Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

о+растениях

  • 1 бесплодный

    1) (о женщ.) - неплідна, неплідниця, нерода; (о самке животн.) - неплідна, неплодюча, безплеменна; (о земле, растениях) - неродючий (ж. -ча), яловий. Оставаться - ой (о самке животн.) - яловіти;
    2) даремний, марний. Бесплодно - даремне, марно.
    * * *
    1) (не дающий потомства, плодов) безплі́дний, неплі́дний; ( о скоте) я́ловий; (о почве, растениях) неродю́чий
    2) (бесполезный, тщетный) ма́рний, даре́мний, безплі́дний

    Русско-украинский словарь > бесплодный

  • 2 многоплодный

    1) (о земле: плодоносный) дуже (вельми) родючий (родовитий, хлібородний, хлібодайний, хлібний, урожайний);
    2) (о растениях - как свойство) дуже (вельми) родючий; (с обильными плодами) (дуже, вельми) рясний, багатоплідний. [Дуже родючі в нас кульки та кобильохи (сорта слив) (Брацлавщ.). Сади рясні похилились (Шевч.)];
    3) (плодливый) дуже (вельми) плодюч[щ]ий (плодливий, плодовитий, плідний). [Свині дуже плодючі (Київщ.)].
    * * *
    багатоплі́дний, плодю́чий; ( о растениях) родю́чий

    Русско-украинский словарь > многоплодный

  • 3 неплодный

    (обыкнов. о женщине) неплідний, (о самке животн. ещё) неплодюч[щ]ий, (о земле, растениях) неродючий, яловий. [Перва його жінка була неплідна (Г. Барв.). Каміння скрізь понад шляхом нависло неплідне та голе (Л. Укр.)]. -ная женщина - неплідна жінка, неплідниця, неплода, бездітниця, (диал.) бездіткиня. -ная корова - ялівка, яловиця; срв. Нетель. -ные овцы, коровы, соб. - ялівник (-ку). Оставаться, остаться -ной (о самке животн.) - яловіти, заяловіти. Сделаться, стать -ной - з'яловіти.
    * * *
    неплі́дний; (о почве, растениях) неродю́чий; (преим. о скоте) я́ловий

    Русско-украинский словарь > неплодный

  • 4 виться

    1) витися, кучерявитися. [Кучері в'ються];
    2) (ссучиваться от кручения) крутитися, скручуватися;
    3) (о растениях) витися, плестися, сотатися. [Хміль в'ється круг дерева];
    4) (извиваться) витися, звиватися. [Мов гадина в'ється. Під гаєм в'ється річенька. Дим в'ється вгору. Шлях вився-звивався до міста];
    5) (вертеться, носиться) витися, кружати. [Коло носа в'ється, а на руки не дається. В повітрі птахи в'ються];
    6) (вертеться ласкаясь, увиваться) упадати, увиватися, увихатися. [Діти так і впадають коло матери];
    7) (быть свиваему) витися, плестися. [Де це гілечко вилося?].
    * * *
    1) ви́тися; ( обвиваться) плести́ся; ( извиваться) звива́тися, крути́тися, в'юни́тися, карлю́читися; ( кудрявиться) кучеря́витися; ( увиваться) упада́ти, увива́тися
    2) страд. ви́тися; звива́тися; плести́ся; сука́тися; скру́чуватися

    Русско-украинский словарь > виться

  • 5 высыхать

    высохнуть висихати, сох(ну)ти, схнути, посохнути, посхти, посхнути, (о мног. повсихати), висхнути, усохнути, просихати, просохнути, просхнути; (о болоте) дрягнути (гал.); высохнуть и съёжиться - зсушитися, зсохтися. Высохший - висхлий, посохлий, просохлий, зсохлий, усохлий. Высохший и жесткий (о коже) - коржавий. Высохшее болото - болотище. Высыхающий, не высыхающий - схнучий, несхнучий. См. Высушиваться.
    * * *
    несов.; сов. - в`ысохнуть
    висиха́ти, ви́сохнути и ви́сохти и ви́схнути и мног. повисиха́ти и посо́хнути; ( о растениях) усиха́ти, усо́хнути и усо́хти и мног. повсиха́ти

