-
41 претензия
1) (притязание) претенсія, домагання. [Зректися претенсій на завойовані частини України (Н. Рада). Наш розум повинен відректися від свого домагання на абсолютне (Основа 1915)]. Человек с большими -зиями, с -зиями на оригинальность - людина з великими претенсіями, з претенсіями на оригінальність. Одета с -зиею - одягнена, убрана, виряджена з (великими) примхами. Заявлять, пред'являть -зию на что-н. - претендувати на що. [Ще пан Ян претендує, либонь йому не додано якоїсь там частки з батьківщини (О. Лев.)];2) (неудовольствие) претенсія, ремст (-ту), ремсть (-ти), ремство, пеня, нарікання. Быть в -зии на кого, иметь -зию к кому и на кого - бути в претенсії на кого, мати претенсію до кого, ремствувати(ся), ремститя(ся), ремст(ь) мати на кого, рапотити, нарікати на кого. [Афвтор не буде в претенсії (Крим.). Він на мене ремст(ь) має (Київщ.). Не сердьтесь і не ремствуйте на мене (Звин.). Хотів порубати тютюн, дак боявся, щоб не рапотили (Борз.)]. Не будьте на меня в -зии, если… - не ремствуйте (не поремствуйте) на мене, коли… Вероятно никто не будет на меня в -зии за это - певне ніхто за те на мене не поремствує (Куліш).* * *прете́нзія, наріка́ння; диал. рели́ст, -у -
42 придира
причепа, ґдира, причепенда[я], пеня, гари[ю]кало, (в администрат. служ. жаргоне) собака, сіпака. [Який-же він педант-причепа! (Крим.)].* * *приче́па; диал. вари́вода -
43 родство
1) спорі́днення, спорі́дненість, -ності; диал. кре́вність, -ності, покре́вність; ( свойство) своя́цтвобыть в \родство ве́ с кем — бу́ти ро́дичами, бу́ти рідне́ю з ким
вступи́ть в \родство во́ — порідни́тися; породича́тися, посвоя́читися; диал. порода́тися
да́льнее \родство во́ — дале́ке спорі́днення, дале́ка спорі́дненість
не по́мнящий \родство ва́ — безрі́дний
\родство во́ по боково́й ли́нии — спорі́дненість (спорі́днення) по бічні́й лі́нії
\родство во́ иде́й — спорі́дненість (спорі́днення) іде́й
состоя́ть в \родство ве́ пе́рвой сте́пени — бу́ти в спорі́дненні пе́ршого колі́на (сту́пеня)
2) ( родня) рідня́, роди́на; ( родственники) ро́дичі, -чів, рі́дні, -их, диал. кре́вні, -их -
44 соискание
змага́ння; ( конкурс) ко́нкурс, -у\соискание ние пре́мии — змага́ння на оде́ржання (на здобуття́) пре́мії
защи́та диссерта́ции на \соискание ние учёной сте́пени — за́хист дисерта́ції на здобуття́ (на оде́ржання) науко́вого сту́пеня
-
45 ступень
1) ( лестницы) схі́дець, -дця, схо́дина; ( ступенька) при́ступка, присту́пець, -пця; ( переносной лестницы) щабе́ль, -бля́, щабли́на2) ( выступ) ви́ступ, -у; (уступ) усту́п, -уподня́ть на вы́сшую \ступень нь — піднести́ (підня́ти) на ви́щий сту́пінь (щабе́ль, рі́вень)
4) (перен.: разряд) сту́пінь5) муз. сту́пінь -
46 шаг
1) крок, -у, сту́пінь и ступі́нь, -пеняв шагу́ узки́ — ( о брюках) вузькі́ в ході́
идти́ (шага́ть) \шаг г в \шаг с кем — іти́ (ступа́ти, крокува́ти) [нога́] в но́гу з ким
сби́ться с ша́га — зби́тися з ноги́
с пе́рвого ша́гу — від са́мого поча́тку
2) (движение в темпе ходьбы; поступь) хода́, хід, род. п. хо́ду, по́ступ, -у, ступа́черепа́шьим ша́гом — черепа́шачою ходо́ю
3) (перен.: действие, поступок) крок; (мера, мероприятие) за́хід, -ходу4) техн. крок, ві́дстань, -ні\шаг винта́ — крок (відстань) гвинта́
-
47 штраф
штраф, -у, пеня́ -
48 Головщина
1) подушне (р. -ного);2) стар. - убивство;3) кара, пеня за вбивство. -
49 Наростать
