Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

петь

  • 1 петь

    певать
    1) співати, (диал.) піти, піяти. [Кому добре, той співає, кому зле, той плаче. Ще кури не піяли, як він зірвався (Стеф.)]. Петь что и о ком, о чём - співати чого (реже що) и за (про) кого, за (про) що. Петь песни, весенние (свадебные) песни - співати пісень, веснянок, весільних пісень. [Катря вже подругувала з сільськими дівчатками - веснянок уміла співати (М. Вовч.). І пісні їй піли пташенята божі (Рудан.)]. Петь-заливаться - співати-розлягатися, лящати. [В кущі співав-розлягався соловейко. Соловейко лящить (Тесл.)]. Петь басом - співати баса (и басом), басувати. Петь вполголоса, под нос песню - мугикати, кургикати пісню (и пісні). Петь обедню молебен - співати службу (обідню), молебень. Петь одну песню, одно и то же - після тієї та знов тієї співати. Теперь он другое поёт - тепер він иншої (не те) співає (заспівав). Любящий петь - співучий, співливий;
    2) (воспевать кого, что) співати про кого, про що, виспівувати, виспівати, оспівувати, оспівати кого, що. Петый -
    1) співаний;
    2) см. Отпетый 2.
    * * *
    1) співа́ти; ( распевать) виспі́вувати
    2) ( воспевать) співа́ти, оспі́вувати, виспі́вувати

    Русско-украинский словарь > петь

  • 2 Лазаря петь

    співати Лазаря, бідкатися.

    Русско-украинский словарь > Лазаря петь

  • 3 лазарь

    петь ла́заря, прики́дываться ла́зарем — співа́ти ла́заря; бі́дкатися

    наобу́м ла́заря — навмання́, нао́сліп

    Русско-украинский словарь > лазарь

  • 4 преуспевать

    -петь доспівати, доспіти в чому, мати поспіх (успіх), поступати, (по)ступити наперед в чому. [Ісус-же доспівав у премудрості (Єв.)]. -вать в искусстве - мати поспіх, поступати в мистецтві. Он -вает, -пел - йому добре ведеться, повелося. [Молюся, щоб у всьому добре тобі велося (Св. П.)].
    * * *
    несов.; сов. - преусп`еть
    1) досяга́ти у́спіхів (вели́ких у́спіхів, у́спіху, вели́кого у́спіху), досягти́ и досягну́ти у́спіхів (вели́ких у́спіхів, у́спіху, вели́кого у́спіху)
    2) (несов.: благоденствовать) процвіта́ти, розкошува́ти, гараздува́ти

    Русско-украинский словарь > преуспевать

  • 5 Воскипать

    -петь скипати, скипіти, закипати, закипіти.

    Русско-украинский словарь > Воскипать

  • 6 потерпеть

    1) что (претерпеть, испытать) - зазнати чого. -петь поражение, крушение - зазнати поразки, розбиття. -петь убыток, убытки - зазнати страти, шкоди, збитків на чому, через що; (проиграть) прокинути, проробити, програти на чому. -петь неудачу в чём - не пощастити кому з чим. -петь неудачу (насм.) - піймати (вхопити) облизня, ухопити шилом патоки, облизати макогона, ухопити як собака обметиці. -петь от чего - постраждати через що, зазнати лиха, шкоди через що, від чого. [Постраждати через війну, через град и від граду. Хліб зазнав шкоди від граду]. Я не -плю (допущу) таких беспорядков - я не попущу такого безладу (безладдя), (бунту) заколоту, розрухів;
    2) (некот. время) потерпіти (якийсь час). [Поживемо ще, потерпимо ще на цім світі (Кв.)];
    3) (подождать) почекати, заждати, потривати. -пи до осени, отдам непременно - почекай (потривай) до осени, віддам конче. Потерпевший - що зазнав чого, що постраждав через що, від чого, скривджений; юрид. с[по]кривджений, (зап.) пошкодований, ушкоджений. -шая сторона - с[по]кривджена сторона.
    * * *
    1) потерпі́ти; диал. уте́рпіти
    2) ( что - испытать) зазна́ти (чого)

