-
1 послаблювати
= послабити1) див. ослабляти2) ( зменшувати напруження) to slacken, to relax3) ( робити менш тугим) to loosen -
2 послаблювати
-
3 послаблювати економіку
Українсько-англійський юридичний словник > послаблювати економіку
-
4 послаблювати роль судів
Українсько-англійський юридичний словник > послаблювати роль судів
-
5 віддаляти
= віддалити1) to move off, to put away, to remove2) (про строк, час) to put off, to postpone, to delay3) ( послаблювати зв'язки) to estrange, to alienate -
6 відпускати
= відпустити1) to let go, to give leave, to dismiss; іст. ( на волю) to manumit; ( звільняти) to set free, to make free, to release, to discharge, to enfranchise2) ( послаблювати) to relax, to slacken; (болт, гвинт) to loosen; ( гальмо) to release3) ( видавати) to supply; ( про продавця в магазині) to serve4) ( гріхи) to absolve, to forgive, to remit5) тех. to temperвідпускати сталь — to temper (to draw, to abate) steel
6) (волосся, бороду) to ( let) grow7)відпускати гріхи — to give absolution, to absolve of smb.'s sins
відпускати ціни — to liberalize ( to unfreeze) prices
-
7 обезкровлювати
= обезкровити1) to drain of blood, to bleed white2) (послаблювати, знесилювати) to weaken, to exhaust, to drain of energy -
8 послабити
док. див. послаблювати -
9 розпускати
= розпустити1) ( відпускати) to dismiss; (армію, організацію, спілку) to disbandрозпускати на канікули — to dismiss for the holidays; to break up
2) ( послабляти) to loosen3) (розгортати, розправляти) to let out; ( котушку) to unreel; ( складку) to untuck; ( тканину) to unravel, to unweave; ( намисто) to unstring4) ( послаблювати вимогливість до когось) to let smb. get out of hand, to allow to become undisciplined; to spoil, to overindulge5) ( розповсюджувати) to set afloat, to spread, to put out
См. также в других словарях:
послаблювати — юю, юєш і рідко послабля/ти, я/ю, я/єш, недок., посла/бити, блю, биш; мн. посла/блять; док., перех. 1) Зменшувати силу, могутність чого небудь, робити слабшим (у військовому, політичному, організаційному і т. ін. аспектах). 2) Зменшувати силу,… … Український тлумачний словник
послаблювати — 1) = послабляти, послабити (спричинятися до меншого, слабшого прояву якогось явища, процесу, якости, почуття тощо), ослаблювати, ослабляти, ослабити, зменшувати, зменшити, применшувати, применшити, полегшувати, полегшити, пом якшувати, пом якшити … Словник синонімів української мови
послаблювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ослабити — I = ослаблювати, ослабляти (робити слабшим у військовому, політичному, організаційному аспектах), послабляти, послаблювати, послабити, підривати, підірвати, підірвати, розхитувати, розхитати, похитнути, підточувати, підточити, знесилювати,… … Словник синонімів української мови
притьмарювати — юю, юєш, недок., притьма/рити, рю, риш, док., перех., рідко. 1) Робити щось трохи темнішим або не дуже яскравим, світлим; послаблювати яскравість чого небудь. 2) перен. Робити сумним, безрадісним, зажуреним. 3) перен. Послаблювати силу вияву чого … Український тлумачний словник
антиандрогени — ів, мн. Речовини, які здатні гальмувати біосинтез, секрецію і рух чоловічих статевих гормонів або послаблювати їхню дію … Український тлумачний словник
віддавати — даю/, дає/ш, недок., відда/ти, да/м, даси/, док. 1) перех. Повертати назад узяте (позичене, дане, привласнене, належне). •• Віддава/ти (відда/ти) Бо/гові (Бо/гу) ду/шу умирати, гинути. 2) перех. Виділяти із себе тепло, холод і т. ін. в навколишнє … Український тлумачний словник
віддаляти — я/ю, я/єш, відда/лювати, юю, юєш, недок., віддали/ти, лю/, ли/ш, док., перех. 1) Переміщати, відстороняти на певну віддаль від кого , чого небудь. 2) Відтягати виконання й здійснення чого небудь на пізніший строк. || перен. Усувати. 3) перен.… … Український тлумачний словник
віджимати — а/ю, а/єш, недок., віджа/ти, відіжму/, відіжме/ш; мин. ч. віджа/в, жа/ла, жа/ло; док., перех. 1) Вичавлювати рідину з чого небудь. 2) Перучи, стискати та викручувати білизну тощо. 3) тех. Послаблювати тиск якого небудь затискача … Український тлумачний словник
відпускати — а/ю, а/єш, недок., відпусти/ти, ущу/, у/стиш, док., перех. 1) Дозволяти кому небудь піти, залишити когось або щось. 2) Давати комусь волю, звільняти з під варти. || іст. Звільняти від кріпацтва. 3) Переставати тримати, стискати що небудь;… … Український тлумачний словник
діамагнетизм — у, ч. Властивість деяких речовин послаблювати магнітне поле … Український тлумачний словник
