Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

плевать

  • 1 плевать

    плюнуть плювати, плюнути; (сквозь зубы) чвиркати, чвиркнути, цвіркати, цвіркнути. -ть мне на него! - (на)чхати мені на його.
    * * *
    несов.; сов. - пл`юнуть
    плюва́ти, плю́нути; ( сквозь зубы) чви́ркати, чви́ркнути, цві́ркати, цві́ркнути

    Русско-украинский словарь > плевать

  • 2 плюнуть

    см. Плевать. Плюнуть в глаза - межи очі плюнути.
    * * *

    Русско-украинский словарь > плюнуть

  • 3 заплёвывать

    заплевать запльовувати, заплювати, (о мног.) позапльовувати кого, що. [Позапльовував їм очі та й пішов (Харк.)]. -ться - запльовуватися, заплюватися, позапльовуватися, заплювати себе, позапльовувати себе. Заплёванный - запльований, позапльовуваний.
    * * *
    несов.; сов. - заплев`ать
    1) запльо́вувати, -пльо́вую, -пльо́вуєш, заплюва́ти, -плюю́, -плює́ш и мног. позапльо́вувати
    2) (сов.: начать плевать) поча́ти плюва́ти

    Русско-украинский словарь > заплёвывать

  • 4 нельзя

    I. До -зя см. Донельзя.
    II. 1) глаг. нрч. - а) (невозможно) не можна, не сила, не вільно, ніяк, (зап.) годі, (диал.) нільга. [Скільки я осів поламав, то й полічити не можна (Н.-Лев.). Не сила забути (Грінч.). За людським гудінням, однаково їх не сила було-б чути (Крим.). Люблю, люблю дівчиноньку, та не вільно взяти (Пісня). Потішити-б її, попестити, та ніяк увійти (Коцюб.). Для їх усе дарма і годі їх спинити (Вороний). Є речі, що годі їх обминути мовчки (Павлик). Одно я серце маю, - нільга ним ділитися (Макар.). Ні так, ні сяк нільга обернутися (Куліш)]. -зя ли вам замолвить за меня словцо? - чи не можна-б вам (чи не могли-б ви) закинути за мене слівце? -зя упросить кого - не можа упросити кого, (диал.) немає впросу в кого. [У неї немає впросу (Федьк.)]. Здесь одному -зя управиться - тут самому не можна (не сила) впоратися, тут сам один не впораєшся. Как -зя лучше, хуже, более - як-найкраще, як- найгірше, як-найбільше, як(о)-мога краще, гірше, більше. [Цензурна практика довела це як- найкраще (Гр. Думка)]. Никак, никоим образом -зя - ніяк (отнюдь не: аж ніяк) не можна, ніякою силою не можна, (ні) жадною мірою не можна, ані способу. [Просили мене до себе, так мені ніяк не можна, поспішаюся дуже (М. Вовч.). Дозволити цього аж ніяк не можна (Київ). Ні жадною мірою не можна, - баба дуже завзята (Квітка). Ані способу разом поскладати (Рудан.)]. Против этого -зя ничего сказать - проти цього не можна (годі) щось сказати. Сказать -зя - не можна сказати, сказати не можна, не сказати. [Не сказати, щоб він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. Этого -зя сделать - цього не можна (не сила) зробити. Этой беды -зя исправить - цього лиха не направити (не можна, не сила или годі направити); б) (запрещено) не вільно, не можна, заборонено. [Увійти в містечко не вільно було козакові, як не покаже білета від сотника (Куліш). По пасіці бігати не вільно, - дідусь не велять (Грінч.)]. Здесь -зя курить, плевать, ходить - тут палити (курити) плювати, ходити не вільно (не можна). [«Не кури!» - «А хіба не вільно?» (Грінч.)]. Мало ли что можно бы, да -зя - чого-б не схотілось, тав не можна. Чего -зя, того не можно - чого не вільно, того й не можна. Чего -зя, того и хочется - чого не вільно (що заборонено), того й кортить;
    2) (в качестве междом.: не сметь! дудки!) зась! засі!, (диал.) заськи! (а)дзуськи! [Очима їж, а руками зась! (Номис). Що панові можна, то дякові зась (Номис). Горілка не дівка, а козакові зась (Млр. лит. сб.). Заськи до моєї запаски (Харк.)].
    * * *
    предик.
    1) не мо́жна, ні́як, нема́є (нема́) як; го́ді; диал. неві́льно