    Русско-украинский словарь > потерпеть

  • 7 голосить

    1) (громко говорить, петь) горлати, галасувати, гам(о)рити;
    2) (причитать над покойником) голосити, заводити, тужити, квилити.
    * * *
    1) (громко петь, кричать) горла́ти, горла́нити, галасува́ти, голоси́ти
    2) ( причитать) диал. голоси́ти, заво́дити, тужи́ти

    Русско-украинский словарь > голосить

  • 8 кипеть

    (о жидкости) кипіти, парувати. -петь ключем - кипіти (битися, вбиватися) в ключ(і), кипнем (зибком) кипіти. [Уже окріп у ключ кипить (Г. Барв.). Голоси товсті, низькі неначе булькотали та клекотали, як вода кипить та вбивається в ключі в здоровому казані (Н.-Лев.). Казани кипіли у ключ (Рудч.). Окріп зибком кипить (Борзенщ.)]; (о воде водоворота, прибоя и т. п.) вирувати, шумувати, шпувати; (об извести: -петь при гашении) люсувати, кипіти. [На вапну налили води, то вона й люсує (Сл. Гр.)]. Вокруг -пела жизнь - навкруги вирувало (шумувало, кипіло, буяло) життя. Он -пел гневом - гнів кипів у йому; він не тямився (кипів) з гніва, кипнем кипів з гніва. Работа -пит у нея в руках - робота горить у неї в руках.
    * * *
    кипі́ти; ( бурлить) вирува́ти

    самова́р кипи́т — самова́р кипи́ть

    гнев кипи́т — гнів кипи́ть

    жизнь кипи́т — життя́ кипи́ть (виру́є)

    Русско-украинский словарь > кипеть

  • 9 наслышка

    чутка (-ки) и (мн.) чутки (-ток), поговір (-вору). По -ке - з чутки, з чуток, як від людей чув (чула, чули), з людського поговору. [Видко, що й Платон і Діоген лишилися для Хафиза відомі хіба з чутки, та й край (Крим.)]. Говорю об этом только по -ке - кажу (говорю) про (за) це тільки з чуток (так, як від людей чув). Рассказы по -ке - оповідання з людського переказу (з людської поголоски, з чуток). Петь, играть по -ке - співати, грати з голосу (на слух).
    * * *

    по \наслышка ке — з чу́тки, з чуто́к

    петь (игра́ть) по \наслышка ке — співа́ти (гра́ти) з го́лосу (на слух)

    Русско-украинский словарь > наслышка

  • 10 претерпевать

    претерпеть терпіти, витерплювати, витерпіти, перетерплювати, перетерпіти, відтерплювати, відтерпіти що, (испытывать) зазнавати, зазнати чого, (отбывать) перебувати, перебути, відбувати, відбути що. -вать бедность нужду, голод - терпіти бідність, нестатки, голод. -вать, -петь нечеловеческую муку, наказание, пытку - терпіти, відтерпіти, витерплювати, витерпіти, відбувати, відбути нелюдську муку, кару, катування (мордування). [Вже й на цім світі одтерплю муку (Звин.). Хай царству усьому в науку він витерпить такую муку, щоб з ляку більш ніхто в такий не вскочив гріх (Греб.). Жити і знать, що вона люту витерплює муку (Грінч.)]. Он -пел все бедствия, ниспосланные ему судьбой - він перетерпів (перебув) усі лиха (злигодні), що послала йому доля. Много горя -пели мы - багато лиха, горя зазнали (набралися) ми; срв. Испытать. Цена этих товаров -вает частые колебания - ціна на цей крам зазнає частих хитаннів. -вать изменения - зазнавати змін, переходити, перебувати, відбувати зміни (переміни), переиначуватися. [Як росла людськість, які переміни переходила (Єфр.)]. -петь крушение - см. Потерпеть. Претерпевший - терпенний. [Терпен - спасен]. Претерпенный - витерплений, перетерплений, відтерплений, відбутий, перебутий, зазнаний. -ться - витерплюватися, бути витерпленим, перетерплюватися, бути перетерпленим, відтерплюватися, бути відтерпленим и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - претерп`еть
    1) ( переносить) перете́рплювати, перетерпі́ти, вите́рплювати, ви́терпіти (що); (изведывать, испытывать) зазнава́ти, зазна́ти (чого)
    2) ( изменения) зазнава́ти, зазна́ти (чого)

