Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

пленять

  • 1 пленять

    пленить
    1) (брать в плен) полонити, заполонити, ясирити, з'ясирити, в неволю (в полон) забирати и займати, забрати и заняти, в ясир узяти кого. [Є чутка, що цар хоче весь світ полонити (Шевч.). Оця грубо матеріялістична порода найбільш заполонила його фантазію (Крим.). Орда ясирить, полонить];
    2) (прельстить, привлечь) полонити, заполонювати, заполонити, надити, принадити, чарувати, зчарувати, причарувати, скоряти, скорити, прилюбляти, прилюбити кого. [Думка, як-би заполонити Четвертинського (Стор.). Заполонює серця жіночі (Крим.). Хлопця зчарувала. Лірика Шевченка скоряє всіх своєю красою (Єфр.). Гляди, щоб вона тебе не прилюбила та не причарувала (Неч.-Лев.)]. Пленённый - полонений, з[при]чарований.
    * * *
    несов.; сов. - плен`ить
    1) ( брать в плен) полони́ти несов., сов., бра́ти в поло́н, узя́ти в поло́н; несов. заполони́ти
    2) перен. полони́ти несов., сов., заполо́нювати, заполони́ти, бра́ти в поло́н, узя́ти в поло́н; ( очаровывать) чарува́ти, (несов.), зачаро́вувати, зачарува́ти и позачаро́вувати, очаро́вувати, очарува́ти, причаро́вувати, причарува́ти; (влюбляя диал.) прилюбля́ти, прилюби́ти

    Русско-украинский словарь > пленять

  • 2 пленить

    см. Пленять.
    * * *

    Русско-украинский словарь > пленить

  • 3 полонить

    полонити - см. Пленять. [Горе забрало мене цілком, полонило (Коцюб.). Багато людей полонили татари].
    * * *
    несов. см. пленять

    Русско-украинский словарь > полонить

  • 4 околдовывать

    околдовать
    1) чарувати, о(б)чаровувати, о(б)чарувати, зачаровувати, зачарувати, обходити, обійти чаром (чарами), завідьмувати, обмарити кого, що;
    2) (пленить) вчарувати, зчарувати, причаровувати, причарувати. См. Обвораживать, Очаровывать. Околдованный - о(б)чарований, зачарований, обійдений чарами и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - околдов`ать
    зачаро́вувати, зачарува́ти и позачаро́вувати и почарува́ти; несов. зчарува́ти; ( завораживать) заворо́жувати, заворожи́ти; ( очаровывать) очаро́вувати, очарува́ти; (перен.: пленять) обворо́жувати, обворожи́ти; несов. диал. обма́рити

    Русско-украинский словарь > околдовывать

  • 5 очаровывать

    очаровать чарувати, з[у]чарувати, о(б)чаровувати, о(б)чарувати, зачаровувати, зачарувати, причаровувати, причарувати, (о мног.) пообчаровувати, почарувати, поза[при]чаровувати кого, що чим. Очарованный, -ван - о(б)чарований, зачарований, зчарований, причарований чим, ким, повитий у чари.
    * * *
    несов.; сов. - очаров`ать
    зачаро́вувати и чарува́ти, зачарува́ти и позачаро́вувати, очаро́вувати, очарува́ти; ( пленять) обворо́жувати, обворожи́ти, ома́нювати, омани́ти

    Русско-украинский словарь > очаровывать

  • 6 покорять

    покорить скоряти, скорити, корити, покорити, упокорювати, упокорити, підкоряти, підкорити, зневолювати, зневолити, підхиляти, підхилити, підгортати, підгорнути кого під кого, опановувати, опанувати кого; подолати кого, під свою руку (волю) нахиляти (нагинати) кого; (только войной) воювати, звоювати кого, підбивати, підбити кого під себе. [Умів свої почуття розумові скоряти. Річ твоя тиха, а корила всю Україну (Основа). Кого не зневолить такая краса? Князьки Русь-Наддніпрянщину під свою руку нахилили (Куліш). Олександер Македонський підбив Індію. Не диво багатим скарбом трясти і золотом людей під свою волю нагинати (Куліш)]. -рить чей ум, волю - скорити чий розум, волю. Покорённый - упокорений, з[по]неволений, підбитий, подоланий, опанований, звойований. [Упокореним людям таки мріялася воля. І зневолена країна вже не стерпіла знущання (Грінч.). Зостатись отут в подоланій землі, останнього сорому ждати (Л. Укр.)].
    * * *
    несов.; сов. - покор`ить
    підкоря́ти, підкори́ти, покоря́ти, покори́ти, скоря́ти, скори́ти; (перен.: пленять) полони́ти несов., сов.

