-
1 порівнювати
матем. сопоставля́ть ( сравнивать), сра́внивать, ура́внивать -
2 сравнивать
-
3 уравнивать
I несов.; сов. - уравн`ятьрівня́ти и зрі́внювати, зрівня́ти, порі́внювати, порівня́тиII несов.; сов. - уровн`ятьрівня́ти и вирі́внювати, ви́рівняти и повирі́внювати, зрі́внювати, зрівня́ти, порі́внювати, порівня́ти -
4 уравнивать
I несов. ура́внивать, сов. уравня́ть, матем., техн., физ.(делать равным, одинаковым) рівня́ти и зрі́внювати, зрівня́ти, порі́внювати, порівня́тиII несов. ура́внивать, сов. уровня́ть, техн., физ.(делать ровным, гладким) рівня́ти и вирі́внювати, ви́рівняти, зрі́внювати, зрівня́ти, порі́внювати, порівня́ти -
5 уравнивать
I несов. ура́внивать, сов. уравня́ть, матем., техн., физ.(делать равным, одинаковым) рівня́ти и зрі́внювати, зрівня́ти, порі́внювати, порівня́тиII несов. ура́внивать, сов. уровня́ть, техн., физ.(делать ровным, гладким) рівня́ти и вирі́внювати, ви́рівняти, зрі́внювати, зрівня́ти, порі́внювати, порівня́ти -
6 сравнивать
I несов.; сов. - сравн`ить(кого-что с кем-чем) порі́внювати, -нюю, -нюєш, порівня́ти, рівня́ти несов., зрі́внювати, зрівня́ти (кого-що з ким-чим, до кого-чого); ( приравнивать) прирі́внювати, прирівня́ти (кого-що до кого-чого)II несов.; сов. - сравн`ять( делать равным) рівня́ти и зрі́внювати, -нюю, -нюєш, зрівня́тиIII несов.; сов. - сровн`ять( делать ровным) зрі́внювати, -нюю, -нюєш, зрівня́ти, сов. порівня́ти\сравнивать ня́ть с землёй — зрівня́ти з земле́ю
-
7 применять
применить1) что к чему (прикладывать) - прикладати, прикласти, приложити що до чого. [Виводів з свого читання до власного життя не прикладала (Грінч.). Що де почує, то все до себе й прикладе. Вертається старий спосіб - прикладати до літературних з'явищ принцип виключно естетичної оцінки (Єфр.)]. -нить закон, статью закона - прикласти, застосувати закон, статтю закона до кого, до чого;2) (употреблять) уживати, ужити, заживати, зажити чого до чого. [Уживати нових методів. Хитрощів зажити треба (Грінч.)]. Придётся -нить иные способы - доведеться ужити инших заходів;3) (приспособлять) при[за]стосовувати, при[за]стосувати кого, що до чого;4) что к чему (сравнивать) - прирівнювати, прирівняти, примінювати, примінити кого, що до кого, до чого. [Прирівняв свою халупу та до палацу. Така гарна дівчина, що вже не знаю, до чого й примінити]. Применённый - прикладений, приложений; ужитий; при[за]стосований до чого; прирівняний, примінений до кого, до чого. [Ідеї Шевченкові, прикладені до практики (Грінч.). Ужиті способи].* * *несов.; сов. - примен`ить1) (что) застосо́вувати, застосува́ти (що); (принципы, правила) приклада́ти, прикла́сти и приложи́ти; ( употреблять) вжива́ти, вжи́ти (чого)2) ( приспосабливать) пристосо́вувати, пристосува́ти и попристосо́вувати3) ( к кому - сравнивать) порі́внювати, порівня́ти ( з ким и до кого), прирі́внювати, прирівня́ти (до кого) -
8 сравнивать
I несов. сра́внивать, сов. сравни́ть, матем.порі́внювати, порівня́ти- сравниваться III несов. сра́внивать, сов. сравня́ть, матем.рівня́ти и зрі́внювати, зрівня́ти- сравниваться II -
9 сравнивать
I несов. сра́внивать, сов. сравни́ть, матем.порі́внювати, порівня́ти- сравниваться III несов. сра́внивать, сов. сравня́ть, матем.рівня́ти и зрі́внювати, зрівня́ти- сравниваться II -
10 верстать
вёрстывать, типогр. верстати, заверстувати, (сов.) заверстати. -ся -1) верстатися (в типогр.);2) рівнятися з ким.* * *I полигр.верста́тиII1) ( равнять) рівня́ти, порі́внювати, зрі́внювати2) (наделять кого-л. чем-л.) наділя́ти, обдаро́вувати, обдари́ти, одаро́вувати, одаря́ти3) ( набирать на военную службу) набира́ти; ( забирать) забира́ти; забрива́ти, забрива́ти (голи́ти) лоби́ -
11 сопоставлять
матем., несов. сопоставля́ть, сов. сопоста́витьзіставля́ти, зіста́вити; ( сравнивать) порі́внювати, порівня́ти -
12 сопоставлять
матем., несов. сопоставля́ть, сов. сопоста́витьзіставля́ти, зіста́вити; ( сравнивать) порі́внювати, порівня́ти -
