Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

палкоўніцкі

  • 1 полковнический

    Русско-белорусский словарь > полковнический

  • 2 полковничий

    Русско-белорусский словарь > полковничий

  • 3 пылко

    палко, запально, загарливо, яро, гаряче, огненно, з запалом, з завзяттям, завзято, палено. [Хто так палко поцілує в уста гуцулку молоду (Олесь). Душа Ніни Григоровни загарливо жадає швидче помогти недужим (Кониськ.). Почав гаряче цілувати в щоку (Неч.- Лев.). О мати правди і надії! Нагрій ти душі молодії, щоб так огненно, як він сам, твій син святий - заговорили (Федьк.)].
    * * *
    нареч.
    па́лко; га́ряче и гаряче́; з запа́лом, запа́льно, завзя́то, із завзя́ттям

    Русско-украинский словарь > пылко

  • 4 полковник

    * * *
    палкоўнік, -ка муж.

    Русско-белорусский словарь > полковник

  • 5 полковник-инженер

    палкоўнік-інжынер, палкоўніка-інжынера муж.

    Русско-белорусский словарь > полковник-инженер

  • 6 πάλκο

    [палко] ουσ. о. (θεατρ.) балкон, ярус

    Λεξικό Ελληνικά-ρωσική νέα (Греческо-русский новый словарь) > πάλκο

  • 7 горячо

    1) гаряче, жарко. [І сюди гаряче, і туди боляче (Ном.)]; пече [Надворі пече];
    2) (пылко, с горячностью) палко, гаряче, загарливо, огненно (страстно). [Палко кохати. Палко гомоніти (розмовляти, молитися, бажати). Загарливо провадять розмову (Л. Укр.)]. Горячо браться (взяться) за что-н. - шпарко, жарко, прикро братися (взятися) до чого. Горячо взяться за что - прихопитися до чого.
    * * *
    1) нареч. га́ряче и гаряче́; па́лко; шпа́рко; (усердно диал.) при́кро; зага́рливо
    2) в знач. сказ. гаряче́

    Русско-украинский словарь > горячо

  • 8 жарко

    гаряче, жарко, (пылко) палко, (усердно) запопадливо, загарливо, завзято, (душно) душно, шкварко, варко. [На дворі гаряче. Свічка горить жарко. Дрова горіли палко. Вона палко його благала. Завзято билися]. Жарче, -чее - гарячіше, жаркіше, палкіше, завзятіше.
    * * *
    1) нареч. жа́рко, га́ряче и гаряче́; спе́чно; па́лко, га́ряче; пеку́че

    \жарко ко спо́рить — па́лко (га́ряче) спереча́тися

    2) в знач. сказ. жа́рко, га́ряче, ва́рко; (перен.) шпа́рко

    стано́вится \жарко ко — стає́ (ро́биться) жа́рко (га́ряче, ва́рко), гарячі́є

    Русско-украинский словарь > жарко

  • 9 обожать

    1) см. Обоготворять;
    2) любити, кохати як бога, кохати ревне, палко. Обожаемый -
    1) о[у]божуваний;
    2) ревне (палко) коханий, коханий як бог.
    * * *
    1) ( обожествлять) обо́жнювати, обо́жувати, божестви́ти; обоготворя́ти, боготвори́ти
    2) ( восторженно любить) ду́же (горячо: па́лко) люби́ти, ( влюбившись) па́лко коха́ти
    3) ду́же люби́ти

    Русско-украинский словарь > обожать

  • 10 генерал-полковник

    генерал-палкоўнік; генэрал-палкоўнік

    Русско-белорусский словарь > генерал-полковник

  • 11 жадничать

    1) жаднувати, а специальнее - неситі очі мати, ласитися на що; (шутл.) більше око як живіт мати; (сильно желать) сильно (палко) жадати чого, прагнути чого. [Та в тебе, бачу, більше око, як живіт (ты жадничаешь): набрати - набрав, а виїсти, то й не подужаєш (Звин. п.)]; см. Жаждать 2;
    2) (скупиться) кряжити, скупитися. [Та беріть більше ягід - ми не кряжимо: свої та й багато їх].
    * * *
    бу́ти жа́дібним и жаді́бним; жадува́ти, -ду́ю, -ду́єш; ( скупиться) скупи́тися, -плю́ся, -пи́шся

