-
61 набраться
1) ( найти в себе) разг.набра́ться сме́лости, хра́брости — prendre son courage à deux mains
набра́ться све́жих сил — reprendre des forces
2) (приобрести, усвоить) разг.набра́ться ума́ — devenir vi (ê.) raisonnable
3) (скопиться, собраться) se rassemblerнабра́ло́сь мно́го наро́ду — il s'est rassemblé beaucoup de monde, il y a eu une grande affluence
4) (о пыли, мусоре и т.п.) перев. выраж. être plein deв скла́дки набра́ло́сь мно́го пы́ли, пыль набра́ла́сь в скла́дки — les plis sont pleins de poussière
••набра́ться стра́ху — avoir une peur bleue; avoir la frousse (fam)
набра́ться ума́-ра́зума разг. — devenir (ê.) raisonnable
с кем поведёшься, от того́ и наберёшься посл. — прибл. dis moi qui tu hantes (придых.), je te dirai qui tu es
* * *v1) gener. faire moisson (чего-л.)2) colloq. cuiter (se)3) argo. se torcher (спиртным) -
62 повестись
уж так повело́сь — tel est l'usage, c'est l'usage
с кем поведёшься от того́ и наберёшься посл. — прибл. dis moi qui tu hantes (придых.) je te dirai qui tu es
-
63 повестись
уж так повело́сь — tel est l'usage, c'est l'usage
с кем поведёшься от того́ и наберёшься посл. — прибл. dis moi qui tu hantes (придых.) je te dirai qui tu es
-
64 повестись
сов.1) ( стать обычным) гадәткә кереп китү, гадәт булып китү2) с кем (начать дружить) дуслашу, татулашу, дуслашып (татулашып) китү••с кем поведёшься, от того и наберёшься посл. — ≈≈ кем чанасына утырсаң, шуның җырын җырларсың
-
65 вызывающий
визивний, задирливий, задерикуватий, зачіпний, зачіпливий. Иметь вызывающий вид - глядіти задирливо, визивно, козирем дивитися, стояти. Вызывающе - задирливо, задиркувати, зачіпливо, зачіпно, визивно.* * *1) прич. яки́й (що) виклика́є2) в знач. прил. визивни́й; ( задорный) зади́рливий, зачі́пливийвызыва́ющее поведение — визивна́ (сильнее: зухва́ла, зухва́льна) поведі́нка
-
66 жантильничанье
солодощава, солоденька ввічливість (р. -вости), манірне кокетування, маніження; хизування, церегелі, жантильна поведінка. См. Жеманство.* * *мані́рне кокетува́ння; мані́ження; ( ломанье) лама́ння, кривля́ння -
67 зазорный
ганебний, соромний, соромітний, соромітський, стидний, стидкий, неподобний. [Лається неподобними словами]. -ное поведение - нестатечна (ганебна) поведінка, нестатечність. Считать для себя -ным - мати собі за сором, вважати за ганьбу для себе. -ные дети - самосійні діти, байстрята.* * *соро́мний; него́жий; ( неприличный) соромі́тний, соромі́тницький, соромі́цький; ( постыдный) гане́бний -
68 наблюдать
наблюсти1) что - спостерегати, спостерегти, (редко) постерегати, постерегти що, (примечать) примічати, примітити що. [Переглянувши українське письменство, ми могли спостерегти цікавий процес (Єфр.). Дивіть! Як дитина примічає! (Звин.). -дать природу, течение светил небесных - спостерегати природу, рух світил небесних. Астроном, що спостірегає зорі (Кониськ.). Спостерегаючи, з одного боку, життя природи, а, з другого,- суспільне та особисте життя людей (Наш)];2) (надсматривать за кем, за чем) наглядати, назирати, надзирати за (над) ким, за (над) чим и кого, що (чого), (следить) стежити за ким, за чим и чого, достежити чого, кмітити, примічати за ким, за чим, (сторожить) пильнувати кого и за ким, чого, допильнувати кого, чого, достерегати, достерегти кого, що и чого, (смотреть, надзирать) доглядати, доглянути кого, чого и за ким, за чим, дозирати кого, чого и що, за ким, за чим; срв. Присматривать 2, Надсматривать. Буду пильно наглядати - книжку ти яку читаєш, з ким говориш, де буваєш (Крим.). Обідаю собі десь у куточку, прислухаюсь, назираю за гостями (Васильч.). Цікава Масюківна назирала гостя з вікна (Н.