поживать

матися, мати себе, жити, живати, пробувати, (шутл.) брикати. Как -ваете? - як ся (себе) маєте? яково можете? як проживаєте? Как там она -вает - як там вона собі мається (себе має), як там вона пробува(є), як там їй поводиться (ведеться), що там з нею діється.

* * *

живать

1) жити, (уменьш. житоньки), (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. [Поет живе в серцях свого народу (Самійл.). Житоньки треба. Або ви скажете мені всю правду, або вже вам не животіть на світі (Крим.). Так моїй Марусі не животіти? скрикнув Наум (Квітка). Не довго з того часу стара ряст топтала - за тиждень і переставилася]. Жил бы вечно кто - жив-би віки вічні, віку не було-б кому. Приказал долго жить - упокоївсь, зійшов з цього світу, казав довго жити, (реже) переставився;

2) Жить где, как - жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати. [Житимеш у тітки. Та буду без отця й без матері поживати. Не на те тільки мусимо працювати, щоб люди по людському пробували, їли, вдягалися і т. и. (Грінч.). Тимоха пробував собі молодиком (Грінч.). Проживай, моя ясочко, веселою (М. Вовч.). Як їхатиме вона додому, то під'їде до нашої хати,- я їй сказала, де ми, сидимо. Петро сидить над річкою коло кузень, та кіньми туди не заїдете. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Стеф.). Дак воно й Козлиха там мешка? Матрона римська у турмі домує! (Л. Укр.)]. Жить весь век - вікувати. [Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (Рудан.)]. Ж. лето, зиму - літувати, зимувати [Літуватимем на хуторі, зимуватимем у Київі]. Ж. богато, широко, припеваючи - розкошувати, жити в розкошах, у достатках. Ж. привольно, на просторе - буяти. [Молодіж кидала на все літо рідні курені і серед степового простору у дикій волі буяла (Куліш). Риба в морі і в ріках буяла]. Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) - заживати життя, світу. Ж. по барски - панувати. Стараться жить на барский лад - помазатися паном, гнути на панство. Ж. бедно, с бедой - бідувати, жити лиха прикупивши, горювати. Ж. в тяжёлых условиях - тяжко бідувати, поневірятися. Ж. в бедности - жити при злиднях, убого, при вбозтві. Ж. миролюбиво (ладить) - ладнати, згоджатися. [Німець з французом у Швайцарії ладнає, а лях з москалем гризеться. Невістки якось між собою добренько згоджаються]. Ж. смежно, в соседстве - сусідити, сусідувати, сидіти поруч кого. [Германці сусідили з слов'янами]. Ж. на счёт чужого века - заживати чужий вік. Ж. уединённо - самотіти, жити самотою, відлюдно. Ж. хорошо с кем - (гал.) тривати добре з ким. Ж. в семье жены - у приймах бути, жити. Ж. воинской ратной жизнью - воячити, (архаич.) воїнствувати. Ж. чем - жити з чого, за чим. [З літератури жити не можна було, жилося з служби (Єфр.). Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили]. Ж. трудами рук своих - жити з праці рук своїх, жити з пучок. Живмя жить где - невилазно десь сидіти, дуже вчащати куди, (шутл.) лягти і встати десь, ложки мити десь. [Вона в їх і лягла і встала, а додому не дуже й навідується. Він у неї й ложки миє]. На свете всяко живёт - на світі всякого буває. Здорово живёшь - з доброго дива, ні з того ні з сього, ні сіло ні пало, гарма-дарма. [Причепився гарма-дарма]. Живущий - той хто живе десь, той що живе десь, (поселившийся) оселений, осілий десь. (См. Жительствующий). Живущий дальше - дальший. [Наважилися попитати землі в дальших панів (Грінч.)]. -щий на земле - наземний. [Наземні істоти не можуть жити в воді].

* * *

1) жи́ти (живу́, живе́ш); ( существовать) животі́ти; (проводить всю жизнь, вековать) вікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (чувствовать себя, поживать) ма́тися

2) (пребывать, проживать где-л.) жи́ти, прожива́ти, пробува́ти, ме́шкати; сидіти, -джу́, -ди́ш

I. сила, міць (р. моци), (реже) міч (р. мочи); срв. Могота, Мощь, Сила. [Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти (Грінч.)]. Сколько, что есть -чи, во всю мочь - з усієї сили (моци), що-сили, чим-дуж, на всю витягу. Работать, сколько есть -чи, изо всей -чи - робити з усієї снаги, працювати з усієї сили (моци). Бежать изо всей -чи - бігти в усієї сили (мочи), чим-дуж, на всю витягу, що-духу (в тілі). [Он чоловік біжить з усеї мочи (Грінч.). На всю витягу - в ярок (Житом.). Біжу що-духу в тілі (М. Вовч.). А ну, коню! що- духу! (Стар.)]. Грести изо всей -чи - гребти що-сили, з усієї сили (моци). Кричать что есть -чи, изо всей -чи - що-сили, з усієї сили (моци) кричати; срв.