    Русско-украинский словарь > жадничать

  • 12 любить

    -бливать
    1) (чувствовать страсть, быть влюблённым) кохати, любити кого, кохатися, любитися в кому. [Ой, знаю, знаю, кого кохаю, тільки не знаю, з ким жити маю (Пісня). Ой, знати, знати, хто кого любить: горне до серденька, ще й приголубить (Пісня). Любиш батька, матір, а кохаєш милого (Мирн.). Нема тії дівчиноньки, що я в ній кохався (Метл.)]. -бить сильно, крепко - дуже, тяжко, рідно, рідненько кохати, любити кого. [Я люблю тебе рідненько (М. Вовч.)]. Он её -бил безумно - він її шалено кохав. -бить пылко, страстно - палко, жагуче кохати, любити кого. -бить искренно - щиро кохати, любити кого. Кого -лю того и бью - хто кого любить, той того й губить. -бить друг друга - кохати, любити одно одного, кохатися, любитися; срв. Любиться. [Любімося, кохаймося, як ті голубочки (Пісня). Ой, коли ми кохалися, сухі дуби розвивалися (Пісня)];
    2) (питать расположение к кому, к чему) любити, полюбляти, залюблювати и -ляти кого. [Усі його в нас любили, - балакливий був чоловік, веселий, громадський (М. Вовч.). Всі сусіда полюбляють (Пісня). Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють (Г. Барв.)]. -бить друг друга - любитися, мати любов між собою. [Любітеся, брати мої! (Шевч.)]. Он -бит родителей - він любить батьків. Я тебя -лю как самого себя - я тебе люблю як себе самого. -бить родину - любити батьківщину, рідний (свій) край. -бить больше всего на свете - любити над усе в світі. [Над усе в світі любив ті деревця (М. Вовч.)];
    3) (иметь наклонность к чему, быть любителем чего, быть охотником до чего) любити, полюбляти, бути охочим, ласим до чого, любитися, кохатися в чому. [Люблю розмовляти (Шевч.). Не полюбляю я цього (Зміївщ.)]. Он -бит труд - він любить працювати, він охочий до праці. Я -лю фрукты - я люблю садовину, мені садовина до смаку (смакує). Я -лю жизнь в деревне - я люблю (мені до вподоби) жити на селі. Я больше -лю это блюдо - мені смакує більше ця страва. Я -лю больше эту работу - мені ця робота більше до вподоби, я волію цю роботу; срв. Предпочитать. Он -бит свободу - він любить волю. Он -бит гулять - він любить (охочий, ласий) гуляти. Она -бит пение - вона любить співи, охоча до співів. Он -бит выпить - він любить чарку, він ласий (голінний) до чарки, (шутл.) до скляного бога. Это растение -бит тень - ця рослина любить холодок. Сосна -бит песчаную почву - сосна любить піскуватий ґрунт. Деньги -бят счёт - гроші лічбу люблять. -бишь кататься, -би и саночки возить - любиш узяток, люби й даток; заїздив конячку - неси сам кульбачку. -бить науку, искусство, театр - любити науку, мистецтво, театр, кохатися в науці, у мистецтві, в театрі, бути охочим до науки, до мистецтва, до театру;
    4) (жалеть) жалувати. [Чи добре тобі тут, сину, чи жалують тебе? (Н.- Лев.)]. Любящий - що любить, що кохає; (полный любви) люблячий, люб'ячий, прихильний. [Люблячою рукою списує Бордуляк (Єфр.). Такий він люб'ячий до мене (М. Вовч.). Прихильним оком подививсь на сина (Крим.)]. -щий что (любитель чего) - охочий, щирий, голінний, ласий до чого, на що; срв. Любитель. -щий детей - дітолюбний.
    * * *
    (кого-что) люби́ти, полюбля́ти (кого-що); подо́бати (кого-що); ( питать любовь к чему) коха́тися, милува́тися (в чому); (преим. быть влюблённым) коха́ти

    Русско-украинский словарь > любить

  • 13 несдержанно

    нрч. нестримано, нездержливо, невтримливо. [Вступився занадто різко, палко й нестримано (Виннич.). «А який ворог позивав, як не ти?» - нездержливо озвався дід Василь (Кониськ.). Звісно, по-жіночому вона невтримливо з тобою говорила (Л. Укр.)].
    * * *
    нареч.
    нестри́мано

    Русско-украинский словарь > несдержанно

  • 14 охладевать

    охладеть
    1) (остывать, терять теплоту и переносно) холонути, похолонути, с[о]холонути, за[ви]холоняти, захолонути, вихолонути, прохолоняти, прохоло(ну)ти, холодіти, схолодіти, похолодіти, охолодіти, простигати, простиг(ну)ти, озимніти. [Скоро помре - ноги вже похололи. Холоне серце, як згадаєш (Шевч.). Весна нашої приязни прохолола (Крим.), Кров захолоняла в жилах]. Любовь, дружба -дела - кохання о[про]хололо, приязнь о[про]холола. Охладевший, охладелый - охололий, похололий, прохололий, захолоділий, схолоділий, остилий, застиглий, простиглий, озимнілий. Срв. Остывать;
    2) к чему - холонути, охоло(ну)ти, прохоло(ну)ти, байдуж(н)іти, збайдуж(н)іти до чого. [Відразу палко бралися, а потім прохололи. Він зовсім збайдужнів до неї (Неч.- Лев.)]. -деть ко всему, к этому делу, к науке - збайдужіти до всього, до цієї справи, до науки. -дел к чему кто - збайдужіло кому що, збайдужилось кому. [Коли я пізнала на собі, в живому житті, що то є горе і як робляться людські жертви, мені якось одразу збайдужіли мої ролі (Л. Укр.). Мав їхати, та щось збайдужилось]. Охладевший к кому, чему - збайдужнілий, прохололий, простиглий до кого, до чого.
    * * *
    несов.; сов. - охлад`еть
    1) холо́нути, охоло́нути и похоло́нути и захоло́нути, холоді́ти, охолоді́ти и похолоді́ти и захолоді́ти; ( простывать) простига́ти, прости́гнути, несов. прохоло́нути
    2) перен. байдужі́ти и байду́жіти, збайдужі́ти, байдужні́ти, збайдужні́ти, холо́нути, охоло́нути и прохоло́нути

