Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

посуда

  • 1 посуда

    1) посуд (-ду). [Як перевозились, то багато посуду побилось]. -да кухонная - куховарське начиння. -да обеденная (чайная) - обідній (чайний) посуд. -да деревянная - дерев'яне начиння. Глиняная муравленая -да - полив'яний посуд, (собир.) полива;
    2) (снаряжение) начиння, справа.
    * * *
    1) по́суд, -у, начи́ння, посу́дина
    2) ( посудина) посу́дина; диал. суди́на

    Русско-украинский словарь > посуда

  • 2 сливочник

    ( посуда) смета́нник

    Русско-украинский словарь > сливочник

  • 3 ванна

    техн.
    ва́нна, ку́піль, -пелі (ж.) и -пелю (м.) ; ( посуда) купі́льниця
    - квасцовая ванна
    - красильная ванна
    - охлаждающая ванна
    - радоновая ванна
    - сварочная ванна
    - фиксирующая ванна
    - шлаковая ванна
    - щелочная ванна

    Русско-украинский политехнический словарь > ванна

  • 4 дегтярница

    техн.
    ( посуда) дігтя́рниця

    Русско-украинский политехнический словарь > дегтярница

  • 5 опарник

    техн., = опа́рница
    ( посуда) опа́рник, запа́рник

    Русско-украинский политехнический словарь > опарник

  • 6 ванна

    техн.
    ва́нна, ку́піль, -пелі (ж.) и -пелю (м.) ; ( посуда) купі́льниця
    - квасцовая ванна
    - красильная ванна
    - охлаждающая ванна
    - радоновая ванна
    - сварочная ванна
    - фиксирующая ванна
    - шлаковая ванна
    - щелочная ванна

    Русско-украинский политехнический словарь > ванна

  • 7 дегтярница

    техн.
    ( посуда) дігтя́рниця

    Русско-украинский политехнический словарь > дегтярница

  • 8 опарник

    техн., = опа́рница
    ( посуда) опа́рник, запа́рник

    Русско-украинский политехнический словарь > опарник

  • 9 дігтярниця

    техн. дегтя́рница ( посуда)

    Українсько-російський політехнічний словник > дігтярниця

  • 10 купільниця

    техн. ва́нна ( посуда)

    Українсько-російський політехнічний словник > купільниця

  • 11 опарник

    техн. опа́рник ( посуда)

    Українсько-російський політехнічний словник > опарник

  • 12 бой

    1) бій (р. бою), побій, битва, (холодн. оружием) січа (р. -чі). [Хто не має зброї, най не йде в бої. Побій з татарами]; см. ещё Битва;
    2) (драка) бій, бійка. [Лайка - не бійка]. Кулачный бой - кулачки, перебій. В бою - серед бою. Место боя - бойовище. Бой-девка - зух-дівка, козир-дівка. Бой-баба - козир-баба. Вступать, итти, вступить, пойти в бой - ставати (стати) до бою, стинатися (стятися) з ким. Вступить с кем в открытый бой - давати кому поле. [Не даючи королеві поля, він його військо по-розницею шарпав (Куліш)]. Отбиться оружием в бою - відсіктися.
    * * *
    I
    1) бій, род. п. бо́ю; ( сражение) би́тва, бойови́ще, бойови́сько; побі́й
    2) ( состязание) бій, боротьба́
    3) (битьё, драка) бі́йка, биття́, бій
    4) (разбивание;: разбитая посуда, стекло) бій
    5) (звучание, звон) бій, биття́
    6) ( убой животных) бій, забі́й
    8) текст. ви́бій, -бою
    9) (строит. материала) зло́мки, -ів
    II
    ( мальчик-слуга) бой, род. п. бо́я

    Русско-украинский словарь > бой

  • 13 выварка

    1) виварення;
    2) виварка (великий бляшаний самовар);
    3) виварки.
    * * *
    1) ( действие) ви́варення, (неоконч.) вива́рювання
    2) ( посуда) ви́варка

    Русско-украинский словарь > выварка

  • 14 глазировать

    1) глазурувати, глянсувати;
    2) (посуду) поливати. Глазированный (о посуде) поливаний, полив'яний. Глазир. посуда (собир.) - полива. [Повіз поливу аж у Чорногорію на продаж]; (о кондитерских печеньях) глазурований; (о бумаге) глянсований.
    * * *
    несов., сов.
    глазурува́ти; ( посуду) полива́ти, поли́ти; ( глянцевать) глянсува́ти, поглянсува́ти