    Русско-украинский словарь > высыхать

  • 6 вьющийся

    (о растении) в'юнкуватий, виткий, батожистий, тичковий, тичний. [Тичкова квасоля]; (о волосах) кучерявий.
    * * *
    1) прич. яки́й (що) в'є́ться; яки́й (що) плететься; яки́й (що) звива́ється (кру́титься, в'юни́ться)
    2) в знач. прил. кучеря́вий, витки́й, закучеря́влений; (о растениях, дороге) кру́чений; (о дороге, реке) покру́чений, зви́вистий

    Русско-украинский словарь > вьющийся

  • 7 вялый

    1) зав'ялий, прив'ялий;
    2) млявий, оспалий, кволий, лемішкуватий, марудний, розлізлий. [Ворушить нашу оспалу думку]. Делать вялым (вялить) - в'ялити, звялити. Вяло - мляво. Делать вяло - робити мляво, робити як не своїми.
    * * *
    ( о растениях) зів'я́лий, прив'я́лий; (перен.) мля́вий, кво́лий

    Русско-украинский словарь > вялый

  • 8 густеть

    густішати, гускнути; (плотнеть) тужавіти, (сов.) притужавіти, стужавіти. [Грязюка тужавіє, бо мороз. Нехай глина притужавіє (стужавіє), тоді й ліпитимем].
    * * *
    густі́ти; ( о жидком или вязком) гу́снути, загуса́ти; ( становиться более густым) густі́шати; ( плотнеть) тужа́віти; ( о растениях) рясні́шати

    Русско-украинский словарь > густеть

  • 9 густоволосый

    густоволосий, (о женщ., о косиччатых растениях) ряснокосий.
    * * *
    густоволо́сий

    Русско-украинский словарь > густоволосый

  • 10 жаждать

    1) (испытывать жажду) х(о)тіти пити, жадати пити, (книжн.) жаждувати (Св. П.). Я жажду (ты жаждешь и т. д.) - у мене (в тебе) спрага, жага; (о частях челов. тела, о растениях) жадати чого, прагнути чого. [Груди жадали (прагнули) повітря. Зів'ялі дерева прагнули вогкости (води)];
    2) (сильно желать, с. стремиться) прагнути кого, чого, жадати кого, чого, бути жадобним на кого, на що. [Щастя й волі серце прагне (Франко). Слугувати прагнув я тобі (Грінч.). Давно моє серденько тебе жадає. Він жадобен на неї].
    * * *
    1) ( кого-чего) хоті́ти (хо́чу, хо́чеш) пи́ти (що), відчува́ти спра́гу (жагу́, зга́гу) ( до чого); уст. пра́гнути (чого́, до чо́го)
    2) (перен.: страстно желать) жада́ти (кого́-чого́); ( стремиться) пра́гнути (чого́, до чо́го)

    Русско-украинский словарь > жаждать

  • 11 жгучий

    1) пекучий, палючий [Пекуче (палюче) сонце. Палючий погляд. Палюча мрія. Пекуча потреба. Найпекучіші питання наших часів]; (о ветре, о кнуте) жалкий, смалький. [Жалкий батіг]; (о холоде, морозе) пекучий, лютий, (г)острий, жижкий [Я не лякалась, морозу жижкого (Олесь)]; (о крапиве и др. растениях) жалкий, жалливий, жаркий, жижкий, жигучий. [Це не жалка кропива, а глуха. Кропива така жарка, - аж дим іде]. -чая крапива - жалка кропива, кропива-жижкуха. Жгучие слёзы, жгучий поцелуй - сльози пекучі (палкі), поцілунок палючий (палкий). -чая кровь - гаряча кров. -чая боль - пекучий біль (р. болю) (м. р.), болючий біль;
    2) жгучий камень (Lapis causticus) - чортів (р. -вого) камінь, пекельний камінь, ляпис.
    * * *
    1) пеку́чий; ( палящий) палю́чий; (о ветре, морозе) смалки́й; ( жаркий) жарки́й; (преим. о холоде) лютий; (вызывающий жжение, причиняющий боль) жалки́й

