-
1 парта
парта, шкільна (школярська) лава.* * *па́рта, ла́ва -
2 портач
парта́ч, -а -
3 მერხი
парта -
4 pult
парта -
5 портачить
парта́чити, парто́лити, капа́рити -
6 desk
n1) письмовий стіл, робочий стіл2) парта3) конторка4) шухляда (для письмового приладдя)5) бювар6) церк. аналой, поставець7) амер. кафедра проповідника8) тех. пульт управління9) амер. редакція газети11) амер. клерк, чиновник12) муз. пюпітрdesk book — настільна книга; довідник
* * *[desk]n1) письмовий стіл, робочий стіл; парта; конторка; ящик для письмового приладдя; бювар; каса2) цepк. аналой; aмep. кафедра проповідника3) мyз. пюпітр4) тex. пульт керування; щит керування (тж. control desk); eл. панель розподільчого пристрою; cпeц. стенд5) aмep. редакція газети6) відділ, сектор референтури7) aмep. клерк, чиновник; проповідник -
7 school-desk
-
8 сапожник
1) швець, род. п. шевця́, чобота́р, -япья́ный как \сапожник к — п'я́ний як ніч (як квач, як хлющ, як дим, у дим, удри́зг)
2)перен. презр. — парта́ч, -а
как \сапожник к [де́лать что] — парта́чити, -чу, -чиш
-
9 form
1. n1) форма; обрис; (зовнішній) вигляд2) постать, фігура (людини)3) стать (коня)4) форма, вид5) різновид; тип6) стиль, манера; спосіб7) стан; (спортивна) формаto be in good form — бути в доброму стані; бути у добрій (спортивній) формі
8) формальність, проформа9) церемонія, порядок10) формула; усталена форма12) бланк, форма; анкета; зразок13) довга лава; парта15) модель, взірець, тип; торговий сорт (металу тощо)16) тех. форма для литва17) друк. друкарська форма18) буд. опалубка19) грам. форма словаform letter — стандартний лист, циркуляр
2. v1) надавати форми (вигляду)4) формулювати, виробляти (план тощо)5) виникати, оформлятися7) тренувати; виховувати (характер); дисциплінувати8) грам. утворювати (ся)9) організовувати, створювати10) обрізати, формувати крону11) забитися в нору (про зайця)* * *I [fxːm] n1) форма; зовнішній вигляд; обрис, контур3) форма, вигляд4) вид, різновид; тип5) стиль, манера6) стан; форма ( часто спортивна); готовність; настрій, душевний стан7) формальність; проформа; церемонія, порядокform of action — юp. процесуальна форма; усталена форма вираження; формула (нaпp., привітання)
9) форма, бланк, зразок; анкетаto fill in /up/ a form — заповнити бланк /анкету /
10) довга лава, ослін12) гpaм. форма слова14) тих. форма для лиття15) пoлiгp. друкована форма16) бyд. форма; опалубка17) ( математичний) виразII [fxːm] v1) надавати форму, надавати вигляду; приймати форму, вигляд2) складати, утворювати; формувати; утворюватися; формуватися; гpaм. утворювати (нaпp., множину)3) створювати, складати; формулювати; виникати, оформлятися4) являти собою; бути5) тренувати, дисциплінувати; виховувати; розвивати6) формувати, організовувати; утворювати, створювати7) вiйcьк. шикувати; шикуватися8) cпeц. формувати9) caд. обрізати; формувати крону10) забиратися, забиватися в нору ( про зайця)III [fxːm] = forma -
10 school
1. n1) школа, навчальний закладelementary (primary) school — початкова школа
junior (the lower) school — молодші класи, початкова школа
senior (the upper) school — старші класи, середня школа
secondary (амер. high) school — середня школа
national school — парафіяльна школа, школа для бідних
public school — закритий приватний середній навчальний заклад (у Великій Британії); безплатна середня школа (у США)
2) навчання, освітаfree school — безплатна школа; безплатне шкільне навчання
to go to school — навчатися у школі, ходити до школи
3) виучка, досвід4) заняття, уроки (в школі)to teach school — бути шкільним учителем, викладати у школі
5) збірн. школярі, учні6) клас, класна кімната; шкільна аудиторіяseventh-form school — сьомий клас, кімната сьомого класу
7) напрям, школа8) інститут; науково-дослідний інститутthe London S. of Economics — Лондонський інститут економіки
9) академія (у стародавній Греції і стародавньому Римі)10) факультет університетуthe Arts S. — гуманітарний (філологічний) факультет
11) іст. приміщення факультету, лекційний зал12) pl екзамени на науковий ступінь15) косяк риби16) натовп, збіговисько17) велика кількість, сила-силенна18) зграяschool children — школярі, діти шкільного віку