- Лев.). Надзираю, надслухую, що станеться з Хомою (Франко). Шляху їх не стежить ніякий ворог (Франко). Чого ти за другими приглядаєшся? знай себе, я за тобою не примічаю (Квітка). Сів проти неї уп'явся очима в її вид і вважливо кмітить за нею (Н.-Лев.). Улітку вона їздила сама на поле до косарів, до громадільників, до женців і кмітила за ними, як добрий осавула (Н.-Лев.). Ну, хочеш: я доглядатимусь, пильнуватиму їх обох (Грінч.). За таким Трохим більш усього пильнував (Квітка). Допильнував того я вранці сам (Грінч.). Про що мене що-дня достерегати і цілитись на мене що-години? (Куліш). Чи се-ж наше діло? чи нам велено за другими доглядати? (Квітка). Колись ще сам я на полі й у лісі їх пильної роботи доглядав (Грінч.). Треба пильно тих лукавих ходів дозирати (Куліш)]. -дать за движениями неприятеля - стежити (назирати) за рухами ворога, пильнувати рухів ворога. -дать за детьми - наглядати (доглядати) дітей и за дітьми, дозирати дітей. -дать за работами - наглядати (назирати) за (над) роботами, пильнувати роботи, стежити за роботами. -дать за чьим поведением - доглядати (пильнувати) чийого поводження (чиєї поведінки). -дать за порядком - доглядати (дозирати, пильнувати) порядку. [Військового порядку дозирали січовики добре (Куліш)]. -дать за самим собою - стежити за самим собою, пильнувати себе, уважати на себе. За ним надо -дать - за ним треба наглядати (стежити), його треба пильнувати, на його треба уважати, його треба мати на оці. [Цезарю, остерегайся Брута,.. пильно вважай на Метелла Цімбра (Куліш)]. -дать украдкой (тайком) за кем - потай наглядати (назирати) кого и за ким, потай стежити за ким, сочити (присочувати) кого. Коли постережеш ще що-небудь, скажи мені; звели також і жінці присочувати (Куліш)];3) (соблюдать) доглядати, доглянути, додержувати, держати, додержати що и чого, берегти, зберегти що. -дать закон, -ны - доглядати, додержувати закону, -нів. -сти правосудие - доглянути (додержати, допильнувати) правосуддя (правого суду). -дать пост - додержувати посту, додержати піст. Наблюдённый - спостережений, примічений;2) доглянутий, додержаний, збережений. -ться -1) спостерегатися, бути спостереженим. Высота солнца - тся снарядом - високість сонця спостерегають приладом;2) (соблюдаться) держатися, додержуватися, бути додержуваним, додержаним. Посты теперь не -тся - постів тепер не додержують (не додержуються).* * *несов.; сов. - наблюст`и1) (кого-что, за кем-чем) спостерігати, спостерегти, -режу, -реже́ш, постерігати, постерегти́ (кого-що, за ким-чим); (несов.: следить) сте́жити, диал. кміти́ти (кмічу́, кміти́ш) (за ким-чим)2) (за кем-чем, над кем-чем - осуществлять надзор) нагляда́ти, нагля́нути (за ким-чим, кого-що), назира́ти, назирну́ти, несов. надзирати (кого-що, за ким-чим, над ким-чим); (ухаживать, присматривать) догляда́ти, догля́нути (кого-що, чого, за ким-чим), несов. пильнува́ти, -ну́ю, -ну́єш (кого-що)\наблюдатьть за детьми́ — нагляда́ти за ді́тьми (діте́й), догляда́ти діте́й (за ді́тьми), пильнува́ти діте́й, сте́жити за ді́тьми
3) (что - несов.: соблюдать что-либо) додержуватися, -жуюся, -жуєшся, додержувати, -жую, -жуєш (чого) -
69 необычный
