повед

1) ( найти в себе) разг.

2) (приобрести, усвоить) разг.

3) (скопиться, собраться) se rassembler

4) (о пыли, мусоре и т.п.) перев. выраж. être plein de

••

* * *

1) gener. faire moisson (чего-л.)

2) colloq. cuiter (se)

3) argo. se torcher (спиртным)

1) ( стать обычным) гадәткә кереп китү, гадәт булып китү

2) с кем (начать дружить) дуслашу, татулашу, дуслашып (татулашып) китү

••

визивний, задирливий, задерикуватий, зачіпний, зачіпливий. Иметь вызывающий вид - глядіти задирливо, визивно, козирем дивитися, стояти. Вызывающе - задирливо, задиркувати, зачіпливо, зачіпно, визивно.

* * *

1) прич. яки́й (що) виклика́є

2) в знач. прил. визивни́й; ( задорный) зади́рливий, зачі́пливий

солодощава, солоденька ввічливість (р. -вости), манірне кокетування, маніження; хизування, церегелі, жантильна поведінка. См. Жеманство.

* * *

ганебний, соромний, соромітний, соромітський, стидний, стидкий, неподобний. [Лається неподобними словами]. -ное поведение - нестатечна (ганебна) поведінка, нестатечність. Считать для себя -ным - мати собі за сором, вважати за ганьбу для себе. -ные дети - самосійні діти, байстрята.

* * *

наблюсти

1) что - спостерегати, спостерегти, (редко) постерегати, постерегти що, (примечать) примічати, примітити що. [Переглянувши українське письменство, ми могли спостерегти цікавий процес (Єфр.). Дивіть! Як дитина примічає! (Звин.). -дать природу, течение светил небесных - спостерегати природу, рух світил небесних. Астроном, що спостірегає зорі (Кониськ.). Спостерегаючи, з одного боку, життя природи, а, з другого,- суспільне та особисте життя людей (Наш)];

2) (надсматривать за кем, за чем) наглядати, назирати, надзирати за (над) ким, за (над) чим и кого, що (чого), (следить) стежити за ким, за чим и чого, достежити чого, кмітити, примічати за ким, за чим, (сторожить) пильнувати кого и за ким, чого, допильнувати кого, чого, достерегати, достерегти кого, що и чого, (смотреть, надзирать) доглядати, доглянути кого, чого и за ким, за чим, дозирати кого, чого и що, за ким, за чим; срв. Присматривать 2, Надсматривать. Буду пильно наглядати - книжку ти яку читаєш, з ким говориш, де буваєш (Крим.). Обідаю собі десь у куточку, прислухаюсь, назираю за гостями (Васильч.). Цікава Масюківна назирала гостя з вікна (Н.- Лев.). Надзираю, надслухую, що станеться з Хомою (Франко). Шляху їх не стежить ніякий ворог (Франко). Чого ти за другими приглядаєшся? знай себе, я за тобою не примічаю (Квітка). Сів проти неї уп'явся очима в її вид і вважливо кмітить за нею (Н.-Лев.). Улітку вона їздила сама на поле до косарів, до громадільників, до женців і кмітила за ними, як добрий осавула (Н.-Лев.). Ну, хочеш: я доглядатимусь, пильнуватиму їх обох (Грінч.). За таким Трохим більш усього пильнував (Квітка). Допильнував того я вранці сам (Грінч.). Про що мене що-дня достерегати і цілитись на мене що-години? (Куліш). Чи се-ж наше діло? чи нам велено за другими доглядати? (Квітка). Колись ще сам я на полі й у лісі їх пильної роботи доглядав (Грінч.). Треба пильно тих лукавих ходів дозирати (Куліш)]. -дать за движениями неприятеля - стежити (назирати) за рухами ворога, пильнувати рухів ворога. -дать за детьми - наглядати (доглядати) дітей и за дітьми, дозирати дітей. -дать за работами - наглядати (назирати) за (над) роботами, пильнувати роботи, стежити за роботами. -дать за чьим поведением - доглядати (пильнувати) чийого поводження (чиєї поведінки). -дать за порядком - доглядати (дозирати, пильнувати) порядку. [Військового порядку дозирали січовики добре (Куліш)]. -дать за самим собою - стежити за самим собою, пильнувати себе, уважати на себе. За ним надо -дать - за ним треба наглядати (стежити), його треба пильнувати, на його треба уважати, його треба мати на оці. [Цезарю, остерегайся Брута,.. пильно вважай на Метелла Цімбра (Куліш)]. -дать украдкой (тайком) за кем - потай наглядати (назирати) кого и за ким, потай стежити за ким, сочити (присочувати) кого. Коли постережеш ще що-небудь, скажи мені; звели також і жінці присочувати (Куліш)];