    Русско-украинский словарь > глазировать

  • 15 из

    и Изо предл. с род. пад.
    1) (на вопросы: а) откуда; б) из какого материала) з (перед группою согласных із) чого. [Вийшов з води (Єв.). А тин часом із діброви козак виїжджає (Шевч.). Не дай, Боже, з Івана пана, з кози кожуха, з свині чобіт (Номис)]. Смотреть из окна - дивитися, виглядати з вікна. Из какого он звания - з якого він стану, з кого він, з яких він. Её вырвали из его рук - її вирвали (видерли) з його рук или йому з рук. У него из носу кровь идёт - у його (йому) з носа кров іде. Вычитать из жалованья - вивертати з платні. Черпать воду из источника - черпати воду з джерела. Цитата из Шевченка - цитата з Шевченка. Выйти из себя - знесамовитіти, знетямитися. Из года в год - від року до року. Из рода в род - від роду до роду. Из конца в конец - від краю до краю. Так что ж из этого? - то що ж (і)з того? Что из того, что… - що з того, що…; що по тому, що… [Що-ж по тому, що кохаю, коли в неї не буваю (Грін. III)]. Он хорошо отвечал из географии - він добре відказував з географії. Изо всех сил - з усієї сили (снаги), що-сили, що було сили (снаги), чим дуж, як тільки мога. Из вас (из них, из всех), из среды вас (их, всех) - з вас (з них, з усіх), з-поміж (з-проміж, з-між, з-межи) вас (їх, усіх). [Хто з вас не грішний, нехай перший кине на неї камінь (Єв.). Хто з-поміж нас городян тепер не нервовий? (Крим.). З- межи всіх найкраща (Свидн.)]. Большая часть из них, из среды их - (най)більша частина, більшість із них, з-поміж (з-проміж, з-між) них, з-межи їх. Из средины, из среды чего - з середини чого, (і)з-серед, (і)з-посеред чого. [Озвавсь до нас із-посеред чужини знакомий голос (Куліш)]. Посуда из чистого золота, серебра - посуд із чистого (щирого) золота, срібла. Дом построенный из брёвен, из кирпича - будинок збудований з дерева, з[ви ]мурований з цегли. Обед из пяти блюд - обід на п'ять страв. Эскадра из семи кораблей - ескадра на сім кораблів;
    2) (на вопрос: вследствие чего, по какой причине) з чого. Из страха, из боязни, из ненависти, из чувства самосохранения - із страху, з боясти, з ненависти, з почуття самоохорони. Из милости, из сострадания, из сочувствия к нам - з милости, з жалю, із співчуття до нас. Из своекорыстных побуждений - з своєкористовних мотивів.
    * * *
    предл. с род. п.; тж. изо
    з, із, ( перед согласным) зі, зо (кого-чого); ( из среды кого) з-по́між, з-посере́д, з-промі́ж (кого-чого)

