попруга

1) подпру́га, спец. подседе́льник; спец. подбрю́шник

2) ( длинная узкая часть пространства) полоса́

техн. подпру́га

папруга

попруга.

попруга

реміння

ремінь

попруга; ум. попружка, -женька, -жечка; (у задн. луки, седла) - трок (б. ч. во множ. - троки). [В огонь шпурляли різну зброю, шапки, свитки, кульбаки, троки (Котл.)].

* * *

попруга

реміння

ремінь

попруга, підпруга О.

1. n амер.

1) попруга

2) надійна справа

2. v

1) підтягувати попругу

2) натискати, напирати, налягати

* * *

1) попруга

2) надійна, вирішена справа; легка справа

3) безперечний кандидат; учасник змагання, якому забезпечений успіх

1) підтягувати попругу

2) cл. тиснути, напирати ( на кого-небудь); забезпечити (яку-небудь справу, успіх)

1) пояс, пасок

2) попруга

* * *

1) пояс

2) попруга

1. n

1) попруга

2) обхват (дерева тощо)

3) пояс

2. v

1) підтягати попругу

2) вимірювати в обхваті; оточувати; підперізувати

* * *

1) попруга

2) обхват (дерева, талії)

1) підтягувати попругу

2) міряти в обхваті

3) оточувати

попруга

* * *

1. попруга

2. v

стягувати попругою

* * *

(полоска на ткани, на бумаге, на земле и т. д.) смуга (ум. смужка), пасмуга, (ум. пасмужка), попруга; (только на ткани и на бумаге) пасман, басаман. [Смугнаста спідниця: смуга червона, смуга чорна. Той те посіє, той те, та так усе пасмужками й понасівають. Леліє срібна блискуча смуга -то річка. Між небом і водою став чорною попругою ліс (Неч.- Лев.)]. -са поперечная - пересмуга; (цветная поперечная на белой ткани) перетика. С белыми, голубыми и т. п. -сами - у білі, блакитні и т. п. пасмуги, пасмани. Длинная -са земли, воды; длинная, плоская и сравнительно узкая часть чего-л., -са отрезанная от ткани бумаги и т. п. - стяга (ум. стяжка, стяжечка). [Блискучою стягою Дніпро серед степів прославсь (Грінч.). Вишневецьких добра простяглись широкою стягою від Дніпра через воєводства: Київське, Волинське (Куліш)]. Резать -сами - різати на стяжки. -са пашенная - загін (-гону). [Не питає добрий жнець, чи широкий загінець]. -са, занимаемая жнецом - постать (-ти) (ум. постатька). -са, занимаемая косцом - ручка. [До сніданку три ручки пройшов]; (полольщиком) коза. [Чого таку вузеньку козу женеш? Жени таку, як і всі]. -са воды между сильными волнами в реке - гривиця. -са лучистого света - пасмо проміння. [Сонячне проміння з узенького заґратованого віконця пасмом простяглося по хаті]. Цветные -сы спектра - кольорові пасма спектру. Дождь идёт -сою - дощ іде смугою. Уж такая нехорошая -са пошла - така вже негарна година спіткала. Отрезанная -са кожи - х[к]вашія (-ії), ремінь (-еня). -са металла - штаба, штиба. Металлическая -са для оковки - шпуга. -са на теле от удара - смуга, попруга, басаман, басамуга. Геогр., узкая -са земли - вузька смуга (стяга) землі. -са песчаная, чернозёмная (геогр.) - країна (смуга) піскувата, чорноземна и т. д. Северная -са - північна країна (край). -са великих озёр - країна великих озер.

* * *

1) сму́га; ( поменьше) па́смуга; ( узкая часть пространства) стяга́, попру́га; (длинная узкая черта, лента) пас; ( отмежеванный участок поля) рі́за; (ряд у веревки, у кнута) ста́лка, ста́лька

2) (период, пора) пері́од, -у, пора́, сму́га

3) ( металла) шта́ба; ( тонкая и узкая) стрі́чка

1) попруга

2) бандаж

n ч. ім'я

Гарт

* * *

1) icт.,; пoeт. сад; внутрішній двір

2) c-г. загата для ловлі риби

1) попруга

2) обхват; розмір ( талії)

1) попруга

2) бандаж