    Русско-украинский словарь > претерпевать

  • 11 распевать

    несов.; сов. - расп`еть
    1) (петь, репетируя) проспі́вувати, -спі́вую, -спі́вуєш, проспіва́ти
    2) (петь, упражняя голос) розспі́вувати, розспі́вати
    3) (несов.: проводить время в пении) виспі́вувати

    Русско-украинский словарь > распевать

  • 12 бас

    бас; ув. - басище, басисько, басюка, басюра; ум. - басик, басок. Петь басом - співати баса, брати баса. Говорить -сом - говорити баса.
    * * *

    Русско-украинский словарь > бас

  • 13 дифирамб

    чему дитирамб, дифірамб на що. [Дифірамби на її красу (Франко)].
    * * *
    лит., перен.
    дифіра́мб, дитира́мб

    петь дифира́мбы — перен. співа́ти дифіра́мби (дитира́мби)

    Русско-украинский словарь > дифирамб

  • 14 драть

    дирать драти, дерти. [Одежу так дере, що страх]. -ть горло - горлати - см. Горланить. -ть за волосы кого, друг друга - чубити, -ся, вихрити, -ся, скубти, -ся, скубки (почубеньків) давати кому. [Доки не поберуться, то й любляться, а як поберуться, то й чубляться]. -ть за уши - скубти за вуха, крутити вуха. -ть розгами - парити, лозанів давати - см. Сечь. -ть в горле - драти (дерти) в горлі (горло). [Проханий шматок горло дере]. -ть в тридорога - драти (лупити, дерти) як за батька. -ть взятки - см. Взятка, Взяточничать. -ть нос - кирпу дерти, кирпу загинати (гнути). Мороз дерёт по коже - мороз пішов по-за плечима (по-за шкурою), наче снігом по шкурі (по спині) тре, з-за спини морозом бере.
    * * *
    1) (рвать, разрывать) де́рти, дра́ти, рва́ти, роздира́ти, розрива́ти, шматува́ти
    2) (отделять, снимать) де́рти, драти; ( вырывать) рва́ти, вирива́ти

    \драть ко́ру с де́рева — де́рти (дра́ти) ко́ру з де́рева

    3) ( растерзывать) де́рти, дра́ти, розрива́ти, роздира́ти
    4) (наказывать поркой, сечь) бити, шмага́ти, сікти́; (за волосы, за уши) скубти́, ску́бати и скуба́ти; ( за волосы) чу́бити

    \драть за у́ши кого́ — м'я́ти (крути́ти) ву́ха кому́, скубти́ за ву́ха кого́

    5) (перен.: брать слишком дорого) де́рти, дра́ти, лупи́ти
    6) (скоблить, тереть) де́рти, дра́ти, шарува́ти
    7) (царапать, раздражать) де́рти, дра́ти, дря́пати; в

    го́рле дерёт — безл. у го́рлі (го́рло) дере́ (дря́пає)