    ро́дом из Сиби́ри — ро́дом з (із) Сибі́ру

    Русско-украинский словарь > из

  • 16 каменный

    1) (сделанный из камня) кам'яний, камінний, (о здании, стене, ограде) мурований. [Він сів коло дверей на кам'яних східцях (Н.-Лев.). Камінная дзвіниця рівна та висока (Рудан.). Камінний Господар (Л. Укр.). Церква невеличка, але мурована (Кониськ.)]. - ный дом, -ное здание, строение, -ная постройка - мурований (кам'яний) дім (р. дому), мурований будинок (-нку), мурована будівля, кам'я[ме]ниця, мурування, муровання. [Великий мурований дім сірів на чорному небі (Коцюб.). У місті я бував - надивився там на будинки кам'яні (М. Вовч.). За літньої пори скрізь будуються в Москві нові камениці (Крим.). Літа, дощі та вітри навдивовижу вміють кришити мурування (Куліш)]. -ная дорога - брукований (буркований) шлях, брук (-ку), кам'янка. -ный мешок - тюремна (в'язнична) камера, гал. цюпа. -ный мост - кам'яний (камінний) міст. -ная ограда, стена - мурована огорожа, стіна, мур (-ру). [Кругом пожежі чорніють високі, зубчасті мури, башти (Н.-Лев.)]. Окружённый -ной стеной - обмурований. -ная посуда - кам'яний (камінний) посуд (-ду), кам'янка. -ное сердце (перен.) - кам'яне (камінне) серце. От трудов праведных не наживёшь палат -ных - за чесну працю не придбаєш палацу. Жить за кем, как за -ной стеной - жити з ким (у кого), як за кам'яною горою, як у бога за дверима (за плечима), як у батька (бога) за пазухою. Как на -ную стену надеяться - як на кам'яну гору покладатися на кого;
    2) (состоящий из камня, относящ. к камню) кам'яний, камінний. [Жінка і кам'яну гору пересіче (Номис)]. -ные породы - камінні породи, каміння. -ные работы - каменярські роботи (-біт). -ная смола - земна смола, асфальт (-ту). -ная соль - кам'яна (льодова) сіль (р. соли), кам'янка льодянка, льодівка, глодянка, шпак, смулець (-льцю). -ный уголь - кам'яний (земляний) вугіль (-гля), соб. кам'яне (земляне) вугля (вугілля). -ная глина - ґлей (р. ґлею). -ная глыба - кам'яна брила, кам'яне брило, кам'яна груда, (диал.) болдига. -ный лён - асбест (-ту). -ное масло - нафта. -ный мергель - ствердлий (стверділий) мергель (-лю) (рухляк). -ный мозг - ґлейовина. -ная болезнь - камінна х(в)ороба (слабість, хворість). -ный бор - каменястий (кам'я[ме]нистий) бір. -ный век - кам'яна доба, кам'яний вік (-ку);
    3) -ный баран, зоол. Ovis ammon - дикий (гірський) баран (-на), арґалій (муж. р.). -ный голубь, зоол. Columba Livia - гірський голуб, дикий голуб, дикар (-ря). -ное дерево, бот. Celtis australis L. - залізне дерево. -ный дрозд, зоол. Turdus saxatilis - камінний дрізд (р. дрозда). -ный дуб, бот. Quercus Robur L. var. tardiflora Czern. - озимий дуб; срвн. Дуб. -ная ласточка, зоол. Hirundo alpestris - гірська ластівка. -ная липа, бот. Ptelea trifoliata L. - камінна липа. -ный лук, -ный чеснок, бот. - а) Allium victorile L. - гадючий часник; б) Allium ursinum L. - левурда, лісовий часник. -ная мята, бот. Mellisa Calamintha L. - гірський чебрець (-цю), гірська цитринка. -ный перелом, бот. - см. Камнеломка. -ный петушок, зоол. - см. Удод. -ная пещанка, бот. Arenaria Saxatilis L. - піщанка. -ный плющ, бот. - см. Подлесник. -ный розан, бот. Cistus villosus L. - чист (-ту). -ная роса, бот. Androsace villosa L. - мшиця. -ное семя, бот. Lithospermum officinale L. - горобейник.
    * * *
    кам'яни́й; (преим. из камня) камі́нний; ( о постройке) муро́ваний

    Русско-украинский словарь > каменный

  • 17 кофейник

    1) (посуда для варки кофе) кавник (-ка), кав'яник (-ка). -ник жестяной, никелированный, медный, глиняный, спиртовый - кавник бляшаний, нікльований, мідяний, глиняний, спиртовий;
    2) (любитель кофе) кавник, каволюб, кавович.
    * * *
    ка́вник, кав'яни́к, -а, кофе́йник

    Русско-украинский словарь > кофейник

  • 18 кофейница

    1) (посуда для хранения кофе) кавничка, кавниця;
    2) (любительница кофе) кавниця, каволюбка, кавова кумця;
    3) (гадалка) ворожка на кавовій гущі.
    * * *
    кавни́чка, кавни́ця, кофе́йниця

    Русско-украинский словарь > кофейница

  • 19 ломать

    ломнуть
    1) ламати (-маю, -маєш и ламлю, ламлеш), ломити (-млю, -миш), ло[а]мнути; (крушить) трощити; срв. Ломить 1. [То не вітер, то не буйний, що дуба ламає (Шевч.). Страх ламле життя (Коцюб.). Дурень і м'яло ломить (Номис). Кидалися трощити все, що нагадувало їм про їхню ганьбу (Єфр.)]. -мать себе над чем голову - морочити, ламати, сушити собі голову (мозок), мізкувати, крутити мо[і]зком над чим, морочитися коло чого, над чим. [Бідолашна Маруся морочила собі голову і з тугою безнадійною впевнялася, що пособити вона нічим не може (Грінч.). Міркую собі, голову ламаю, а не тямлю, як дійти до краю (Кониськ.). Даремне крутив мізком над загадковою спадщиною, що мені дісталася (Крим.)]. -мать дверь - ламати, бити двері. [Одчиняй! Ламайте двері! (Шевч.)]. -мать камень, соль - ламати, бити, лупати камінь, лупати сіль. [Били камінь під горою, храми будували (Рудан.). Остався він у Криму, лупає сіль вагову (Рудч.)]. -мать комедию - см. Комедия 3. -мать коноплю - бити, терти, ламати коноплі. -мать копья - ламати, трощити списи; см. Копьё 1. -мать на куски что - трощити, ламати (и трощити) на дрізки (диал. на друзки), на дрі[у]зочки, на скалки, на г[к]амуз що. [Трощіте сосну на дрізки (Чуб.)]. -мать мёд - підрізувати вулика. -мать овёс, яровое - двоїти, (бороной) боронувати, боронити, скородити, (ралом) перералювати овес, ярину. -мать (заламывать) руки - ламати, ломити, заламувати руки. [Ламає руки старець (Франко). Умліває, ломить руки (Рудан.). Благала, заламуючи руки (Коцюб.)]. -мать старые порядки - ламати, (сильнее) нищити старі звичаї. -мать строение, дом - розбирати, буряти будівлю, будинок (хату). -мать (собирать) табак - рубати тютюн, (обрывать листья) обривати тютюн. -мать целину - орати (ворушити) цілину, орати пар, обліг (-логу). -мать язык - ламати язик (язика). [Та говори-бо по- людському, не ламай язика (Богодух.)];
    2) безл. Ветром -ет лёд - вітер ламає лід (кригу). Меня -ет - мене ломить, мне, тре, (корчит) судомить; срв. Ломить 2. Ломан(н)ый, нрч. - ламаний, ломлений; трощений; битий, лупаний и т. п.; срв. Ломан(н)ый, прлг. -ная посуда - битий посуд.
    * * *
    лама́ти, ломи́ти; (разрушать; превращать в щепки) трощи́ти

