Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

поклёп

  • 1 поклёп

    наклеп, поклеп (-лепу), наговір (-вору), пеня, опорок (-року), обмова, набріхування, набалачка, погудка на кого. Взводить -п на кого - зводити, звести пеню (наклеп) на кого; наклепувати на кого.
    * * *
    на́клеп, -у, по́клеп, -у

    возводи́ть, возвести́ \поклёп на кого́ — зво́дити, зве́сти на́клеп (пеню́) на ко́го

    Русско-украинский словарь > поклёп

  • 2 Поклёв

    клювання, дзю[ьо]бання, клюкання.

    Русско-украинский словарь > Поклёв

  • 3 поклёванный

    покльо́ваний; подзьо́баний, подзю́баний

    Русско-украинский словарь > поклёванный

  • 4 поклёвка

    рыб.
    клюва́ння

    Русско-украинский словарь > поклёвка

  • 5 поклёвывать

    покльовувати, подзю[ьо]бувати.
    * * *
    клюва́ти [зле́гка, потро́ху, коли́-не-коли́], покльо́вувати; ( о птицах) дзьо́бати [зле́гка, потро́ху, коли́-не-коли́], подзьо́бувати

    Русско-украинский словарь > поклёвывать

  • 6 поклёпанный

    покле́паний

    Русско-украинский словарь > поклёпанный

  • 7 поклёпный

    наклепний, брехливий.
    * * *
    накле́пний

    Русско-украинский словарь > поклёпный

  • 8 поклёпщик

    наклепник, обмовник, набріхувач, підбріхувач.
    * * *
    накле́пник, покле́пник

    Русско-украинский словарь > поклёпщик

  • 9 поклёпщица

    наклепниця, обмовниця, набріхувачка.
    * * *
    накле́пниця

    Русско-украинский словарь > поклёпщица

  • 10 Поклёвывание

    покльовування, подзю[ьо]бування.

    Русско-украинский словарь > Поклёвывание

  • 11 Поклёвыш

    клювак (-ка). [Огірки-клюваки].

    Русско-украинский словарь > Поклёвыш

  • 12 თაყვანი

    поклін

    Грузинсько-український словник > თაყვანი

  • 13 поклонный

    поклі[о]нний.
    * * *
    поклі́нний

    Русско-украинский словарь > поклонный

  • 14 pokleić

    [поклєічь]
    v.dk

    Słownik polsko-ukraiński > pokleić

  • 15 паклон

    поклін
    уклін

    Білорусько-український словник > паклон

  • 16 buk

    поклін; цап

    Dansk-ukrainsk ordbog > buk

  • 17 поклон

    1) (действие) кланяння. [Іди, я і без кланяння пущу їсти (Хорол.)];
    2) поклін (- лону), ум. поклонець (-нця), уклін (-лону). Земной -н - доземний поклін, поклін до землі. Бить (класть) -ны - бити (ударяти) поклони, забити (ударити) поклони, класти (покладати) поклони, (иронич.) гріти поклони. -лон отвесить - віддати поклін. Передавать, посылать - н кому - кланятися, поклонятися, поклонитися, поклоняти, поклонити, переклонятися, переклонитися. Передавать (сообщать) кому -н от кого - віддавати кому поклін од кого. Пойти с -ном (приношением) - піти на ралець.
    * * *
    поклі́н, -ло́ну, уклі́н, -ло́ну

    Русско-украинский словарь > поклон

  • 18 наклёп

    1) см. Наклёпка 1 и 2;
    2) наклеп, поклеп (-пу), наговір (-вору), обмова; срв. Поклёп.
    * * *
    I см. поклёп II спец.
    накле́п, -у; наклепка

    Русско-украинский словарь > наклёп

  • 19 нижайший

    1) найнижчий, (сильнее) як-найнижчий. -ший поклон - найнижчий (низенький) поклін (-лону);
    2) (наипокорнейший) найпокірніший, найуклініший. -шее почтение! моё -шее! - моє поважання! найуклінніше поважання! -ший слуга - найпокірніший слуга.
    * * *
    превосх. ст.
    найни́жчий; низе́нький, низе́сенький

    \нижайший ий покло́н — найни́жчий (низе́нький, низе́сенький) поклі́н (уклі́н)

