Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

о+растениях

  • 21 надсаживать

    и Надсаждать надсадить и надсажать
    1) (о растениях) надсаджувати, надсадити що, чого над чим, садити и саджати що, насаджувати, насадити що, чого на чому или над чим; (досаживать) досаджувати, досадити, підсаджувати, підсадити що, чого; ( о мног.) понадсаджувати, посаджати, насаджати, понасаджувати; подосаджувати, попідсаджувати;
    2) кого, что - надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадсаджувати кого, що; см. I. Надрывать 2. -дить лук - надламати (надломити) лук(а);
    3) -дить кому - см. Надосадить (под Надосаждать). Надсаженный -
    1) надсаджений; насаджений, досаджений, підсаджений, понадсаджуваний и т. п.;
    2) см. Надорванный 2 (под
    I. Надрывать). -ться -
    1) надсаджуватися над чим, садитися и саджатися, насаджуватися на чому или над чим, (досаживаться) досаджуватися, підсаджуватися; бути надсаджуваним, надсадженим, понадсаджуваним и т. п.;
    2) надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадсаджуватися; см. Надрываться 2 (под
    I. Надрывать). Постромка -дилась - посторонок надірвався.
    * * *
    несов.; сов. - надсад`ить
    1) надрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; надса́джувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш; ( о голосе) зрива́ти, зірва́ти и мног. позрива́ти

    \надсаживать вать горло — надрива́ти (надса́джувати) го́рло

    \надсаживать вать грудь — надса́джувати гру́ди

    2) ( досаждать) досажда́ти, досади́ти, -джу́, -диш; допіка́ти, допекти́, -печу́, -пече́ш; диал. доїда́ти, дої́сти, -ї́м, -їси́
    3) ( толкать) штовха́ти, штовхну́ти, стуса́ти, стусну́ти и усилит. стусону́ти; штурха́ти и шту́рхати, штурхну́ти и усилит. штурхону́ти

    Русско-украинский словарь > надсаживать

  • 22 наминать

    намять
    1) наминати, нам'яти, м'яшкурити, нам'яшкурити, (комкать) набигати, набгати, нажужмлювати, нажужмити, нагарбувати, нагарбати, нажмакувати, нажмакати, жмакувати, нажмакувати; (о глине и т. п.) намішувати, намісити; (о волокнистых растениях) наминати, нам'яти, натирати, натерти, натіпувати, натіпати; (о коже) наминати, нам'яти, виминати, вим'яти; (о соломе ещё) намервлювати, намервити; (о мног.) понаминати, понамішувати, понатирати, понатіпувати и т. п. що, чого. [Нам'яла повісмо прядива (Богодухівщ). Намісила вальків на десять глини (Київщ.). От мерви намервили! (Липовеч.)]. -мять бока кому - полатати боки кому, дати наминачки кому. [Як-би, слухай, ще боків не полатали (Короленко). Дали йому такої наминачки (Гліб.)]. -мять уши, хохол кому - нам'яти (нам'яшкурити) вуха, чуба кому. [Батька впіймали, чуба намняли (Вірша). Мене перестріла да за ухо, да так добре нам'яшкурила (Г. Барв.). Нам'яшкурити чуба (Сл. Гр.)];
    2) (о тесной обуви) намулювати и намуляти, намуляти и (зап.) намулити (ногу), (о мног.) понамулювати (ноги). Намятый -
    1) нам'ятий, нам'яшкурений, набганий, нажужмлений, нагарбаний, нажмаканий, нажмакований, намішений, натертий, натіпаний, вим'ятий, намервлений, полатаний, понаминаний и т. п.;
    2) намуляний, намулений, понамулюваний. -ться - наминатися, нам'ятися, понаминатися; бути наминаним, нам'ятим, понаминаним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - нам`ять
    намина́ти, нам'я́ти, -мну, -мне́ш и мног. понамина́ти; ( натирать) натира́ти, нате́рти, -тру́, -тре́ш и мног. понатира́ти, наму́лювати, -люю, -люєш, наму́ляти и наму́лити и мног. понаму́лювати

