погладить

• ГЛАДИТЬ/ПОГЛАДИТЬ ПО ГОЛОВКЕ < ПО ГОЛОВЕ rare> ( кого) coll

[VP; subj; human or collect]

=====

1. гладить по голове (за что) [often in questions or neg]

⇒ to praise s.o., show one's approval to s.o.:

- X погладил Y-а по головке≈ X gave Y a pat on the back;

- X patted Y on the back;

- [in limited contexts] X patted Y on the head (gave Y a pat on the head).

     ♦ "Если я, например, захочу быть императором... Или... взорву памятник Пушкину у Тверского бульвара... По головке погладите?" (Терц 7). "Suppose I took it into my head to become an emperor...or...to blow up the Pushkin Monument on the Tverskoy Boulevard....Would you pat me on the back for that?" (7a).

     ♦ [extended usage] "Что случилось?" - "Да что: жизнь трогает!" - "И слава богу!" - сказал Штольц. "Как слава богу! Если б она всё по голове гладила, а то пристаёт, как, бывало, в школе к смирному ученику пристают забияки..." (Гончаров 1). "What's happened?" "Why, life doesn't leave me alone." "Thank goodness it doesn't!" said Stolz. "Thank goodness indeed! If it just went on patting me on the head, but it keeps pestering me just as naughty boys pester a quiet boy at school..." (1a).

2. гладить по голове за что [neg only; usu. 3rd pers pl with indef. refer.; the verb is usu. in the final position]

⇒ to punish s.o., hold s.o. responsible for sth.:

- X-a (за Y) по головке не погладят≈ they won't pat X on the back for (doing) Y;

- they won't be too happy with X for (doing) Y;

- X won't get a medal (any medals, any praise, any thanks) for (doing) Y;

- [in limited contexts] X can get (himself) into hot water for Y (for doing Y, because of Y).

     ♦ "Вы уже написали заявление?" - " Нет". - "И не пишите! - зашептала Кипарисова... - Не пишите, ради вашего сына. За такое заявление по головке не погладят" (Чуковская 1). "You've already written the appeal?" "No." "Then don't write any!" whispered Kiparisova...."Don't write, for the sake of your son. They're not going to pat you on the back for an appeal like that..." (1a).

     ♦ "Я так рад, что не убил тебя... Не хватало только редактора "Курьера" убить. По головке бы за это не погладили" (Аксёнов 7). "I'm glad I didn't kill you....I don't think they would have been too happy with me for killing the editor of the Courier" (7a).

     ♦ "Я думаю, тебе как члену партии известно, что за такие веши по голове не гладят"... (Дудинцев 1). "You, as a member of the Party, ought to know that you won't get any medals for a business like this"... (1a).

     ♦ "Что он [клоун] делает!? Нет, вы только посмотрите, что он делает!? Ведь за это по головке не погладят" (Максимов 3). "What's he [the clown] think he's doing? Just look at him-what on earth is he doing? He won't get any thanks for this" (3a).

     ♦ Мы уезжали в Армению, и мне не захотелось везти с собой единственный экземпляр "Четвёртой [прозы]". Время хоть и было нежнейшим, но за эту прозу О. М[андельштама] бы по головке не погладили (Мандельштам 1). When we left for Armenia, I did not want to take the only copy of "Fourth Prose." Although the climate was very good at the moment, M[andelstam] could still have got into hot water because of it (1a).

• ГЛАДИТЬ/ПОГЛАДИТЬ ПО ГОЛОВКЕ < ПО ГОЛОВЕ rare> ( кого) coll

[VP; subj; human or collect]

=====

1. гладить по головке (за что) [often in questions or neg]

⇒ to praise s.o., show one's approval to s.o.:

- X погладил Y-а по головке≈ X gave Y a pat on the back;

- X patted Y on the back;

- [in limited contexts] X patted Y on the head (gave Y a pat on the head).

     ♦ "Если я, например, захочу быть императором... Или... взорву памятник Пушкину у Тверского бульвара... По головке погладите?" (Терц 7). "Suppose I took it into my head to become an emperor...or...to blow up the Pushkin Monument on the Tverskoy Boulevard....Would you pat me on the back for that?" (7a).

     ♦ [extended usage] "Что случилось?" - "Да что: жизнь трогает!" - "И слава богу!" - сказал Штольц. "Как слава богу! Если б она всё по голове гладила, а то пристаёт, как, бывало, в школе к смирному ученику пристают забияки..." (Гончаров 1). "What's happened?" "Why, life doesn't leave me alone." "Thank goodness it doesn't!" said Stolz. "Thank goodness indeed! If it just went on patting me on the head, but it keeps pestering me just as naughty boys pester a quiet boy at school..." (1a).