II. Мат 5. Нет -чи - не сила, нема(є) сили, нема(є) снаги. [З тобою жить не довелось, без тебе жить не сила (Франко). Нема сили такі дурниці слухати (Київщ.). Робив-би, дак немає снаги (Козелеч.)]. Нет -чи терпеть, выдержать кому - не сила терпіти кому, не видержка (терпіти) кому. [Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Не пересидів панич і двох хвилин, як побачив, що далі йому сидіти не видержка: геть по всій хаті чути було якийсь гнилий сморід (Крим.)]. Не в мочь мне, нам - не сила моя (мені), не наша сила, нам не сила. [Голубчики, каже, не наша сила (ЗОЮР I). Я думаю, що з ним боротись нам не сила (Самійл.)]. Это мне не в мочь - це не на мою силу (не на мою міч). -чи нет, как он мне надоел - не сила моя, як він мені увірився. Задор берёт, да -чи нет - літав-би, та крил нема; якби жабі хвіст, вона-б поле витолочила. Выбиться из -чи - вибитися з сили (з моци, снаги), знемогтися вкрай. [Вибивсь із моци (Звин.)]. Пока была мочь - поки було сили, поки була снага.

II. Мочь, глаг. -

1) могти (н. вр. можу, -жеш, -жуть, пр. вр. міг, могла), (диал. зап. мочи, могчи); (быть в силах, в состоянии) здужати, здолати, здоліти, змагати, приміти, примогти (що зробити). [Тобі не кажуть учитися, ти собі можеш гуляти (Л. Укр.). Не можу я цього зробити, - сили моєї немає (Київщ.). Де чорт не може, там бабу пішле (Рудан.). Мати стара, сестра мала, - не здужають прати (Чуб.). Давно вже він не робив нічого, - не здолав (М. Вовч.). Міг уже сидіти, але ходити ще не здолав (Ніженщ.). Я або втоплюся, або що! я так жити не здолію (М. Вовч.). Не змагала на найширшім загоні йти порівно з другими (Франко). Очима, примів-би, усіх з'їв (Кониськ.). Зненавидів його так, що примів-би, - в ложці води втопив-би (Грінч.). Приміг-би, - очима з'їв (Номис). Примогла-б, - летіла-б за молодим гусарином (Н.-Лев.)]. Всё, что -гу - усе, що можу. Он всё -жет - він усе може. Не - гу спать - не можу спати. Он не мог сделать этого - він не міг цього зробити. Не -жете ли вы мне сказать? - чи не могли-б ви мені сказати? Не мог ли бы он сюда приехать? - чи не (з)міг-би він сюди приїхати? Желал бы, да не -гу - хотів-би, та не можу. Терпеть его не -гу - терпіти його не можу. Терпеть не -гу, когда… - терпіти не можу, коли…, ненавиджу, коли… [Ненавидю я, коли брешуть в живі очі (Звин.)]. Не -гу знать - не можу (цього) знати. -гу ли я надеяться? - чи можу (смію) я сподіватися? Он не -жет больше защищаться - він не може (не здужа(є), не здолає, не спроможен) більше боронитися. [Полковник наш не здужа боронитись, не вміє він (Грінч.)]. Крепость не -жет более защищаться - фортеця не може (не здолає, не здоліє, не спроможна) більше оборонятися. Он -жет быть небогатым - він може бути небагатим. Не -гу, не -жет (не в силах) - не спроможен. [Не спроможна я встати (Богодух.). Не спроможні ми стільки заплатити (Київ)]. Подайте, сколько -жете - (по)дайте, скільки можете, (по)дайте, що спроможність ваша. Если б я только мог (был бы в силах), убил бы его - примів(-би) (приміг(-би)), - убив-би його. Мог бы, сквозь землю провалился б - примів(-би) (приміг(-би)), крізь землю провалився-б (пішов-би). [Приміг-би, - крізь землю пішов (М. Вовч.)]. Если б только я мог положиться на него - коли-б тільки я міг покластися на його. Это, этого быть не -жет, это не -жет быть - цього бути не може (не може бути), це неможливо. Это -жет быть - це може бути (статися), це можливо. -жет ли (это) быть? - чи може це (так) бути? чи це можливо? Быть -жет да, а быть -жет нет - може так, а може й ні. Не -жет быть, быть не -жет - бути не може, це неможливо. Что -жет быть прекраснее этого подвига? - що може бути краще від цього подвигу? Может быть, быть может, может статься - може, (фамил. мо), може бути, може статися. [А може то мама так тільки казала? може лиха не буде? (Грінч.). Ну що-ж, може се й краще (Коцюб.). Йому-ж так, як і мені, - год тридцять і п'ять, а мо трохи й більше (Грінч.). Да такий здоровий дуб був, що мо-б і втрох не обняв (Драг. Пр.)]. Может быть и вправду (и в самом деле) - може (мо) й справді. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.)]. Может быть, проект ваш удастся - може бути, що проєкт ваш здійсниться, може ваш проєкт здійсниться. Может быть (авось) - може (фам. мо), може чи не, (а)чей, (а)чень. [Розкажу всеньку сторію, може чи не розважу себе (Крим.). Ачей на дні моря позбудусь я горя (М. Ворон.). Ачень лихові таки надокучить з нами бути (М. Грінч.)]. Вот на второй, или, может быть, на третий день - ось другого, чи може (чи там) третього дня. Ось другого, чи там третього дня приходить Миколка сумний-сумний, - і їсти не питає (Тесл.)]. Может быть, и тебе немножко дать? (чего-л.) - може й тобі (хіба й тобі) трошки дати? Могущий, прлг. - спроможний. [Трудова школа зможе підготовити кадри робітників, спроможних виконувати ріжні функції в комуністичному суспільстві (Азб. Ком.)];

2) (быть здоровым) бути дужим, здужати. Как живёте -жете? - як ся маєте? як здужаєте? (см. Поживать).

* * *

пострибувати, вистрибувати, поскакувати.

* * *

1) постри́бувати, вистри́бувати; ( шаловливо) вибри́кувати

2) (перен.: поживать) вибри́кувати