    \ломать го́лову над чем — суши́ти (моро́чити, ламати) [собі́] го́лову над чим

    Русско-украинский словарь > ломать

  • 20 маслёнка

    1) см. Маслянка 1 и 2;
    2) мазун (-на, м. р.), мазуха (ж. р.); срв. Баловень, Баловница;
    3) см. Масленник 1.
    * * *
    1) ( посуда) масля́нка, масельни́чка, ма́сничка
    2) техн. мазни́чка

    Русско-украинский словарь > маслёнка

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ПОСУДА — предметы домашнего обихода, предназначенные для приготовления, подачи и хранения пищи и для других хозяйственных нужд. Различают посуду металлическую, керамическую, стеклянную, пластмассовую. Металлическая посуда делится на алюминиевую, стальную… …   Краткая энциклопедия домашнего хозяйства

  • ПОСУДА — жен., ед. и собир. домашний, обиходный сосуд, судно, хозяйственная утварь, особ. столовая; вообще, в ней держат, готовят и подают харч, пищу: посуда кухонная и столовая. Винная, питейная посуда, стеклянная, или обручная. Прачечная, портомойная… …   Толковый словарь Даля

  • ПОСУДА — ПОСУДА, посуды, мн. нет, жен. 1. собир. Предметы домашнего обихода для хранения, приготовления или подачи пищи. Чайная посуда. Столовая посуда. Медная посуда. Кухонная посуда. Глиняная посуда. Бить посуду. «Битая посуда два века живет.» погов. 2 …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОСУДА — ПОСУДА, приборы, служащие для сбора, хранения, транспорта, приготовления и подачи как готовой пищи, так и других продуктов пищевого и не пищевого характера. Наибольшее сан. значение П. имеет в пищевой промышленности, в предприятиях общественного… …   Большая медицинская энциклопедия

  • посуда — утварь, черепки, сервиз, миска, супница, лохань, утятница, яндова, ендова, лоханка, посудина, судок, салатник, полоскательница, масленка, хрусталь, гусятница, крин, сосуд, лентикуляр, соусник, шкалик, салатница, тарелка, бюкса, селедочница… …   Словарь синонимов

  • ПОСУДА — ПОСУДА, ы, жен. 1. Хозяйственная утварь для еды, питья, хранения припасов. Шкаф с посудой. Стеклянная п. Столовая п. (для еды). Чайная п. (для чаепития). Кухонная п. (для приготовления пищи). 2. Отдельный предмет из такой утвари (обычно о банке,… …   Толковый словарь Ожегова

  • посуда — (108) споруда, предмет захисту; [MО,VI] …   Толковый украинский словарь

  • Посуда — Сервированый стол …   Википедия

  • посуда — посуда. Различают посуду металлическую, керамическую, стеклянную и пластмассовую.Металлическая посуда изготовляется из алюминия, стали, латуни, чугуна и т. д.Алюминиевая посуда бывает штампованной и литой; выпускается, как правило, с… …   Энциклопедия «Жилище»

  • посуда — 3.13 посуда (foodware): Изделия, которые предназначены для приготовления, тепловой обработки, потребления и хранения пищи или напитков. Источник …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • посуда — сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? посуды, чему? посуде, (вижу) что? посуду, чем? посудой, о чём? о посуде 1. Посудой называют хозяйственную утварь для еды, питья и хранения съестных припасов. Кухонная посуда. | Эмалированная… …   Толковый словарь Дмитриева

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»