1) незвичайний, незвичний, нечуваний, дивний; срв. Необыкновенный. -ное веселье, -ный разгул - нечувані веселощі, нечувана гульня. -ной формы дерево - дивної форми дерево;2) к чему (ненавыкший, стар.) - незвиклий, незвичний, непризвичаєний до чого. [Ще незвиклий до нового (Київщ.)]. Он ещё к этому делу -чен - він до цієї роботи (справи, до цього діла) ще незвичний (не звик, не призвичаївся, не наломився);3) незвичний, незвичайний; срв. Непривычный 1. [Що за незвичайні гості? (Франко). Діти, здивовані незвичайною обстановою, шепталися поміж себе (Коцюб.)]. В -ный час, в -ную пору - у незвичну годину, у незвичну пору, незвичної пори, незвичної доби;4) незвичайний, екстравагантний, ексцентричний, надто вільний, неподобний. -ное поведение - незвичне поводження, надто вільна (ексцентрична) поведінка.* * *незвича́йний; ( непривычный) незви́чний -
70 обращение
1) (поворачивание куда) обертання, повертання, скеровування. [Повертання (скеровування) зброї проти ворогів]. -ние внимания - уважання, звертання уваги на що;2) - ние вокруг чего-либо - кружляння, обертання навколо (навкруги, округи, круг) чого, циркулювання. [Кружляння (обертання) землі навколо сонця. Кружляння (циркулювання) крови в жилах]. -ние около (вокруг) общего центра - кружляння (циркулювання) навколо спільного осередку;3) (денег, товаров) обіг, оббіг, циркуляція, обхід (-ходу), оборот, обертання. [Цього можна досягти шляхом передачі засобів продукції й обігу до рук пролетарської держави]. -ние денежное - грошовий обіг, оборот. См. Оборот. Из'ять из -ния - вивести з ужитку, з обігу. Из'ять из -ния бумажные деньги - вивести з ужитку паперові гроші;4) с кем - поводження, поводіння, поведінка, поступування з ким, трактування кого (Франко). Вежливое -ние - звичайне (чемне) поводження и т. д.; звичайність, вихованість, людськість. [Нехай людськости вчиться (Поділ.)]. Грубое -ние - незвичайність, невихованість (-ности). Хорошее -ние с чем - пошанівок (-вку), пошанівля. [Цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок (при хорошем -нии) то й на десять стане];5) к кому (за делом) - звертання, вдавання до кого в справі, за справою; (с речью) оклик, поклик до кого; (старое) орація. См. ещё Воззвание. -ние с разговором к кому - забалакування, заговорювання до кого;6) во что - повертання, перевертання, обертання в що, на що; (в веру) навертання, (оконч.) навернення кого на віру. [Навернення на унію]. См. ещё Превращение.* * *1) ( действие) пове́рнення, обе́рнення, поверта́ння, оберта́ння; напра́влення, спрямува́ння, направля́ння, спрямо́вування; зве́рнення, спрямува́ння, зверта́ння, спрямо́вування; переве́дення, пове́рнення, поверта́ння; наве́рнення, наверта́ння; обе́рнення, оберта́ння; перетво́рення, обе́рнення, переве́дення, перетво́рювання, оберта́ння; пове́рнення, поверта́ння; переверта́ння\обращение плане́т — астр. оберта́ння плане́т
\обращение теоре́мы — мат. обе́рнення теоре́ми
2) (процесс оборота ценностей, товаров) о́біг, -у; ( оборот) оборо́т, -у, оберта́ння; (о капитале, средствах) оборо́тність, -ності3) ( поведение) пово́дження; ( обхождение) обхо́дження; ( отношение) ста́влення4) (пользование, применение) пово́дження; (с орудием, инструментом) ору́дування5) (призыв, просьба) зве́рнення, за́клик, -у, зверта́ння; ( прибегание) удава́ння6) грам. зверта́ння -
71 обыкновение
звичай, установа, поведінка, поведенція, обичай. [У його звичай - спати по обіді. У нас така вже установа здавна]. По -нию - звичайно, звичма, як звичайно. По своему -нию - своїм звичаєм. Было -ние - поводилось, було заведено, був звичай. [У старій бурсі поводилось пускати додому бурсаків аа всю масницю]. Нарушить -ние - зламати звичай, обичай, установу. По заведенному -нию - заведеним звичаєм. Сверх -ния - над звичай. Здесь такое -ние - тут так ведеться, поводиться, тут такий звичай. Вошло в -ние - повелося. Вышло из -ния - вивелося. Там это в большом -нии - там цього дуже додержують. Против -ния - проти звичаю, проти звички. По -нию этой страны - звичаєм цього краю, цієї країни.* * *зви́чай, -чаю; фольк. обича́й, -ча́ю; ( привычка) зви́чка, приви́чка -