school grounds — ділянка землі і приміщення, що належать школі
school leaver — випускник, абітурієнт; учень, що покинув школу
school library — шкільна бібліотека; бібліотека навчального закладу
school pence — іст. щотижневий внесок за навчання
approved school — виховний заклад для правопорушників, що не досягли 17 років
to keep a school — займати посаду директора приватної школи; бути власником школи
old school tie — краватка, яку носять випускники привілейованих шкіл
to tell tales out of school — розбовкувати чиїсь таємниці; виносити сміття з хати
2. v1) дисциплінувати, стримувати; приборкувати2) привчати (до чогось); тренувати; виховувати; дресирувати3) посилати до школи; давати освіту4) навчатися у школі; здобувати освіту5) викладати у школі6) збиратися косяком (про рибу); іти косяком* * *I [skuːl] n1) школа, навчальний закладsenior /the upper/ school — старші класи ( середньої школи), середня школа; курси
2) навчання, освіта; виучка, досвід3) заняття, уроки ( у школі)4) учні школи, школярі5) клас, класна кімната, шкільна аудиторіяbig school — шкільний зал; актовий зал
6) напрямок7) інститут, коледж; академія8) факультет університету, відділенняthe Arts School — гуманітарний /філологічний/ факультет; ( the Schools) будинок Оксфордського університету ( де приймають публічні іспити на вчений ступінь)
9) pl іспити ( на вчений ступінь)10) мyз. навчально-методичний посібник, школа11) icт. когорта або рота імператорської гвардіїII [skuːl] v1) приборкувати, дисциплінувати2) привчати; тренувати; виховувати; дресирувати3) icт. посилати до школи; давати освіту; учитися в школі; отримувати освітуIII [skuːl] n1) косяк, зграя ( риб)2) icт. натовп, збіговисько; велика кількість, масаIV [skuːl] vзбиратися косяком, плисти, іти косяком ( про рибу) -
11 desk
[desk]n1) письмовий стіл, робочий стіл; парта; конторка; ящик для письмового приладдя; бювар; каса2) цepк. аналой; aмep. кафедра проповідника3) мyз. пюпітр4) тex. пульт керування; щит керування (тж. control desk); eл. панель розподільчого пристрою; cпeц. стенд5) aмep. редакція газети6) відділ, сектор референтури7) aмep. клерк, чиновник; проповідник -
12 school-desk
n -
13 варганить
1) цигикати, бринькати, тилікати (на скрипку, то-що);2) верзти (нісенітницю), блягузкати, верзякати;3) (делать плохо и наскоро) - партолити, капарити, робити аби-як.* * *(делать наскоро, кое-как) прен. роби́ти нашвидку́ (нашвидку́ру́ч, абия́к); прен. парта́чити, парто́лити, капа́рити, ля́пати -
14 кропание
партачення, базграння. -ние стихов - недотепне базграння (писання) віршів, віршомазання.* * *парта́чення; дря́пання, ба́зграння, лі́плення -
15 кропатель
-ница1) партач, -тачка. [Та який з його майстер? Так собі партач та й годі (М. Грінч.)];2) писака, писачка (общ. р.), віршомаз, -мазка. [Повірив тупорилим твоїм віршомазам (Шевч.)].* * *ирон.парта́ч, -а; (писака) писа́ка; ( стихоплёт) віршомаз -
16 кропать
1) партачити. [Який з його кравець - партачить а не шиє (Київщ.)];2) базграти. -пать стихи - базграти (писати) нікчемні вірші, ліпити віршики, стуляти рими.* * *2) перен. ирон. парта́чити, парто́лити, ля́пати; (плохо писать ирон.) дря́пати, ба́зграти, ліпи́ти, ліпа́чити; диал. лампі́жити -
17 лапоть
лычный) личак (-ка мн. личаки, -ків), личка (-чок, мн.), (преимущ. кожаный, но также из лыка, лозы и т. п.) постіл (-тола), ходак (-ка), (кожаный, верёвочный) верзун (-на), (кожаный) равлик (-ка), (из нечиненной кожи) шкуряк (-ка), сирівець (-вця), (из дублёной кожи) дуб'янець (-нця), (с пеньковой подковыркой) похлопень (-пня). [Іде Катерина у личаках і в одній свитині (Шевч.). У твоєї мами дубовії личка (К. Стар.). На козакові постоли в'язові (АД. I). Був собі Лейба, великий чудак, мав один чобіт, а другий ходак (Пісня). Верзун це постіл, сплетений з мотузків (Липовеч.)]. Переобуть кого, переобуться из сапогов в -пти - передягти, -ся з кармазина в тяжину, зубожити кого, звести кого, з[пере]вестися на-ніщо (ні на-що), зубожіти, скапцаніти. -пти плесть - а) (о плохой работе) лико плести, партачити; б) (путанно говорить) лико плести, плутати, мішати; в) (делать промахи в игре) ґави ловити. Это не -поть сплесть - це не лико плести, це робітка не абияка. В -поть звонить - байдики (байди) бити, байдикувати. На него -пти чорт по три года плёл - йому сам чорт не догодить, три роки йому чорти чобітки шили та й то не догодили.* * *лича́к, -а ( из лыка); (преим. кожаный) пості́л, -тола́, диал. хода́к, -ала́пти плести́ — перен. ли́ко плести́; ( нескладно говорить) плу́тати, міша́ти; ( о плохой работе) парта́чити; ( зевать) ґа́ви (ґав) лови́ти
