Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

поселение

  • 1 поселение

    посёл
    1) осада, оселя, селище, сельбище, селитьба, жилля. Водворять на -ние - осаджувати, осадити;
    2) заслання, поселення. [Його присудили на вічне заслання].
    * * *
    1) ( действие) осе́лення, посе́лення, оселя́ння, поселя́ння; оса́дження, оса́джування
    2) ( населённый пункт) посе́лення; ( селение) се́лище, оса́да, диал. осе́ля

    вое́нные поселе́ния — ист. військо́ві посе́лення

    3) ( как наказание) посе́лення

    Русско-украинский словарь > поселение

  • 2 поповка

    ( поселение) попі́вка

    Русско-украинский словарь > поповка

  • 3 высылать

    выслать
    1) висилати, вислати, зсилати, зіслати, (мног.) поз[ви]силати, виряжати, вирядити, виправляти, виправити. [Зослав хлопця з хати. Вирядили брата на село відпочивати]. Выслать на встречу кого - вирядити кого назустріч кому, перестріти ким кого. [Перестрів він його своїми посланцями (Куліш)];
    2) надсилати, надіслати. [Прохаємо надсилати нам вашу газету];
    3) высылать в изгнание - засилати на вигнання, виганяти, висилати, банітувати, збанітувати; (на поселение) засилати кудись, заслати. Высланный -
    1) висланий;
    2) надісланий;
    3) банітований, висланий, висланець, засланий, засланець (р. -нця).
    * * *
    несов.; сов. - в`ыслать
    висила́ти, ви́слати; (посылать, присылать) надсила́ти, надісла́ти

    Русско-украинский словарь > высылать

  • 4 занимать

    занять у кого
    I. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.
    2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].
    II. Занимать, занять -
    1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;
    2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];
    3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];
    4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];
    5) -мать скот - займати (переймати) товар;
    6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];
    7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.
    * * *
    I несов.; сов. - зан`ять
    1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити
    2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити
    II несов.; сов. - зан`ять
    1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш
    2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)
    3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти
    4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити

    Русско-украинский словарь > занимать

  • 5 новоселье

    1) (новое жильё) нова оселя, (новая квартира) нова квартира (кватира), (зап.) нове помешкання;
    2) (поселение в новом жилье) новосілля (-лля);
    3) (пирушка на -лье) вхідчини, входини (-дин). [Чайченкова мати купила хату; нас звано, то ми усі на вхідчинах тих були (М. Вовч.)]. Праздновать, отпраздновать -лье - справляти, справити вхідчини.
    * * *
    2) ( о праздновании) новосілля, вхідчини, -чин, вхо́дини, -дин

    Русско-украинский словарь > новоселье

  • 6 основывать

    основать
    1) засновувати, заснувати, закладати, закласти и заложити, споруджати, спорудити, фундувати, зафундувати, (поселение) осаджувати, осадити, (о многих) позасновувати, позакладати, пофундувати. -ать общество, школу - заснувати, (закласти) товариство, школу. -ать своё жилище в каком-л. месте - осаджуватися (осадитися, осістися) житлом на якомусь місці;
    2) (обосновывать чем) засновувати, заснувати, покладати, покласти, ставити, поставити на чому, ґрунтувати, уґрунтовувати, уґрунтувати чим и на чому, спирати, сперти на чому и на що. На чём -вываете вы это предположение? - на чому ви цю гадку ставите? -ать свои заключения на непроверенных фактах - спирати свої висновки на неперевірені факти (и на неперевірених фактах). -ать своё счастье на несчастьи ближнего - будувати (ставити) своє щастя на нещасті ближнього;
    3) (пряжу) снувати, засновувати, заснувати. Основанный -
    1) заснований, закладений, заложений, зафундований, (о поселении) осаджений;
    2) оснований, заснований на чому, уґрунтований чим и на чому, опертий, спертий на чому. -ный на праве - правний. См. Правовой. Ни на чём не -ное предположение - безпідставний здогад (-на гадка).
    * * *
    несов.; сов. - основ`ать
    1) (класть начало, учреждать) засно́вувати, заснува́ти и позасно́вувати, осно́вувати, оснува́ти
    2) ( строить) будува́ти, збудува́ти и побудува́ти; ( обосновывать) обґрунто́вувати, обґрунтува́ти; (несов.: базировать) ґрунтува́ти, базува́ти

