повсюду

повсюди, усюди, скрізь, по всіх усюдах. Срв. Всюду.

* * *

1) (стараться найти) шукати кого, що и чого, за ким, за чим, пошукувати, глядіти кого, чого, за ким, за чим, (гал.) глядати кого, чого, що. [Озирається по людях, мов шукаючи кого очима (Грінч.). Погоня була вже в лісі, шукала за ними (Франко). Коли я вам не згожу, то глядіть собі кращої наймички (Коцюб.). Буду я собі мужа глядати (Гол.)]. Ищи! (собаке) - шукай (шпуй, шкуй)! -кать себе беды - напитувати (собі) лиха. -кать блох, вшей у кого (в голове) - ськати бліх, вошей у кого, ськати кому (голову), глядіти в голові кому. -скать у себя в голове - ськатися (в голові). От добра добра не ищут - з доброго добра за иншим не шукають. -кать должности (места) - шукати посади, (пров.) шукати помістя. Ищу комнату для холостого - шукаю (пошукую) кімнати для нежонатого. -скать повсюду - шукати скрізь, по всіх усюдах. -скать правды - доходити (шукати) правди. -скать спасения (в бегстве) - шукати поратунку (втікаючи). -скать счастья - шукати (питати) долі (щастя- долі). -скать предлога (повода) для ссоры - шукати приводу до сварки; шукати приключки (зачіпки) до сварки. Что вы ищете? - чого ви шукаєте? -скать убить - шукати вбити. [Ирод Христа вбити шукає (Колядка)]. Ищет меня убить (мне повредить) - шукає смерти моєї (мені шкоди). Ищет случая мне повредить - шукає нагоди мені шкоду вчинити (нашкодити). Ищут прислугу за всё - треба служниці до всього, (гал.) пошукується служниці за все, до всього;

2) (что на ком) правити що в кого, з кого, доправлятися чого в кого, з кого. [Ніхто не прийде править проценту (Рудч.). А зробив яку шкоду робітник - судом із його доправляйся та свого права доходь, а сам карати не смій (Єфр.)]. Взял, а потом ищи с него - взяв, а тоді прав з нього, справуйся з ним. На нищем не ищут - що з голого взяти. -кать с кого за обиду - правитися на кого за образу (за шкоду). -кать по суду - правити судом. -кать судом - позивати кого. [Позиватися я не охоча, а коли треба, то позиватиму (Кон.)]. -кать в суде - позиватися за що з ким, доправлятися судом, справуватися за що з ким. -кать судебным порядком с кого - правити через суд з кого; доходити чого; (стар.) од кого правно доходити. -кать судебного удовлетворения - права прохати;

3) (в ком) запобігати в кого чого. [(Уряд) запобігав їх (козацької) помочи на Шведа (Куліш)]. В нём все ищут - перед ним всяке запобігає. -кать милости - запобігати ласки чиєї и у кого. -кать поддержки - запобігати допомоги. Искомый - шуканий, пошукуваний. [Шукали все людину в людині і часто близько до шуканого ідеалу підходили (Ніков.)]. -мый результат - шуканий вислід. -мое (мат.) - шукане (-ного).

* * *

1) шука́ти, гляді́ти; ( шарить) ша́рити, диал. пошу́кувати

2) (стараться получить, добиваться) домага́тися, шука́ти

3) (с кого-чего, на ком-чём - предъявлять иск) юр. позива́ти (кого-що), позива́тися (з ким-чим), пра́вити (з кого-чого), справля́ти (з кого-чого), подава́ти (дава́ти) по́зов (на кого), учиня́ти по́зов (проти кого)

4) (стремиться, стараться) силкува́тися, -ку́юся, -ку́єшся, стара́тися

5) (в ком, у кого - заискивать, угождать) запобіга́ти (перед ким); ( подольщаться) підле́щуватися, -щуюся, -щуєшся (до кого)

исходить (ходить повсюду) сходжувати, сходити, виходжувати, виходити, що (усе місто, усі крамниці, поле). [Хто сходив стільки світів, той тямить (Кон.). Увесь ліс сходила шукаючи (Мирн.). Усі лужечки виходила (Метл.)]. Исхоженный - сходжений, виходжений.