    Русско-украинский словарь > наминать

  • 23 натаптывать

    натоптать
    1) (пол, избу) натоптувати, натоптати (поміст, підлогу, долівку и на помості, на підлозі, на долівці, в хаті), натупувати, натупати, (наносить грязи, снегу), наносити, нанести (болота, грязюки, снігу), набагнити, (о мног.) понатоптувати, понаносити. [Такого понатоптували, стільки грязюки понаносили, що хоч бери та й лопатою чисть Грінч.)];
    2) что, чего во что - натоптувати, натоптати що, чого в що, (утаптывать) втоптувати, втоптати, (притаптывать) притоптувати, притоптати що, (о мног.) понатоптувати и т. п. -ть глины - намішувати, намісити, (о мног.) понамішувати глини (ногами);
    3) (растаптывать во множ.) натоптувати, натоптати, (о травянистых растениях) натолочувати, натолочити, (о мног.) понатоптувати, понатолочувати чого. Натоптанный -
    1) натоптаний, натупаний, нанесений, набагнений, понатоптуваний, понаношений;
    2) натоптаний, втоптаний, притоптаний, понатоптуваний и т. п.; намішений, понамішуваний;
    3) натоптаний, натолочений, понатоптуваний, понатолочуваний. -ться -
    1) натоптуватися, натоптатися, понатоптуватися; бути натоптуваним, натоптаним, понатоптуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (топча) натоптатися, (трав. раст.) натолочитися, попотоптати, попотолочити (досхочу), (о мног.) понатоптуватися, понатолочуватися б) (топчась) натоптатися, попотоптатися (досхочу), (о мног.) понатоптуватися; (находиться) натупатися, натупкатися, натупцюватися, натюпатися, попотупати (досхочу) и т. п., (о мног.) понатупуватися и т. п.; (натолктись) натовктися, попотовктися (досхочу) и т. п. Срв. Топтать, -ся. [Хіба мало натупаєшся за день! (Звин.)].
    * * *
    несов.; сов. - натопт`ать
    нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -топчеш и мног. понато́птувати; ( нагрязнять) нату́пувати, нату́пати

    Русско-украинский словарь > натаптывать

  • 24 низкорослый

    низькорослий, низький, (низкого роста) низький (малий) на зріст, (карликовый) карлуватий, карловий, (о растениях ещё, диал.) піший. [Комиш низькорослий (Основа 1862). Карлуваті волошки на низьких ніжках (Коцюб.). Піша квасоля (Липовеч.)].
    * * *
    низькоро́слий; ( приземистый) карлува́тий

    Русско-украинский словарь > низкорослый

  • 25 однолеток

    см. Одногодок.
    * * *
    тж. однол`етка
    1) ( ровесник) одно́літок, -тка; ( о женщине) одно́літка; одного́док, -дка
    2) (о животных, растениях) одно́літок, однорі́чка; ( о животных) річня́к, -а

    Русско-украинский словарь > однолеток

  • 26 осеменяться

    осемениться засіватися, бути засіяним. См. Обсеменяться.
    * * *
    биол., с.-х.; несов.; сов. - осемениться
    1) заплі́днюватися, заплідни́тися; ( приносить семена - о растениях) дава́ти насі́ння, да́ти насі́ння
    2) строит. (несов.) шту́чно заплі́днюватися

    Русско-украинский словарь > осеменяться

  • 27 отращивать

    отро[а]щать, отро[а]стить вирощувати, вирощати, виростити; запускати, запустити. -стить бороду, волосы - запустити бороду, волосся (чуприну, чуба, кучму, коси). - стить себе брюхо - відпасти собі черево. -вать побеги (о растениях) - (по)пускати, сов. (по)пустити, (о многих) попускати парости, пагони. Отро[а]щённый - вирощений, запущений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - отраст`ить
    відро́щувати, відрости́ти, (отпускать усы, бороду) відпуска́ти, відпусти́ти, запуска́ти, запусти́ти

    Русско-украинский словарь > отращивать

  • 28 отросток

    1) см. Отпрыск. Дать -ток (о растениях) - вигнати (пустити) паросток (пагін);
    2) (на рогах у оленя, лося) паріг (-рога);
    3) анат. - відростень, наростень (-сня), (на кости) окіст (р. окосту), окісток.
    * * *
    1) бот. перен. па́росток, -тка, па́рость, -ті, відро́сток
    2) анат. відро́сток, -тка

    Русско-украинский словарь > отросток

  • 29 пасынок

    1) пасинок, пасерб, ум. пасербик, пасербиня (-няти общ.);
    2) (в растениях) пасинок, соб. пасиння (-ння);
    3) (наискось приставленная к столбу подпора, подкосина) косяк, підпірка, підпора, (к плетню) підсішок (-шка).
    * * *
    1) па́синок, -нка, па́серб; диал. па́сербик
    2) с.-х. па́синок