    8) (кричать, громко петь) горла́ти, горла́нити, репетува́ти, галасува́ти

    \драть го́рло (гло́тку) — де́рти (дра́ти) го́рло (гло́тку), горла́ти, горла́нити

    9) (убегать, удирать) де́рти, дря́пати

    Русско-украинский словарь > драть

  • 15 затягивать

    затянуть
    1) починати, почати тягти;
    2) (узел, петлю и т. п.) затягати и затягувати, затягти (вузол), (задёрнуть) зашморгувати, зашморгнути (петлю, зашморг), (о мног.) позатягувати и позатягати, позашморгувати (вузли, петлі, зашморги). -нуть петлёй - см. Завязать 1. [Не можна затягати нитку на шиї, бо нечистий задавить (Грінч. II). Зашморгнув на шиї він аркан (Г. Арт.)];
    3) (покрывать) затягати и -гувати, затягти, заволікати, заволокти; запинати, зап'ясти и -пнути, (о мног.) позатягати и -гувати, позаволікати; позапинати що. [Небо затягло (заволокло) хмарою. Нічим ні позапинати дірок, ні позатикати (Г. Барв.)]. -нуть илом - затягти мулом, замулити що. [Пропала на городі картопля, усю чисто замулила вода, як ішла річкою після дощу (Бердян. п.)]. Рану (раны) -вает, -нуло - рану (рани) затягає, рану затягло, рани позатягало;
    4) (затащить, завлечь) затягати и затягувати, затягти, заволікати, заволокти, (о мног.) позатягати, позаволікати кого, що куди. [Водяний людей частенько в воду затягає (Руданськ.). Нуте, хлопці чорнобривці, затягайте неводи (Чуб. III). Я було пиякам кажу: «пийте, та його не заволікайте» (Г. Барв.)];
    5) (время, дело) затягати, затягти, дляти, задляти, гаяти, загаяти, проволікати, проволокти (час, справу); (медлить) о(д)тягатися и о(д)тягуватися з чим. [Аби задляти час, а врятувати можна (Самійл.). Радюк зрозумів, що Ольга отягувалась (Н.-Лев.)];
    6) (песню) заводити, завести, затягати, затягти (пісню). [Завели вдвох пісеньку (Г. Барв.)]. Затянутый - затягнений и затягнутий, зашморгнутий и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - затян`уть
    затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатяга́ти и позатя́гувати; (петлю; петлёй) зашмо́ргувати, зашморгну́ти и мног. позашмо́ргувати; (несов.: задерживать, замедлять что-л.) зволіка́ти (з чим, що); ( начинать петь) заво́дити, завести́, -веду́, -веде́ш

    Русско-украинский словарь > затягивать

  • 16 играть

    1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;
    2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];
    3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];
    4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];
    5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.
    * * *
    1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти

    \игратьть в зага́дки — гра́ти в за́га́дки, зага́дувати за́га́дки [оди́н о́дному]

    \игратьть в ку́клы — гра́тися (гуля́ти, гуля́тися) в ляльки́ (з лялька́ми)

    \игратьть в ша́хматы — гра́ти (гуля́ти) в ша́хи

    \игратьть глаза́ми — гра́ти очи́ма

    \игратьть коме́дию — см. комедия

    \игратьть на би́рже — гра́ти на бі́ржі

    \игратьть на не́рвах чьих — см. нерв

    \игратьть на́ руку (в ру́ку) кому́ — гра́ти на ру́ку кому́

    \игратьть огнём (с огнём) — гра́тися з вогне́м

    \игратьть роль — а) прям. гра́ти роль; б) перен. відіграва́ти роль

    \игратьть сва́дьбу — справля́ти (гуля́ти, гра́ти) весі́лля

    \игратьть свое́й жи́знью — гра́ти свої́м життя́м

    \игратьть слова́ми — гра́ти слова́ми; ( острить) каламбу́рити

    2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є
    3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти

    \игратьть все́ми цвета́ми [ра́дуги] — гра́ти (виграва́ти, міни́тися, перелива́ти, перелива́тися) всіма́ ба́рвами [ра́йдуги]

    4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти
    5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти

    \игратьть в две (в четы́ре) руки́ — гра́ти (виграва́ти) в дві (в чоти́ри) руки́

    \игратьть на скри́пке — гра́ти (виграва́ти) на скри́пці (на скри́пку)

    \игратьть пе́рвую скри́пку — гра́ти пе́ршу скри́пку

    6) ( петь) диал. співа́ти

    \игратьть пе́сни (пе́сню) — співа́ти [пі́сню, пісні́]