    \жгучийая боль — пеку́чий біль

    \жгучийая крапи́ва — бот. жалка́ кропива́

    \жгучий ее со́лнце — пеку́че (палю́че, жарке́) со́нце

    \жгучий ий моро́з — лю́тий (пеку́чий, шпарки́й, смалки́й) моро́з

    2) перен. пеку́чий

    \жгучий ий вопро́с — пеку́че пита́ння

    \жгучий ий стыд — пеку́чий со́ром

    \жгучий ий брюне́т — [жагу́чий] брюне́т; чорня́вець, -вця

    Русско-украинский словарь > жгучий

  • 12 задушить

    см. Задушать.
    * * *
    1) задуши́ти, -душу́, -ду́шиш, мног. подуши́ти; придуши́ти
    2) (перен.: подавить, не дать развиться) задуши́ти, придуши́ти; ( заглушить - о растениях) заглуши́ти, -глу́шить

    Русско-украинский словарь > задушить

  • 13 запылить

    I. 1) (начать пылить) запорошити, закурити, запилити, почати порошити, курити, пилити, (вульг.) закушпелити; (о растениях) почати пилкувати. [Чортик перекрутився скілька разів у снігу, зареготався, пішов дрібушки в степ… та як завихрить, та як закурить (Васильч.). Закрутило, закушпелило шляхом (Мирн.)];
    2) (помчаться, вздымая за собою пыль) закурити (-рю, -куриш; пр. вр. -курив) и закуріти (-рію, -ієш, пр. в. -курів). [Чоловік тоді його (чорта) зсадив з груші, - чорт аж закурів (Рудч.)];
    3) см. Запылить 1, 2, 3, 4 (под Запыливать).
    II. Запылить (вспылить) - запалитися, розпалитися, спалахнути; см. Вспылить.
    * * *
    1) ( покрыть пылью) запили́ти, запороши́ти, -рошу́, -ро́шиш, закури́ти, -курю́, -ку́риш, мног. позакурювати, -рюю, -рюєш
    2) ( начать пылить) запили́ти, закури́ти, закурі́ти, запороши́ти; (безл.) закури́тися, -риться, закушпе́лити

    Русско-украинский словарь > запылить

  • 14 зачахнуть

    зача́хнути, мног. поча́хнути; (худея, увядая) змізерні́ти, змарні́ти, помарні́ти; ( о растениях) засо́хнути, засо́хти, -хне; ( захиреть) захирі́ти и захи́ріти, зами́ршавіти, зми́ршавіти, зани́діти, зни́діти, пони́діти, зачу́чвері́ти, диал. заче́вріти, зачавлі́ти

    Русско-украинский словарь > зачахнуть

  • 15 игла

    Иголка, Иголочка
    1) (швейная) голка, ум. голочка, (гал.) ігла. [Місячно, хоч голки збирай (Номис)]. -ла без ушка - проторг и протір (-торга), продір (-дора), протерта голка, без(в)уха голка. [Москаль і проторг проковтне, та не вдавиться (Комар). Дала протерту голку ще й без жальця (Поділля)]. -ла курносая, безносая - безноса, кирпата голка, кирпатійка, голка без жала, без жальця, (диал. без жельця), (насмешл.) безрила голка. [Думав, що голку купив, а воно - кирпатійка. Це на базарі так звуть голку безносу (Київ)]. - ла без нитки - гола голка. -ла рогожная или кулевая - циганська голка, циганка. Деревянная -ла для вязания сетей и т. п. - глиця, ум. гличка. [Як узяв хлопець гличку; поки отаман дірку залата, то хлопець три (Март.)]. -ла вязальная чулочная (спица) - пруток, дро[і]ток (-тка). Ушко -лы - (в)ушко голки. Вдеть нитку в -лку - втягти, затягти, засилити нитку в голку. Платье с -чки - новісіньке убрання; мов допіро від кравця принесене. Одет как с -чки - вбраний як на весілля. Сидеть как на -лках - як на терню сидіти, як на голках, як на шпичках, як на грані, як на жару сидіти. Вино пускает -лки - у вині скалки скачуть, брижі грають, вино грає, іскриться. Острие -лы - жало, жальце, (диал. жело, жельце) голки;
    2) (у животных) голка, колька, колючка;
    3) (на растениях) голка, колючка, шпичка, шпилька, шпичак (-ка), (шипы) терня (ср. р.) (на хвойных) шпилька, глиця, хвоїна, хвоїнка, (гал.) чатина, (собир.) хвоя, (гал.) фоя, голиння, (гал.) чатиння. [Горить моя досадонька мов сухая глиця (Л. Укр.)];
    4) -ла на здании - шпиль (-ля), шпинь (-ня). -ла горы - шпиль (-ля);
    5) Игла-рыба - морська іглиця, зворлуч, сикавка.
    * * *
    1) го́лка; (швейная большая, толстая) цига́нська го́лка; ( без ушка) про́торг; ( деревянная) гли́ця
    2) ( у растений) го́лка, колю́чка, шпи́лька; шпи́чка, шпича́к, -а; ( у хвойных) хвої́на, уменьш. хвої́нка
    3) ( у животных) го́лка, колю́чка
    4) (заострённый кристалл чего-л.) го́лка; ( льда) ска́лка; ( остроконечный стержень) шпи́чка, шпича́к, -а