    Русско-украинский словарь > основывать

  • 7 поселье

    диал. см. поселение 2)

    Русско-украинский словарь > поселье

  • 8 стойбище

    сті́йбище; (поселение кочевников уст.; место отдыха животных) ти́рло; ( стоянка) стоя́нка, посто́янка

    Русско-украинский словарь > стойбище

  • 9 Насаживание

    1) (растений) насаджування, садіння, садження; (перен.) насаджування, заводження, запроваджування чого;
    2) (во множестве кого) насаджування кого;
    3) (поселение) оселювання, осаджування, саджання кого;
    4) (надевание) насаджування, (набивание) набивання, (на остриё, на макушку) настромлювання, наштрикування, натикання чого на що; загружання, загружування чого;
    5) (пришивание) пришивання чого до чого, (нашивание) нашивання чого на що.

    Русско-украинский словарь > Насаживание

  • 10 Опустевать

    опустеть (обезлюдеть) пустіти, спустіти, спустувати, збезлюджуватися, збезлюд[н]іти, (после войны, мора) спустошуватися, спустошитися. [Через великі та довголітні війни край спустошився]. (О хранилищах, посуде) - см. Опоражниваться, опорожниться. Опустевший - спустілий, спустошалий. -шее жильё - пустка. -шее поселение - пустовщина, пусти[а]р (-ря).

    Русско-украинский словарь > Опустевать

См. также в других словарях:

  • Поселение — многозначное понятие. В Викисловаре есть статья «поселение» Поселение вид археологического памятник …   Википедия

  • ПОСЕЛЕНИЕ — ПОСЕЛЕНИЕ, поселения, ср. 1. только ед. Действие по гл. поселить в 1 знач. поселять и поселиться поселяться (книжн.). Принудительное поселение. 2. Населенный пункт, селение (книжн.). Сельские поселения. Русские поселения на крайнем Севере. 3.… …   Толковый словарь Ушакова

  • поселение — селение, населенный пункт; заселение, помещение, вселение, водворение; кибуц, клерухия, перифитон, отселение, слобода, фактория, террамара, размещение, станица, пуэбло, рядок, касба, хутор, крааль, юрт, выселок, аил, починок, спецпоселение,… …   Словарь синонимов

  • поселение — Городское или сельское поселение. [ФЗ 0131 Об общих принципах организации местного самоуправления в Российской Федерации] Тематики город, населенный пункт …   Справочник технического переводчика

  • ПОСЕЛЕНИЕ — см. Населенный пункт …   Большой Энциклопедический словарь

  • ПОСЕЛЕНИЕ — ПОСЕЛЕНИЕ, я, ср. 1. см. селить, ся. 2. Населённый пункт, а также вообще место, где кто н. живет, обитает. Древние русские поселения на Севере. Поселения бобров. 3. Принудительное водворение на жительство в отдалённом месте в наказание за что н.… …   Толковый словарь Ожегова

  • ПОСЕЛЕНИЕ — «ПОСЕЛЕНИЕ», Россия, СДФ (Санкт Петербург), 2001, цв., 79 мин. Документальный фильм. Один день из жизни одного странного селения. Один день как вся жизнь. Режиссер: Сергей Лозница (см. ЛОЗНИЦА Сергей Владимирович). Автор сценария: Сергей Лозница… …   Энциклопедия кино

  • ПОСЕЛЕНИЕ — англ. settlement; нем. Siedlung. Постоянно или временно обитаемое место, характеризующееся пространственной ограниченностью и территориальной общностью его структурных элементов. Antinazi. Энциклопедия социологии, 2009 …   Энциклопедия социологии

  • ПОСЕЛЕНИЕ — ПОСЕЛЕНИЕ, населённое место, населённый пункт, постоянно или сезонно обитаемое место. Характеризуется пространств, ограниченностью и терр. общностью его структурных элементов совокупностей жилищ и др. материальных форм обитания людей, мест… …   Демографический энциклопедический словарь

  • поселение — Постоянное или сезонно обитаемое место проживания населения с географическим наименованием; заселение людьми ранее необитаемого места. Syn.: населенный пункт …   Словарь по географии

  • Поселение — (юрид.) см. Ссылка на поселение …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»