    Русско-украинский словарь > нижайший

  • 20 низкий

    и низок
    1) низький, (невысокий) невисокий; (малый) малий. [Низька хата (Сл. Ум.). Низький тин (Номис). Низькі вікна (Сл. Ум.). Низький берег (Кінець Неволі)]. -кий голос - низький (редко низовий, преимущ. грубый: товстий, грубий) голос. [Сердитий товстий голос (Грінч.). М'який низовий баритон (Н.-Лев.)]. -ким голосом - низьким (товстим) голосом, товсто. -кий звук - низький звук. -кое место (местность) - низинне (низовинне) місце, низькоділ (-долу), низина, низовина, низь (-зи) (Франко); срв. Низменность 1. -кие ноты - низькі (низові) ноти. -кий поклон - низький поклін. -кий потолок - низька стеля. -кий разрыв (арт. снаряда) - низький розрив (гарматня). -кий рост - низький (малий) зріст. -кого роста кто - низький (малий, невисокий) на зріст хто, низькорослий хто. [Побачила постать людини не надто високої і не низької на зріст (Олм. Примха). Він був малий на зріст (Морач.)]. -кая температура - низька температура. -кая цена - низька (мала, невисока) ціна. -ное чутьё собаки - низький нюх (у) собаки;
    2) (по качеству, по достоинству) низький, (малый) малий, (невысокий) невисокий, (плохой) поганий, недобрий, (простой) простий, (незнатный) незначний, (простонародный) простонародні[и]й, (простецкий) простацький, (вульгарный) вульгарний. -кое выражение - вульгарний (простацький) вислів. -кая доброта товара - невисока (мала) добротність краму. -кое золото - см. Низкопробный (-ное золото). -кая проба - низька (мала, невисока) проба. -кое происхождение (устар.) - невисоке (просте, незначне) походження, низький (невисокий) рід. -кого происхождения, -кий родом кто - невисокого (простого, низького) роду (коліна) хто; срв. Происхождение 2. -кий разбор - невисокий (простий, підлий) ґатунок (розбір). -кий слог (язык) - простолюдна (простонародня[а], простацька, вульгарный: вульгарна) мова, простолюдний (вульгарний и т. д.) стиль. -кое сословие - низький (незначний, простий) стан;
    3) (в нравств. смысле) низький, ниций, (недостойный) негідний, (подлый) підлий, підлотний, падлюч(н)ий, падлюцький, (позорный) ганебний. [Низький спосіб мислення (Франко). Се лиш злоба низька (Франко). Селянин звикає до думки, що його мова щось низьке, недостойне (Крим.). Наваживсь на таке низьке діло (Тесл.). Вираз низької хитрости на обличчі (Едґ. По). Ница душа (Куліш). Серце нице (Куліш). Ниций страх (Грінч.). Почування нечисті і ниці (Грінч.). Підла чернь корчемна (Куліш). В душі своїй були і темні й підлі (Куліш). Падлючна улесливість (Яворн.)]. -кий поступок - низький (ниций, негідний, підлотний) учинок. [Безчільний, ниций вчинок (Л. Укр.)]. -кий человек - низька (ница, підла) людина, ницак (-ка) (Куліш).
    * * *
    1) низьки́й

    \низкий ий лоб — низьки́й лоб, низьке́ чоло́

    \низкий ий покло́н — низьки́й разг. (низенький, низесенький) поклі́н (уклі́н)

    2) перен. низьки́й, ни́ций; ( недостойный) негідний; ( подлый) пі́длий

    Русско-украинский словарь > низкий

Страницы

См. также в других словарях:

  • поклёп — поклёп …   Русское словесное ударение

  • поклёп — поклёп, а …   Русский орфографический словарь

  • поклёп — поклёп …   Словарь употребления буквы Ё

  • поклёп — поклёп, поклёпы, поклёпа, поклёпов, поклёпу, поклёпам, поклёп, поклёпы, поклёпом, поклёпами, поклёпе, поклёпах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • ПОКЛЁП — ПОКЛЁП, поклёпа, муж. (прост.). Ложное обвинение. «Грех вам понапрасну поклеп взводить.» Гоголь. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОКЛЁП — ПОКЛЁП, а, муж. (разг.). Ложное обвинение. Взвести п. на кого н. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • поклёв — сущ., кол во синонимов: 1 • поклев (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • поклін — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • поклёп — а; м.; разг. Ложное обвинение; клевета. Возвести поклёп на кого л. Опровергнуть поклёп. Злостный, наглый поклёп. Это поклёп! …   Словарь многих выражений

  • поклін — ло/ну, ч. 1) Нахиляння голови або верхньої частини тулуба (на знак вітання, поваги, подяки, під час молитви і т. ін.). Віддати поклін. 2) Вітання, найкращі побажання, що їх передають кому небудь у листі або через когось; привіт. 3) заст., розм.… …   Український тлумачний словник

  • поклёвка — поклёвка, поклёвки, поклёвки, поклёвок, поклёвке, поклёвкам, поклёвку, поклёвки, поклёвкой, поклёвкою, поклёвками, поклёвке, поклёвках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»