2. гладить по головке за что [neg only; usu. 3rd pers pl with indef. refer.; the verb is usu. in the final position]

⇒ to punish s.o., hold s.o. responsible for sth.:

- X-a (за Y) по головке не погладят≈ they won't pat X on the back for (doing) Y;

- they won't be too happy with X for (doing) Y;

- X won't get a medal (any medals, any praise, any thanks) for (doing) Y;

- [in limited contexts] X can get (himself) into hot water for Y (for doing Y, because of Y).

     ♦ "Вы уже написали заявление?" - " Нет". - "И не пишите! - зашептала Кипарисова... - Не пишите, ради вашего сына. За такое заявление по головке не погладят" (Чуковская 1). "You've already written the appeal?" "No." "Then don't write any!" whispered Kiparisova...."Don't write, for the sake of your son. They're not going to pat you on the back for an appeal like that..." (1a).

     ♦ "Я так рад, что не убил тебя... Не хватало только редактора "Курьера" убить. По головке бы за это не погладили" (Аксёнов 7). "I'm glad I didn't kill you....I don't think they would have been too happy with me for killing the editor of the Courier" (7a).

     ♦ "Я думаю, тебе как члену партии известно, что за такие веши по голове не гладят"... (Дудинцев 1). "You, as a member of the Party, ought to know that you won't get any medals for a business like this"... (1a).

     ♦ "Что он [клоун] делает!? Нет, вы только посмотрите, что он делает!? Ведь за это по головке не погладят" (Максимов 3). "What's he [the clown] think he's doing? Just look at him-what on earth is he doing? He won't get any thanks for this" (3a).

     ♦ Мы уезжали в Армению, и мне не захотелось везти с собой единственный экземпляр "Четвёртой [прозы]". Время хоть и было нежнейшим, но за эту прозу О. М[андельштама] бы по головке не погладили (Мандельштам 1). When we left for Armenia, I did not want to take the only copy of "Fourth Prose." Although the climate was very good at the moment, M[andelstam] could still have got into hot water because of it (1a).

• НИ ЧУТОЧКИ coll

[NPgen; Invar; adv (intensif); used with a negated predic]

=====

⇒ not even in the smallest degree:

- not a <one, the slightest> bit;

- not in the least < the slightest>.

     ♦ Почему ты думаешь, что я эту собаку боюсь? Mtfe ни чуточки не страшно. Я её даже погладить могу. Why do you think I'm afraid of that dog? I'mnot one bit afraid. Look, I can even pet it!

• ГЛАДИТЬ/ПОГЛАДИТЬ ПО ШЕРСТИ < ПО ШЕРСТКЕ> кого coll

[VP; subj; human]

=====

⇒ to do or say sth. that is pleasing to s.o., makes s.o. feel good:

- X погладил Y-а по шерсти≈ X complimented <praised, flattered etc> Y;

- [in limited contexts] X stroked Y's ego;

- X smoothed Y's rumpled feathers.

• ГЛАДИТЬ/ПОГЛАДИТЬ ПО ШЕРСТИ < ПО ШЕРСТКЕ> кого coll

[VP; subj; human]

=====

⇒ to do or say sth. that is pleasing to s.o., makes s.o. feel good:

- X погладил Y-а по шерсти≈ X complimented <praised, flattered etc> Y;

- [in limited contexts] X stroked Y's ego;

- X smoothed Y's rumpled feathers.

• ГЛАДИТЬ/ПОГЛАДИТЬ ПРОТИВ ШЕРСТИ <ПРОТИВ ШЕРСТКИ, НЕ ПО ШЕРСТИ, НЕ ПО ШЕРСТКЕ> кого coll

[VP; subj: human]

=====

⇒ to annoy or displease a person by saying or doing sth. that he does not like:

- X погладил Y-а против шёрстки≈ X ruffled Y's feathers;

- X pushed < pressed> Y's buttons;

- [in limited contexts] X rubbed Y the wrong way.

     ♦ Тут Лизка немного покривила душой. На самом-то деле она знала, из-за чего взъелся на них председатель [Першин]. Из-за критики. Из-за того, что он, Михаил, против шерсти погладил Першина (Абрамов 1). Lizka was playing somewhat false here. She did in fact know why the Chairman [Pershin] was out to get them: because of the criticism, because Mikhail had rubbed Pershin the wrong way (1a).

• ГЛАДИТЬ/ПОГЛАДИТЬ ПРОТИВ ШЕРСТИ <ПРОТИВ ШЕРСТКИ, НЕ ПО ШЕРСТИ, НЕ ПО ШЕРСТКЕ> кого coll

[VP; subj: human]

=====

⇒ to annoy or displease a person by saying or doing sth. that he does not like:

- X погладил Y-а против шёрстки≈ X ruffled Y's feathers;

- X pushed < pressed> Y's buttons;

- [in limited contexts] X rubbed Y the wrong way.

     ♦ Тут Лизка немного покривила душой. На самом-то деле она знала, из-за чего взъелся на них председатель [Першин]. Из-за критики. Из-за того, что он, Михаил, против шерсти погладил Першина (Абрамов 1). Lizka was playing somewhat false here. She did in fact know why the Chairman [Pershin] was out to get them: because of the criticism, because Mikhail had rubbed Pershin the wrong way (1a).