* * *

несов.; сов. - исход`ить

и Надо предл.

1) с твор. п. - над, (редко) надо, (для обознач. большей или меньшей пространности места или же множественности предметов либо мест, над которыми что-н. совершается или имеет к ним отношение) понад ким, чим, (выше чего) поверх, верх чого. [Зозуля літала - над нами куючи (Сл. Гр.). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Простяг, гріє руки над полум'ям червоним (М. Вовч.). Місце над морем (Л. Укр.). Понад морем на бульварі я самотний походжаю (Вороний). Чорніє гай над водою, де ляхи ходили, засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.). Хто заплаче надо мною, як рідна дитина (Шевч.). Дунув вітер понад ставом - і сліду не стало (Шевч.). Червонясте та сіре каміння скрізь понад шляхом нависло неплідне та голе (Л. Укр.). Наче гетьман з козаками понад хмарами гуля і із лука блискавками в ворогів своїх стріля (Олесь). А понад всім блакитне небо слалось і сонце йшло та хутору сміялось (Щогол.). Як дуже зілля кипить, милий поверх дерева летить (Номис). Козаки не показувалися верх окопів (Маковей)]. Меч Дамокла висит над его головою - Дамоклів меч звисає (висить) над його головою. Над дверью были написаны следующие слова - над дверима були написані такі слова. Птицы летали над рекою - птахи (пташки) літали над річкою (в этом случае река мыслится в её целостности или же имеется в виду одно определённое место), понад річкою (во многих местах, повсюду над рекой). Село раскинулось над рекой - село розгорнулося понад річкою. Железнодорожный путь проходил над морем - залізнична колія ішла понад море(м). Замок этот господствует над городом - замок цей панує над містом. Над городом летали аэропланы, разбрасывая воззвания - понад містом літали аероплани (літаки), розкидаючи відозви. Работа, работать над чем, кем - праця, працювати коло чого, над чим, над ким. [Лишається багато ще попрацювати коло того, що дала природа (Рада). Роки напруженої праці над самим собою (М. Калин.)]. Сидеть над работой - сидіти над (за) роботою. Трудиться над составлением проекта - працювати над складанням (коло складання) проєкту. Он задумался над этим вопросом - він замислився над цим питанням. Смеяться над кем, над чем - сміятися з кого, з чого. Шутить над кем - жартувати з кого. Над ним разразилось большое несчастье - на його впало велике лихо. Сжалиться над кем - зглянутися на кого. Иметь над кем власть - мати над ким владу. Принять начальство над армией - узяти провід над армією. Над ним наряжён суд - над ним уряджено суд. Над ним исполнили приговор суда - над ним виконано вирок суду;

2) с вин. п. - над кого, над що, понад кого, понад що (в укр. яз. эта конструкция, при глаголах движения обычна). [Дивиться було він розпаленими очима кудись понад голови присутнім (Леонт.)]. Подыми конец доски над себя - підійми (підведи) кінець дошки над себе. Пошли над берег погулять - пішли над (у) берег погуляти;

3) (в сложении) - а) (для обознач. действия сверху наверху чего-л.) над, на, до, при, під, по, ви, роз и т. п., напр.: Надстроить колокольню - надбудувати дзвіницю. Надписать письмо - надписати листа. Надсмотр - догляд, нагляд. Надлить бутылку - а) (отлить) надлити пляшку; б) (долить) долити пляшку. Надлить молока - підлити молока. Надрыжеть - порудіти (вирудіти) (трохи, зверху). Надсидеть яйцо - над[при]сидіти яйце. Надцвести - розцвісти над чим; б) (для одознач. почина, зачина) над, напр.: Надломить калач - надломити калач(а). Надбитый горшок - надбитий горщик. Надгрызок сыру - надгризок сиру.

