-
1 поминальник
помянник (синодик) граматка, пам'ятка, поминальник, поминальниця, пом'яник, поминник, субітник.* * *церк.; тж. помин`альницапомина́льник; грама́тка, па́м'ятка -
2 поминальник
Christianity: commemoration book -
3 поминальник
-
4 поминальник
nchrist. carte-souvenir pour livre de messe (редко используемое, но верное значение) -
5 поминальник
-
6 поминальник
-
7 поминальник
м. церк.commemoration book (used to enter the names of the dead whose relatives want them to be prayed for in church) -
8 поминальник, поминальная книжка
Русско-английский глоссарий христианской лексики > поминальник, поминальная книжка
-
9 Marterl
nстолбик с распятием, иконой, эпитафией, иногда просто крест на месте гибели человека от несчастного случая. В день рождения умершего поминальник украшают цветами, сорванными в этой местности [название от Marter - "страдание"]см. тж. Bildstock -
10 commemoration book
Христианство: поминальная книжка, поминальник, помянник, синодик, поминание (книга) -
11 kattebelletje
записочка, поминальник, писулька* * *сущ.общ. записочка, писулька -
12 necrology
n1) некролог2) поминальник, граматка; синодик3) список померлих* * *n1) некролог2) синодик, поминальна книга -
13 obituary
1. n1) некролог2) церк. поминальна книга; поминальний список, поминальник, граматка2. adj1) похоронний, зв'язаний з похороном2) некрологічний* * *I n1) некролог; повідомлення про смерть2) цepк. поминальна книга, синодик; поминальний списокII a1) похоронний, пов'язаний з похоронами -
14 carte-souvenir pour livre de messe
сущ.христ. поминальник (редко используемое, но верное значение)Французско-русский универсальный словарь > carte-souvenir pour livre de messe
-
15 книга
1) книжка (мн. книжки, -жок), (значительнее объёмом или важностью) книга. [Петрусь до школи та із школи з книжками ходить та росте (Шевч.). Ах, я довго вас ждала, ще як над книжкою поезій сміялася, ридала (Тичина). Чи то вмер чернець у кельї, пишучи святую книгу? (Франко)]. -га в (целый) лист, в полулист - книжка (книга) на цілий аркуш, на піваркуша. -га в четвёртую, восьмую, шестнадцатую, двадцать четвертую долю листа - книжка (книга) у чвертку, у вісімку, у шістнадцятку, на двадцять четверту частину аркуша. -га Бытия, Чисел - Книга Буття, Чисел. -га живота - книга життя (буття), (слав.) книга живота, срвн. Живот 1. -га стихов - книжка (и книга) поезій. -га для чтения (хрестоматия) - читанка. -га актовая - книга актова. -га входящих, исходящих бумаг - книга вступних, виступних паперів. -га главная, бухг. - головна книга. -га жалоб, жалобная - книга для скарг. -га заборная - набірна книжка. -га записная - записник (-ка), нотаткова книжка, книжка для нотаток, книжка для записів (Грінч.). -га конторская - конторська книга. -га копирная - копірна книга. -ги метрические - книги метриків, книги ме[а]трикулярні, метрики (-ків). -га памятная - см. Книжка памятная. -ги писцовые - книги ґродські (стар.). -га подворная - дворова книга. -га поземельная - поземельна книга. -га поминальная - см. Поминальник. -га приходо-расходная - книга прибутків та видатків. - га разносная, рассыльная - розносна книга (книжка). -га расчётная - (роз)рахункова книжка. -га родословная - книга родоводу, родовідна книга. -га сборов - книга оплат. -га товарная - крамова (товарова) книга. -ги церковные - церковні книги. -га черновая - чорнова книжка. Вносить, внести в -гу - в[за]писувати, в[за]писати, заводити, завести до книги, записувати, записати в книгу. Закрывать, закрыть -гу - згортати, згорнути книжку, книгу. Открывать -гу - а) розгортати книжку (книгу); б) бухг. розпочинати книгу. Говорить, как по -ге - говорити, як з книги (з книжки, по книзі) читати. Ему и -ги в руки - йому і книжка в руки. [Письменному книжка в руки (Номис)]. Смотрит в -гу, видит фигу - дивиться в книгу, а бачить фигу. Работник -ги - см. Книжник 4;2) (глава, отдел в письмен. произведении) книга, відділ (-лу);3) анат. - см. Книжка 2.* * *кни́жка; (преим. более значительная по объёму или важности) кни́га -
16 памятца
памяток (синодик) граматка, пам'ятка, поминник, поминальник, поминальниця, субітник.* * *1) па́м'ятка2) см. памятцо -
17 поминальный
поминальний, задушний. [Поминальні дні. Задушна молитва]. -ная книжка (синодик) - см. Поминальник. -ные деньги - граматкові гроші (Чигир. п.). -ный обед - гарячий обід (Борз. п.). -ная суббота (Дмитриева) - пам'ятна, поминальна субота. Совершить -ные обряды - відпоминати кого.* * *церк.помина́льний -
18 поминальщик
-щица поминальник, поминальниця.* * *церк.помина́льник -
19 поминание
1) ( вспоминание) зга́дування2) ( действие) церк. помина́ння, по́мини, -нів, по́мин, -у3) см. поминальник -
20 поминаньице
см. Поминальник.* * *уменьш.помина́льничок, -чка
- 1
- 2
См. также в других словарях:
поминальник — блокнот, тетрадь Словарь русских синонимов. поминальник сущ., кол во синонимов: 4 • блокнот (6) • … Словарь синонимов
поминальник — ПОМИНАЛЬНИК, а, ПОМИНАЛЬНИЧЕК, чка, м. Шутл. Информация о тех, кто работал над передачей, выпуском, программой (на радио и телевидении), которая обычно дается в конце передачи (выпуска и т. п.). Ср. «поминки», «поминать» и т. п … Словарь русского арго
Поминальник — Синодик или поминальник преставившихся душ православных христиан список умерших для поминания во время богослужения, а также список еретиков который оглашали в первую неделю великого поста. Исторический «синодик православия» был принят в 843 году … Википедия
Поминальник — м. Список, содержащий имена для поминовения. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
поминальник — помин альник, а … Русский орфографический словарь
поминальник — а, ч. 1) Книжечка або зошит із списком імен для поминання їх у церкві. 2) розм. Учасник поминок … Український тлумачний словник
поминальник — 1. Особа, що бере участь у поминанні; 2. див. пом яник … Словник церковно-обрядової термінології
поминальник — а; м. Церк. Книжка, небольшая тетрадь со списком имён для поминания, поминовения в церкви. Записать чьё л. имя в п … Энциклопедический словарь
поминальник — а; м.; церк. Книжка, небольшая тетрадь со списком имён для поминания, поминовения в церкви. Записать чьё л. имя в помина/льник … Словарь многих выражений
поминальник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
поминальничек — ПОМИНАЛЬНИК, а, ПОМИНАЛЬНИЧЕК, чка, м. Шутл. Информация о тех, кто работал над передачей, выпуском, программой (на радио и телевидении), которая обычно дается в конце передачи (выпуска и т. п.). Ср. «поминки», «поминать» и т. п … Словарь русского арго