нарости1) на ком, на чём - наростати, нарости, (о мног.) понаростати на кому, на чому. [Стрижи пана як вівцю, - на йому шерсть наросте (Сл. Гр.). У хаті вогко, аж на стінах цвіль понаростала (Канівщ.)];2) (выростать во множестве) наростати, нарости, виростати, вирости, (о мног.) пона[пови]ростати. [І коли ці дівчата понаростали? (Чернігівщ.)];3) (возростать) рости, зростати, зрости, наростати, нарости; ( увеличиваться) збільшуватися, збільшитися. [Зло проти пана Бржозовського росте серед слухачів (Грінч.)];4) (накопляться) - а) (о процентах, пене и т. п.) наростати, нарости, (диал.) привершуватися, привершитися. [Не спроможен я виплатити боргу: відсотків наросло багато (Київ). Платіть швидше, бо пеня-ж наростає (Київ). Що-року по рублеві привершується (Звягельщ.)]; б) (о капитале) наростати, нарости, нагромаджуватися, нагромадитися, акумулюватися, закумулюватися. [Нас тут не цікавить питання, чи акумулюється ціла надвартість, чи лише частина її (Екон. Наука)]. Наросший - що наріс и т. п., нарослий. [Російська дійсність не давала иншого виходу, иншої підпори нарослому тим часом незадоволенню мас (Рада)]. -
50 Неразвязчивый
невідчепливий, нав'язливий, причепливий, учепливий, учепистий; (странный) химерний; (мудрёный) хитромудрий, вузлуватий. -вый человек - невідчеплива (нав'язлива, причеплива) людина, невідчепа, причепа, (иносказ.) пеня, сльота. -
51 Обезьянёнок
обезьянченок мав[л]пеня (-няти), мав[л]пенятко (-ка).
См. также в других словарях:
ПЕНЯ — ПЕНЯ, южн. выговор, упрек, укор или изъявленье неудовольствия; | денежное взысканье, кара карману, штраф. Закон различает денежный штраф и пеню. За неуплату податей в срок, взимается пеня, пенные деньги. Пенный холоп, ·стар. отданный в холопство… … Толковый словарь Даля
ПЕНЯ — санкция за несвоевременное выполнение финансовых обязательств, применяется при просрочке уплаты налогов и неналоговых платежей, а также при задержке оплаты полученных товарно материальных средств, оказанных услуг и выполнение работ. Как правило,… … Финансовый словарь
пеня — См … Словарь синонимов
пеня́ть — пенять, пеняю, пеняешь … Русское словесное ударение
ПЕНЯ — (лат. poena наказание штраф). Штраф, уплачиваемый за несвоевременный взнос казне различных платежей. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. пеня (лат. poena наказание) вид неустойки, форма наказания в виде … Словарь иностранных слов русского языка
пеня — Финансовая мера воздействия, применяемая за нарушение сроков уплаты платежей и взносов и начисляемая в зависимости от причитающейся к платежу суммы [Терминологический словарь по строительству на 12 языках (ВНИИИС Госстроя СССР)] пеня Мера… … Справочник технического переводчика
ПЕНЯ — (от лат. роепа наказание) санкция в виде денежного штрафа, накладываемого за несвоевременное выполнение, просрочку денежных обязательств. Пеня обычно устанавливается в виде процента от суммы просроченного обязательства и начисляется за каждый… … Экономический словарь
Пеня — (иноск.) денежное взысканіе, кара (карману) собств. укоръ, упрекъ, выговоръ. Ср. «На зеркало пеня, коли рожа крива». Ср. Pein (нѣм.), (pinen сред. южн. герм.) мученье, pain (англ.), peine (фр.), paena (лат.), ποινή (греч.) мука, наказаніе … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
пеня — 1. ПЕНЯ, и; ж. Штраф за невыполнение или просрочку принятых по договору или установленных законом обязательств; вид неустойки. Начисление пеней. 2. ПЕНЯ см. Пени. * * * пеня (от лат. poena наказание), в гражданском праве вид неустойки.… … Энциклопедический словарь
Пеня — (fine, penalty) Мера ответственности за несвоевременное выполнение денежных обязательств, разновидность неустойки. Наиболее широко используется при просрочке уплаты налога и неналоговых платежей, а также при задержке оплаты полученных товарно… … Экономико-математический словарь
пеня — Пеня: напасть, дурниця [V] кара, біда [22,IV] напасть, дурниця [VIII] тут: вина [52] тут: лихо [7;5] штраф, кара [23] Пеня викладене як «напасть, дурниця» (486): «Я недалеко там якусь пеню на полі робив» (42). «Напасть» тут ні при чому. Мабуть, і … Толковый украинский словарь