72 обычай
см. Обыкновение.* * * -
73 осторожный
обережний, бережкий, бережний, сторожкий, обачний, бачний, оглядний. Будь -жен! - май осторогу! Быть -жным с чем-либо - бути обережним, бережким з чим, сторожко ходити коло чого, (опис.) берега триматися (держатися). Срв. Осмотрительный. Это очень -жный человек - це дуже обережна, обачна людина. -жное поведение - обережне (обачне) поводження, -на поведінка. -ные речи - обачні розмови. -жный в поступках, в словах - обережний (обачний) у вчинках, у словах. Быть на стороже - матися на обережності (на бачності). [Не забудь, що я тобі сказав, і майся на бачності (Франко)].* * *обере́жний; ( осмотрительный) сторожки́й, оба́чний, ба́чний -
74 отзываться
отозваться1) відзиватися, відозватися, о(б)зиватися, о(бі)зватися, відкликатися, відкликнутися, відгукуватися, відгукнутися на що, зголошуватися, зголоситися на що, подавати, подати голос. [Як зовуть, так і обзиваються. На заклик працювати в гуртку зголосився тільки один];2) (откликаться) лунати. Рёв зверей -вается в лесу - рев (ревіння) звірів лунає по лісі - см. Отдаваться;3) (давать отзыв о ком, о чём) озиватися, озватися про кого, про що, висловлювати, висловити свою думку про кого, що;4) (пахнуть ч.-л.) відгонити чим, дхнути чим. [Молоко чимсь дхне. Така поведінка відгонить формалізмом];5) (о боли и т. п.) відчуватися. [Старі рани відчуваються]. Тебе это -вётся - тобі це даром не пройде.* * *I несов.; сов. - отозв`аться1) відгу́куватися и відгука́тися, відгукну́тися, відзива́тися, відізва́тися; ( откликаться) озива́тися, озва́тися, обзива́тися, обізва́тися, відклика́тися, відкли́кнутися, оклика́тися, окли́кнутися; ( раздаваться) луна́ти, пролуна́ти и залуна́ти2) (давать отзыв о ком-чём-л.) відзива́тися, відізва́тися3) (отражаться, оказывать воздействие) відбива́тися, відби́тися, одзива́тися, одізва́тися; ( влиять) вплива́ти, впли́нутиII см. отзывать II -
75 отталкивать
оттолкать, оттолкнуть відштовхувати, відштовхнути, відпихати, відіпхнути, відтручувати, відтрутити, відхиляти, відхилити, (о мног.) повідштовхувати, повідпихати, повідтручувати кого, що від кого, від чого чим. Он всех -вает от себя своим поведением - він усіх відштовхує (відпихає) від себе своєю поведінкою. -нуть лодку от берега - відіпхнути (відтрутити) човна від берега. -кать бока кому - наштовхати боки кому. Оттолкнутый - відіпхнутий, відштовхнутий, відтручений.* * *несов.; сов. - оттолкн`утьвідшто́вхувати, відштовхну́ти ( отпихивать) відпиха́ти, відіпхну́ти и відпихну́ти и повідпиха́ти; (несов. вызывать отвращение диал.) відтру́чувати и відтруча́ти, відтру́тити -
76 последовательность
послідовність, консеквентність, наступність (-ости). -ность мыслей - послідовність думок. -ность звуков - наступність звуків. В его поведении нет -ности - в його поведінці нема послідовности, він поводиться неконсеквентно.* * *послідо́вність, -ності -
77 преступность
злочинність, переступність (-ности).* * *1) (качество, свойство) злочи́нність, -ності\преступность поведе́ния — злочи́нність поведі́нки
2) ( наличие преступлений) злочи́нство, злочи́нність -
78 причёска
зачіска, зачіс (-чесу), (гал.) фризура. [Яка тепера поведінка в Римі на зачіски (Л. Укр.). Щоб не втрачатись на фризуру (Куліш)].* * *1) за́чіска2) ( действие) причі́сування, причеса́ння, зачі́сування, заче́сання -