    па́сынки — мн. па́синки, -ків, собир. па́синня

    Русско-украинский словарь > пасынок

  • 30 перемерзать

    перемёрзнуть (о жидкости) замерзати, замерзнути, (о растениях) вимерзати, вимерзти, повимерзати, перемерзати, перемерзти, поперемерзати; срв. Вызябнуть; (о челов., животн.) перемерзати, перемерзнути, мерзнути, змерзнути, (о мног.) померз(ну)ти. См. Прозябнуть, Озябнуть.
    * * *
    несов.; сов. - перемёрзнуть
    1) перемерза́ти, переме́рзнути
    2) ( вымерзать) вимерза́ти, ви́мерзнути и ви́мерзти и повимерза́ти

    Русско-украинский словарь > перемерзать

  • 31 плестись

    1) (идти, с трудом передвигая ноги) пле́нтатися, пле́нтати, тягти́ся, тягну́тися, плести́ся; (двигаться медленно, вяло) су́нутися, посува́тися, посо́вуватися, посува́ти, посо́вувати, чвала́ти; човпти́, тьо́патися, тараба́нитися, теле́патися
    2) ( о растениях) плести́ся
    3) страд. плести́ся; звива́тися; плести́ся

    Русско-украинский словарь > плестись

  • 32 повянуть

    см. Повядать.
    * * *
    зів'я́нути, зів'я́ти, пов'я́нути; пов'я́литися; (от жары. - о растениях) повари́тися

    Русско-украинский словарь > повянуть

  • 33 погорелый

    погорілий; (о растениях) попалений. [Боюся ще погорілу хату руйнувати (Шевч.). Попалений хліб]. На -лое собирать - на погоріле, на погорілля просити.
    * * *
    погорі́лий

    Русско-украинский словарь > погорелый

  • 34 попортить

    попсувати, понівечити, понехтувати, пошпетити що; срв. Портить, Испортить. [Град увесь хліб попсував (Звин.). Як нап'ється, то сорочки рве, горшки б'є, сказано, що на очі потрапиться, усе понехтує (Грінч.). Усяке садиво понівечило градом (Куліш)]. -тить кого - зурочити кого. Попорченный - попсований, понівечений, понехтуваний, пошпетений; зурочений. [У нас пшениця пошпетена місцями, позаїдали говрахи].
    * * *
    1) попсува́ти, зіпсува́ти; (о вещах, растениях) ушко́дити; ( испортить) поні́вечити, зні́вечити; ( нравственно) розпаску́дити, порозпаску́джувати
    2) ( колдовством) зуро́чити, навро́чити

    Русско-украинский словарь > попортить

  • 35 посадить

    1) (кого на что) посадити, посадовити, (о мн.) посаджати, (во что-нибудь) усадити, (о мног.) повсаджувати у що; (подняв -дить на что-нибудь) висадити, зсадити, (о мн.) повисаджувати, позсаджувати на кого, на що; см. Посажать 1. [Козаченька молодого на ослінці посаджу (Чуб.). Хоч у ступу всадіть та пирогами годуйте, - все буде однака (Ном.). Висадив його на коня (Грінч.). Позсаджував дітей на віз (Грінч.)]. -дить вокруг чего-небудь - обсадити що, кого ким, чим, (вокруг себя) обсадитися ким, чим. -дить на кол - набити (настромити) на палю. -дить в лужу, в галошу (перен.) - на слизьке загнати. -дить кого на собственное хозяйство - виділити кого на власне господарство; покласти кого на ґрунт. [Дід Дмитро поклав на ґрунт чотирьох синів (Стеф.)]. -дить в тюрьму - за[по]садити, закинути, посадовити, зачинити, завдати в тюрму. -дить в заключение - ув'язнити, завдати під колодку, дати заключ. -дить под арест - за сторожу дати, взяти; срв. Арестовать, Арест. -дить на должность - настановити на посаду; см. Посажать 2. -дить новобрачную за стол (свадебный обряд) - завести на посад. -дить в сажик для выкормки - закинути в сажок;
    2) (о растениях) посадити, насадити, (во множ.) посаджати, насаджати, понасаджувати. [Клен-деревце посаджу. Насадив сад]. -дить отросток - відсадити. Посаженный и посажённый -
    1) посаджений, посадовлений; висаджений;
    2) посаджений, насаджений.
    * * *
    1) посади́ти, посадови́ти, посаджа́ти; ( засадить) засади́ти
    2) ( всадить) всади́ти; ( в печь) посаджа́ти
    3) ( пришить) приши́ти, попришива́ти

