилит. шпигону́ти, штрика́ти, штрикну́ти и усилит. штрикону́ти, щипа́ти, щипну́ти, шпиня́ти несов., диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти

    Русско-украинский словарь > колоть

  • 79 лохань

    (обручная посудина с ушами) цебер (-бра), ряжа, (обыкн. уменьш.) ряжка; (для стирки белья) балія; (для умывания) таз (-зу).
    * * *

    Русско-украинский словарь > лохань

  • 80 мазница

    1) ( посудина) мазни́ця
    2) (помазок, кисть) квач, -а; мази́ло

    Русско-украинский словарь > мазница

Страницы

См. также в других словарях:

  • посудина — 1. см. сосуд. 2. см. судно Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. посудина …   Словарь синонимов

  • ПОСУДИНА — ПОСУДИНА, посудины, жен. (разг. фам.). 1. То же, что посуда во 2 знач. Налей щей в эту посудину. 2. Судно, лодка, корабль (обл.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОСУДИНА — ПОСУДИНА, ы, жен. (прост.). 1. Отдельный предмет для еды, питья, хранения припасов. 2. перен. Лодка, судно (обычно старое, непрочное). Эта п. ещё послужит рыбакам. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ПОСУДИНА — (касп.) всякое мореходное или речное судно. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …   Морской словарь

  • ПОСУДИНА — Колотая посудина. Волог. Ирон. или Пренебр. О девушке, потерявшей девственность до замужества. СРНГ 30, 247 …   Большой словарь русских поговорок

  • Посудина — ж. разг. 1. Отдельный сосуд, в который можно что либо налить, положить; посуда 2. 2. перен. Судно (обычно небольшое). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • посудина — посудина, посудины, посудины, посудин, посудине, посудинам, посудину, посудины, посудиной, посудиною, посудинами, посудине, посудинах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • посудина — пос удина, ы …   Русский орфографический словарь

  • посудина — (1 ж); мн. посу/дины, Р. посу/дин …   Орфографический словарь русского языка

  • посудина — и, ж. 1) Виріб із глини, скла, металу тощо, що його використовують для приготування або подавання їжі, напоїв і т. ін., а також для зберігання харчових продуктів. || збірн., рідко. Про сукупність таких виробів, використовуваних у господарстві;… …   Український тлумачний словник

  • посудина — ы; ж. Разг. 1. = Посуда (2 зн.). Пить из любой посудины. 2. Корабль, судно (обычно небольшое или старое). П. затонула. Старая, гнилая п. Посадить посудину на мель. ◁ Посудинка, и; ж. Уменьш. ласк …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»