погасить

сов. от погашать

сов. от погашать

см. погашать

погасить гасити, погасити, згашати, згасити, загашати, загасити (во множ. позагашувати), тушити, потушити що. -сить огонь - погасити (загасити) світло. -сить пожар - погасити (загасити) пожежу (пожар). -шать чувство совести, чести - пригашати (приглушувати) сумління, почуття чести. -шать известь - розпускати, розпустити вапно. - шать долги - сплачувати, сплатити борг, посплачувати, поплатити борги, (гал.) уморювати, уморити борги. Погашенный - погашений, згашений. -ный долг - сплачений борг, (гал.) уморений довг.

* * *

несов.; сов. - погас`ить

1) гаси́ти, погаси́ти, загаша́ти, загаси́ти, згаша́ти, згаси́ти, угаша́ти (перен.), угаси́ти; ( тушить) вига́шувати, ви́гасити

2) (марку, вексель) погаша́ти, погаси́ти, несов. гаси́ти; ( долг) спла́чувати, сплати́ти и поспла́чувати, випла́чувати, ви́платити и повипла́чувати

вексель, обмінка. Простой в. - звичайний в. Переводно-простой в. - переказово- звичайний в. Обратный в. - зворотний в. Погасить в. - оплатити в. Поручительство по векселю - порука на векселі. Пред'явить вексель ко взысканию - подати вексель до суду на кого.

* * *

1) повинність (р. -ности), обов'язок (р. -зку). [Виконую свій службовий обов'язок]; см. Обязанность. Первым долгом - що-найперше, першим ділом;

2) (заём) борг, позика, позичка, винне (р. -ного), винувате (р. -того), (старый) залеглість (р. -лости). [Ніяк боргів не повиплачую. Що після батька зосталося, те за позички (позики) пішло (Грінч.). Я взяв у нього коня за винне, бо він позичав у мене гроші і хліб, та й конем віддав. Цей чоловік косить мені не за гроші, а за винувате, - позичав весною]. Часть непогашенных торговцу долгов - (провинц.) недонос (Вас.). В долг - позикою, боргом, на-борг, (чаще - набір), на віру, на-повір. Брать в долг - позичати, брати на-борг (чаще - набір), на-повір, боргувати. [Пішов чумак до жидівки боргувати мед-горілку]. Взятый в долг - борговий, позичений. Накупить в долг - набрати набір, на-борг. Давать, дать в долг - боргувати, поборгувати, позичати, позичити, визичати, визичити, вірити, повірити, навіряти, навірити, у позику давати. [Як станеш усім боргувати, то доведеться без сорочки ходити. Не вірять шинкарі горілки. Шинкарочка мене знає, на сто рублів навіряє]. Раздать в долг - зборгувати, понавіряти, порозпозичати. [Увесь крам зборгував, а грошей кат-ма. Людям багато понавіряв (порозпозичав), як-би то всі повіддавали]. Погашать, погасить, заплатить долг - поплатити (покрити) борги, виплачуватися, (сов.) виплатитися (з боргів). Взыскать долг - виправити борг. Влезть в долги - заборгуватися, залізти в борги, загрузнути в боргах, втопитися в позиках. Он в долгу, как в шелку - він по шию в боргах; у боргах, як у реп'яхах; у його боргів більш як волосся на голові (в бороді). Не остаться в долгу - не занедбати (не попустити) свого, (зап.) віть за віть віддати. Отрабатывать за долг шитьём - відшивати кому що; пряденьем - відпрядати; косьбой - відкошувати; службой - відслужувати, и т. д. [Ваші два карбованці я вам відпряду].

* * *

1) ( обязанность) обо́в'язок, -зку, пови́нність, -ності

2) ( взятое взаймы) борг, -у

I. см. Марание.

II. Марка -

1) (монета, почт, герб. знак, фишка) марка. Почтовая, гербовая -ка - поштова, гербова марка. Погашать, погасить -ку - перекреслювати, перекреслити, мертвити, умертвити марку;

2) (фабр. клеймо) марка;

3) (квитанция) квиток (-тка);

4) (истор.: область) марка;

5) землем. - см. Веха.

* * *

погасити, загасити, згасити, (о мн.) позагашувати, погасити; (всё, совсем) вигасити що. [Погасив (загасив) світло (огонь). Погасив (позагашував) свічки. Позагашував у грубах. Погасили пожежу]. -шить ссору, восстание - угамувати сварку, повстання. Потушенный - погашений, з(а)гашений.

* * *

несов.; сов. - ф`укнуть

1) ху́кати, ху́кнути, фу́кати, фу́кнути; несов. фе́кати, тьху́кати, тьху́кнути, тю́кати, тю́кнути; у́хати и у́хкати, у́хнути; ср. фу 1)

2) ( дуть) ху́кати, ху́кнути, ху́хати, ху́хнути, дму́хати, дму́хнути; диал. фу́кати, фу́кнути; (сов.: дунуть и погасить) ху́кнути (дму́хнути) і погаси́ти

3) см. фыркать 1)

4) (вспыхнув, гаснуть) спала́хувати і га́снути (погаса́ти), спалахну́ти і пога́снути, спаха́ти і га́снути (погаса́ти), спахну́ти і пога́снути

5) ( бросаться бежать) кида́тися бі́гти, ки́нутися бі́гти; дава́ти дра́ла (дьо́ру, дропака́, дра́чки, тя́ги), да́ти дра́ла (дьо́ру, дропака́, дра́чки, тя́ги), сов. дремену́ти

6) (сов.: выгнать) вульг. турну́ти

7) ( тратить) марнува́ти, змарнува́ти, марнотра́тити, промарнотра́тити, гайнува́ти, прогайнува́ти и згайнува́ти; розтри́нькувати, розтри́нькати, три́нькати, протри́нькати

8) ( при игре в шашки) фу́кати, фу́кнути