    Русско-украинский словарь > посадить

  • 36 приниматься

    приняться
    1) (стр. з.): а) прийматися, бути прийнятим; (о лекарстве) заживатися, бути зажитим; (о мероприятиях) уживатися, бути ужитим; (о законопроекте и т. п.) ухвалюватися, бути ухваленим; (на службу, в школу, в общество) прийматися, бути прийнятим (на службу, до школи, у товариство). -ться во внимание - братися, взятися до уваги, на увагу, у[з]важатися, у[з]важитися (на що). [Лиха доля тільки на той час уважилася (М. Вовч.)]. -мается подписка на все газеты - приймають передплату (и приймається передплата) на всі часописи; б) прийматися, бути прийнятим звідки, з чого. [Біля глухої залізної брами перекинуто залізний місток, та й той часто ще приймавсь (Мирн.)];
    2) за что - братися, взятися до чого (реже за що и без предлога - чого), щось робити и взяти щось робити, заходжуватися, заходитися коло чого, щось робити, ставати, стати до чого, (зап.) при[за]биратися, при[за]братися до чого; срв. Браться 2. [Брався він наново голосити. От, до иншої беруться справи (Грінч.). Не візьмемся за роботу, робота сама не зробиться (Приказка). А ми заходилися коло мазання в робочу пору (Кониськ.). Нервово заходивсь писати (Крим.). Зараз-таки заходилась Настя порядкувати в хаті (Коцюб.). Як до чого став, уся душа його в роботі (М. Вовч.). Андрій забрався до їжі (Франко)]. -ться горячо, рьяно, поспешно за что - прихоплюватися, прихопитися, прихвачуватися, прихватитися до чого, (горячо) припильнувати чого, завзято, падковито братися, взятися до чого, прикипіти до чого и т. д. [Зараз того-ж дня прихопилися обоє (до роботи), як до гарячого борщу (Франко)]. -няться петь, кричать и т. п. - узятися, узяти, заходитися, стати, піти співати, кричати і т. д. [Узялись вони лагодити панський будинок (Кониськ.). Взяла лупцювати її нещадно (Крим.). Заходивсь кричати на все горло (Крим.). От і пішла вона роздумувати (Свидн.)]. -няться за дело - взятися, стати до діла, до справи. -няться за работу - взятися, стати до праці, до роботи. [Вони зараз взялись до роботи (Коцюб.)]. За что мне -няться? - до чого мені взятися, що мені почати (предпринять)? Снова -ться за своё, старое - знов(у) братися (взятися) до свого, до старого. -ться за кого - братися, взятися до кого (и за кого), заходжуватися, заходитися коло кого. [Доводилось заходитися коло його (Грінч.). Що-дня вже за мене береться (Г. Барв.)]. Хорошенько -няться за кого, за что - добре заходитися коло кого, коло чого, (з короткими гужами) взятися до кого, до чого. [Заходились з короткимм гужами коло фінансової (справи) (Єфр.)];
    3) (о растениях и переносно) прийматися, прийнятися, (о мног.) поприйматися. [Да вже-ж я садила, вже-ж я поливала, - не приймається (Пісня). Дівчина, як верба: де посади, там і прийметься (Приказка). Щепи поприймалися всі. Тут колись горожанность (гражданственность) прийнялась була між людом твердо (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - прин`яться
    1) ( за кого-что - браться) бра́тися, взя́тися (за кого-що, до чого); ( энергично) захо́дитися и захо́джуватися, захо́дитися (коло кого-чого); ( начинать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти (що)
    2) (о посаженном растении, прививке) прийма́тися, прийня́тися и поприйма́тися
    3) страд. (несов.) прийма́тися; бра́тися; зустріча́тися; ухва́люватися, прийма́тися; набира́тися; набува́тися; перейма́тися, прийма́тися; вважа́тися, прийма́тися; визнава́тися; сприйма́тися; припуска́тися; забира́тися; вбира́тися

