-
1 Постягивать
что1) постягати що. [Пальці мені постягало. Як шила, то постягала рубці];2) (постаскивать) постягати, позволікати. [Позволікав гілля на купу]. -
2 стаскивать
I несов.; сов. - стаск`ать(таща, собирать в одно место) стяга́ти и стя́гувати, -гую, -гуєш, стягти́, -гну́, -гнеш и стягну́ти и мног. постяга́ти и постя́гуватиII несов.; сов. - стащ`ить1) (таща, снимать, удалять, перемещать, собирать в одно место) стяга́ти и стя́гувати, -гую, -гуєш, стягти́, -гну́, -гнеш и стягну́ти и мног. постяга́ти и постя́гувати; ( сволакивать) зволіка́ти, зволокти́, -лочу́, -лоче́ш и зволочи́ти, -лочу́, -ло́чиш и мног. позволіка́ти2) ( относить) відно́сити, -но́шу, -но́сиш, віднести́3) (сов.: заставить пойти) ви́тягти, ви́тягнути; ( насильно отвести) потягти́, потягну́ти4) (сов.: украсть, утащить) потягти́, потягну́ти, поцу́пити, -плю, -пиш, зцу́пити, ( грубо) поти́рити
См. также в других словарях:
позволікати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
позволіня — ня, с. Ол. Дозвіл … Словник лемківскої говірки
позволікати — I а/ю, а/єш, док., перех. Зволокти, зволочити в одне місце все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох. II а/ю, а/єш, док., неперех. Зволікати із чимось якийсь, тривалий час … Український тлумачний словник
позволение — позвол/ени/е [й/э] … Морфемно-орфографический словарь
позволять(ся) — позвол/я/ть(ся) … Морфемно-орфографический словарь
позволение — позвол ение, я … Русский орфографический словарь
позволительность — позвол ительность, и … Русский орфографический словарь
позволительный — позвол ительный; кратк. форма лен, льна … Русский орфографический словарь
позволять — позвол ять, яю, яет … Русский орфографический словарь
позволяться — позвол яться, яется … Русский орфографический словарь
позволительный — позвол/и/тельн/ый … Морфемно-орфографический словарь