• ГЛАДИТЬ/ПОГЛАДИТЬ ПРОТИВ ШЕРСТИ <ПРОТИВ ШЕРСТКИ, НЕ ПО ШЕРСТИ, НЕ ПО ШЕРСТКЕ> кого coll

[VP; subj: human]

=====

⇒ to annoy or displease a person by saying or doing sth. that he does not like:

- X погладил Y-а против шёрстки≈ X ruffled Y's feathers;

- X pushed < pressed> Y's buttons;

- [in limited contexts] X rubbed Y the wrong way.

     ♦ Тут Лизка немного покривила душой. На самом-то деле она знала, из-за чего взъелся на них председатель [Першин]. Из-за критики. Из-за того, что он, Михаил, против шерсти погладил Першина (Абрамов 1). Lizka was playing somewhat false here. She did in fact know why the Chairman [Pershin] was out to get them: because of the criticism, because Mikhail had rubbed Pershin the wrong way (1a).

• ГЛАДИТЬ/ПОГЛАДИТЬ ПРОТИВ ШЕРСТИ <ПРОТИВ ШЕРСТКИ, НЕ ПО ШЕРСТИ, НЕ ПО ШЕРСТКЕ> кого coll

[VP; subj: human]

=====

⇒ to annoy or displease a person by saying or doing sth. that he does not like:

- X погладил Y-а против шёрстки≈ X ruffled Y's feathers;

- X pushed < pressed> Y's buttons;

- [in limited contexts] X rubbed Y the wrong way.

     ♦ Тут Лизка немного покривила душой. На самом-то деле она знала, из-за чего взъелся на них председатель [Першин]. Из-за критики. Из-за того, что он, Михаил, против шерсти погладил Першина (Абрамов 1). Lizka was playing somewhat false here. She did in fact know why the Chairman [Pershin] was out to get them: because of the criticism, because Mikhail had rubbed Pershin the wrong way (1a).

vb. glatte, presse, stryge

* * *

вы-, погладить

1 stryge

2 по + dat

glatte, stryge langs, med ngt

stroke (d.)

сов., вин. п.

1) ( истрепать) usar vt, ajar vt

2) (похлопать, погладить) dar palmadas (en)

* * *

gener. (истрепаться) usarse

1) gener. (истрепать) usar, (ïîõëîïàáü, ïîãëàäèáü) dar palmadas (en), ajar

2) rude.expr. (ïîãîâîðèáü) charlar, charlotear, rajar

1) ( заново погладить)

2)

выгладить

I. рівняти, вирівнювати, вирівняти, зрівняти. [Загадано шляхи рівняти]. Гладить дорожку - пити на коні, дорогу гладити. -ить утюгом - прасувати, випрасувати (білизну); (галом: стекл. шаром) галити, вигалити. Глаженый - (утюгом) прасований, випрасований, (галом) вигалений.

II. Гладить, погладить - гладити, погладити, жалувати, пожалувати. [За шерстю гладь, а не проти шерсти. Погладила (пожалувала) дитину по голівці]. Срв. Ласкать.

* * *

начать

1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);

2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -

1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;

2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -

1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);

2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];

3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).

* * *

несов.; сов. - нач`ать

или Псалтырь псалтир (-ря и -ра) (м. р.), псалтиря (-рі), псалтирка (ум. псалтирочка), псавтир (-ри), псавтира, савтир (-ри) (ж. р.) и савтир (-ра) (м. р.), савтира. [Чи було навчуся псалтира чи не навчусь, він таки все по головці мене погладить (М. Вовч.). Щоб за тобою псалтир прочитали (Чуб. V). У ногах псавтир лежала (Рудан.). Візьме савтир батьків (Тесл.). Савтир - це по-давньому, а по-нашому - «псалтир» (Звиногор.). І ті пісні Цар-Давида псавтирою звуться (Руданськ.)]. Учащийся -ти[ы]ри - псалтирник.

* * *

1) (потрясти) патрэсці, (долго) папатрэсці, папатрэсваць

(потормошить) патармасіць

(побить) пакалашмаціць

(подёргать) патузаць

(волосы, гриву и т.п.) пакудлаціць

2) (костюм, обувь и т.п.) разг. падраць, падзерці, (долго, неоднократно) пападзіраць, пападраць

(износить) знасіць

3) (о лихорадке) патрэсці, (долго) папатрэсці, папатрэсваць

4) (похлопать) паляпаць

(погладить) пагладзіць

5) (лён, пеньку и т.п.) патрапаць, (долго) папатрапаць, папатрэпваць

6) (войска) патрапаць, (долго) папатрапаць, папатрэпваць

см. трепать

n крыша, кровля; Kfz. a. верх; fig. кров; et. unter Dach und Fach bringen уладить, закончить (В); F jemandem aufs Dach steigen не погладить по голове (В)