    Русско-украинский словарь > приниматься

  • 37 приносить

    принести и принесть
    1) приносити (в песнях приношати и доношати), принести, (во множ.) поприносити; (подносить) надносити, наднести, (во множ.) понадносити що куди, кому, до кого, до чого. [А я меду принесу на закуску (Рудч.). Та його тіло козацьке, молодецьке до Дніпра до берега приношали (Мартин.). Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати (Метл.). Поприносили до його всіх недужих (Єв.). Пити бозна-як хочеться, а діжка порожня. Коли це дівка наднесла воду з криниці (Звин.)]. -неси мне платок, топор - принеси мені хустку, сокиру;
    2) (о стихийных силах) приносити, принести, наносити и наношати, нанести, надносити, наднести, (о ветре) привівати, привіяти, навівати, навіяти що и чого. [То в той час чотири чоловіка козаків-запорожців Господь наношає (Мартин.). Нанеси, Боже, кудлатого, щоб було за що скубти (Номис). Повій мені з Буковини, чорногірський вітре, та привій ми від братчика щирую пораду (Федьк.)]. Этот ветер -несёт к нам дождь - цей вітер нам дощу навіє (надме, наднесе). [Вже не той вітер повіяв - щоб дощу не надніс (Звин.)]. Водой много лесу -несло - водою багато дерева, лісу нанесло. Отколь тебя -несло? - звідки (відкіля) се тебе принесло, привіяло? И -несла же его нелёгкая - і принесла-ж (наднесла-ж) його нечиста (сила), і принесла-ж його лиха година, і наднесло-ж його лихо. [Моя пані, лихо вже знов наднесло якогось урядника в село (Стеф.)];
    3) (родить детёнышей) водити и вести, приводити, привести; (о растениях: давать урожай, плоды) родити, уродити, зародити що. [Телиця його привела нам цілий плуг волів і двох корів (Кониськ.). Панам вже і верби зародять грушки (Франко)];
    4) (давать, доставлять) давати, дати; (причинять) завдавати, завдати кому що. Эта земля не -носит никакого дохода - ця земля не дає жадної користи, жадного прибутку. -носить пользу - см. Польза. -носить удовольствие - давати втіху кому. -носить, - нести вред кому - шкодити, пошкодити и зашкодити кому, робити, зробити шкоду кому. -нести свою лепту - покласти свою лепту. -носить благодарность - складати (скласти) подяку, дякувати (подякувати) кому за що. -носить присягу - складати (скласти и зложити) присягу, виконувати (виконати) присягу кому. [Присягу на братерство старшина генеральна Орді виконала і од Орди такої-ж присяги допевнилася (Куліш)]. -носить жертву - а) (совершать жертвоприношение) правити (приносити) жертву; б) (жертвовать) приносити жертву, жертвувати. -носить мольбу кому - звертати моління до кого, благати кого. -носить на кого жалобу - заносити, подавати скаргу на кого. [Мало не кожен з читачів заносив і складав свої скарги до редакції (Єфр.)]. -нести вину свою, повинную - повинитися кому в чому, признатися (до вини); срв. Повиниться. -носить кому неприятности, огорчения, разочарования, страдания - завдавати кому неприємностей, прикростей, розчарованнів, стражданнів, чинити (робити) кому неприємності, прикрості, розчаровання, страждання. Это -несло мне одни только неприятности - це завдало мені самих-но неприємностей. -нести честь, почёт, уважение кому - дати честь, шанобу, пошану (повагу) кому, честь повести кому. [Він (ґрунт) тебе загріє і накриє, і погодує, і честь тобі поведе (Стеф.)]. -носить в дар кому, что - дарувати (подарувати) кому що, в дар (в даровизну) давати (дати) кому що;
    5) см. Принашивать. Приносимый - приношений. Принесённый - принесений, наднесений; нанесений, навіяний и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - принест`и
    1) прино́сити и приноша́ти, принести́ и поприно́сити
    2) ( что - давать) дава́ти, да́ти, прино́сити, принести́ (що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що); (о благодарности, извинениях) склада́ти, скла́сти (що)
    3) ( родить - о животных) приво́дити, привести́ и поприво́дити
    4) ( давать урожай) дава́ти, да́ти, прино́сити, принести́

    Русско-украинский словарь > приносить

  • 38 приплетаться

    приплестись и приплесться
    1) приплітатися и -плітуватися, приплестися, бути приплетеним, доплітатися, доплестися, бути доплетеним до чого;
    2) (о растениях) приплітатися и -плітуватися, приплестися, (во мжнож.) поприплітатися и -плітуватися до чого;
    3) приплутуватися, приплутатися до чого;
    4) см. Приплестись.
    * * *
    несов.; сов. - приплест`ись
    1) несов. приплести́ся, припле́нтатися, припле́нтати, притягти́ся, притягну́тися, притягти́, причвала́ти, прича́пати, приди́бати, приту́пати, прителіпа́тися
    2) (перен.: добавляться к чему-л.) приплу́туватися, приплу́татися