3) (соблюдать) доглядати, доглянути, додержувати, держати, додержати що и чого, берегти, зберегти що. -дать закон, -ны - доглядати, додержувати закону, -нів. -сти правосудие - доглянути (додержати, допильнувати) правосуддя (правого суду). -дать пост - додержувати посту, додержати піст. Наблюдённый - спостережений, примічений;

2) доглянутий, додержаний, збережений. -ться -

1) спостерегатися, бути спостереженим. Высота солнца - тся снарядом - високість сонця спостерегають приладом;

2) (соблюдаться) держатися, додержуватися, бути додержуваним, додержаним. Посты теперь не -тся - постів тепер не додержують (не додержуються).

* * *

несов.; сов. - наблюст`и

1) (кого-что, за кем-чем) спостерігати, спостерегти, -режу, -реже́ш, постерігати, постерегти́ (кого-що, за ким-чим); (несов.: следить) сте́жити, диал. кміти́ти (кмічу́, кміти́ш) (за ким-чим)

2) (за кем-чем, над кем-чем - осуществлять надзор) нагляда́ти, нагля́нути (за ким-чим, кого-що), назира́ти, назирну́ти, несов. надзирати (кого-що, за ким-чим, над ким-чим); (ухаживать, присматривать) догляда́ти, догля́нути (кого-що, чого, за ким-чим), несов. пильнува́ти, -ну́ю, -ну́єш (кого-що)

3) (что - несов.: соблюдать что-либо) додержуватися, -жуюся, -жуєшся, додержувати, -жую, -жуєш (чого)

1) незвичайний, незвичний, нечуваний, дивний; срв. Необыкновенный. -ное веселье, -ный разгул - нечувані веселощі, нечувана гульня. -ной формы дерево - дивної форми дерево;

2) к чему (ненавыкший, стар.) - незвиклий, незвичний, непризвичаєний до чого. [Ще незвиклий до нового (Київщ.)]. Он ещё к этому делу -чен - він до цієї роботи (справи, до цього діла) ще незвичний (не звик, не призвичаївся, не наломився);

3) незвичний, незвичайний; срв. Непривычный 1. [Що за незвичайні гості? (Франко). Діти, здивовані незвичайною обстановою, шепталися поміж себе (Коцюб.)]. В -ный час, в -ную пору - у незвичну годину, у незвичну пору, незвичної пори, незвичної доби;

4) незвичайний, екстравагантний, ексцентричний, надто вільний, неподобний. -ное поведение - незвичне поводження, надто вільна (ексцентрична) поведінка.

* * *

1) (поворачивание куда) обертання, повертання, скеровування. [Повертання (скеровування) зброї проти ворогів]. -ние внимания - уважання, звертання уваги на що;

2) - ние вокруг чего-либо - кружляння, обертання навколо (навкруги, округи, круг) чого, циркулювання. [Кружляння (обертання) землі навколо сонця. Кружляння (циркулювання) крови в жилах]. -ние около (вокруг) общего центра - кружляння (циркулювання) навколо спільного осередку;

3) (денег, товаров) обіг, оббіг, циркуляція, обхід (-ходу), оборот, обертання. [Цього можна досягти шляхом передачі засобів продукції й обігу до рук пролетарської держави]. -ние денежное - грошовий обіг, оборот. См. Оборот. Из'ять из -ния - вивести з ужитку, з обігу. Из'ять из -ния бумажные деньги - вивести з ужитку паперові гроші;