* * *

тж. н`адо; предл. с твор. п.

1) над (ким-чим); (преим. с местоимением "мною") на́ді, на́до (ким-чим); (вдоль чего-л.) пона́д и пона́д (чим)

2) (при глаголах "работать", "трудиться") над (ким-чим); ко́ло, біля (чого)

3) (при глаголах "смеяться", "издеваться") з, із, зо, зі (кого-чого), над (ким-чим)

перейти

1) переходити, переходжати, перейти що и через що. [Довелось переходити йому через засіяні поля. Той блукає за морями, світ перехожає (Шевч.). Перейшов ліс і вийшов до річки. Перейшов по кладці (по каміннях) на той бік річки. Військо перейшло кордон. Він перейшов до нас жити. Кухоль переходив з рук до рук. І рабство їх на діти переходить (Грінч.). Ця хороба не заразна, на инших не переходить. Перейшов з медичного відділу на правничий. Перейти на четвертий курс. Перейшов (переступив) у п'яту класу. З благочестя на унію перейшов]. -ть (через улицу, площадь) - переходити, перейти вулицю, площу, через вулицю, через площу. -дить, -ти на новую квартиру - переходити, перейти, перебиратися, перебратися у (на) нову квартиру, (у нове помешкання). -дить, -ти дорогу кому - переходити, перейти кого, переходити, перейти дорогу кому. Войска -шли в наступление - військо перейшло до наступу, військо почало наступати. -ти в католичество, в ислам - перейти на(в) католицтво, на(в) іслям;

2) -дить к кому (передаваться) - переходити, перейти, перекидатися, перекинутися, (приставать) приставати, пристати, (о мног.) попереходити, поперекидатися, поприставати до кого. [Перейшов до ворога];

3) (доставаться) переходити, перейти від кого до кого, припадати, припасти, спадати, спасти, діставатися, дістатися від кого кому. -дить по наследству - переходити спадщиною;

4) -дить от чего, к чему - переходити, перейти від чого до чого. -дить от одной темы к другой - переходити від одної теми до иншої. -дёмте к следующему пункту устава - перейдімо до наступного (дальшого) пункту в статуті;

5) (изменяться) переходити, перейти в що, зіходити, зійти, переводитися, перевестися на що, (прев(об)ращаться) обертатися, обернутися в що, на що, чим. Срв. Изменяться, Превращаться, Обращаться. [Одна хороба переходить в иншу. Сварка перейшла (перевелася) на бійку]. Чёрнозем за этим лесом -дит в суглинок - чорнозем за цим лісом переходить (сходить) на суглинок. Известняк -дит (обращается) в мел - вапняк обертається у крейду;

6) (миновать, проходить) переходити, перейти, минати, минути, минутися. [Перейшло місяців два (М. Вовч.)];

7) -дить (исходить повсюду) виходити, обійти, обходити що. [Виходив усі вулиці, а його будинку не знайшов]. Пока сам не -хожу все улицы, Киева не узнаю - поки сам усі вулиці не виходжу, Київа не взнаю. По всем дворам -дил - усі двори виходив (обійшов);

8) -живать (ходить лишку) - переходжувати, переходити. Перехоженный - переходжений. Хожено и -но - ходжено й переходжено. -тся, безл. - переходиться. [Якось переходиться і в латаній свитині].

* * *

1) нареч. там; ота́м, ота́мечки; ласк. та́меньки, та́мечки, та́мки

2) (нареч.: потом, затем) да́лі, по́тім, там

3) част. там

1) ( натыкать во множестве) витика́ти, ви́тикати, затика́ти, зати́кати и позатика́ти; обтика́ти, обти́кати и пообтика́ти

2) ( затыкать повсюду) затика́ти, позатика́ти