    Русско-украинский словарь > приплетаться

  • 39 приурочивать

    -ся, приурочить, -ся
    1) кого к чему (закреплять) - прив'язувати, -ся, прив'язати, -ся, прикріпляти, -ся, прикріпити, -ся до чого; см. Закреплять. Крестьяне -ны к земле - селяни прив'язані до землі;
    2) что к чему - приточувати, -ся, приточити, -ся, нав'язувати, -ся, нав'язати, -ся, пристосовувати, -ся, пристосувати, -ся, приганяти, -ся, пригнати, -ся, (относить) приділяти, -ся, приділити, -ся до чого. [Тих людей не було зовсім, а тільки до їх іменнів приточені, діла зовсім инших людей (Л. Укр.)]. -чить древний памятник к известному веку - приділити стару пам'ятку до певного століття (віку). Торжества -ны к открытию съезда - свята пристосовано до відкриття з'їзду;
    3) (о животных, растениях) принатурювати, -ся, принатурити, -ся; см. Акклиматизировать. Приуроченный -
    1) прив'язаний, прикріплений;
    2) приточений, нав'язаний, пристосований, приділений;
    3) принатурений.
    * * *
    несов.; сов. - приур`очить
    1) пристосо́вувати, пристосува́ти (до чого); ( посвящать) присвя́чувати, присвяти́ти (чому); (относить к какому-л. времени) відно́сити, віднести́ (до чого)
    2) ( связывать) пов'я́зувати, пов'яза́ти (з чим); ( приобщать) прилуча́ти, прилучи́ти (до чого)

    Русско-украинский словарь > приурочивать

  • 40 пуговка

    1) см. Пуговица;
    2) (в растениях на усиках) зачіпний кружечок.
    * * *
    1) уменьш. ґу́дзичок, -чка

    нос пу́говкой — ніс ґу́дзиком (ґу́дзичком); ( курносый) ки́рпа

    2) ( кнопка звонка) голо́вка

    Русско-украинский словарь > пуговка

Страницы

См. также в других словарях:

  • Энзимы в растениях — иначе назыв. ферментами (общую характеристику их см. Ферменты). Главнейшие из находящихся в растениях Э. следующие. Амилаза (диастаз). Она переводит в растениях крахмал в мальтозу. Одна весовая часть амилазы может разложить 2000 част. крахмала.… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Энзимы в растениях — иначе назыв. ферментами (общую характеристику их см. Ферменты). Главнейшие из находящихся в растениях Э. следующие. Амилаза (диастаз). Она переводит в растениях крахмал в мальтозу. Одна весовая часть амилазы может разложить 2000 част. крахмала.… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Углеводы в растениях — имеют очень широкое распространение. Клеточная оболочка состоит из нескольких У. Для отделения клеточных оболочек исследуемое растение тщательно измельчается. Полученное вещество обезжиривается сначала эфиром и затем кипящим алкоголем. Затем… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Что в растениях особенно ценно — Тип блюда: Категория: Рецепт приготовления: В текущей категории (Коричный самогон): | | | | …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • Движение газов воды соков в растениях — см. Передвижение газов, воды, соков в растениях …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Диосмоз в растениях — см. Осмоз в растениях …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Диффузия в растениях — Так как громадное большинство растительных клеток покрыто оболочкой, то из диффузионных явлений особо важное значение имеют те, которые носят специальное название осмотических. См. Осмоз в растениях …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Кальций в растениях* — принадлежит к числу необходимых элементов золы. Кальций необходим растениям главным образом для правильного развития листьев. Бесхлорофильные цветковые растения содержат кальция гораздо меньше, чем зеленые растения. Простейшие же незеленые… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Нуклеины в растениях — изучены гораздо хуже нуклеинов животного происхождения. Протеиды при расщеплении дают белковые вещества и Н. Нуклеины несколько растворимы в воде. Многие Н. ни с миллоновым реактивом, ни с медным купоросом и едким кали не дают реакции. При… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Движение газов, воды, соков в растениях — см. Передвижение газов, воды, соков в растениях …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Кальций в растениях — принадлежит к числу необходимых элементов золы. Кальций необходим растениям главным образом для правильного развития листьев. Бесхлорофильные цветковые растения содержат кальция гораздо меньше, чем зеленые растения. Простейшие же незеленые… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»