    адмиралте́йская \игла ла́ — адміралте́йський шпиль

    морска́я \игла ла́ — ихт. морська́ го́лка

    Русско-украинский словарь > игла

  • 16 изжалить

    (о насек. растениях) пожалити. [Якби на кропиву не мороз, то вона-б усіх людей пожалила (Номис). Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п'яти (Пісня)]. Изжаленный - пожалений. -ться - пожалитися.
    * * *
    пожа́лити

    Русско-украинский словарь > изжалить

  • 17 качаться

    качиваться, качнуться хитатися, хитнутися, схитнутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, колих[в]атися, (с)колихнутися, киватися, кивнутися, хибатися, хибнутися, схибнутися. [Іде і не схитнеться (Київ). Голова, схитнулась, коса розвинулась (Рудан.). Кожна гілка сколихнулась (Грінч.). Кулак упав парубкові на шию важко - голова хильнулась набік (Грінч.). Яка ти бліда і страшна - аж хиляєшся (Г. Барв.). Глечик схитнувся і впав (Звиног.). Ой п'є Байда та й кивається (АД.)]. -ться (в люльке гамаке, на качелях и т. п.) - колих[с]атися (-шуся, -шешся), колихнутися, гойдатися, гойднутися, (сильно) вихатися, вихнутися. [А на вітах гойдаються нехрищені діти (Шевч.). Що гойднеться (павук), то нитка порветься (Л. Укр.)]. -ться от ветра (о растениях) - хитатися, хитнутися, гойдатися, гойднутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, коливатися, киватися, кивнутися, (о флаге) маяти. [Хитнувся вперед, немов верба од вітру (Коцюб.). Вітер повіває, сосна ся хиляє (Гол.). Очерет кивається над водою (Харківщ.). Прапори маяли од вітру (Київ)]. -ться от неустойчивости - хитатися, (с)хитнутися, хибатися, (с)хибнутися. [Пливе човен води повен, коли б не схитнувся (Пісня). Дошка хибається, не ступайте на ню (Звиног.). Човен хибається (Звиног.)]. Лодка -тся на волнах - човен гойдається (хитається) на хвилях. Маятник -тся - вагало хитається. Итти, -чаясь из стороны в сторону (о больном, пьяном) - іти хиляючись (коливаючись). Качающийся - що хитається, гойдається и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - качн`уться
    1) (в гамаке, на качелях) гойда́тися, гойдну́тися; хилита́тися, хилитнутися; ( колыхаться) колиха́тися, колихну́тися, хиба́тися, хибну́тися, хи́бати, хибну́ти; ( колебаться) колива́тися, коливну́тися; ( шататься) хита́тися, хитну́тися
    2) (несов.: при убаюкивании) колиса́тися
    3) ( о маятнике) колива́тися, коливну́тися, хита́тися, хитну́тися