    Русско-украинский словарь > покорять

  • 7 полонять

    фольк. см. пленять

    Русско-украинский словарь > полонять

  • 8 прельщать

    прельстить кого чем или собою вабити, зваблювати и звабляти, звабити, повабити, надити, знаджувати, знадити кого чим, собою, манити, приманювати, приманити, прилещати, прилестити, (привлекать) приваблювати, привабити, принаджувати, принадити кого чим, (соблазнять) спокушати, спокусити, зводити, звести кого чим; (о мн.) позваблювати, повабити, познаджувати, поприваблювати; позводити и т. д.; см. Привлекать, Обольщать. [О чарівнице-природо! нащо ти мене вабиш своїм чаром? (Мирн.). Се ще більше його зваблювало, що воно заборонене (Грінч.). Звабила очами, то тяжко відбити бичами. Ви звабили мене ласкавими словами (Сам.)]. Меня -ет что-нибудь (перспектива чего-н.) - мене вабить що-небудь, мені манеться чого-небудь. [Невже таки вам сварки зо мною манеться?]. -щать обманчивыми обещаниями - вабити (манити) кого облудними надіями, (опис.) кози в золоті показувати кому. -щать невероятными обещаниями - золоті гори обіцяти кому, обіцяти на осиці кислиці, а на вербі груші. Прельщённый - зваблений, приваблений, знаджений чим.
    * * *
    несов.; сов. - прельст`ить
    1) ( привлекать) прива́блювати, прива́бити, прина́джувати, прина́дити, несов. ва́бити, на́дити; ( очаровывать) чарува́ти и зачаро́вувати, зачарува́ти, очаро́вувати, очарува́ти, захо́плювати, захопи́ти; ( пленять) причаро́вувати, причарува́ти
    2) ( соблазнять) спокуша́ти, спокуси́ти; ( обольщать) зна́джувати, зна́дити, зва́блювати, зва́бити; ( подманивать) підма́нювати, підмани́ти и підману́ти

    Русско-украинский словарь > прельщать

  • 9 Напленить

    кого наполонити, набрати в полон, (о мног.) понабирати в полон кого; срв. Пленять.

    Русско-украинский словарь > Напленить

См. также в других словарях:

  • пленять — См …   Словарь синонимов

  • ПЛЕНЯТЬ — ПЛЕНЯТЬ, пленить кого, взять в плен, в неволю, полонить, захватить, поработить; отбить скот. Часть врага побили, другую пленили, остаток разбежался. За здоровье глаз, что пленили нас (что глядят на нас)! | Прельстить чем, или собою, привлечь и… …   Толковый словарь Даля

  • ПЛЕНЯТЬ — ПЛЕНЯТЬ, пленяю, пленяешь, несовер., кого что (книжн.). 1. несовер. к пленить (устар.). 2. (совер. нет) без доп. Быть очаровательным, пленительным. «Все в ней пленяло: тихий нрав, движенья стройные, живые.» Пушкин. Он пленяет своим красноречием.… …   Толковый словарь Ушакова

  • пленять — ПЛЕНЯТЬ(СЯ) см. пленить, ся. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • пленять — ПЛЕНЯТЬ, несов. (сов. пленить), кого чем. Перен. Воздействуя на кого л. своим обаянием, очарованием, привлекая к себе, вызывать (вызвать) в ком л. чувство любви; увлекать (увлечь), покорять (покорить) кого л.; Син.: обольщать, очаровывать,… …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • ПЛЕНЯТЬ, ЦСЯ — ПЛЕНЯТЬ, СЯ см. пленить, ся. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Пленять — несов. перех. 1. устар. Брать в плен. отт. Покорять, завоевывать (какие либо земли, страны). 2. Ловить, лишать свободы. 3. перен. Подчинять чьи либо чувства, мысли и т.п. своей власти, своему влиянию. отт. Привлекать к себе, восхищать,… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • пленять — плен ять, яю, яет …   Русский орфографический словарь

  • пленять — (I), пленя/ю(сь), ня/ешь(ся), ня/ют(ся) …   Орфографический словарь русского языка

  • пленять — Syn: покорять, завоевывать, брать в плен Ant: освобождать …   Тезаурус русской деловой лексики

  • пленять — см. Пленить …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»