4) с кем - поводження, поводіння, поведінка, поступування з ким, трактування кого (Франко). Вежливое -ние - звичайне (чемне) поводження и т. д.; звичайність, вихованість, людськість. [Нехай людськости вчиться (Поділ.)]. Грубое -ние - незвичайність, невихованість (-ности). Хорошее -ние с чем - пошанівок (-вку), пошанівля. [Цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок (при хорошем -нии) то й на десять стане];

5) к кому (за делом) - звертання, вдавання до кого в справі, за справою; (с речью) оклик, поклик до кого; (старое) орація. См. ещё Воззвание. -ние с разговором к кому - забалакування, заговорювання до кого;

6) во что - повертання, перевертання, обертання в що, на що; (в веру) навертання, (оконч.) навернення кого на віру. [Навернення на унію]. См. ещё Превращение.

* * *

1) ( действие) пове́рнення, обе́рнення, поверта́ння, оберта́ння; напра́влення, спрямува́ння, направля́ння, спрямо́вування; зве́рнення, спрямува́ння, зверта́ння, спрямо́вування; переве́дення, пове́рнення, поверта́ння; наве́рнення, наверта́ння; обе́рнення, оберта́ння; перетво́рення, обе́рнення, переве́дення, перетво́рювання, оберта́ння; пове́рнення, поверта́ння; переверта́ння

2) (процесс оборота ценностей, товаров) о́біг, -у; ( оборот) оборо́т, -у, оберта́ння; (о капитале, средствах) оборо́тність, -ності

3) ( поведение) пово́дження; ( обхождение) обхо́дження; ( отношение) ста́влення

4) (пользование, применение) пово́дження; (с орудием, инструментом) ору́дування

5) (призыв, просьба) зве́рнення, за́клик, -у, зверта́ння; ( прибегание) удава́ння

6) грам. зверта́ння

звичай, установа, поведінка, поведенція, обичай. [У його звичай - спати по обіді. У нас така вже установа здавна]. По -нию - звичайно, звичма, як звичайно. По своему -нию - своїм звичаєм. Было -ние - поводилось, було заведено, був звичай. [У старій бурсі поводилось пускати додому бурсаків аа всю масницю]. Нарушить -ние - зламати звичай, обичай, установу. По заведенному -нию - заведеним звичаєм. Сверх -ния - над звичай. Здесь такое -ние - тут так ведеться, поводиться, тут такий звичай. Вошло в -ние - повелося. Вышло из -ния - вивелося. Там это в большом -нии - там цього дуже додержують. Против -ния - проти звичаю, проти звички. По -нию этой страны - звичаєм цього краю, цієї країни.

* * *

см. Обыкновение.

* * *

обережний, бережкий, бережний, сторожкий, обачний, бачний, оглядний. Будь -жен! - май осторогу! Быть -жным с чем-либо - бути обережним, бережким з чим, сторожко ходити коло чого, (опис.) берега триматися (держатися). Срв. Осмотрительный. Это очень -жный человек - це дуже обережна, обачна людина. -жное поведение - обережне (обачне) поводження, -на поведінка. -ные речи - обачні розмови. -жный в поступках, в словах - обережний (обачний) у вчинках, у словах. Быть на стороже - матися на обережності (на бачності). [Не забудь, що я тобі сказав, і майся на бачності (Франко)].

* * *

отозваться

1) відзиватися, відозватися, о(б)зиватися, о(бі)зватися, відкликатися, відкликнутися, відгукуватися, відгукнутися на що, зголошуватися, зголоситися на що, подавати, подати голос. [Як зовуть, так і обзиваються. На заклик працювати в гуртку зголосився тільки один];

2) (откликаться) лунати. Рёв зверей -вается в лесу - рев (ревіння) звірів лунає по лісі - см. Отдаваться;

3) (давать отзыв о ком, о чём) озиватися, озватися про кого, про що, висловлювати, висловити свою думку про кого, що;

4) (пахнуть ч.-л.) відгонити чим, дхнути чим. [Молоко чимсь дхне. Така поведінка відгонить формалізмом];

5) (о боли и т. п.) відчуватися. [Старі рани відчуваються]. Тебе это -вётся - тобі це даром не пройде.