    Русско-украинский словарь > охладевать

  • 15 пламенно

    п(о)ломенисто, (пылко) палко.
    * * *
    нареч.
    полум'я́но; па́лко; огни́сто

    Русско-украинский словарь > пламенно

  • 16 пылкий

    1) палкий, палючий, полум'янистий. -кий огонь - палкий, палючий огонь. -кие дрова - полум'янисті дрова;
    2) палкий, запальний, ярий, гарячий, завзятий, огненний, огнистий, огняний, вогнюватий, палений. [Кого-ж до серденька горнути, тулити, кого-ж тим коханням палким напоїти (Рудан.). Виступає вона запальним оборонцем жіночої емансипації (Єфр.). Стар, та яр (Номис). Гарячий чоловік (Грінч.). Він до роботи огненний (Лебед.). Серце огнисте (Куліш). Молодиця вогнювата (Зміїв.)]. -кие слова, чувства - палкі, запальні, гарячі, огненні слова, почуття. [До слів палких кохання ти схилялась (Грінч.). Найкращі пориви, гарячі почуття розсікли ми ножем холодним міркування (Самійл.)]. -кое воображение - палка уява. -кий нрав, темперамент - палка, гаряча, запальна вдача. Человек -кого темперамента - людина палка, запальна на вдачу, палкої, запальної, огненної вдачі, темпераменту.
    * * *
    1) ( страстный) палки́й; ( горячий) гаря́чий; ( с пылом) запальни́й, завзя́тий, завзяту́щий
    2) ( быстро воспламеняющийся), диал. полум'яни́стий

    Русско-украинский словарь > пылкий

  • 17 велеть

    загадаць; загадваць; казаць; наказаць; наказваць
    * * *
    1) совер. сказаць
    (приказать) загадаць, наказаць
    (не велеть) не дазволіць, забараніць
    2) несовер. казаць
    (не велеть) недазваляць, забараняць

    Русско-белорусский словарь > велеть

  • 18 генерал

    генерал; генэрал
    * * *
    генерал, -ла муж.

    Русско-белорусский словарь > генерал

  • 19 инженер-полковник

    Русско-белорусский словарь > инженер-полковник

  • 20 полковница

    (жена полковника) разг. палкоўнічыха, -хі жен.

    Русско-белорусский словарь > полковница

См. также в других словарях:

  • палко — Присл. до палкий …   Український тлумачний словник

  • палко — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • Фаркаш Ф. —         (Farkas) Ференц (р. 15 XII 1905, Надьканижа) венг. композитор. Нар. арт. ВНР (1970). Учился у Л. Вейнера и А. Шиклоша по классу композиции в Высшей муз. школе им. Ф. Листа в Будапеште (1922 27). Был коррепетитором (1927 29), затем… …   Музыкальная энциклопедия

  • Рубан, Николай Осипович — Николай Рубан Основная информация Полное имя Николай Иосифович Рубан Дата рождения 17 января 191 …   Википедия

  • кипіти — плю/, пи/ш; мн. кипля/ть; недок. 1) Клекотіти, вирувати, пінитися під час нагрівання, випускаючи гарячу пару (про рідину). || безос. || Нагрівшись до 100°C, випускати пару (про посудину з рідиною). || Доходити до точки перетворення на пару;… …   Український тлумачний словник

  • Указатель фильмов по странам. Венгрия — Венгрия «10 000 дней» («Tizezer nap», 1967, венг.) «14 спасённых жизней»  см. «Знак жизни» «141 минута из “Незавершённой фразы”» («141 perc a Befejezetlen mondatból», 1975, венг.; в СССР  «Незавершённая фраза») «80 гусар» («Nyolcvan huszár», 1978 …   Кино: Энциклопедический словарь

  • Стуканов, Леонид Александрович — У этого термина существуют и другие значения, см. Стуканов. Леонид «Граф» Стуканов …   Википедия

  • Ушенин, Вячеслав Николаевич — Вячеслав Ушенин В.Н. Ушенин, 1995 г. Имя при рожд …   Википедия

  • Список эпизодов телесериала «Доктор Хаус» — Основная статья: Доктор Хаус …   Википедия

  • Мэтис, Саманта — Саманта Мэтис Samantha Mathis Дата рождения: 12 мая 1970(1970 05 12) (42 года) Место рождения: Бруклин, Нью Йорк, США …   Википедия

  • Палки — Деревня в Первомайской волости, упоминается в ПК (1625 1627гг.) (Палкино), в «Списке ПГ»(1872 1877гг.) (Палки). Судя по древней форме, название отыменное, форма множественного числа названия возникла как результат собирательного названия жителей… …   Словарь топонимов Новосокольнического района Псковской области

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»