    Русско-украинский словарь > играть

  • 17 козёл

    1) цап (-па), (зап.) цапур (-ра) (Верхр.), козел (р. козла и кізла), ласк. цапусенько, соб. цапня (-ні). [Вуса - честь, а борода і в цапа, есть (Приказка)]. Каменный -зёл - см. Козерог 1. -зёл отпущения - козел (цап) відпущення (розгрішення). Стать -лом (на четвереньки) - стати цапки, рачки. Дать -ла - стрибнути, скокнути, кинутися (пуститися) бігти стрибом, плигом. Прыгать -лом - стрибати (плигати), як цап. Взять на -ла (ребёнка) - взяти (дитину) на копки, підійняти собі на плечі (дитину). Доить -ла - см. Мочиться 2. Драть -ла - козу (козли) дерти. Петь -лом - пускати цапа, козлякувати, на цапиний глас співати. Пустить -ла (скозлоголосить) - підпустити (вивести) цапа. Пустить -ла в огород - пустити цапа в капусту. Как от -ла молока - як з цапа вовни (Кон.), як з бика молока;
    2) (о глупом человеке) цап. [Дурний, як цап (Поділля). Ой, цап з мене, цап! (Звин.)];
    3) (козлиная кожа) см. Козлина 2;
    4) (ворот) ручний коловоро[і]т (-роту);
    5) (скамейка, на которой секли школьников) кобилка, лавка.
    * * *
    1) цап, козе́л, -зла́

    \козёл отпуще́ния — цап-відбува́йло, офі́рний (жерто́вний) цап

    2) мет., спорт. и пр. козе́л

    Русско-украинский словарь > козёл

  • 18 козлить

    см. Козлоголосить.
    * * *
    ( фальшиво петь) козла́ (козли́, козу́, ко́зи) де́рти; ( о лошади) брика́ти, брика́тися, циба́ти

    Русско-украинский словарь > козлить

  • 19 крюк

    1) (им. п. мн. ч. крючья и крюки) гак (-ка и -ку), (редко) крюк (-ка и -ка); (деревянный) клюк (-ка), клюка, ключка, ключа, (только для дёрганья сена, соломы из стога) смичка; (загиб на конце палки и перен.) (за)карлюка. [Возьміть Байду добре в руки, на гак ребром зачепіте (АД I). Зімою сіно смичуть ключкою з копиці (Звин.). На триногах на ключці чіпляє казанок з водою (Н.-Лев.). Гляди: до тебе простяглись пальчища-закарлюки (Крим.)]. Большой крюк - великий гак, (пров.) крюкадло, гарб (-бу); срвн. Крючище. Дверной крюк - гак (дверяний, дверішній); см. Крючок (1) дверной. [Почали відщіпати чотири великі залізні гаки (М. Левиц.)]. Дрягильский крюк - тягальський гак. Отпорный крюк - очепа, чіп'я. Пожарный крюк - пожежний гак. Фонарный крюк - ліхтарний гак. В крюк, Крюком - гаком, у ключ. Гнуть в крюк кого - гнути в дугу, гнобити, пригноблювати кого; срвн. Притеснять 2;
    2) (косильный) грабки (-ків). Косить на крюк - косити на грабки;
    3) (обход в пути) (им. п. мн. ч. крюки) гак; (заворот дороги, реки) заворо[і]т (-роту), коліно. Сделать крюк (в пути) - зробити (загнути) гака, (шутл.) загнути (заломити) чортові ковбасу. По этой дороге большой крюк - сюдою (сюди) йти дуже обхідно;
    4) (у кожевников) ключ (-ча);
    5) (нотный знак) крюк (-ка). Петь по -кам - співати по крюках.
    * * *
    1) гак, крюк, -а, клю́чка
    3) с.-х. грабки́, -кі́в
    4) муз. ист. крюк

    Русско-украинский словарь > крюк

  • 20 курица

    курка, (реже) кура (мн. кури, курей), (детск.) тютя, тютінька; см. I. Куры. [Кому не ведеться, то й курка не несеться (Приказка). На Юра сховається в житі кура (Номис)]. Ноская -ца - несуща курка. -ца домашняя - курка свійська. -ца кустарниковая (красная), Gallus ferrugineus - курка дика, червона. -ца водяная (камышница), Gallinula chloropus L. - курочка водяна. -ца дунайская (лысуха), Fulica atra L. - лиска. -ца степная (стрепет), Otis tetrax L. - хохітва. -ца цесарская, Numida meleagris L. - цисарка, пантарка, перлиця. Голодной -це просо снится - кому - що, а курці просо (Приказка). -ца ты мокрая - тютя ти з полив'яним носом. Как мокрая -ца - як мокра курка. Мокрая -ца, а тоже петушится - як мокра курка, а й собі кукурічиться. Носится как -ца с яйцом - носиться як дурень з писаною торбою; носиться як курка з яйцем. Скажешь -це, а она всей улице - сказав кумі, а вона всій слободі. -цу яйца не учат - курку яйця не вчать. -це не петь петухом - не співати курці півнем; не бути бабі дідом.
    * * *
    ку́рка; диал. курі́пка