-
18 ляпать
-пывать, -пнуть1) (шлёпать) ляпати, ляпнути, (чем-л. мокрым) льопати, льопнути. [Ляпнув по спині (Полт.). Годі вже тобі оту долівку льопати (Кобел.)];2) (вахлять, делать кое-как) партачити, кремсати, базграти, партолити; срв. Сляпать;3) (брякать, говорить не кстати) ляпати, ляпнути (язиком), бовкати, бовкнути, плескати, сплеснути (язиком), блявкати, блявкнути, (перен.) утяти до гапликів, сказати, (грубее: сказонути) аж пальці знати. [Їм - що не ляпати язиком, аби ляпати (Васильч.). Вже по всьому селу язиками плещуть про тебе (Полт.). Ви в Москві не вчилися? - бовкнув я (Крим.)]. -нул словечко - ляпнув, бовкнув слівце.* * *несов.; сов. - л`япнуть1) ( говорить необдуманно) бо́вкати, бо́вкнути, бе́вкати, бе́вкнути, ля́пати [язико́м], ля́пнути [язико́м], хля́пати, хля́пнути2) ( ударять) ля́скати, ля́снути; ля́пати, ля́пнути3) (несов.: делать кое-как) парта́чити, парто́лити, капа́рити -
19 отляпывать
несов.; сов. - отл`япать1) ( оттяпывать) відтина́ти, відітну́ти и відтя́ти и повідтина́ти, відру́бувати, відруба́ти и повідру́бувати; ( отрезать) відрі́зувати, відрі́зати и повідрі́зувати, відчикри́жувати, відчикри́жити2) (делать что-л. небрежно) парта́чити, спарта́чити, парто́лити, спарто́лити, ля́пати, наля́пати и ля́пнути3) (говорить резко, напрямик) бо́вкати, бо́вкнути, бе́вкати, бе́вкнути, ля́пати [язико́м], ля́пнути [язи́ком] -
20 пачканье
1) паскудження, каляння, брудніння, мазання, тала[я]пання;2) паскудження, базграння, партачення.* * *1) бру́днення, забру́днювання, ма́зання; каля́ння; ба́брання; заму́рзування; паску́дження2) бру́днення; каля́ння3) парта́чення; паску́дження; ма́зання, мазю́кання, ля́пання, ба́зграння
- 1
- 2
См. также в других словарях:
парта — парта … Нанайско-русский словарь
ПАРТА — (венг.). Головной убор венгерских девушек. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ПАРТА (венг.). Школьный стол. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 … Словарь иностранных слов русского языка
ПАРТА — ПАРТА, парты, жен. Школьный стол с наклонной (обычно поднимающейся и служащей крышкой ящика) верхней доской, соединенный в нижней части со скамьей. Сидеть за партами или на партах. Положить книги в парту. Одиночная парта. Толковый словарь Ушакова … Толковый словарь Ушакова
ПАРТА — ПАРТА, ы, жен. Школьный стол с наклонной доской, соединённый со скамьёй. Ученическая п. П. стол. (с прямой доской). Сесть за парту (также перен.: начать учиться). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ПАРТА — жен. школьный стол откосом, со скамейкою. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
парта — сущ., кол во синонимов: 2 • камчатка (6) • мебель (87) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
парта — все школьники с первого класса, оказывается, немного знакомы с французским языком. Они, конечно, еще не знают французского выражения a part особо , в отдельности , но уже вполне сносно сидят за партой, которая от него произошла. Парта… … Занимательный этимологический словарь
ПАРТА — Сон, в котором вы видите себя за школьной партой своего детства, означает, что наяву получите нагоняй от начальства. Сидеть за партой своего ребенка, присутствуя на классном собрании родителей, означает, что вам предстоит встреча с человеком … Сонник Мельникова
парта — ж. парта … Русско-нанайский словарь
парта-стол — парта стол, парты стола … Орфографический словарь-справочник
Парта (село) — Село Парта серб. Парта Страна СербияСербия … Википедия