-
1 palette
-
2 palette
-
3 gamut
n1) гама; музичний звукоряд2) діапазон (голосу, інструмента)3) повнота, глибина* * *n1) музичний звукоряд, гама2) paд. діапазон ( частот)3) повнота, діапазон -
4 pallet
1. n1) солом'яний матрац; солом'яна постіль2) просте ліжко; нари3) палітра4) піддон5) плита (конвеєра)6) буд. шпатель; сокіл; лопатка7) якір (телеграфного апарата)8) тех. защіпка храпового колеса2. vспати на солом'яному матраці (на убогому ложі)* * *I n1) солом'яний матрац; солом'яна постіль; убога постіль2) icт. ліжко, нариII vспати на солом'яному матраці, на вбогому ложіIII n1) = palette I, II4) бyд. шпатель; сокіл; лопатка5) якір ( телеграфного апарата)6) тex. собачка храпового колесаIV n; геральд. -
5 palette
['pælɪt]nпалі́тра -
6 bock
n1) міцне темне пиво (тж bock beer)2) розм. кухоль пива; пивний кухоль3) бараняча палітурна шкіра* * *I n1) міцне темне ( німецьке) пиво (тж. bock beer); склянка пива2) французький пивний кухоль в 1/4 літраII nбараняча палітурня шкіра, замінник сап'яну -
7 calabash
n амер.пуста голова, довбешка* * *n1) бoт. гарбуз-горлянка3) aмep. порожня голова, макітра -
8 bock
I n1) міцне темне ( німецьке) пиво (тж. bock beer); склянка пива2) французький пивний кухоль в 1/4 літраII nбараняча палітурня шкіра, замінник сап'яну -
9 calabash
n1) бoт. гарбуз-горлянка3) aмep. порожня голова, макітра
См. также в других словарях:
палітра — 1 іменник жіночого роду дощечка, пластинка для розтирання фарби палітра 2 іменник жіночого роду сукупність виражальних засобів … Орфографічний словник української мови
палітра — и, ж. 1) Чотирикутна або овальна дощечка, пластинка, на якій живописець змішує і розтирає фарби. || Сполучення спеціально добраних художником барв і їх відтінків при виготовленні фарб. || перен. Сукупність, сполучення кольорів, характерне для… … Український тлумачний словник
Запорожский областной художественный музей — Координаты: 47°50′36″ с. ш. 35°08′02″ в. д. / 47.843333° с. ш. 35.133889° в. д … Википедия
палета — и, ж., зах. Палітра … Український тлумачний словник
погыбноути — ПОГЫБН|ОУТИ (439), ОУ, ЕТЬ гл. 1.Быть уничтоженным, разрушенным; перестать существовать: и чьрвьмъ бѹдеши въ сънѣдениѥ и… домъ твои погыбнеть тълѣ. ЧудН XII, 67в; и та(к) погыбе цр(с)тво б҃охранимаго костѧнтинѧ града. и землѧ грьчьска˫а въ свадѣ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
подъ — ПОД|Ъ1 (1*), ОУ с. Зд. Нижняя часть, подошва горы: симъ же бѧше. полкомъ нѣлзѣ битисѧ. с ними тѣсноты ради. зане бѧхѹ болота пришли. но ѡли на подъ горы. ЛИ ок. 1425, 116 об. (1144). ПОДЪ 2 (940) предл. I. С вин. пад. 1.Употребляется при указании … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
отъ — ОТ|Ъ 2 (1*), А с. Название буквы славянского алфавита, ѡ: ‹и начатъ прiзывати сꙊщимъ› ѿ алфы и послѣдьствѹюще даже и до ѡта, повелѣ своимъ болѧромъ тако же творитi по ѡбразѹ томѹ и написати во˫а всѧ. (τοῦ ω) ГА XIV1, 25а. ОТЪ 3 (1*) част. указат … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
вина — ВИН|А (1167), Ы с. 1.Причина, повод: ˫Аκο ѥже... ||...зълѣ гл҃ати и клеветати. вражьды и ненависти. рати начѩло вина бываѥть. Изб 1076, 99 об. 100; Вьсемоу ли грѣхоу и блоудоу оубо. вина ѥсть ди˫аволъ. Там же, 190; обави виноу ѥ˫а же ради прииде … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
на — 1 (на50000) предл. I. С вин. п. 1.Употребляется при обозначении предмета, на поверхность которого направлено действие, движение с целью расположения, размещения кого л., чего л. на нем: платити... ѿ капи. и ѿ всѧкого вѣснаго товара. что кладѹть… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
онъ — (онъ5000) мест. указат. 1.Указывает на предмет или явление, удаленные от пишущего или говорящего. Тот, не этот: хотѧщааго… ты˫а самы˫а бѣды… принести на онъ полъ италиискы˫а страны. (πρὸς τὰ περαματικο) КЕ XII, 133а; i сто˫аша не(д)лю на бродѣ, а … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
пастисѧ — ПА|СТИСѦ1 (144), ДОУСѦ, ДЕТЬСѦ гл. 1.Упасть: палъ ли сѧ ѥси. то въ||стани. блѹдъ ли ѥси сътворилъ. то покаисѧ. (ἔπεσας) СбТр XII/XIII, 188–188 об.; изнемогохъсѧ ѿ жаже и трѹда и ѹже на конци падъсѧ. лежахъ на земьли. ПрЛ 1282, 65г; на ѥстьство… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)