79 располагать
I несов.; сов. - располож`ить1) розташо́вувати, -шо́вую, -шо́вуєш, розташува́ти, -шу́ю, -шу́єш, несов. ташува́ти; ( размещать) розміща́ти и розмі́щувати, -щую, -щуєш, розмісти́ти, -міщу́, -мі́стиш и мног. порозміща́ти и порозмі́щувати; ( расставлять) розставля́ти, розста́вити, -влю, -виш и мног. порозставля́ти\располагать жи́ть в ша́хматном поря́дке — розста́вити (розмісти́ти) в ша́ховому поря́дку
\располагатьть по алфави́ту — розташо́вувати, розташува́ти (розставля́ти, розста́вити, розміща́ти, розмісти́ти) за алфаві́том (за абе́ткою), абеткува́ти, -ку́ю, -ку́єш, заабеткува́ти
2) (распределять во времени, планировать) розподіля́ти, розподіли́ти, -ділю́, -ді́лиш3) ( привлекать) прива́блювати, -люю, -люєш [до се́бе], прива́бити, -блю, -биш [до се́бе]; ( склонять). приверта́ти, приверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, прихиля́ти, прихили́ти, -хилю́, -хи́лиш\располагатьть к себе́ (в свою́ пользу) — приверта́ти, приверну́ти (прихиля́ти, прихили́ти) до се́бе; сов. диал. з'єдна́ти собі́
II несов.; сов. - располож`ить\располагать жи́ть свои́м поведе́нием — прива́бити своє́ю поведі́нкою
1) (чем - несов.: иметь в распоряжении) ма́ти [в своє́му розпоря́дженні] (що)2) (кем-чем - несов., сов.: распоряжаться кем-чем-л.) розпоряджа́тися, розпоряди́тися, -джу́ся, -ди́шся, несов. розпоряджа́ти (ким-чим); (несов.: рассчитывать) розрахо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш (на кого-що)\располагать лага́йте мно́ю — розпоряджа́йтеся мно́ю; розрахо́вуйте на ме́не
3) (к чему - несов.: развивать склонность) розвива́ти схи́льність (-ності) (до чого), (способствовать) сприя́ти (чому)4) (намереваться, предполагать) ду́мати, заду́мати, несов. гада́ти, ма́ти на́мір (-у); ( собираться) збира́тися, зібра́тися (зберу́ся, збере́шся) -
80 сообразный
1) ( с чем) згі́дний (з чим); ( соответствующий) відпові́дний (до чого, чому)2) ( разумный) розу́мний; ( целесообразный) доці́льнийни с чем не \сообразныйое поведе́ние — безглу́зда (нісені́тна, неподо́бна) поведі́нка
См. также в других словарях:
поведёт(ся) — [повести(сь)] … Словарь употребления буквы Ё
поведія — ї, ж., зах. Поведінка, манера поводження … Український тлумачний словник
ПОВЕДЁННЫЙ — ПОВЕДЁННЫЙ, поведённая, поведённое; поведён, поведена, поведено. прич. страд. прош. вр. от повести в 1 знач. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
поведённый — поведённый, ён, ена, ено, ены [не поведенный] … Русское словесное ударение
поведёрно — поведёрно, нареч … Русское словесное ударение
поведённый — поведённый; кратк. форма ён, ен а … Русский орфографический словарь
поведінка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
поведённый — (неправильно поведенный) … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
поведінка — и, ж. 1) Сукупність чиїх небудь дій і вчинків; спосіб життя. || Певні дії, вчинки взагалі. || Уміння поводити себе відповідно до встановлених правил. Оцінка з поведінки. || Реакція організму на яке небудь подразнення або вплив чогось. •• Жі/нка… … Український тлумачний словник
поведённый — прич.; кр.ф. поведён, поведена/, дено/, дены/ … Орфографический словарь русского языка
поведінковий — а, е. 1) Стос. до поведінки, вчинків і дій людей стосовно до інших людей, до навколишнього середовища. 2) Стос. до реакції організму на вплив навколишнього середовища. || Пов язаний з вивченням таких реакцій … Український тлумачний словник