* * *

1) відгу́куватися и відгука́тися, відгукну́тися, відзива́тися, відізва́тися; ( откликаться) озива́тися, озва́тися, обзива́тися, обізва́тися, відклика́тися, відкли́кнутися, оклика́тися, окли́кнутися; ( раздаваться) луна́ти, пролуна́ти и залуна́ти

2) (давать отзыв о ком-чём-л.) відзива́тися, відізва́тися

3) (отражаться, оказывать воздействие) відбива́тися, відби́тися, одзива́тися, одізва́тися; ( влиять) вплива́ти, впли́нути

оттолкать, оттолкнуть відштовхувати, відштовхнути, відпихати, відіпхнути, відтручувати, відтрутити, відхиляти, відхилити, (о мног.) повідштовхувати, повідпихати, повідтручувати кого, що від кого, від чого чим. Он всех -вает от себя своим поведением - він усіх відштовхує (відпихає) від себе своєю поведінкою. -нуть лодку от берега - відіпхнути (відтрутити) човна від берега. -кать бока кому - наштовхати боки кому. Оттолкнутый - відіпхнутий, відштовхнутий, відтручений.

* * *

несов.; сов. - оттолкн`уть

послідовність, консеквентність, наступність (-ости). -ность мыслей - послідовність думок. -ность звуков - наступність звуків. В его поведении нет -ности - в його поведінці нема послідовности, він поводиться неконсеквентно.

* * *

злочинність, переступність (-ности).

* * *

1) (качество, свойство) злочи́нність, -ності

2) ( наличие преступлений) злочи́нство, злочи́нність

зачіска, зачіс (-чесу), (гал.) фризура. [Яка тепера поведінка в Римі на зачіски (Л. Укр.). Щоб не втрачатись на фризуру (Куліш)].

* * *

1) за́чіска

2) ( действие) причі́сування, причеса́ння, зачі́сування, заче́сання

1) розташо́вувати, -шо́вую, -шо́вуєш, розташува́ти, -шу́ю, -шу́єш, несов. ташува́ти; ( размещать) розміща́ти и розмі́щувати, -щую, -щуєш, розмісти́ти, -міщу́, -мі́стиш и мног. порозміща́ти и порозмі́щувати; ( расставлять) розставля́ти, розста́вити, -влю, -виш и мног. порозставля́ти

2) (распределять во времени, планировать) розподіля́ти, розподіли́ти, -ділю́, -ді́лиш

3) ( привлекать) прива́блювати, -люю, -люєш [до се́бе], прива́бити, -блю, -биш [до се́бе]; ( склонять). приверта́ти, приверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, прихиля́ти, прихили́ти, -хилю́, -хи́лиш

1) (чем - несов.: иметь в распоряжении) ма́ти [в своє́му розпоря́дженні] (що)

2) (кем-чем - несов., сов.: распоряжаться кем-чем-л.) розпоряджа́тися, розпоряди́тися, -джу́ся, -ди́шся, несов. розпоряджа́ти (ким-чим); (несов.: рассчитывать) розрахо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш (на кого-що)

3) (к чему - несов.: развивать склонность) розвива́ти схи́льність (-ності) (до чого), (способствовать) сприя́ти (чому)

4) (намереваться, предполагать) ду́мати, заду́мати, несов. гада́ти, ма́ти на́мір (-у); ( собираться) збира́тися, зібра́тися (зберу́ся, збере́шся)

1) ( с чем) згі́дний (з чим); ( соответствующий) відпові́дний (до чого, чому)

2) ( разумный) розу́мний; ( целесообразный) доці́льний