    ку́ры, ку́рицы — мн. ку́ри, -ре́й, курки́, -ро́к

    Русско-украинский словарь > курица

Страницы

См. также в других словарях:

  • ПЕТЬ — ПЕТЬ, певать, спевать малорос. издавать голосом песенные, певучие звуки, голосить связно и музыкально. Пеить (пею, пеешь) вор. петь. Петь голосом, одним голосом, выводя без слов; петь словами, произнося к голосу слова. Петь что, известную песню,… …   Толковый словарь Даля

  • петь — глаг., нсв., употр. очень часто Морфология: я пою, ты поёшь, он/она/оно поёт, мы поём, вы поёте, они поют, пой, пойте, пел, пела, пело, пели, поющий, певший; св. спеть, пропеть; сущ., с …   Толковый словарь Дмитриева

  • ПЕТЬ — ПЕТЬ, Пою, поёшь, несовер. 1. (совер. спеть и пропеть) Что и без доп. издавать голосом музыкальные звуки, исполнять голосом музыкальное произведение. Петь романс. Петь песню. «Она поет, и звуки тают, как поцелуи на устах.» Лермонтов. || (совер.… …   Толковый словарь Ушакова

  • петь — Напевать, заливаться, выводить голосом, затягивать (песню), басить; подпевать, подтягивать голосом, вторить. Напевать песенку. Потом подхватил хор. Французские романсы вам поют и верхние выводят нотки . Гриб. Мне сегодня не поется. Певица… …   Словарь синонимов

  • Петь — «Петь» Альбом Гришковец и Бигуди …   Википедия

  • петь — пою, поёшь; петый; пет, а, о; нсв. 1. (св. спеть). (что). Издавать голосом музыкальные звуки, исполнять голосом музыкальное произведение. Любить п. Задушевно п. П. песню, романс, колыбельную, частушки. П. под гитару. П. тенором, басом, фальцетом …   Энциклопедический словарь

  • ПЕТЬ — ПЕТЬ, пою, поёшь; пой; петый; несовер. 1. что. Издавать голосом музыкальные звуки, исполнять вокальное произведение. П. песню. П. в опере. П. тенором. 2. кого (что). Исполнять оперную партию. П. Онегина. 3. О певчих и нек рых других птицах:… …   Толковый словарь Ожегова

  • петь — ПЕТЬ, пою, поёшь; несов., что кому и без доп. Лгать, фантазировать, привирать, болтать пустое. Хватит петь. Красиво поёшь, Зыкина ну и болтун же ты. петь военные (или еврейские, пионерские, эстрадные и т. п.) песни лгать …   Словарь русского арго

  • петь —   Петь славу кому чему (книжн.) прославлять кого что н.     Я пел сейчас славу жизни. М. орький.   Лазаря петь (неодобрит.) жаловаться на судьбу, плакаться, прикидываться несчастным [имя из евангельской притчи о нищем Лазаре].     Со мной Лазаря… …   Фразеологический словарь русского языка

  • Петь — несов. перех. и неперех. 1. Издавать голосом музыкальные звуки, исполнять голосом музыкальное произведение. отт. неперех. Уметь петь, иметь пригодный для пения голос. отт. Обладать способностью издавать голосом свистящие, щелкающие и т.п. звуки… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • петь —     ПЕТЬ/СПЕТЬ     ПЕТЬ/СПЕТЬ, выводить, заливаться/залиться, исполнять/исполнить, напевать/напеть, подхватывать/подхватить, пропевать/пропеть, разливаться, распевать, тянуть, разг. голосить, разг. мурлыкать, разг. урчать, разг. сниж. орать… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»