    Русско-украинский словарь > качаться

  • 18 корявый

    1) (о выделанной коже) шкарубкий. [Шкарубкі чоботи стали: мокрі були та й засохли (Вовч. п.)];
    2) (о человеке) шкарубкий, зашкарублий, (пренебр.) зачучверілий, (в рябинах от оспы) дзюбаний, дзюбатий, таранкуватий. [Баба уся якась міцна, шерстка та шкарубка (Н.-Лев.)];
    3) (о коже человека) шкарубкий, ко[а]рявий, коржавий, репаний. [Тілові треба-б мнякшому бути, а то бач, яке шкарубке (Харк.). Шкарубка шкура (Слов'яносерб. п.). Рука міцна та коржава (Яворн.)];
    4) (о растениях) корявий. [Коряві стовбурі сосон (Васильч.). Коряві огірки се літо та малі, та пожовклі (Вовч. п.)];
    5) (в кривулинах) корчуватий, кордубатий, каракатий. -вое дерево - кривак (-ка).
    * * *
    1) коструба́тий; (заскорузлый - о руках, пальцах) шкарубки́й, зашкару́блий; ( коряжистый) корячкува́тий
    2) перен. коструба́тий; незуга́рний, неокови́рний
    3) ( изрытый оспой) ряби́й

    Русско-украинский словарь > корявый

  • 19 межеумок

    середній, не малий і не великий; (среднего сорта) середнього розбору (ґатунку), (ни то, ни сё) ні се, ні те; специальнее:
    1) (о человеке) - а) (среднего роста) середнього зросту; б) (недоумок) недоум (-ма), недоумок (-мка), недоумко, недоумкуватий;
    2) (о животных: ублюдок) покруч (-чи, ж. р. и -ча, м. р.), підтумок (-мка).
    * * *
    1) (то, что нельзя отнести к какому-л. разряду, сорту) ні те ні се
    2) ( о животных и растениях) межеу́мок, -мка
    3) (перен.: недалёкий человек) недоу́мок, -мка, пришеле́пуватий, -ого, пришеле́пкуватий

    Русско-украинский словарь > межеумок

  • 20 молодь

    молодая поросль) підмолодь, намолодь (-ди).
    * * *
    (собир.: о животных, растениях) па́молодок, -дку, па́молодь, -ді, мо́лодь

    Русско-украинский словарь > молодь

Страницы

См. также в других словарях:

  • Энзимы в растениях — иначе назыв. ферментами (общую характеристику их см. Ферменты). Главнейшие из находящихся в растениях Э. следующие. Амилаза (диастаз). Она переводит в растениях крахмал в мальтозу. Одна весовая часть амилазы может разложить 2000 част. крахмала.… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Энзимы в растениях — иначе назыв. ферментами (общую характеристику их см. Ферменты). Главнейшие из находящихся в растениях Э. следующие. Амилаза (диастаз). Она переводит в растениях крахмал в мальтозу. Одна весовая часть амилазы может разложить 2000 част. крахмала.… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Углеводы в растениях — имеют очень широкое распространение. Клеточная оболочка состоит из нескольких У. Для отделения клеточных оболочек исследуемое растение тщательно измельчается. Полученное вещество обезжиривается сначала эфиром и затем кипящим алкоголем. Затем… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Что в растениях особенно ценно — Тип блюда: Категория: Рецепт приготовления: В текущей категории (Коричный самогон): | | | | …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • Движение газов воды соков в растениях — см. Передвижение газов, воды, соков в растениях …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Диосмоз в растениях — см. Осмоз в растениях …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Диффузия в растениях — Так как громадное большинство растительных клеток покрыто оболочкой, то из диффузионных явлений особо важное значение имеют те, которые носят специальное название осмотических. См. Осмоз в растениях …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Кальций в растениях* — принадлежит к числу необходимых элементов золы. Кальций необходим растениям главным образом для правильного развития листьев. Бесхлорофильные цветковые растения содержат кальция гораздо меньше, чем зеленые растения. Простейшие же незеленые… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Нуклеины в растениях — изучены гораздо хуже нуклеинов животного происхождения. Протеиды при расщеплении дают белковые вещества и Н. Нуклеины несколько растворимы в воде. Многие Н. ни с миллоновым реактивом, ни с медным купоросом и едким кали не дают реакции. При… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Движение газов, воды, соков в растениях — см. Передвижение газов, воды, соков в растениях …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Кальций в растениях — принадлежит к числу необходимых элементов золы. Кальций необходим растениям главным образом для правильного развития листьев. Бесхлорофильные цветковые растения содержат кальция гораздо меньше, чем зеленые растения. Простейшие же незеленые… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»