    как \нельзя зя́ бо́лее пра́вильный — якнайправильні́ший, щонайправильні́ший; якнайвірні́ший, щонайвірні́ший

    \нельзя зя́ ли... — чи не мо́жна

    \нельзя зя́ не... — не мо́жна не

    \нельзя зя́ сказа́ть, что́бы... — не мо́жна сказа́ти, щоб

    2) ( запрещено) не мо́жна

    Русско-украинский словарь > нельзя

См. также в других словарях:

  • плевать — хотел, ни жарко ни холодно, что совой об сосну, что сосной об сову, до лампочки, не волнует, моя хата с краю, мое дело сторона, наплевать, что так, что эдак, ни тепло ни холодно, хоть бы что, хоть бы хны, до фонаря, до фени, по фигу, все едино,… …   Словарь синонимов

  • ПЛЕВАТЬ — ПЛЕВАТЬ, плюю, плюёшь, и (устар.). Плюю, плюешь, несовер. (к плюнуть). 1. без доп. Выбрасывать, извергать изо рта слюну, мокроту. На пол плевать воспрещается. «Не плюй в колодец: пригодится воды напиться.» (посл.). 2. перен., на кого что.… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПЛЕВАТЬ — ПЛЕВАТЬ, плюнуть, плевывать, силою воздуха выкидывать изо рта слюну или мокроты. Верблюд плюет жвачкой. Дурная привычка, плевать по всем углам. Плевать, харкать кровью. | на что, на кого, ставить ни во что, небречь чем, презирать кого. Плюнь, да… …   Толковый словарь Даля

  • ПЛЕВАТЬ — ПЛЕВАТЬ, плюю, плюёшь; плюй; несовер. 1. Выбрасывать изо рта плевком или вместе с плевком. П. на пол. П. подсолнечную шелуху. П. в глаза кому н. (перен.: публично оскорблять; разг.). П. в потолок (перен.: бездельничать; разг. шутл). 2. на кого… …   Толковый словарь Ожегова

  • Плевать — Плевать, наплевать (иноск.) пренебрегать, не обращать вниманія плюнуть и растереть (знакъ презрѣнія). На дурака плюнь, да отойди. Ср. Всѣ эти юбилеи... не стоютъ выѣденнаго яйца! И, значитъ, надо плюнуть на нихъ да растереть, и онъ плюнулъ на… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • плевать — ПЛЕВАТЬ, плюю, плюёшь; несов.; ПЛЮНУТЬ, ну, нешь, сов. 1. без доп. Делать что л. несуразное, грубое, опрометчивое. Ну ты и плюнул! 2. в кого что и без доп. Стрелять. 2. (а также Возм. и 1.) Возм. из уг.; ср. уг. «плевать» сознаваться, выдавать… …   Словарь русского арго

  • плевать —   Плевать в потолок (разг. фам.) проводить время в ничегонеделании.     Он лежит себе, да в потолок плюет. [Первонач. о ничегонеделании, как безразличном отношении к какому н. обстоятельству.     Кандоуровский барин между тем плюет в потолок, что …   Фразеологический словарь русского языка

  • Плевать — на человека означает выражать глубочайшее презрение к нему (Чис 12:14; Мф 26:67; 27:30). По поводу Втор 25:9 см. Брак …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • ПЛЕВАТЬ — хотел на кого, на что. Прост. О полном безразличии к кому л., к чему л. Глухов 1988, 123; Ф 2, 240 …   Большой словарь русских поговорок

  • плевать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я плюю, ты плюёшь, он/она/оно плюёт, мы плюём, вы плюёте, они плюют, плюй, плюйте, плевал, плевала, плевало, плевали, плюющий, плевавший, плюя; св. плюнуть; сущ., с …   Толковый словарь Дмитриева

  • плевать — I см. плевать кому в функц. сказ.; разг. сниж. О полном равнодушии, безразличии, пренебрежении к кому , чему л. Плева/ть мне на их сплетни. П., что поезд ушёл. П., что денег нет. П.! (восклицание, выражающее полное равнодушие, безразличие на то,… …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»