13 сличать
несов.; сов. - слич`ить(кого-что с кем-чем) звіря́ти, зві́рити (що з чим); ( сравнивать) порі́внювати, -нюю, -нюєш, порівня́ти ( кого-що з ким-чим и до кого-чого); ( сопоставлять) зіставля́ти, зіста́вити, -влю, -виш (що з чим) -
14 соизмерять
несов.; сов. - соизм`еритьпорі́внювати, -нюю, -нюєш, порівня́ти -
15 сопоставлять
несов.; сов. - сопост`авить(кого-что с кем-чем) зіставля́ти, зіста́вити, -влю, -виш (кого-що з ким-чим); ( сравнивать) порі́внювати, -нюю, -нюєш, порівня́ти (кого-що з ким-чим, до кого-чого) -
16 уподоблять
-
17 Пора[о]внять
порівняти (гал. порівнати), повирівнювати що (деякий час); зрівняти, вирівняти (гал. зрівнати, вирівнати) що. Вишь кого с кем -нял - бач, кого до кого прирівняв, (фам.) притулив. Поравненный - порівня[а]ний, зрівня[а]ний, вирівня[а]ний. -ться с кем, с чем и с кем в чём - порівня[а]тися з ким, з чим, зрівня[а]тися з ким, з чим и з ким в чому, дорівнювати, дорівняти кому, (догнать) дорівня[а]тися до кого; (сделаться более ровным) вирівня[а]тися, порівнішати. [А він, порівнявшись із нами, та й каже: «Здорові» (ЗОЮР)]. Младший -нялся со старшим, -нялся с ним в науках - менший по[з]рівнявся з старшим, зрівнявся з ним у науках. Дорога -нялась немного - дорога порівнішала трохи, вирівнялась трохи. -
18 Посровнять
порівняти, позрівнювати, повирівнювати що; срв. Сравнять. -
19 Надравнивать
надра[о]внять надрівнювати, надрівняти, підрівнювати, підрівняти, (о мног.) понадрівнювати, попідрівнювати що. Надра[о]внённый - надрівняний, підрівняний, понадрівнюваний, попідрівнюваний. -ться -1) надрівнюватися, надрівнятися, понадрівнюватися; бути надрівнюваним, надрівняним, понадрівнюваним и т. п.;2) (поравняться с чем, сов.) порівнятися, зрівнятися з чим.
См. также в других словарях:
порівнювати — 1 дієслово недоконаного виду виявляти однакові риси чи відмінності порівнювати 2 дієслово недоконаного виду зрівнювати, згладжувати … Орфографічний словник української мови
порівнювати — I юю, юєш, недок., порівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех. і без додатка. 1) з ким – чим, до кого – чого.Вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи і т. ін. які небудь однорідні предмети, явища тощо, виявляти в них однакові риси або відмінності, переваги… … Український тлумачний словник
порівнювати — 1) = порівняти (вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи тощо якісь однорідні предмети, явища, людей, виявляти в них однакове / різне, переваги / недоліки тощо), рівняти, зіставляти, зіставити; прирівнювати, прирівняти (зазв. знаходячи що н. спільне); … Словник синонімів української мови
порівнюватися — I ююся, юєшся, недок., порівня/тися, я/юся, я/єшся, док. 1) перев. док., з ким – чим, у чому, чим. Стати, виявитися рівним, однаковим із ким , чим небудь у чомусь. 2) тільки недок. Пас. до порівнювати I 1). II ююся, юєшся, недок., порівня/тися … Український тлумачний словник
порівнювання — I я, с. Дія за знач. порівнювати I 1). II я, с. Дія за знач. порівнювати II 1) … Український тлумачний словник
порівняти — I див. порівнювати I. II див. порівнювати II … Український тлумачний словник
порівнюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до порівнювати I. Порівнювані кількості. || порі/внювано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
порівняння — зіставлення, паралель, уподібнення Пор. порівнювати 1) … Словник синонімів української мови
порівняти — див. порівнювати … Словник синонімів української мови
зрівнювати — нюю, нюєш, Гж. 1. Порівнювати з чимсь. 2. Робити рівним, гладким; вирівнювати … Словник лемківскої говірки
зрівнювати — I юю, юєш, недок., зрівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех. 1) з ким – чим, у чому, чим. Робити рівним, однаковим у чомусь. 2) розм. Те саме, що порівнювати. II юю, юєш, недок., зрівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех … Український тлумачний словник